×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Оцінка кредитоспроможності. Банківські рейтинги: як банк класифікує позичальників?

/ Кермо керівника / Середа, 11 липня 2012 11:35

altОлена ОЛІЙНИК, канд. економ. наук, доцент кафедри фінансів

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Під кредитоспроможністю розуміють спроможність і бажання позичальника у визначений кредитною угодою термін і в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями.

Принципи і методи: теоретичні аспекти
Існують різноманітні підходи до визначення кредитоспроможності. Так, одні експерти визначення кредитоспроможності часто зводять до оцінки фінансового стану. Інші вважають, що є спільні показники, які використовуються як для оцінки фінансового стану, так і для кредитоспроможності, а є показники, що характеризують або тільки кредитоспроможність, або тільки фінансовий стан. При цьому графічно взаємозв’язок оцінки кредитоспроможності та оцінки фінансового стану представляють таким чином (рис.1.2).

alt
Рис. 1.2. Взаємозв’язок оцінки фінансового стану й оцінки кредитоспроможності

Стосовно оцінки фінансового стану з метою визначення кредитоспроможності, то в світовій банківській практиці немає єдиного підходу. Існує велика кількість методик, які різняться за складом та кількістю використовуваних показників.
Існуючі методики, як правило, будуються за одним із двох принципів:

  • оцінка фінансового стану проводиться на підставі системи показників. Кожна методика зумовлює свій перелік показників та їх нормативні значення. Для загального уявлення про фінансовий стан визначені коефіцієнти аналізують у динаміці та порівнюють їх із середніми по всій галузі чи по аналогічних підприємствах;
  • оцінка фінансового стану проводиться на підставі єдиного узагальнюючого показника, для якого встановлюється граничне значення, з яким і порівнюється фактичний. Узагальнюючий показник визначається на основі окремих показників, причому кожна методика пропонує свої показники, які об’єднуються у загальне значення різними методами.

Серед найбільш поширених методів формування узагальнюючого результату існують:

  • індексний метод, використання якого передбачає переведення обраних показників у індекси шляхом порівняння з еталонними значеннями, або попередньо досягнутими показниками, або показниками інших підприємств із подальшим визначенням інтегрального індексу;
  • баловий метод, який полягає у присвоєнні обраним показникам балів залежно від визначеної шкали оцінювання та фактичного значення показника. Відповідно, сумування балів формує узагальнюючий результат (на сьогодні за цим методом будують методики оцінки фінансового стану з метою визначення кредитоспроможності позичальника комерційні банки України);
  • графічний метод, який передбачає побудову певного «поля оцінювання», його поділ на певні зони, які відповідають відповідному рівню фінансового стану;
  • статистичний метод, котрий полягає в отриманні загального результату на підставі економіко-математичних моделей (достатньо відомим зразком використання цього методу є узагальнюючий показник кредитоспроможності Альтмана).

Перевага методик, побудованих за іншим принципом, полягає у можливості проведення за їх допомогою порівняльного аналізу фінансового стану сукупності підприємств між собою та протягом певних періодів. Але для з’ясування причин негативного фінансового стану використання методик, побудованих за цим принципом, недостатньо, тому необхідно розраховувати додаткові показники.

Рейтингова оцінка банку
altНа сьогодні банки України самостійно розробляють підходи до оцінки кредитоспроможності, а також програмне забезпечення для оперативного і комплексного аналізу платоспроможності позичальника на основі даних первинної документації. Вони фіксуються у внутрішньобанківських документах та визначаються з урахуванням вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління НБУ від 06.07.2000р. №279. Зазначене положення передбачає оцінку кредитоспроможності шляхом визначення рейтингу позичальника, який визначається у балах. За результатами рейтингової оцінки, банки класифікують позичальників – юридичних осіб, за класами: А, Б, В, Г, Д.

Клас «А» - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; бездоганна кредитна історія позичальника. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні.

Клас «Б» - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А», але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції у діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу «Б», мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.

Клас «В» - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо.

Клас «Г» - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; імовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, що свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д").

Клас «Д» - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

Розрахунок показників
Положення визначає обов’язковим врахування таких показників:

  • платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
  • фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
  • обсяг реалізації;
  • обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
  • склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
  • собівартість продукції (у динаміці);
  • прибутки та збитки (у динаміці);
  • рентабельність (у динаміці);
  • кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

  • коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:

КЛ1 = Ав/Зп,

де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються із короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

  • коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:

КЛ2 = Ал/Зп,

де Ал - ліквідні активи, що складаються із високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, одержаних векселів,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються із короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

  • коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:

КП = Ао/Зп,

де Ао - оборотні активи,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються із короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:

  • коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

КМ = (Вк - Ан)/Вк,

де Вк - власний капітал підприємства,
Ан - необоротні активи.

  • коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику:

КН = Зк/Вк,

де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),
Вк - власний капітал.

Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

  • рентабельність активів:

Р = Пч/А,

де Пч - чистий прибуток,
А - активи;

  • рентабельність продажу:

Р = Пч/Ор,

де Пч - чистий прибуток,
Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

  • співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів) та для суб'єктів господарської діяльності, що отримали кредит в іноземній валюті, з урахуванням зміни валютного курсу:

К = ((Hcm x n) - (3m x n) - 3i)/Ck

altде Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),
Ск - сума кредиту та відсотки за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу),
n - кількість місяців дії кредитної угоди,
Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),
Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.

Згідно з положенням також можуть бути враховані наступні суб’єктивні чинники:

  • ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
  • наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
  • ефективність управління позичальника;
  • професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
  • інша інформація.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.

Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Банк визначає клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) на підставі загальної суми балів за основними та додатковими (суб'єктивними) показниками. Питома вага суми балів за додатковими (суб'єктивними) показниками не може перевищувати 30% від визначеної банком загальної суми балів за результатами оцінки фінансового стану позичальника.

Схожі матеріали (за тегом)

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.