Бойове HR-завданя: навчити і «окрилити»
Наталка ГРИЦАК, спеціально для "АС"
Здатність вчитися швидше, аніж ваші конкуренти, мабуть, єдина, що заслуговує підтримки, конкурентна перевага.
(А. де Геуз)
Я не вірю у принципи, але вірю у зацікавленість.
(Джеймс Расселл Лоуелл)
У минулому номері нашої газети (№15-16 (238-239) серпень 2012) ми почали розповідь про проблеми кадрів у вітчизняному аграрному секторі. Ми вже поговорили про ситуацію, що склалася на ринку, обумовили причини кадрового «голоду» в галузі, а також сформулювали деякі рекомендації щодо шляхів пошуку цінних працівників. Сьогодні йтиметься про не менш важливі речі – навчання персоналу та способи його втримання у компанії.
Не все те золото ...
Ти краще будь голодним, ніж що попало їсти. І краще будь один, ніж разом із ким-небудь. (Омар Хайям)
Ви говорите, з двох зол? Теж мені асортимент!
(Веслав Брудзіньский)
Навіть в умовах браку кадрів, досвідчені кадровики радять не брати на роботу будь-кого. «Якщо людина не підходить - її однозначно треба звільняти, тому що шкоди від неї буде набагато більше, ніж користі, - переконана фінансовий директор агрохолдингу «Тагрон» Інна Макарова. - У нас був негативний досвід, коли ми взяли на роботу не ту людину. І хоча щодо цього кандидата одразу виникли сумніви, ми прийняли рішення його взяти, оскільки закрити вакансію потрібно було терміново, і часу чекати не було. Аудиторські консультації цього співробітника досить сильно нам нашкодили. Якщо ж його «роботу» не виявили б вчасно, то це могло серйозно зашкодити бізнесу в цілому. Мені довелося робити деяку ротацію кадрів, перекидати туди знаючих людей. А це витрати. Ми пояснили ситуацію цьому працівникові, запропонували йому перейти на нижчу посаду, але він відмовився і звільнився».
Директор з виробництва «Мрія Агрохолдинг» Владислав Луговський вважає: «Оскільки ми хочемо бути успішними і найкращими в Україні, то для досягнення цієї мети потрібні тільки найкращі кадри, адже взяти людину на роботу не важко - проблеми можуть з’явитися пізніше. В такому випадку це можуть бути як фінансові втрати, так і удар по іміджу компанії».
На думку начальника управління персоналом агрохолдингу KSG Agro Ірини Паливоди, сільгосппідприємства часто зазнають збитків через некомпетентність своїх працівників: «Працюючи в цій сфері, ми часто чуємо про проблеми, з якими стикаються керівники сільгосппідприємств. Іноді ситуації смішні до анекдотичності, але частіше це історії про те, як через непрофесіоналізм і халатність співробітника підприємство зазнає збитків. Тому на нашому підприємстві регулярно проводяться перевірки рівня знань співробітників, керівництво не шкодує коштів на підбір висококваліфікованих кадрів, подальший розвиток і підвищення рівня професіоналізму співробітників». У той же час, знайти цього хорошого фахівця - завдання не з легких, адже багато хто шукає місця, де можна підробляти. «Наприклад, якщо поруч із господарством розташований приватний сектор, трактористи не упускають можливості час від часу орати городи або займатися перевезенням речей домашнього вжитку, - продовжує експерт. - Протиріччя очевидні: з одного боку, через безробіття петля бідності охопила тисячі сімей, і фахівці змушені шукати варіанти додаткового заробітку чи іншу спеціальність, а з іншого - господарства не можуть знайти кваліфікованих фахівців».
Вчитися, вчитися і вчитися...
Класичний початок будь-якої нової науки: «Забудьте все, чого вас вчили раніше, і слухайте сюди».
(Юрій Мороз «На шляху до метабізнесу»)
Якщо, по-вашому, освіта обходиться надто дорого, випробуйте невігластво.
(Дерек Бок (Президент Гарвардського Університету))
Проблему нестачі хороших фахівців може вирішити навчання. Фактично всі, без винятку, агрокомпанії, які хочуть мати хороших фахівців, просто приречені вирощувати кадри власними силами.
«Безумовно, навчати персонал потрібно, і наша компанія вкладає у це значні кошти, - коментує Владислав Луговський. - У нас існує кілька рівнів навчальних програм для співробітників. Проводимо різні тренінги з самокваліфікаціі та управління персоналом для топ-менеджерів. Навчання відбувається протягом усього року як для трактористів, так і генеральних директорів. Проводимо як мікросемінари, так і двотижневі тренінги із залученням зарубіжних фахівців. Оскільки ми працюємо з новітньою технікою, то всі повинні підвищувати кваліфікацію». Для молодих фахівців в агрохолдингу «Мрія» є два види навчання. По-перше, своя агрошкола, де навчаються найкращі студенти з усієї України. Для них читають лекції та проводять практичні заняття провідні вітчизняні і зарубіжні фахівці. В результаті, за рік студенти-практиканти можуть працювати і займати досить високі посади. Другий вид навчання - наставництво. За кращими фахівцями компанії закріплюють кількох молодих людей, які вчаться, переймають досвід і через кілька років починають працювати самостійно на цій посаді.
Навчають молодь і в агрохолдингу KSG Agro. «Наше підприємство є базою практики для профільних аграрних внз, отримуючи таким чином можливість відібрати кращих фахівців, мотивованих на роботу в сільгосппідприємстві, - розповідає Ірина Паливода. - Для профільних фахівців постійно проводяться внутрішні семінари та тренінги за спеціалізацією. Ми також систематично беремо участь в аграрних виставках. Наразі наша основна задача полягає у відпрацюванні протягом найближчого року всю технологію і методичне забезпечення проекту щодо створення системи безперервної агробізнес-освіти».
Точно таку ж позицію займають і в агрохолдингу «Тагрон». При цьому, на думку Інни Макарової, сьогодні навчати свій персонал можуть собі дозволити абсолютно всі компанії, навіть маленькі: «Ми маємо змогу постійно і регулярно відправляти наших працівників на навчання, незалежно від його вартості. Але й ті, хто не має на це великого бюджету, в нинішніх умовах має можливість навчати свій персонал, - стверджує експерт. - Навіть маленька компанія виписує якусь галузеву пресу, з якої періодично можна щось почерпнути. Редакції більшості галузевих видань, як правило, в якості бонусу пропонують хоча б 1 раз на місяць безкоштовний тренінг чи семінар. Зараз це досить доступно, просто за цим треба стежити і хотіти цього. Можна проводити в компанії такі собі міні-сесії, де люди щось нове дізнаються і діляться цими знаннями зі своїми співробітниками. Це обов'язково потрібно. Вголос проговорити нові знання, обговорити їх. Зрештою, є Інтернет. Головне - бажання!»
«Передусім до нас за консультаціями з маркетингу та за навчанням персоналу звертаються великі компанії: ті, хто розуміє значимість ефективних технологій і кваліфікованих кадрів для досягнення цілей і завдань компанії, - розповідає директор компанії «Маркетингові комунікації «МАРКОМ» Валерій Берлет. - Ринок сільськогосподарської техніки в Україні оцінюється в $ 1 млрд. Кожен постачальник сільгосптехніки намагається відкусити чим більший шматок пирога. Але шматок із вишенькою дістанеться тільки сильним компаніям, де є команда професіоналів і знання ефективних технологій. Це нематеріальний актив компаній, який робить з них лідерів і приносить їм мільйони. Для компаній із невеликим оборотом і таким же бюджетом на навчання найбільш ефективними є спеціалізовані тренінгові програми з конкретної тематики».
Не забути про пряника
Якщо вогонь мотивації не підтримувати, обов’язково наступить момент, коли «в грубці згорять всі дрова», і ви навіть не зрозумієте, що сталося.
(Синягин Сергій, директор департаменту обслуговування клієнтів компанії AirUnion)
Інтерес до роботи падає, якщо її виконання не підкріплюється постійними «ласощами».
(Ганна Дуварова)
Якщо вам все-таки пощастило, і ви отримали хороших співробітників - не думайте, що справа зроблена. По-перше, конкуренти не дрімають і в будь-який момент можуть перехопити у вас цінного співробітника. По-друге, навіть хороший фахівець, який, на жаль, не орієнтований на результат і не має мотивації й мети, не приведе вас до успіху. Висновок очевидний - його треба «окрилити», тобто мотивувати. Зі слів директора Кадрової Корпорації України Оксани Краснощок, зробити це можна кількома способами, а найкраще - комплексно. Отже, основні моменти:
-
Справедлива заробітна плата - відповідність ринкової вартості і області відповідальності.
-
Преміальні винагороди відповідно до вкладених зусиль і результатів праці.
-
Соціальний пакет (компенсація проїзду, телефонних переговорів, страховка).
-
Нематеріальне стимулювання (грамоти, подяки, відзнаки, путівки для співробітника/членів його сім’ї).
-
Навчання, розвиток і підвищення кваліфікації.
А тепер докладніше
Як і на будь-якому іншому ринку, в аграрному секторі існує досить великий розрив у рівні пропозицій/запитів з оплати праці. «Наприклад, якщо розглянути таку ключову посаду як виконавчий директор сільгосппідприємства, рівень ЗП фахівців може коливатися від 5000 до 15000 грн + авто + бонус (річний показник або видам закінчення сільгоспробіт), залежно від попереднього досвіду, функціональних обов’язків і управлінських навичок, - розповідає Ірина Паливода. - У цій ситуації кожен показник має значення: це і відповідна освіта, і досвід роботи, і обсяг сільгоспугідь в обробці, і звичайно ж, результати діяльності».
Дуже значимі в сільськогосподарському виробництві посади головного агронома та головного інженера. Визначальними в запиті по ЗП цих співробітників є наступні критерії: досвід фахівця, масштабність проектів, обсяг землі або техніки, з яким працював фахівець, наявність управлінських навичок, результативність на попередньому місці роботи. «Як правило, досвідчені, кваліфіковані фахівці роботу самостійно не шукають, а компанії їх цінують, вибудовуючи привабливі мотиваційні системи, - продовжує експерт. - Основним мотивуючим фактором при переході в іншу компанію є не тільки гроші, але й професійний інтерес, можна навіть сказати - виклик: обсяг робіт, площа землі, завдання. Багато фахівців, які займаються питаннями технології рослинництва, дуже лояльні до своїх нинішніх роботодавців і не готові до розгляду зовнішніх пропозицій на жодних умовах». Та ж ситуація із керівниками господарств на місцях. Якщо говорити про директора середнього господарства обсягом 3-10 тис. га землі, рівень ЗП може сильно відрізнятися залежно від рівня відповідальності посадової особи, територіального розташування, наявності тваринництва і загального стану господарства.
Рівень оплати для робочих спеціальностей часто прив’язують до виробітку. За цим принципом працюють багато компаній, закладаючи в мотиваційні програми прив’язку до продуктивності, кількісних показників виробітку. Наприклад, площа оброблюваної землі, кількість зібраної продукції, акуратність у поводженні з технікою (як правило, дуже дорогої).
В агросекторі, на думку Ірини Паливоди, дуже ефективна система додаткової матеріальної і нематеріальної мотивації, наприклад, гнучкі робочі графіки, додаткова відпустка, різні види страховок, пільгові путівки на оздоровлення для працівників та членів їх сімей, гарячі обіди, доставка працівників на місце виконання робіт. «На фоні відносно невеликого рівня ЗП ці програми є істотним доповненням у загальній системі мотивації», - зазначає експерт.
Формуючи мотиваційну політику компанії, дуже важливо враховувати думку самих працівників: «Ми регулярно проводимо анкетування серед працівників, завдяки якому дізнаємося, що людям подобається, а що ні, - розповідає Владислав Луговський. - Ми працюємо за новітніми технологіями і з кращою у світі технікою, тому у нас хочуть працювати. Мотивує можливість вчитися і постійно пізнавати щось нове. У нас є можливість кар’єрного росту, є історії успіху (від асистента до топ-менеджера). Ми інвестуємо кошти в розвиток людей. Пропонуємо нашим співробітникам хороші умови роботи, високі зарплати, додаткові пільги, навчання та тренінги. Робимо все для того, щоб людина могла реалізувати себе в нашій компанії і досягла успіху». Невеликим фермерським підприємствам Владислав Луговський радить приймати на роботу амбітних молодих людей, вчити їх, виховувати, щоб вони потроху перебирали функції. Давати їм можливість проявити себе. «Якщо людина може брати на себе відповідальність, то чим більше ви їй даєте цієї відповідальності, тим більше вона зацікавлена в роботі. Якщо людина зможе розкрити себе й отримувати задоволення від того, чим вона займається навіть у маленькому фермерському господарстві, то зарплата відійде на другий план. При невеликому бюджеті кращою мотивацією можуть стати бонуси (матеріальна) і особиста похвала (нематеріальна)», - стверджує експерт.
На думку Інни Макарової, у системі мотивації значиме місце сьогодні займають також соціальні проекти. «Наша компанія часто реалізує їх по селах,- - коментує експерт. - Ми, наприклад, облаштовуємо великі дитячі ігрові майданчики, ремонтуємо клуб, повністю утримуємо сільську футбольну команду... Для наших працівників, як і для сільських жителів ці проекти дуже важливі. Коли ми облаштовували дитячий майданчик, прийшли батьки і запропонували влаштувати суботник, щоб нам допомогти. Звичайно, важлива і матеріальна складова - гідна зарплата, але насамперед соціальні проекти».