Що повинен знати фермер про банківські кредити

/ Кермо керівника / П'ятниця, 17 серпня 2012 14:38

Наталя КУЗЬО для "АС"

Банківські кредити як форма залучення фінансів для бізнесу вже давно у світі є звичним явищем, завдяки якому підприємництво може активно розвиватися, і часто – це єдиний шлях для розвитку. Розвиваються і самі банківські пропозиції з кредитування - нині практично кожен банк може запропонувати клієнтам окремі проекти для різних потреб: чи старт-ап бізнесу, чи поповнення обігових коштів, чи під купівлю конкретного обладнання або матеріалів. В аграрному бізнесі України ситуація складніша - з багатьох причин банки упереджено ставляться до видачі кредитів сільгоспвиробникам. Не все так однозначно і серед фермерів, які досить часто не сприймають фермерство як бізнес, а більше як господарську роботу (йдеться, про малі та середні агропідприємства, - ред.). Крім того, часто фермери не хочуть мати справу з банківськими кредитами через високі відсоткові ставки, недовіру до комерційних фінансових структур, невпевненість у своїй майбутній платоспроможності, а часто й через власну необізнаність у ситуації із банківським кредитування і самій процедурі отримання кредиту.

alt
 
Що і хто повинен зробити, щоб виправити ситуацію і щоб банківські кредити стали більш відкритими для фермерів? У нинішній ситуації найлогічнішою відповіддю є те, що перший крок за фермерами. Якщо галузь розумітиме ситуацію, то зможе і впливати на неї. Про тонкощі банківського кредитування для агробізнесу розповідає експерт із питань співпраці з банками і кредитування данського проекту «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» Тарас Антонюк:

- На тему обізнаності агропідприємців із банківськими та кредитними питаннями в Україні проводили багато досліджень та опитувань, зокрема, особисто я у своїй роботі. І що цікаво - більшість респондентів заявляють, що добре обізнані із ситуацією та різними нюансами. Проте, на жаль, на практиці часто виявляється протилежне. Особливо, коли йдеться про малі господарства. Є ще й інший момент: сільське господарство неповністю зрозуміле для банкірів. А тому більшість банків, які кредитують аграрний сектор, роблять це на загальних засадах, не враховуючи нюансів, притаманних агробізнесу. Дуже мало тих, які пропонують кредитні продукти саме для аграріїв, які б враховували, наприклад, сезонність отримання доходів, йшли на інші поступки. Хоча і банків нині достатньо, і пропозиції є , однак фермер часто їх не знаходить, позаяк не шукає, зупиняючи свій вибір на банку, в якому обслуговується роками.

- За якими показниками банки оцінюють потенційного кредитоотримувача-фермера, і які підприємства мають найбільше шансів отримати кредит?
- Кредитна політика кожного банку, як і умови окремих кредитних продуктів, визначають конкретний перелік показників, які мають значення при оцінці заявника. Найбільш поширеними і основними є платоспроможність, підтверджена винятково офіційною звітністю, наявність адекватного забезпечення нерухомістю, технікою чи обладнанням. Мають значення також кредитна історія і ділова репутація заявника. Кожен банк має власні списки «проблемних» позичальників, а працівники банків майже завжди знайомі між собою, тому мають змогу обмінюватися інформацією.
 
Варто зазначити, що чим більше господарство, тим легше йому отримати кредит. У такому випадку обсяги кредитування цікаві і для банків, і в позичальників переважно є що віддати в заставу. І навпаки - чим менший за розміром кредит, тим більше він ризикований для банку, саме тому часто при невеликій позиці фермер платить високі відсотки. Зважаючи на те, що великі підприємства – це великі обсяги фінансування, котрі неможливі без зовнішніх запозичень – саме вони є постійними клієнтами банків. Ті, що уникають кредитів, у тому числі собі у збиток, належать в основному до категорії дрібних господарств.

- Пане Тарасе, з вашого досвіду роботи з фермерами, які використовують чи хотіли б використати банківський кредит, можете охарактеризувати їхню позицію щодо банківського кредитування?
- Якщо коротко, то якби було можливим - фермери ніколи б не брали кредиту і використовували кожен альтернативний варіант. Є така категорія аграріїв, які не беруть кредитів, свідомо гальмуючи свій розвиток. Вони скаржаться на височенні ставки, невигідні умови та ще перелік необхідних документів, що складається із 30 пунктів. Є й такі, що успішно працюють, розвиваються без будь-яких запозичень. І перші, і другі – це в основному дрібні та середні господарства. Однак у більшості випадків, коли потрібно розвиватися і нарощувати потужності, кредит – це «доля».
 
- До речі, щодо альтернативи банківським кредитам – що це? І наскільки такі продукти справді можна назвати альтернативою?
- Нині альтернативою банківським кредитам можуть бути кредитні спілки, гранти в різних міжнародних проектах, безповоротна фінансова підтримка, різні компенсаційні програми з держбюджету. Проте всі вони мають значні обмеження та вузькі умови, тому реальною альтернативою і конкуренцією банківським кредитам можуть бути тільки локально. Знову ж таки, якщо фермер справді хоче, то він може знайти альтернативний варіант для себе, який задовольнятиме принаймні частину його потреб у зовнішньому залученні фінансів.
 
- А державна програма фінансової підтримки фермерства..?
- Державна програма фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу полягає у компенсації відсоткових ставок за кредитами в обсязі подвійної облікової ставки НБУ. Програма працює , але обсяги фінансування здатні забезпечити потреби лише дуже обмеженого кола охочих…
 
- Однією з причин, чому фермерство не використовує кредити, самі підприємці називають невигідні умови. Про які ж відсоткові ставки кредитів та терміни йдеться?
- В середньому зараз ставки коливаються у межах 17-25%. Така різниця пояснюється тим, що при визначенні ставки в кожному конкретному випадку вплив має сума кредиту, відповідно, чим вона менша, тим ставка більша. Також на вартість кредиту впливає фінансовий стан позичальника - якщо ризик неплатоспроможності мінімальний, то ставка теж буде мінімальною. Ще одним чинником є розмір підприємства – корпоративний сектор завжди кредитують за нижчими ставками, аніж, наприклад, малий і середній бізнес. Досвід роботи з позичальником у минулому, його репутація також впливають на відсоткові ставки.
 
Термін кредиту залежить від цільового призначення. Якщо це кредит на поповнення обігових коштів, то максимальний термін обмежується в основному одним роком. Кредити на купівлю основних засобів надаються найчастіше на термін до 3-х років, рідше до 5-ти. У виняткових випадках фермер може отримати позику і на більший термін, але це буває рідко.
 
Є ще інші важливі аспекти. До прикладу, банк може поставити фермеру додаткову умову - обов’язковість відкриття рахунку в банку та проведення через нього фінансових операцій. Підприємцю ж це не завжди потрібно і вигідно. Інший банк, навпаки, може полегшити процес, піти на уступки… Все залежить від установи.
 
- Чи використовують українські аграрії бізнес-план і чи впливає такий документ на рішення банку при розгляді заявки на отримання кредиту?
- Практика використання бізнес-планів при розгляді кредитних заявок найчастіше стосується великих обсягів кредитування, тобто корпоративного сектора. Для фермерських господарств бізнес-план – це швидше не вимога банку, а ініціатива заявника. Відповідно, суттєвого впливу на рішення щодо кредитування бізнес-план не має. Власне, фермери ставляться до бізнес-плану не як до основи і запоруки успішного бізнесу, а роблять його переважно на вимогу, скажімо, грантодавача чи державної програми підтримки.
 
alt– Чим ризикують обидві сторони після підписання угоди про видачу/одержання кредиту і як убезпечують себе від можливих ризиків?
– Найбільше ризикує банк, оскільки позичає гроші у сферу з високим рівнем ризику. Ризик фермера у тому, що у певний час він може не мати змоги віддавати кредит. Найгірший розвиток ситуації – фермер втратить майно, передане в заставу. Саме тому важливо правильно обрати фінансову установу та умови, які вигідні в конкретній ситуації. Алгоритм отримання кредиту для фермера простий – потрібно тільки обрати банк, подати пакет документів та очікувати рішення. Однак до перших двох пунктів слід поставитися з максимальною відповідальністю, щоб третій пункт був на користь фермера і мінімізував його ризики.
 
З боку банку процес значно складніший. Перш за все, щоб звернення фермера перейшло в стадію розгляду кредитної заявки, потрібно зібрати повний пакет документів, часто розгляд починається після отримання установчих документів, фінансової звітності, документів, що підтверджують права власності, договорів оренди, решту – доносять у процесі розгляду, але обов’язково до винесення заявки на розгляд Кредитного комітету. В процесі розгляду працівники банку або ж незалежний експерт, акредитований банком, виїжджають у господарство, щоб провести оцінку заставного майна та оглянути його.
 
Коли готовий повний пакет документів, його передають у служби банку: юридичний відділ аналізує повноту та достовірність поданих документів; відділ ризиків визначає клас, категорію клієнта, що впливає на ціну, суму кредиту та його доцільність взагалі (до слова, нині у фінансових установах дуже популярна посада «менеджера з ризиків» – це фахівець, який може достатньо точно визначити можливості позичальника, використовуючи сучасні методики оцінки ризиків); служба економічної безпеки перевіряє кредитну історію, репутацію клієнта, законність його діяльності. Якщо виникають зауваження, то справу повертають на доопрацювання, якщо ж їх немає – кожна служба надає свій висновок із рекомендацією до розгляду на Кредитному комітеті.
 
Наступний крок – розгляд заявки Кредитним комітетом. Саме цей орган приймає рішення про надання кредиту (відмову), затверджує кінцеву суму кредиту, відсоткову ставку та інші умови кредитного договору. Далі – сторони підписують кредитний договір, договір застави (іпотеки, закладу), який підлягає нотаріальному посвідченню. Після цих процедур починається виконання умов договору.

1

 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
17 липня 2019
 17 липня 2019
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.