agro business 160 160

Вибираємо зерносушарки

/ Механізація АПК / Четвер, 04 вересня 2014 16:35
Павло КОЖУШЕНКО, спеціально для "АС"
Регулярні та нещадні подорожчання ціни природного газу автоматично коригують виробничі пріоритети. Вибір сушарки для зерна перетворюється на життєво важливу процедуру. Кожен кубометр блакитного палива, кожна година роботи та загалом рентабельність агрегату зараз, як ніколи, беруться до уваги. До того ж, зросла вартість і самих сушарок внаслідок відчутного падіння курсу національної валюти. Що поробиш — потрібно якось пристосовуватися, а як саме — помізкуємо разом…

 

Здавалося б, ось вона, золота пора для елеваторів! Обладнання дороге, сушити нічим, зберігати в принципі також — здав до сховища, заплатив та забув. Саме такі міркування дедалі частіше доводиться чути останнім часом. Та не забуваймо, що власники елеваторів так само відчувають дорожнечу і вже сьогодні підвищують ціни. Як не крути, а сушіння та зберігання у чужих людей завжди буде дорожчим, принаймні вдвічі, а то й втричі. Окрім цього, скільки там «усушиться» зерна не в той мішок, можна лишень здогадуватися…
 
Сам собі господар
Почнемо з того, що якщо у підприємства є власна сушарка (декілька), воно має змогу розпочати жнива не тоді, коли випогодиться, а тоді, коли слід. Це означає, що таке господарство збере більше зерна, а його якість буде вищою. Остання сентенція особливо стосується кукурудзи, збору якої через підвищену вологість іноді доводиться чекати ледь не до грудня. Коли ж починає осипатися пшениця, то сезон і взагалі можна вважати пропащим. Саме тому виводимо перше правило: наявність власної сушарки дає змогу заощадити на послугах елеваторів та на вчасному збиранні врожаю.
 
Без бур’яну
Важливу роль в оптимізації витрат на сушіння зерна відіграє вчасна сепарація врожаю. Ні, навіть так: вчасно проведена боротьба із бур’янами. Вологість насіння останніх може перевищувати 40 %. Такі сусіди швиденько — протягом однієї-двох діб — поділяться водичкою із вашим зерном. Неважко підрахувати, у скільки додаткових кубометрів блакитного палива виллється така неувага до сміттєвих домішок. Саме тому на місці первинного зберігання зерна слід зорганізувати процес оперативного очищення. Можна з упевненістю сказати, що в такому разі одна вкладена гривня дасть змогу заощадити принаймні три-чотири. Із цього виводимо друге правило: економне сушіння розпочинається ще на етапі боротьби із забур’яненістю посівів, а його запорукою є своєчасна сепарація зерна.
 
Боротьба за якість
Нині особливо загострилася конкуренція на ринку зерна. Пов’язане це передусім із високим світовим урожаєм зернових. На відміну від року позаминулого, коли трейдери, уклавши контракти, гасали по всіх усюдах, вишуковуючи зерно. Йшло все підряд. Нині ж ситуація протилежна: покупцеві подавай якісний товар, та ще й за помірну ціну. Окрім вмісту клейковини, це також чисте, нетравмоване зерно із нормальним рівномірним відсотком вологості. І тут від сушарки залежить ой як багато…
 
altСкільки саме? Давайте порахуємо. Порційна сушарка із примусовою циркуляцією зерна та агресивним тепловим режимом — звичний агрегат у наших аграріїв. Орієнтир — якомога вища швидкість процесу сушіння, що досягається підвищеною продуктивністю норій. Один прохід через норію у швидкісному режимі — це травмування не менш ніж 2 % зерна… Таких проходів зазвичай буває кілька. Нескладно взяти олівця та самотужки порахувати, скільки тисяч реальних одиниць втрачається під час такого агресивного швидкісного сушіння. Далі: листопад, температура близько нуля. Зерно привезли і завантажили в сушарку. Вона радісно набрала обертів, не шкодуючи газу, щедро обдаючи гарячим струменем ваш урожай. Чи підвищить це якісні характеристики товару? Навряд чи. Що потрібно? Правильно: режим поступового розігрівання. Виводимо з цього наше третє правило: висока продуктивність сушарки не завжди є перевагою, а внаслідок агресивної манери сушіння можуть бути відчутні втрати.
 
Ще одне — сушіння повинно бути якомога більш рівномірний, аби все зерно мало однакову вологість. Головне, щоб не було недосушеного товару. Для цього сушарка повинна бути оснащена спеціальними датчиками.
 
Рахуємо відсотки
Багато залежить і від культур, які вирощуються у конкретному господарстві. Зрозуміло, що рік на рік не схожий, проте якщо вміють вирощувати в господарстві кукурудзу, придбали комбайни-жатки, та знають, де її продати, то будуть вирощувати — нікуди не подінуться. Можна порахувати та вирішити для себе, що, наприклад, відсотків 80 зібраного зерна у нас — цариця полів. Для неї варто встановити баштову сушарку, зорієнтовану на монокультуру. А дрібку ячменю чи сої нам сушити невигідно, тому зробимо це на стороні.
 
Чи, навпаки: у нас всього потрохи. Один раз добре заплатимо, поставимо потужну шахтову сушарку і сипатимемо туди усе, що є. Четверте правило: порахуйте хоча б приблизно, скільки відсотків площ у вас займатимуть різні культури. Тобто чи можливо, що котрась із них матиме право називатися монокультурою.
 
Контроль та облік
Споживання газу — річ не завжди однозначна. Бо трапляється досушування, несправність обладнання, неуважність персоналу тощо, яка не додасть хорошого настрою ані власникові, ані бухгалтерії. У такому разі дуже доречним буде організація спостережень за витратою газу під час тих чи інших технологічних процесів. По-перше, так простіше можна буде виявити якусь несправність обладнання, наприклад, забиті пальники чи витік «блакитного палива» через нещільне з’єднання. По-друге, можна буде розрахувати якийсь більш-менш достовірний операційний цикл за принципом «вигідно-невигідно». Наприклад, чи вигідно досушити 100 т кукурудзи на 1 %, якщо показники й так прийнятні? П’яте правило: суворий контроль за використанням енергоносія та його облік з метою фінансової оптимізації процесу сушіння.
 
Питання руба: може, солома?
Тепер про наболіле — про солому та сушарки, в яких вона використовується замість природного газу. На сьогодні, враховуючи подорожчання природного газу, такий підхід, безумовно, стає вигідним. Та найголовніше: перспективним. Єдине «але»: солома ефективно «працює» лише в тому разі, коли рівень вологості врожаю є помірним — до 21–22 %. Надалі їй не стає духу. Що робити? Те саме, що нині роблять у своїх господах хазяйновиті селяни. Поруч із газовим котлом вони встановлюють спеціально зварені грубки для підтоплювання дровами та сміттям. Несильний мороз — у хід іде безкоштовне паливо (хмиз, кукурудзяні качани тощо). Прийшли справжні холоди — увімкнули газовий котел. Тобто невисока вологість зерна — палимо солому та тирсу. Висока — природний газ. Або як варіант: спочатку природний газ, а потім досушуємо соломою. Додаткова тяганина? Можливо. Однак такі речі завжди варто обрахувати. Бажано разом із технічно та фінансово грамотними людьми. Економічний ефект від таких новацій може обраховуватися дуже навіть конкретними цифрами. Солома, зібрана з 1 га площі (це десь 3,5 т), може довести рівень вологості 80–90 т зерна від 21–20 до 16–15 %.
 
Безперечно, тут можна подискутувати, оскільки вагомість соломи як органічного безкоштовного добрива є беззаперечною. Нехай так, а тому радимо звернути увагу на відходи з обробки деревини. Це не лише тирса, а й різного роду обрізки дощок, гілля дерев, зідрана кора — такого добра на більшій частині території України достатньо як на пилорамах, так і в лісогосподарствах. І нікому воно зазвичай не потрібне. Іноді достатньо просто домовитись, виділити пару машин і кілька працівників та забезпечити паливом свою сушарку. А, може, не тільки сушарку.
 
Додатковий заробіток
Нерідко доводиться читати поради про можливість заробляти на сушарці. Мовляв, придбали сушарку, посушили своє, потім — сусідське. Можна, звичайно, й так, особливо ж коли сушарка мобільна, але майте на увазі, що у кожного агрегату є свій ресурс. І жоден сусід вам не заплатить, якщо під час сушки його кукурудзи ваша сушарка раптово зламається. А вам завтра власну сушити… Якщо такий спосіб заробітку у вашій окрузі виглядає привабливим, придбайте додаткову мобільну сушарку. Але не чіпайте основний агрегат! Окрім цього, будь-яка оренда передбачає залежність від потреб сусіда (ви не встигаєте, а вам кажуть привезти сушарку), та й необхідність контролювати, аби вам цю техніку не розвалили в запалі. Тому краще на себе такі зобов’язання не брати — цілішою сушарка буде. І не лише сушарка.
 
Раціональний підхід
Отже, спробуємо підбити підсумки.
 
1. Можемо сказати, що оптимальна сушарка повинна працювати і на природному газі, і на біомасі водночас, при цьому левова частина енерговитрат повинна випадати якраз на останню.
 
2. Оптимальна сушарка поступово розігріває та охолоджує зерно, не спричиняючи теплового шоку. Сушіння у ній відбувається рівномірно, завдяки правильно спрямованим потокам повітря. Разом з тим, відсоток травмованого зерна в ній мінімальний.
 
3. В оптимальній сушарці скрізь встановлено датчики, завдяки яким ви можете контролювати витрату палива та показники вологості зерна.
 
4. Щойно придбана сушарка ідеально підходитиме під потреби вашого господарства протягом найближчих років: за продуктивністю, за переліком культур тощо.
 
5. У вашу сушарку потраплятиме лише очищене зерно.
 
6. У вашому господарстві є фахівець, який точно знає, що у цієї сушарки всередині, і які процеси там відбуваються. А максимум за дві-три години ходу від вас — сервісний центр із її обслуговування.
 
Справжня ціна
І головне — будь-який агрегат у вашому господарстві повинен бути частиною продуманого раціонального процесу. Якщо ви придбали сушарку, то повинні заодно створити умови для нормального зберігання зерна. Для того аби його продати не за два місяці, а за сім-вісім та отримати додатковий прибуток. Отже, наявність сушарки автоматично повинна означати побудову силосу чи закладення зерна в рукави. Досить віддавати зерно за безцінь!

 

 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
За запитом благодійного фонду «Мурашки» в рамках соціального проєкту «Добро в дії» від ТМ «Добродія» відправили продукцію для подальшої передачі військовим на передову.
28 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникового шроту спостерігалось підвищення цін, що зумовлено активним попитом на нього та різким збільшенням обсягів експорту.
27 березня 2024
 27 березня 2024
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
KSG Agro розробив проєкт будівництва нового заводу для сортування, переробки та утилізації наслідків руйнацій внаслідок ракетних атак на Херсонщині. Запланований строк реалізації проєкту – 2,5 роки, а загальний бюджет будівництва складе 8 млн дол.
27 березня 2024
 27 березня 2024
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
Протягом останнього місяця в Україні значно зросли ціни на горох. Головним фактором цього стало зняття Індією мита на імпорт зернобобової.
27 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.