«Азотний діагноз» для рослини

«Азотний діагноз» для рослини

/ Механізація АПК / Вівторок, 07 серпня 2018 15:01

Підживлення азотом озимих зернових є ключовим етапом впровадження технології їхнього удобрення. Нові інструменти дають змогу більш точно встановити певні параметри, що впливають на ріст і розвиток посівів сільгоспкультур.

Для встановлення дози азотних добрив використовують два основних види діаг­ностики: рослинну і ґрунтову. Кожна із них має своє «раціональне зерно». Рослинна дає змогу оцінити стан рослини на момент її проведення. Найменш точним є метод візуальної діагностики. Всі зміни у рослинах, які візуально помітні, свідчать про незворотні зміни у рослинному організмі. Іншими словами: планку максимально можливої продуктивності вже суттєво знижено.

 

Рис. 1. Види діагностик

04 371 108 2

 

Хімічна діагностика рослин дає точніші результати. Високої точності можна досягти, аналізуючи рослинний матеріал у лабораторії. Такий вид діагностики потребує знання специфіки відбору зразків на конкретних культурах у відповідній фазі росту і розвитку. Крім того, це значні витрати коштів і часу. У результаті аграрії отримають показники вмісту елементів живлення у певному органі рослин. А забезпечення всієї площі посівів сільгоспкультури встановлюють лише за табличними матеріалами. Але часто ці дані абсолютно не враховують сортових особливостей і ґрунтово-кліматичних умов вирощування в конкретному регіоні.

У сучасних умовах діагностику азотного живлення проводять за допомогою лабораторій функціональної листкової діагностики, N-тестера, БПЛА, супутникових знімків та ін. Ці інструменти дозволяють отримати швидкий результат за відносно невеликі кошти. Чи достатньо інформації, яку надають вище перераховані інструменти, для встановлення доз азотних добрив? Питання залишається відкритим…

 

Моделювання ситуації

Результат рослинної діаг­ностики дозволяє оцінити умови живлення культур до моменту її проведення. Словом, добрий стан посівів — це наслідок сприятливих умов (у тому числі й живлення) до дати проведення діагностики. З іншого боку, добрий стан посівів означає їх високий потенціал. Але рослинна діагностика не дасть чіткої відповіді на запитання: яку дозу азоту потрібно внести, аби створити сприятливі ґрунтові умови і сповна реалізувати цей потенціал? Відповісти на це може лише ґрунтова діаг­ностика!

Змоделюємо наступну ситуацію: є дві ділянки з різним станом пшениці озимої. Згідно з класичними підходами за результатами візуальної і рослинної діагностики ділянка № 1 потребує мінімальних норм азоту, а ділянка № 2 — максимальних. Насправді слабкі посіви можна підживити 60–70 кг/га азоту, але відставання у рості та розвитку кореневої системи не дасть можливості використати таку кількість. Замість очікуваного підживлення рослин аграрії можуть провести «підживлення» підґрунтових вод. Проблему значного екологічного навантаження на природу ще ніхто не відміняв. Та й економічні зиски від такого підживлення господарство не відчує.

 

Рис. 2. Змодельований приклад двох ділянок пшениці озимої із різним станом рослин

04 371 110 1

 

Низький вміст мінерального азоту і високий стартовий потенціал на ділянці № 1 спонукає до внесення високих норм азотних добрив. Своєю чергою, на ділянці № 2 можна «зекономити» на підживленнях. Ось чому для встановлення дози азотних добрив потрібно враховувати і «бажання» рослин, і «можливості» ґрунту. Фахівці сучасних агрохімічних лабораторій виділяють наступні кроки проведення діагностики азотного живлення.

 

Крок 1. Виділення однорідних зон і відбір грунтових зразків

На цьому етапі діагностики стан посівів оцінюється на основі даних розподілу вегетативної маси культури полем (індекс NDVI). Такого роду зображення отримують у результаті супутникової зйомки або за допомогою БПЛА (народна назва «дронів»). Після обробки отриманих зображень спеціалісти розбивають поле на однорідні зони за станом рослинності. Різниця між ділянками візуально помітна. Але якщо людина фізично може оцінити лише окремі ділянки, то карта NDVI дає об’єктивну загальну картину поля. У кожній із зон визначають кількість точок відбору (залежно від площі) та місце їх розташування. Ґрунтові зразки відбирають спеціально підготовлені спеціалісти відразу після обробки даних та формування карти відбору. Точки відбору прив’язані до системи GPS-координат. Це дозволяє побудувати картограму для певного набору агрохімічних параметрів, а потім створити карту для диференційованого внесення мінеральних добрив. Такі карти-завдання є одним з елементів точного землеробства.

 

Крок 2. Аналіз ґрунту

Діагностика азотного живлення передбачає визначення рН грунту, вмісту мінерального азоту та рухомої сірки. Ключовий показник — мінеральний азот (NH4+NO3). Нітратна форма першочергово використовується для живлення, а амонійна — поживний елемент і найближчий резерв для утворення нітратів. Для того щоб отримати найбільш достовірні значення, зразки потрібно аналізувати у максимально короткий термін після відбору. Ось чому для виконання цього завдання використовують портативну мобільну лабораторію. За необхідності зразки можуть аналізуватися у господарстві.

рН ґрунту безпосередньо визначає умови живлення рослин. Коефіцієнт використання азоту з мінеральних добрив змінює­ться залежно від реакції ґрунтового середовища. На ґрунтах із нейтральним рН цей коефіцієнт наближається до 90%, із кислим знижується на 20–70%. Крім того, рН «підкаже», яке добриво бажано вносити у підживлення. Як відомо, показники еквівалентної кислотності (норма СаСО3 (кг) для нейтралізації підкислення від 100 кг добрива) азотних добрив коливаються у широких межах. Наприклад: для КАС — 50, сечовини — 80, а для сульфату амонію — 110.

Сірка бере участь в азотному обміні в рослинах. Ось чому для ефективного використання азотних добрив потрібно вносити сірковмісні. Для різних культур встановлено оптимальне співвідношення між азотом та сіркою. Вужче співвідношення є характерним для представників родини хрестоцвітих (ріпак, капуста тощо), бобових, ширше — для групи зернових. Враховуючи біологію культури та можливості ґрунту (вміст рухомої сірки), можна встановити потребу у внесенні сірковмісних добрив.

 

Крок 3. Надання рекомендацій щодо проведення підживлень

Виділені зони за станом рослинності мають різний потенціал урожайності (зелена — вищу, червона — нижчу). Враховуючи цю особливість та агрохімічні показники ґрунту, формує­ться рекомендація щодо підживлення культури. Особливість діаг­ностики полягає у тому, що від обльоту полів до видачі рекомендацій проходить кілька днів. Тобто результати діагностики будуть 100% актуальними на момент підживлення.

 

Дози азотних добрив для різних зон пшениці озимої

В аграріїв часто виникає питання: для чого нам дози підживлень по зонах, якщо у нашому господарстві не впроваджене точне землеробство? Відповідь очевидна (на прикладі вищенаведеної карти): агроном може умовно розділити поле на кілька частин і підбирати дози на проходи техніки таким чином, щоб максимально наблизитися до карти внесення. Результат від такого підходу матиме значно більший ефект, ніж за внесення усередненої дози азотних добрив на все поле.

 

Рис. 3. Рекомендації щодо підживлення культури

04 371 110 2

 

Крок 4. Збір даних урожайності

На етапі «видача рекомендацій» робота спеціалістів-агрохіміків не закінчується. Кожен алгоритм розрахунку потребує постійного вдосконалення. Тому оцінка комплексу факторів і їх впливу на кінцевий результат (урожайність) є обов’язковою складовою постійного оновлення й удосконалення методів діагностики. Який би із методів діагностики аграрії не обрали, мають пам’ятати, що найбільш раціональний підхід повинен враховувати взаємозв’язки у трикутнику «грунт↔рослина↔добриво».

 

Олекса ТИХИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 20 серпня 2018
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
20 серпня 2018
 19 серпня 2018
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
19 серпня 2018
 19 серпня 2018
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
19 серпня 2018

Найближча подія

Нема подій

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.