agro business 160 160

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Системи фармменеджменту в українському АПК

Системи фармменеджменту в українському АПК

/ Кермо керівника / П'ятниця, 22 січня 2021 14:28

Український агросектор спіткали складні часи — до економічної кризи в державі та згубних змін клімату додалася ще пандемія коронавірусу. У відповідь на погіршення умов для агробізнесу виникають різні системи фармменеджменту, які створюють для зупинення зниження рівня прибутковості виробництва. За деякими даними, таких систем керування агропідприємством на українському ринку вже близько десятка.

Одну з них проаналізували учасники вебінару «Як розрулити бардак на агропідприємстві?», який провів на початку грудня в Києві проєкт Aggeek.

Лейтмотивом дискусії стало питання «Як заробляти більше, використовуючи системи фармменеджменту?».

 

Працювати по-новому чи… продати господарство?

Як зауважив модератор вебінару директор проєкту Аggeek Станіслав Шум, цей рік був складним для українських аграріїв. Чи здатні були сучасні системи фармменеджменту полегшити життя агровиробників? Це питання він адресував експерту форуму, керівникові компанії «Агро онлайн» Віктору Боровику. «Основна перевага застосування таких систем в агровиробництві полягає в мінімізації витрат аграріїв, — відповів експерт. — Тому що, коли в тебе немає прибутку, а тільки витрати, — як у багатьох цього року, — то якраз на мінімізації витрат отримуєш якийсь позитив. Адже міг витратити набагато більше. Крім того, застосування таких систем допомагає визначити напрями подальшого розвитку агропідприємства».

За словами В. Боровика, ефективність агровиробництва складається з багатьох чинників, і на частину з них ми вплинути не можемо — це ринкові ціни, погода тощо.

Проте ми можемо обирати агротехнології — кращі системи живлення рослин, засоби захисту, заходи впливу на ґрунт. Наступний чинник виробництва — контроль виконання власних виробничих планів і дотримання технологій. За ним слідує кваліфікація персоналу агропідприємства, яка потребує постійної роботи з її підвищення. Далі — система реагування та коригування виявлених відхилень від планів. Це може бути усунення загроз для рослин, розв’язання проблем експлуатації сільгосптехніки тощо.

«Нарешті, найвищий рівень компетенції аграрія, який я називаю секційним підходом, — зазначив В. Боровик. — Тут ідеться про точне землеробство, у сфері якого доводиться працювати не з усім полем, а з його окремими частинами. Це забезпечує максимальний ефект із боку економії ресурсів і отримання прибутку».

Варто зауважити, що таким чином спікер назвав основні виробничі проблеми, які змушені ледь не щодня розв’язувати фермери — хоча більшість із них і не вдаються до такого детального аналізу. «Керівникові агропідприємства доводиться мало не щодня ухвалювати рішення на стратегічному, тактичному й операційному рівнях. Робити це без застосування систем фармменеджменту досить важко, особливо на тактичному та стратегічному рівнях», — наголосив В. Боровик.

24 439 22 2

За його словами, управлінські рішення без застосування систем фармменеджменту ухвалюються на основі досвіду аграрія, що склався за час роботи, а також на основі так званої «чуйки», або інтуїції. За такого підходу можливі помилки в ухвалюванні рішень, які можуть призвести навіть до втрати великих коштів. «У нас трапляються клієнти, до яких ми приходимо зі своєю фармменеджмент-системою та пояснюємо сутність бізнес-процесів, — зауважив експерт. — Вони до цього ще не використовували планування виробництва й досі працюють „за фактом”. Тобто агроном просто сказав „Завтра сіємо!” — ми пішли й сіємо».

Але за умов нинішніх викликів аграрію доведеться «або продавати господарство, або ж починати працювати по-новому», — резюмував своє вступне слово спікер.

 

Фермерський досвід у зацифровуванні

Яка ж вона насправді ця система фармменедженту? За словами В. Боровика, ФМС-система містить кілька програмних блоків:

• телеметричний, який показує, що відбувається із сільгосптехнікою в полі;
• агрономічний — стежить за розвитком рослин;
• блок керування складом ТМЦ і агропродукції;
• блок метеосистеми підприємства з аналізом метеоданих;
• блок аерокосмічних даних із дронів і супутників;
• фінансовий блок;
• блок персоналу.

 

Таким чином, система фармменеджменту вбирає в себе максимум інформації про господарство та його діяльність. Власник навіть невеликого господарства підтвердить, що тримати всю цю інформацію в одній голові й працювати без планів дуже складно. «Так можна було раніше, коли рівень отримуваної маржі дозволяв, коли в аграрія було, скажімо, плюс 600–700 доларів США на кожному гектарі й втрата якихось 100–200 доларів не була критичною. А коли маржа зменшується, то кожний долар відіграє вагому роль», — зауважив спікер.

Як розповів експерт, у компанії «Агро онлайн» розроблено чотири категорії інструментів, потрібних для стабільної та ефективної роботи господарства:

1. Облік активів агропідприємства — земельних ділянок, техніки, працівників, фінансів тощо.

2. Системне планування виробництва на основі технологічних карт і сівозмін. Техкарти дозволяють спланувати роботи, сівозміни, навантаження на техніку, а також необхідні для роботи бюджети.

3. Контроль виробництва. Ми спланували хід виробництва, виходимо в поле й починаємо працювати. Тепер треба контролювати, чи дотримуємося плану. Потрібен контроль виконання операцій і їх регламенту. Крім того, необхідний моніторинг стану рослин, для яких можуть виникати різні загрози. Нагляд за рослинами включає скаутинг (так тепер називають роботу агронома в полі), контроль стану посівів за допомогою дронів і супутників.

4. Комплексний аналіз підсумків виробництва. Коли вже зібрали врожай, сідаємо й аналізуємо, що ми планували та що отримали. З урахуванням підсумків року можна планувати своє виробництво на наступний рік.

 

Ці блоки віддзеркалюють логіку керування агровиробництвом. За словами В. Боровика, найпопулярнішими серед аграріїв є блоки ФМС-системи:

• земельний банк, тобто, активи господарства;
• агрономічний скаутинг;
• планування агровиробництва, робота з техкартами, розрахунок навантаження на сільгосптехніку;
• телеметрія сільгосптехніки.

 

Парад ефективності

Нове часто зустрічають критично, а українські аграрії ще й звикли довіряти не словам, а тільки наочним результатам. Добре, що розробники ФМС-систем від початку враховують таку ментальну особливість своїх потенційних клієнтів. «Важливо показати ефективність роботи без планування та за планом, і тоді господарство досить швидко переходить до планового виробництва, — наголосив В. Боровик. — Наведу такий приклад. Ми маємо на Київщині клієнта із земельним банком 1000 га. На початку року взяли в нього в керування два поля. Склали технологічну карту, провели агрохімічні дослідження, встановили, що відбувається з ґрунтом. Після отримання всієї інформації внесли зміни до технологічної карти.

24 439 25 1

Далі в процесі виробництва організували моніторинг виконання робіт і контроль стану рослин. Вели ці два поля впродовж цілого сезону.

Ось нещодавно зібрали там урожай і виявилося, що два поля, де ми працювали, порівнюючи з рештою ділянок нашого клієнта, які велися, «як завжди», дали врожайність на 2 т кукурудзи більше на кожний гектар площі. З тим додаткові витрати на цих «наших» полях становили всього 50 кг добрив плюс проведення хімічних аналізів ґрунту — тобто разом близько 2 тис. гривень.

Натомість наш клієнт отримав із цих двох полів додаткові 14 тис. гривень прибутку на кожному гектарі площі!

Я цим прикладом хочу довести, що, звичайно, можна працювати на полі по-старому, як то кажуть, «на чуйці», але коли маржа агровиробництва падає, треба міняти підходи до роботи й максимально використовувати ті ресурси, які є».

 

З чого почати зацифровування

Після презентації ФМС-системи учасники дискусії обговорили технічне питання: як краще впроваджувати цю систему на підприємстві: по частинах чи відразу загалом?

За словами В. Боровика, це насамперед залежить від стану конкретного господарства: «Спочатку слід розв’язати нагальні проблеми агропідприємства — насамперед навести порядок із земельним банком, зафіксувати й зацифрувати інформацію про всі активи господарства. Це вже додасть ефективності від 10 до 50 доларів на кожному гектарі площ.

Ось були в нас приклади, коли навіть у невеликому господарстві з площами до 1000 га знаходили паї за межами його земельних масивів. За оренду цих паїв платили два роки по 9–10 тис. гривень, але не обробляли їх, бо навіть не знали про їхнє існування поза межами свого земельного банку!

Далі слід налагодити роботу агрономічної служби підприємства, щоб агрономи не пропускали жодної загрози для рослин. Це досить просто запустити й без великих витрат — максимум, придбати планшет для агронома. Звісно, тут слід ураховувати виклики з точки зору кваліфікації агронома щодо використання цифрових інструментів. Але насправді все залежить від його бажання та мотивації. Є в нас агрономи й у віці за 60 років, які успішно працюють з різними сучасними гаджетами.

Після цього запускаємо облік виконання агротехнічних робіт: ідеться про швидкість їх виконання, пропуски, щільність, пересівання. Тут треба буде витратитися на закупівлю датчиків, трекерів, автоматичних заправних станцій, автоматичних вагових тощо. Це можуть бути значні витрати, але вони знижують роль людського чинника й помилок операторів.

24 439 23

Наприклад, у господарстві одного нашого клієнта довгий час не могли дотриматися нормативів швидкості виконання агрономічних операцій. Але із запровадженням ФМС-системи нарахування зарплати було прив’язано до якості виконання робіт. Тож коли працівники господарства одного разу недоотримали зарплату, наступного місяця вже працювали цілком по-іншому, — наголосив експерт. –Коли побачили масштаби порушень, невдовзі виписали в посадових інструкціях порядок накладання штрафів на порушників швидкісного режиму відповідно до звітів ФМС-системи. Тоді двома наказами по господарству було запроваджено порядок нарахування штрафів за швидкість виконання робіт, за пропуски під час сівби, за зливання ЗЗР тощо».

Після того як у господарстві запущено телеметрію по автопарку, можна запускати синхронізацію з програмами бухгалтерського обліку для закриття первинних документів — нарядів, актів списання ТМЦ, шляхових листів. Це також мінімізує вплив людського чинника.

 

І що ж я з того матиму?

На запитання одного зі слухачів вебінару про очікуваний економічний ефект від упровадження на підприємстві системи фармменеджменту В. Боровик відповів: «Тут не можна назвати якоїсь конкретної цифри, все залежить від рівня розвитку господарства. Якщо воно менш розвинуте, то отримає максимальний економічний ефект. Якщо ж воно близько до максимуму свого розвитку, ефект буде меншим».

Як можна підрахувати цей економічний ефект — наприклад, за запровадження системи контролю обігу пального? Вартість трекера та датчика контролю пального становить 250 доларів на кожен комбайн, трактор чи автомобіль господарства. Після впровадження системи витрати пального оптимізуються, і ці датчики нині окупають себе вже за пів року.

Так само за впровадження системи контролю врожаю: доведеться придбати датчики шнека, наповненості бункера тощо. Проте легко порахувати, скільки коштує врожай, зсипаний на сторону недобросовісним працівником. Переобладнавши сівалки, можна підрахувати вартість зекономленого посівного матеріалу.

Упорядкувавши земельні активи, можна підрахувати плату за зайві ділянки. Отже, кожен блок ФМС має свою маржу. Навіть економію часу можна підрахувати через економію зарплати спеціаліста.

Зайшлося в дискусії й про «ціну питання» — скільки може коштувати господарству впровадження ФМС-системи?

«Слід розрізняти саму ФМС-систему як програмний продукт і різноманітні прилади, які дозволяють її застосовувати — датчики, пристрої тощо. Ми беремо з клієнта плату в розмірі 1 долар за кожний гектар поля, яке обслуговується, — відповів В. Боровик. — Для порівняння: в Україні плата за подібні послуги становить 0,5–4 долари за гектар, у світі цей показник може сягати 300 доларів за гектар — усе залежить від набору інструментів, специфіки роботи тощо».

24 439 25 2

 

Творчі плани

Керівник компанії «Агро онлайн» розповів, що свою ФМС-систему вони розробили 2016 року, і тоді її вигляд був досить простий. Нещодавно в компанії провели модернізацію всіх блоків системи. Адже за роки ринок змінився, в системі з’явилося багато нових інструментів. Нині запускається нова версія системи, це дозволить пришвидшити роботу з картами полів.

«Ми можемо обмінюватися даними із системами GPS-моніторингу, бухгалтерськими й картографічними програмами. Часто в господарствах застосовують кілька GPS-систем. Скажімо, придбали кілька тракторів і на них поставили одну систему. Потім купили нові трактори, на них установили вже іншу. А ми звели всі системи керування до одного монітора, — зазначив В. Боровик. — Маємо план залучити під наші послуги поля на площі 1 млн гектарів в Україні. У системі в нас вже понад 800 компаній із земельними банками від 350 га до 45 тис. гектарів. У різних агропідприємствах застосовуємо різні інструменти для роботи».

 

Агроном «в офлайні»

За словами В. Боровика, всі модулі ФМС-системи — це робочі місця для різних спеціалістів агропідприємства: агроном працює зі своїми блоками, економіст — зі своїми. Нещодавно в компанії розробили новий мобільний додаток «Агро онлайн-агроном». Він працює в офлайні й дозволяє вести моніторинг стану рослин навіть із мобільного телефону.

І тут виникає запитання: агроном побачив на своєму планшеті певні дані за вегетаційним індексом NDVI — що вони йому дають?

«У нас є навчальний портал «Агро онлайн-експерт», ми навчаємо кожного клієнта, як застосовувати наші системи в агровиробництві, що таке індекс NDVI та супутниковий моніторинг полів, як із ним працювати, — пояснив В. Боровик. — Ми маємо три індекси:

• індекс вегетації;
• індекс щільності;
• індекс водного стресу.

 

Усі ці супутникові дані використовують для навігації агронома по полю, це економить робочий час спеціаліста».

24 439 24

 

Хочемо все й одразу

Учасників вебінару зацікавило питання:: яка кількість фермерів нині ментально готові до впровадження на своєму підприємстві системи фармменеджменту?

«Якщо говорити про невеликі та середні господарства, то, на мою думку, зараз близько 30% уже готові й близько 40% будуть ось-ось готові. Через кліматичні, законодавчі та економічні зміни умов для бізнесу аграрії розуміють, що працювати по-старому вже не вийде», — вважає В. Боровик.

А от щодо того, чи просто запустити цю систему в агропідприємстві та з яким мінімальним розміром земельного банку варто її запроваджувати, експерт пояснив: «Усе залежить від того, які модулі системи планує запустити в себе аграрій. На мою думку, доцільно починати від 1 тис. гектарів. А швидкість запуску системи залежить від повноти інформації про агропідприємство, причому величина земельного банку тут не є пріоритетом».

Під час упровадження системи експерти:

• збирають інформацію про підприємство;
• зацифровують її;
• проводять аудит підприємства;
• рекомендують певні зміни в бізнес-процесах, — потім упроваджують ці зміни;
• навчають персонал підприємства;
• консультують його.

 

«Був у нас випадок, коли клієнтові із земельним банком 7 тис. гектарів ми запустили у виробництво систему за два тижні. Але в тому агропідприємстві було зібрано й зацифровано всю потрібну інформацію та був високий рівень кваліфікації персоналу», — наголосив спікер.

 

ФМС-систему — на кожну ферму?

Тріумфальну ходу ФМС-систем українськими ланами вочевидь можуть затьмарити кілька чинників.

Насамперед це усталені погляди частини успішних фермерів — і не лише «тих, кому за 50». Як заявив колись авторові керівник одного з фермерських господарств Київщини: «На цьому полі орали та сіяли мій прадід, дід і батько, і я знаю на ньому кожну грудочку. То що мені нового про моє поле, яке я постійно обходжу вздовж і впоперек, може сказати той далекий супутник?»

До речі, в таких господарствах найчастіше дотримуються підходів до організації агровиробництва, закладених у концепції більшості ФМС-систем — але й дідову «чуйку» також шанують.

Далі. Хоча нині крадії фермерської кукурудзи вже не збивають палицями дрона, що висить над полем і фільмує їхні витівки (тепер крадуть вночі) — але від трекерів, які бачать, «куди їздив, що робив і кому солярку злив», і надалі втікатимуть на збирання польської лохини. А коштів, щоб замінити хитрого «дядька у куфайці» за важелями трактора на чесного робота за умов коронакризи вистачить либонь лише в агрохолдингів.

Та й чи ж кожен фермер знайде в нинішній скруті гроші на ці NDVI-індекси, трекери, дрони, планшети, на консультації айтівників, не впадаючи в банківську залежність?..

Разом із тим упроваджена на агропідприємстві ФМС-система справді здатна «розрулити» на ньому «бардак», про який ішлося в темі цього вебінару.

Тим більше, що цілий хор експертів прогнозує настання в українському агросекторі ери точного землеробства, яке однозначно передбачає цифровізацію керування підприємством. «Ми плануємо в наступні кілька років працювати у сфері точного землеробства, — зазначив В. Боровик, говорячи про плани своєї компанії. — Цей шлях нині проходять аграрії у Європі, й таке саме буде в нас, адже у цій сфері може бути велика ефективність і велика маржа».

На думку експерта, систем ФМС буде з’являтися дедалі більше, конкуренція на ринку посилиться. Проте національні продукти матимуть перевагу, адже їх створювали з прив’язкою до нашого ринку. «Україна відрізняється від інших аграрних країн. Тому, до речі, в нас не приживаються багато іноземних продуктів, — зауважив В. Боровик наприкінці дискусії. — Перевага також буде за тими компаніями, які не лише створюватимуть для аграріїв нові інструменти, а й допомагатимуть їх упровадити у виробництво, щоб вони запрацювали».

 

Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.