Що повинен знати фермер про банківські кредити

/ Кермо керівника / П'ятниця, 17 серпня 2012 14:38

Наталя КУЗЬО для "АС"

Банківські кредити як форма залучення фінансів для бізнесу вже давно у світі є звичним явищем, завдяки якому підприємництво може активно розвиватися, і часто – це єдиний шлях для розвитку. Розвиваються і самі банківські пропозиції з кредитування - нині практично кожен банк може запропонувати клієнтам окремі проекти для різних потреб: чи старт-ап бізнесу, чи поповнення обігових коштів, чи під купівлю конкретного обладнання або матеріалів. В аграрному бізнесі України ситуація складніша - з багатьох причин банки упереджено ставляться до видачі кредитів сільгоспвиробникам. Не все так однозначно і серед фермерів, які досить часто не сприймають фермерство як бізнес, а більше як господарську роботу (йдеться, про малі та середні агропідприємства, - ред.). Крім того, часто фермери не хочуть мати справу з банківськими кредитами через високі відсоткові ставки, недовіру до комерційних фінансових структур, невпевненість у своїй майбутній платоспроможності, а часто й через власну необізнаність у ситуації із банківським кредитування і самій процедурі отримання кредиту.

alt
 
Що і хто повинен зробити, щоб виправити ситуацію і щоб банківські кредити стали більш відкритими для фермерів? У нинішній ситуації найлогічнішою відповіддю є те, що перший крок за фермерами. Якщо галузь розумітиме ситуацію, то зможе і впливати на неї. Про тонкощі банківського кредитування для агробізнесу розповідає експерт із питань співпраці з банками і кредитування данського проекту «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» Тарас Антонюк:

- На тему обізнаності агропідприємців із банківськими та кредитними питаннями в Україні проводили багато досліджень та опитувань, зокрема, особисто я у своїй роботі. І що цікаво - більшість респондентів заявляють, що добре обізнані із ситуацією та різними нюансами. Проте, на жаль, на практиці часто виявляється протилежне. Особливо, коли йдеться про малі господарства. Є ще й інший момент: сільське господарство неповністю зрозуміле для банкірів. А тому більшість банків, які кредитують аграрний сектор, роблять це на загальних засадах, не враховуючи нюансів, притаманних агробізнесу. Дуже мало тих, які пропонують кредитні продукти саме для аграріїв, які б враховували, наприклад, сезонність отримання доходів, йшли на інші поступки. Хоча і банків нині достатньо, і пропозиції є , однак фермер часто їх не знаходить, позаяк не шукає, зупиняючи свій вибір на банку, в якому обслуговується роками.

- За якими показниками банки оцінюють потенційного кредитоотримувача-фермера, і які підприємства мають найбільше шансів отримати кредит?
- Кредитна політика кожного банку, як і умови окремих кредитних продуктів, визначають конкретний перелік показників, які мають значення при оцінці заявника. Найбільш поширеними і основними є платоспроможність, підтверджена винятково офіційною звітністю, наявність адекватного забезпечення нерухомістю, технікою чи обладнанням. Мають значення також кредитна історія і ділова репутація заявника. Кожен банк має власні списки «проблемних» позичальників, а працівники банків майже завжди знайомі між собою, тому мають змогу обмінюватися інформацією.
 
Варто зазначити, що чим більше господарство, тим легше йому отримати кредит. У такому випадку обсяги кредитування цікаві і для банків, і в позичальників переважно є що віддати в заставу. І навпаки - чим менший за розміром кредит, тим більше він ризикований для банку, саме тому часто при невеликій позиці фермер платить високі відсотки. Зважаючи на те, що великі підприємства – це великі обсяги фінансування, котрі неможливі без зовнішніх запозичень – саме вони є постійними клієнтами банків. Ті, що уникають кредитів, у тому числі собі у збиток, належать в основному до категорії дрібних господарств.

- Пане Тарасе, з вашого досвіду роботи з фермерами, які використовують чи хотіли б використати банківський кредит, можете охарактеризувати їхню позицію щодо банківського кредитування?
- Якщо коротко, то якби було можливим - фермери ніколи б не брали кредиту і використовували кожен альтернативний варіант. Є така категорія аграріїв, які не беруть кредитів, свідомо гальмуючи свій розвиток. Вони скаржаться на височенні ставки, невигідні умови та ще перелік необхідних документів, що складається із 30 пунктів. Є й такі, що успішно працюють, розвиваються без будь-яких запозичень. І перші, і другі – це в основному дрібні та середні господарства. Однак у більшості випадків, коли потрібно розвиватися і нарощувати потужності, кредит – це «доля».
 
- До речі, щодо альтернативи банківським кредитам – що це? І наскільки такі продукти справді можна назвати альтернативою?
- Нині альтернативою банківським кредитам можуть бути кредитні спілки, гранти в різних міжнародних проектах, безповоротна фінансова підтримка, різні компенсаційні програми з держбюджету. Проте всі вони мають значні обмеження та вузькі умови, тому реальною альтернативою і конкуренцією банківським кредитам можуть бути тільки локально. Знову ж таки, якщо фермер справді хоче, то він може знайти альтернативний варіант для себе, який задовольнятиме принаймні частину його потреб у зовнішньому залученні фінансів.
 
- А державна програма фінансової підтримки фермерства..?
- Державна програма фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу полягає у компенсації відсоткових ставок за кредитами в обсязі подвійної облікової ставки НБУ. Програма працює , але обсяги фінансування здатні забезпечити потреби лише дуже обмеженого кола охочих…
 
- Однією з причин, чому фермерство не використовує кредити, самі підприємці називають невигідні умови. Про які ж відсоткові ставки кредитів та терміни йдеться?
- В середньому зараз ставки коливаються у межах 17-25%. Така різниця пояснюється тим, що при визначенні ставки в кожному конкретному випадку вплив має сума кредиту, відповідно, чим вона менша, тим ставка більша. Також на вартість кредиту впливає фінансовий стан позичальника - якщо ризик неплатоспроможності мінімальний, то ставка теж буде мінімальною. Ще одним чинником є розмір підприємства – корпоративний сектор завжди кредитують за нижчими ставками, аніж, наприклад, малий і середній бізнес. Досвід роботи з позичальником у минулому, його репутація також впливають на відсоткові ставки.
 
Термін кредиту залежить від цільового призначення. Якщо це кредит на поповнення обігових коштів, то максимальний термін обмежується в основному одним роком. Кредити на купівлю основних засобів надаються найчастіше на термін до 3-х років, рідше до 5-ти. У виняткових випадках фермер може отримати позику і на більший термін, але це буває рідко.
 
Є ще інші важливі аспекти. До прикладу, банк може поставити фермеру додаткову умову - обов’язковість відкриття рахунку в банку та проведення через нього фінансових операцій. Підприємцю ж це не завжди потрібно і вигідно. Інший банк, навпаки, може полегшити процес, піти на уступки… Все залежить від установи.
 
- Чи використовують українські аграрії бізнес-план і чи впливає такий документ на рішення банку при розгляді заявки на отримання кредиту?
- Практика використання бізнес-планів при розгляді кредитних заявок найчастіше стосується великих обсягів кредитування, тобто корпоративного сектора. Для фермерських господарств бізнес-план – це швидше не вимога банку, а ініціатива заявника. Відповідно, суттєвого впливу на рішення щодо кредитування бізнес-план не має. Власне, фермери ставляться до бізнес-плану не як до основи і запоруки успішного бізнесу, а роблять його переважно на вимогу, скажімо, грантодавача чи державної програми підтримки.
 
alt– Чим ризикують обидві сторони після підписання угоди про видачу/одержання кредиту і як убезпечують себе від можливих ризиків?
– Найбільше ризикує банк, оскільки позичає гроші у сферу з високим рівнем ризику. Ризик фермера у тому, що у певний час він може не мати змоги віддавати кредит. Найгірший розвиток ситуації – фермер втратить майно, передане в заставу. Саме тому важливо правильно обрати фінансову установу та умови, які вигідні в конкретній ситуації. Алгоритм отримання кредиту для фермера простий – потрібно тільки обрати банк, подати пакет документів та очікувати рішення. Однак до перших двох пунктів слід поставитися з максимальною відповідальністю, щоб третій пункт був на користь фермера і мінімізував його ризики.
 
З боку банку процес значно складніший. Перш за все, щоб звернення фермера перейшло в стадію розгляду кредитної заявки, потрібно зібрати повний пакет документів, часто розгляд починається після отримання установчих документів, фінансової звітності, документів, що підтверджують права власності, договорів оренди, решту – доносять у процесі розгляду, але обов’язково до винесення заявки на розгляд Кредитного комітету. В процесі розгляду працівники банку або ж незалежний експерт, акредитований банком, виїжджають у господарство, щоб провести оцінку заставного майна та оглянути його.
 
Коли готовий повний пакет документів, його передають у служби банку: юридичний відділ аналізує повноту та достовірність поданих документів; відділ ризиків визначає клас, категорію клієнта, що впливає на ціну, суму кредиту та його доцільність взагалі (до слова, нині у фінансових установах дуже популярна посада «менеджера з ризиків» – це фахівець, який може достатньо точно визначити можливості позичальника, використовуючи сучасні методики оцінки ризиків); служба економічної безпеки перевіряє кредитну історію, репутацію клієнта, законність його діяльності. Якщо виникають зауваження, то справу повертають на доопрацювання, якщо ж їх немає – кожна служба надає свій висновок із рекомендацією до розгляду на Кредитному комітеті.
 
Наступний крок – розгляд заявки Кредитним комітетом. Саме цей орган приймає рішення про надання кредиту (відмову), затверджує кінцеву суму кредиту, відсоткову ставку та інші умови кредитного договору. Далі – сторони підписують кредитний договір, договір застави (іпотеки, закладу), який підлягає нотаріальному посвідченню. Після цих процедур починається виконання умов договору.

1

 20 вересня 2019
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
Компанія LEMKEN представляє iQblue connect – універсальний модуль, котрий перетворює навісні агрегати в розумні сільськогосподарські машини.
Компанія LEMKEN представляє iQblue connect – універсальний модуль, котрий перетворює навісні агрегати в розумні сільськогосподарські машини.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
Протягом наступної доби на більшості територій західних та центральних областей України слід очікувати нічних заморозків, місцями температура повітря опуститься до -1°С.
Протягом наступної доби на більшості територій західних та центральних областей України слід очікувати нічних заморозків, місцями температура повітря опуститься до -1°С.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
Незважаючи на активне збирання картоплі в Україні, непоганий урожай і рекордно низькі ціни в сусідніх країнах, в Україні ціни не тільки не знижуються, а й мають незначну тенденцію до зростання. 
Незважаючи на активне збирання картоплі в Україні, непоганий урожай і рекордно низькі ціни в сусідніх країнах, в Україні ціни не тільки не знижуються, а й мають незначну тенденцію до зростання. 
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
За останні п'ять років обсяг капітальних інвестицій в агросектор України зріс на 65%.
За останні п'ять років обсяг капітальних інвестицій в агросектор України зріс на 65%.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
Особливо велика щільність популяції спостерігається біля польових доріг.
Особливо велика щільність популяції спостерігається біля польових доріг.
20 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.