Аналіз ринку кредитних послуг

Олена ОЛІЙНИК, кандидат економ. наук, доцент кафедри фінансів, Національний університет біоресурсів та природокористування України

Аграрний сектор через свою специфіку (сезонність, тривалий виробничий період тощо) має підвищену, об’єктивну потребу в кредитах. На сьогодні сільгосппідприємства України потребу в кредитних ресурсах можуть задовольнити через банківські установи, кредитні спілки, лізингові компанії. Основними постачальниками кредитних ресурсів для сільського господарства є комерційні банки України.

Зацікавленість комерційних банків України в кредитуванні аграрного сектору починаючи з 2000 року зростала значними темпами (рис. 1), зокрема, цьому сприяло запровадження державою механізму здешевлення кредитів, а також стабілізація макроекономічної ситуації в країні - уповільнення темпів інфляції, стабільність обмінного курсу, зниження процентних ставок (рис. 2), ріст ВВП тощо.

 

alt                 

 

Механізм здешевлення кредитів передбачає компенсацію державою частини процентної ставки за кредитами, наданими банками сільськогосподарським підприємствам. Такий механізм широко використовується у багатьох країнах світу, зокрема у Польщі, Румунії, Словаччині, Чеській Республіці тощо. Популярність його полягає у його простоті використання та ефективності. Кредити, за якими відшкодовується процентна ставка державою, називаються пільговими.

 

alt

 

Протягом 2000-2003 років в Україні надавалися тільки короткострокові кредити на кредитування виробничих витрат, пов’язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, кормів, ветеринарних препаратів, запасних частин для ремонту техніки та обладнання, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, молодняку сільськогосподарських тварин, птиці, яєць для інкубації, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, а також здійсненням платежів фінансового лізингу і страхових платежів. Термін кредиту становив 1 рік. Розмір процентної ставки, який компенсувала держава сільськогосподарським підприємствам за пільговими кредитами в Україні, встановлюється кожного року на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

З 2004 року в Україні були запроваджені довгострокові пільгові кредити, які надавалися на кредитування витрат, пов’язаних із придбанням основних засобів сільськогосподарського призначення, в тому числі сільськогосподарської та зрошувальної техніки, а рівень компенсації становив 12-14 % у національній валюті та 8-9 % в іноземній.

На заваді розвитку банківського кредитування аграрного сектору стала фінансова криза, яка розпочалася у 2008 році. В цих умовах відбулося подорожчання банківських кредитів (процентні ставки за кредитами зросли з 18 до 27%), більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції щодо кредитних продуктів, особливо довгострокового характеру, через проблеми ліквідності в банках. Як наслідок, різке падіння обсягів залучених кредитів підприємствами АПК з 20,1 млрд грн до 6,8 млрд грн (майже втричі). Також такому скороченню сприяло зменшення виплат із бюджету на фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- та довгострокових кредитів. Так, у бюджеті на 2008 рік на виплату часткової компенсації було передбачено 1650 млн грн, а в 2009 році - тільки 300 млн грн. Загалом пільгові кредити були складовою ключовою заборгованості підприємств АПК перед банками. Протягом 2000-2010 років їх питома вага в структурі кредитів, наданих підприємствам АПК, коливалась у межах від 38 до 81%.

Ситуація щодо кредитування підприємств АПК певним чином покращилася торік - обсяги кредитування зросли на 48,5%, в тому числі пільгові кредити зросли на 38,5% за рахунок збільшення фінансування з бюджету на 62%, але все рівно не досягли обсягів 2008 року. Попри підвищення обсягів кредитування в 2010 році процентні ставки залишалися високими. Так, у 2009 році процентні ставки коливалися у межах 16-39%, в 2010-му - 15-36%. Позитивні зрушення у цьому напрямі відбулися цього року - діапазон їх коливання становив 9,5-25% (в середньому 19%, дані Мінагропроду станом на 17 травня 2011 року). Виходячи з того, що середній розмір компенсації становить 15,5%, то кредити аграріям нинішнього року обійдуться під 3,5% річних, що є позитивним наслідок низької рентабельності аграрного сектору.

Але слід зазначити, що доступ до пільгових кредитів в Україні, як правило, мають крупні аграрні підприємства. Внаслідок того, що комерційні банки не хочуть мати справу з наданням мікрокредитів, малі та середні агропідприємства залишаються без доступу до механізмів державної підтримки.

Основними лідерами на ринку кредитування підприємств АПК є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» (Укрексімбанк), ЗАТ АКБ «Промислово-інвестиційний банк» (Промінвестбанк), ВАТ «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк).

Наступними після банків гравцями на ринку кредитування агропідприємств в Україні є кредитні спілки.

Перевагами кредитних спілок є те, що вони створюються і розташовуються на території, де живуть і функціонують сільськогосподарські товаровиробники, а це сприяє вирішенню проблеми інфраструктури і зайнятості населення у сільській місцевості. Крім того, члени кредитної спілки один одного добре знають, насамперед про фінансові можливості, що дозволяє надавати кредити без додаткової застави та поручительств.

На сьогодні в Україні існуєблизько 700 кредитних спілок. Їхніми членами є понад 1,6 млн українських громадян. Але кредитні спілки так і не набули значного розвитку як в цілому в країні, так і в сільській місцевості зокрема. При значному збільшенні членів кредитних спілок (майже вдвічі протягом останніх п’яти років) залишається низькою їх активність - тільки 5,3% членів КС мали депозити та 22,2% - брали кредити на кінець третього кварталу 2010 року.

Перешкодою також подальшого розвитку стала фінансова криза, яка суттєво позначилася на показниках діяльності кредитних спілок.

Так, за 2005-2008 років активи кредитних спілок збільшились більш ніж у тричі, а протягом 2009-го-першої половини 2010 років зменшились на 50,8%, капітал відповідно - на 54,7%.

Слід зазначити, що у 2005-2008 роках кредитування збільшилося у 3,9 разу, вклади - у 3,5 разу. Але протягом 2009-першої половини 2010 років сума кредитів членам спілки зменшилася на 48,2%, сума внесків на депозитні рахунки членів кредитних спілок - на 57,9%.

Окрему увагу слід приділити проблемній заборгованості. Протягом 2005-2007 років вона коливалася у межах 6-6,5% від залишку заборгованості за кредитами, у 2008-му становила вже 12,1%, в 2009 - 28,6%, а в 2010 році - 31,7%. Хоча слід зазначити, що значний абсолютний приріст проблемної заборгованості відбувся у 2009-му - в 1,7 разу, торік в абсолютному вимірі обсяг проблемної заборгованості знизився на 12,6%. Це було викликано одночасно падінням реальних доходів населення, незадовільною роботою багатьох кредитних спілок із проблемними кредитами, слабкою оцінкою ризиків, недостатньою кваліфікацією працівників кредитних спілок.

Основними проблемами подальшого розвитку кредитних спілок в Україні визначають: недостатній для належного виконання їхніх зобов’язань перед членами рівень капіталізації; відсутність діючої інфраструктури фінансової та технічної підтримки ефективної діяльності кредитних спілок; відсутність ефективного механізму захисту прав членів кредитних спілок, у тому числі системи гарантування вкладів; існування значної кількості кредитних спілок, що у своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного руху й вимог щодо захисту прав їх членів; низький рівень професійної діяльності та технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок.

Серед важливих питань, що певним чином перешкоджають розвитку саме сільської кредитної кооперації, виділяють:

- низьку підготовленість сільського населення до життя у ринкових умовах;

- практичну відсутність інформаційних матеріалів про сільські кредитні спілки, приклади їхньої успішної діяльності;

- залишок наслідків дискредитації фінансових установ колишніми «трастами»;

- складне фінансове становище сільських жителів, специфічний менталітет сільського населення щодо користування кредитами.

Існують також проблеми законодавчого характеру, зокрема, кредитним спілкам забороняється обслуговувати юридичних осіб. Внесення відповідних змін до Закону України «Про кредитні спілки» щодо можливості обслуговувати малі та середні підприємства (МСП) у сільській місцевості дозволить розширити ресурсну базу кредитних спілок, а також долучитися МСП до доступних кредитних ресурсів з метою їх розвитку.

Для комплексного вирішення цих проблем необхідно: сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об’єднаним кредитним спілкам на навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації доступу до кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю; прискорити процес формування потужних асоціацій, діяльність яких сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності, піднесенню іміджу й довіри до кредитних спілок; створити систему страхування і гарантування вкладів; визначити одним із пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції формування єдиної саморегульованої організації кредитних спілок у формі всеукраїнської асоціації спілок; запровадити на державному й регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних спілок; створити жорсткішу систему нагляду й контролю дотримання і виконання основних показників діяльності кредитних спілок, а у разі невиконання запроваджувати санкції.

Також розвитку мікрокредитування, особливо в сільській місцевості, сприятиме здійснення інформаційної підтримки населення щодо можливостей кредитних спілок. Не останню роль у цьому процесі повинні відігравати місцеві органи влади, громадські організації з використанням міжнародних програм підтримки. Так, успішним прикладом спільної роботи зазначених представників у сфері розвитку мікрокредитування на селі є Київська область. Зокрема, за участю Програми Департаменту Міжнародного Розвитку Великобританії (DFID) «Підвищення рівня життя сільського населення в Україні» - Ukraine Rural Livelihoods Programme (URLP), державних адміністрацій та органів самоуправління протягом 2001-2003 років у пілотних районах Київської області було створено 6 кредитних спілок, до яких залучено понад 172 тис. грн від населення. За цей час було видано 354 кредити на загальну суму понад 750 тис. грн. При цьому доступ до мікрокредитів отримали 35% сільських жителів пілотних громад Програми, економія коштів сільського населення по виданих кредитах кредитних спілок сягає понад 140 тис. грн, зареєстровано 25 приватних підприємців, понад 70 домогосподарств покращили свої житлові умови та побут.

Визначені вище шляхи розвитку кредитних спілок в Україні задекларовані в Концепції розвитку системи кредитної кооперації, особлива увага в якій приділяється створенню дво-, трирівневої системи кооперації. Зокрема, йдеться про необхідність започаткування другого рівня кредитної кооперативної системи, представленого кооперативними банками та об’єднаними кредитними спілками, що забезпечують для кредитних спілок можливість доступу до необхідних фінансових ресурсів шляхом їх перерозподілу у межах системи кредитної кооперації та залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел. Через кооперативні банки можуть здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах небанківських платіжних систем.

Але задекларовані в концепції напрями так і не були реалізовані. На сьогодні в Україні не створено жодного кооперативного банку. Не були впроваджені запропоновані зміни до законодавчих актів України (Закону України «Про кредитні спілки»), зокрема, надання права набуття членства в кредитній спілці суб’єктам малого підприємництва та фермерським господарствам з установленням асоційованого членства, що дає можливість отримувати послуги кредитної спілки, але не дає права на участь у її управлінні; доповнення переліку видів фінансових послуг, які кредитні спілки можуть надавати своїм членам, зокрема, з оплати за їх дорученням товарів (робіт, послуг) та факторингу; надання кредитним спілкам права купувати державні та іпотечні цінні папери, перелік яких встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг. Пропозиція щодо можливості здійснювати прийом вкладів від членів кредитних спілок та видачу їм кредитів в іноземній валюті, на думку автора, є недоречною. Події останніх років показали негативні наслідки масштабного кредитування в іноземній валюті населення України, яке отримує доходи в основному в національній валюті. Питома вага кредитів населенню в іноземні валюті в 2008 році становила близько 80% (особливо по авто- та іпотечних кредитах), питома вага кредитів в іноземній валюті в усьому кредитному портфелі сягала 59%, тоді як в Польщі - всього 27%. При значному знеціненні національної валюти в 2008 році (на 52%) більшість українців стали не спроможні розраховуватися по свої валютних кредитних зобов’язаннях перед банками. На сьогодні питома вага проблемних кредитів у комерційних банках України становить понад 56%.

Зважаючи на таку ситуацію було створено слідчу комісію Верховної Ради в середині 2010 року з метою розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації, за результатами діяльності якої було визначено відсутність довгострокової державної політики щодо розвитку і підтримки національної системи кредитної кооперації та наявність проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок в Україні як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях. Також було прийнято рішення рекомендувати Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців із дня прийняття цієї Постанови розробити з урахуванням звіту Тимчасової слідчої комісії комплекс першочергових заходів з метою підтримки подальшого розвитку системи кредитної кооперації та подолання існуючих на сьогодні негативних явищ у її діяльності.

svidome

 27 жовтня 2020
На період до 6 листопада 2020 року в Україні очікується спокійна, тепла погода із нічними туманами. Тумани будуть відігравати значну роль у зволоженні посівів озимини, адже це теж волога.
На період до 6 листопада 2020 року в Україні очікується спокійна, тепла погода із нічними туманами. Тумани будуть відігравати значну роль у зволоженні посівів озимини, адже це теж волога.
27 жовтня 2020
 27 жовтня 2020
Всеукраїнський Конгрес Фермерів і Насіннєва Асоціація України звернулись до компаній-виробників насіння щодо надання допомоги для посівної фермерам півдня Одещини.
Всеукраїнський Конгрес Фермерів і Насіннєва Асоціація України звернулись до компаній-виробників насіння щодо надання допомоги для посівної фермерам півдня Одещини.
27 жовтня 2020
 27 жовтня 2020
Наприкінці минулого тижня світові біржові ціни на кукурудзу продовжили зростання на тлі стримування продажів виробниками, хоча саме різкий стрибок цін і призвів до скорочення продажів.
Наприкінці минулого тижня світові біржові ціни на кукурудзу продовжили зростання на тлі стримування продажів виробниками, хоча саме різкий стрибок цін і призвів до скорочення продажів.
27 жовтня 2020
 27 жовтня 2020
Миколаївський морський порт за дев’ять місяців 2020 року обробив 9,577 млн тонн хлібних вантажів, з яких 9,558 – зерно. Перевалка зернових в морпорту скоротилася на 16,4% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
Миколаївський морський порт за дев’ять місяців 2020 року обробив 9,577 млн тонн хлібних вантажів, з яких 9,558 – зерно. Перевалка зернових в морпорту скоротилася на 16,4% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
27 жовтня 2020
 27 жовтня 2020
Станом на 26 жовтня, оптові ціни на картоплю на гуртовому ринку «Шувар» впали майже на 10%.
Станом на 26 жовтня, оптові ціни на картоплю на гуртовому ринку «Шувар» впали майже на 10%.
27 жовтня 2020
 27 жовтня 2020
Представники ринку органічної продукції України побоюються створення єдиного державного органу сертифікації органічної продукції. 
Представники ринку органічної продукції України побоюються створення єдиного державного органу сертифікації органічної продукції. 
27 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.