Вигода від поєднання: стратегічне та ситуативне управління

/ Кермо керівника / П'ятниця, 18 травня 2012 12:27
altВолодимир Павлик, канд. техн. наук, старший науковий співробітник, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»
Економічний розвиток країни зумовлюється її потенціалом, наявними ресурсами, виробничими, фінансовими можливостями. Водночас потенціал країни можливо розкрити на основі ефективної діяльності підприємств. Важливе значення у цьому матимуть інновації в управлінні, нові управлінські рішення, які дають змогу одержати економічний ефект від виробництва і реалізації продукції.
 
Визначаємо економічний ефект
У ринкових умовах господарювання підприємств, досягнення конкурентоспроможності є основною передумовою ефективного розвитку країни. Враховуючи те, що управління підприємством здійснюється виходячи з економічних розрахунків, порівняння можливих ситуацій, альтернативних варіантів у його господарській діяльності, виробництві та реалізації продукції, визначення економічного ефекту від господарювання підприємства є вирішальним у прийнятті відповідних управлінських рішень.
altВідомо, що економічний ефект від господарювання підприємства може визначатися по-різному. Можна використовувати формулу на основі різниці приведених витрат для нового і базового варіанта господарювання, а можна економічний ефект визначати за різницею в одержаних прибутках від виробництва і реалізації продукції.
Адже для визначення економічного ефекту від господарювання підприємства використовуються різні формули, а тому виникає проблема адекватності, правильності прийняття управлінських рішень щодо оцінки ефективності господарської діяльності підприємства.

Різниця витрат чи прибутків?
Таким чином, доцільно обгрунтувати методичні підходи щодо використання в економічних розрахунках спеціальних формул (визначення економічного ефекту від господарювання підприємства).
Отож, виходячи з того, що господарську діяльність підприємства характеризують процеси виробництва і реалізації продукції, проаналізуємо, як це відображається у формулах. У формулі на основі різниці приведених витрат, які визначаються як сума капіталовкладень (із врахуванням нормативного коефіцієнта ефективності) та собівартості виробництва і реалізації продукції, капіталовкладення вказують на кошти вкладені у виробництво продукції, а собівартість - витрати понесені в процесі її виробництва і реалізації. У формулі, в якій використовується різниця в одержаних прибутках від господарювання підприємства, також відображаються процеси виробництва і реалізації продукції. Різниця доходу (як добуток реалізаційної ціни одиниці виробленої продукції на її обсяг реалізації) і собівартості продукції дає змогу встановити величину прибутку чи збитку від її виробництва і реалізації, наскільки відповідають умови виробництва (вкладені в нього кошти) вимогам ринку (споживача), за ціною і обсягом реалізованої продукції, а реалізації за її собівартістю.

Формули визначення економічного ефекту від господарювання підприємства:

за різницею у приведених витратах (ЕПВ)
ЕПВ = (КНВ * ЕН + СНВ) - (КБВ * ЕН + СБВ) = (КНВ - КБВ) * ЕН + СНВ - СБВ, (1)

за різницею у одержаних прибутках (ЕОП)
ЕОП = (ДНВ – СНВ) – (ДБВ – СБВ) = (ДНВ – ДБВ) + (СБВ – СНВ),  (2)
де КНВ, СНВ, ДНВ, КБВ, СБВ, ДБВ відповідно капіталовкладення, собівартість, дохід, що характерні для нового і базового варіанта господарювання підприємства.

Як видно з наведених формул, там, де визначається економічний ефект на різниці в одержаних прибутках, враховуються ринкові умови (вимоги споживачів), ситуація у виробництві, на ринку продукції за доходами.

Отже, формулу визначення економічного ефекту від господарювання підприємства за різницею в одержаних прибутках доцільно використовувати в економічних розрахунках, прийнятті управлінських рішень. Враховуючи те, що у розв’язанні математичної задачі можуть використовуватися різні формули, проте результат повинен бути однаковим, зазначені формули (1, 2) наведемо у вигляді рівняння:

ЕПВ = ЕОП = (КНВ - КБВ) * ЕН + СНВ - СБВ = (ДНВ – ДБВ) + (СБВ – СНВ) ,  (3)
НВ - КБВ) * ЕН - (ДНВ – ДБВ) = (СБВ – СНВ) – (СНВ - СБВ) .  (4)

Якщо припустити, що права частина рівняння формули (4) дорівнює нулю, а різницю капіталовкладень і доходів прийняти відповідно за К і Д, то отримаємо їх співвідношення у вигляді формули:
К * ЕН = Д,  (5)
Із наведеної формули (5) можна зробити висновок, що капіталовкладення у виробництво продукції визначає одержаний дохід від її реалізації.
Таким чином, впровадження інновацій у виробництво, а ними можуть бути організаційно-технічні рішення в управлінні підприємств на основі визначення економічного ефекту від їх господарювання, дасть змогу більш повно реалізувати потенціал країни.

Стратегічне та ситуативне управління
Одержані результати господарювання сільськогосподарського підприємства є наслідком того, як здійснюється управління ним. Досягнення стабільності в обсягах виробництва, реалізації продукції із бажаним, максимальним одержанням доходів і прибутків є характерним для стратегічного управління, в якому розв’язуються довгострокові завдання. Зменшення ж витрат на одиницю виробленої продукції, зниження її собівартості є короткостроковими завданнями, які розв’язуються ситуаційним, тобто оперативним управлінням. Для того щоб встановити, яке за видом здійснюється управління на підприємстві, використовуючи матеріали державної статистики, необхідно прослідкувати за зміною показників, наведених у таблицях 1, 2, із розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство.
 
Таблиця 1.Результати господарювання великих сільськогосподарських підприємств при виробництві пшениці
 alt
 
Примітка. У таблицях позначено: А – середньорічна вартість активів; С – собівартість одиниці реалізованої продукції; П - прибуток на одиницю виробленої продукції; в.о. – відносні одиниці; за одиницю середньорічної вартості активів прийнято величину – 9954,2 тис. грн; для зіставлення обсягу реалізованої продукції за одиницю прийнято величину обсягу виробництва – 34120,38 ц; для зіставлення витрат, собівартості, доходу, прибутку, за одиницю прийнято величину доходу на одиницю виробленої продукції – 103,9 тис. грн.
 
 Таблиця 2. Результати господарювання малих сільськогосподарських підприємств при виробництві пшениці

alt

За даними вказаних таблиць стратегічне управління проявляється у великих сільськогосподарських підприємств з типорозмірами 1.1, 1.2, в малому підприємстві з типорозміром 3.2. Як видно, всі зазначені типорозміри підприємств за певний період мають певні прибутки.
Разом з тим, у типорозмірах підприємств 1.2, 3.2 поряд зі стратегічним управлінням здійснювалося ще й ситуаційне, для якого характерне зменшення витрат на одиницю виробленої продукції і собівартості. З огляду на це для вказаних типорозмірів підприємств, в яких застосовується стратегічне управління можуть бути визначенні не використані резерви від застосування ситуаційного управління.
У результаті аналізу господарської діяльності великих підприємств при виробництві пшениці з типорозмірами 1.1 і 1.2, встановлено, що їх прибуток і собівартість відповідно дорівнює у відносних одиницях - 0,09; 0,62 і 0,06; 0,57, тобто типорозмір 1.2, у якого поєднується стратегічне і ситуаційне управління порівняно з 1.1 дає можливість зменшити собівартість одиниці продукції на 0,05 відносних одиниць, або 5,195 тис. грн.
Таким чином, підприємство з типорозміром 1.1 від незнання, що можливо зменшити собівартість продукції, втрачає 3,117 тис. грн на одиницю виробленої продукції.
Порівнюючи господарську діяльність малих підприємств при виробництві пшениці з типорозмірами 3.1 і 3.2, встановлено, що їх прибуток і собівартість відповідно дорівнюють у відносних одиницях – 0,06; 0,82 і 0,15; 0,67, тобто типорозмір підприємства 3.1 не реалізує можливість зменшення собівартості на 0,15 відносної одиниці, або 15,585 тис. грн, порівнюючи з типорозміром підприємства 3.2, у якого поєднується стратегічне і ситуаційне управління, а це не дає змогу йому додатково одержати в процесі виробництва і реалізації продукції 9,351 тис. грн на одиницю виробленої продукції.
Отже, ефективність управління підприємством зумовлюватиметься поєднанням стратегічного і ситуаційного управління, одержанням вигоди як від ціни реалізації продукції, так і від зменшення її собівартості.  

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.