Задля отримання достатньої кількості пагонів верби, виконують розпушування ґрунту в міжряддях, видалення бур’янів, вносять мінеральні добрива. Розпушування ґрунту як захід підвищеної його аерації та боротьби з бур’янами проводять на глибину 3–5 см. Частота залежить від засміченості бур’янами і механічного стану ґрунту.
У перший рік посадки міжряддя може скоротитися 3–5 разів. У наступні кількість обробітків можна скоротити. Механічну боротьбу з бур’янами слід починати на ранніх стадіях їх росту. Інтервал проведення міжрядних обробітків — 10–14 днів. Розпушування міжрядь добре поєднувати з підгортанням рядків. Позаяк після зрізання пагонів залишаються пеньки, а підгортання ґрунту на них сприяє утворенню додаткових коренів, що збільшує життєздатність рослин. На плантаціях верби з міжряддями, величина яких кратна 75 см, для міжрядного обробітку можна використовувати просапні культиватори з пасивними робочими органами та з активним приводом робочих органів, які застосовуються для обробітку сільськогосподарських просапних культур, висіяних у рядки з міжрядям 75 см. Виробник техніки Nordic Biomass a/s продукує спеціальні культиватори для обробітку міжрядь енергетичних культур, таких як верба, тополя тощо (фото 1).
Фото 1. Культиватори для обробітку міжрядь верби та тополі з ротаційними (а) та лаповими (б) робочими органами
Культиватор моделі ВС250 виробництва Nordic Biomass a/s оснащений ротаційними робочими органами, які складаються із диска з прикріпленими до нього Г-подібними ножами (фото 2). Середня секція, яка обробляє грунт у міжрядді між рядами спарених рядків, утворюється з одного диска, до якого з обох сторін кріпляться Г-подібні ножі, а бокові секції, що розпушують міжряддя між рядами спарених рядів, — двома дисками.
Фото 2. Загальний вигляд (а) та робоча секція ротаційного культиватора ВС250
Для зменшення пошкодження рослин робочими органами машин під час виконання поворотів рядки верби повинні бути перпендикулярними до під’їзної дороги або країв поля. На останніх необхідно передбачити поворотні смуги.
За раціонального обробітку ґрунту і внесення добрив верба утворює потужну кореневу систему, інтенсивно поглинає із ґрунту мінеральні речовини. На утворення 10 т деревної маси верби прутовидної з ґрунту виноситься: 30 кг NO3, 20 кг К2О, 40 кг Р2О5 і 45 кг Са О. Таким чином, для відновлення родючості ґрунту на плантаціях необхідно внести відповідну кількість добрив. Під час другого року вирощування рослини верби повинні бути забезпечені поживними речовинами в повному обсязі. Під час третього і наступних років внесення добрив зменшується вдвічі за рахунок того, що листя верби є природним добривом. Як добриво можна застосовувати гній, гноївку та осад стічних вод, які вносять спеціальними машинами. Добрива вносять на початку або в раній період вегетації рослин. Для цього доцільно застосовувати машини для внутрігрунтового внесення твердих і рідких органічних добрив (фото 3).
Фото 3. Машини для внутрігрунтового внесення рідких (а) та твердих (б) органічних добрив
З метою видалення бур’янів, крім розпушування, можна застосовувати також хімічний (гербіциди) та комбінований (сумісне використання хімічного і механічного обробітків) способи зменшення забур’яненості. Знищення багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (у випадку їх наявності) починається восени шляхом обробки гербіцидами суцільної дії на основі гліфосату. Заходи з контролю забур’яненості плантацій є особливо важливі на початковому етапі росту і розвитку верби, оскільки бур’яни є причиною поганого вкорінення живців. Навесні після посадки або під час вегетації рослин застосовують хімічні препарати проти однорічних дводольних та злакових бур’янів.
Для контролю забур’яненості на початкових стадіях розвитку верби необхідно відразу після висаджування живців (через 1–3 дні після посадки) внести ґрунтові гербіциди з нормою внесення 2,5–5 кг/га. Ґрунтові гербіциди можуть обмежити розвиток бур’янів протягом 6–8 тижнів.
У наступні роки бур’яни вже не становлять загрози для рослин верби протягом вегетаційного періоду. З метою знищення злакових бур’янів можна застосовувати селективні посходові гербіциди з нормою внесення 1,5 л/га. Найбільш поширеними захворюваннями на вербових плантацій є грибкові, серед них: листкова іржа, бактеріальне в’янення пагонів, парша верби, антракноз. Вони можуть бути усунені за допомогою внесення фунгіцидів із додаванням купоросу. Внесення засобів захисту можна проводити з використанням вентиляторних обприскувачів, оснащених системою бокового розпилу (фото 4).
Фото 4. Вентиляторні обприскувачі з системою бокового розпилу
Збирання вербової біомаси
Його проводять після закінчення вегетаційного періоду в листопаді-лютому, коли відбувається опадання листя за найменшої вологості біомаси. На період закінчення періоду вегетації вологість верби становить 53%-58%, протягом зими вона зменшується і в лютому досягає 43–46%. Якщо зрізані пагони верби залишено на полі, тоді в травні вологість біомаси буде у межах 30–34%. Збирання енергетичної верби проводять із різною періодичністю (циклами збирання): щорічно; один раз на два роки; раз на три та один раз на чотири роки. Вибір циклу і способу збирання в основному залежить від наявної збиральної техніки і призначення біомаси.
За даними досліджень визначено, що приріст біомаси верби відбувається нерівномірно: за перший рік становить 25–28%; другий — 31–35%, третій — 37–44% від загального приросту за трирічний цикл. Верба на третій рік вирощування (після зрізання) відзначається найбільшим приростом біомаси. Пагони верби трирічного віку досягають висоти 6–8 м і мають діаметр до 40–80 мм. Зібраний матеріал трирічної верби характеризується вищою щільністю порівняно із насипною масою тріски з однорічних пагонів, завдяки меншому вмісту молодої кори і тонких частин рослин.
Ще одним чинником, що вказує на переваги трирічного циклу збирання, є зменшення кількості машин (адже збирають третину площі), скорочення витрат на амортизацію, паливо та оплату праці.
Однорічні і навіть дворічні верби мають невеликий діаметр пагонів, можуть бути зрізані і подрібнені за допомогою силосозбирального комбайна після незначного переобладнання подрібнювального механізму. Енергетичну вербу з одно-, дво- та трирічними циклами використання можна збирати із застосуванням одно- або двоетапного способів.
Одноетапний, або комбайнова технологія збирання полягає у зрізуванні і подрібненні рослин та завантаженні подрібненої біомаси в кузов транспортного засобу, що рухається поряд. Технічні засоби для комбайнової технології збирання верби повинні подрібнювати деревину на тріску довжиною до 70 мм. Встановлено, що зберігання вологої тріски довжиною понад 70 мм може призвести до гниття і навіть до її самозаймання. Вербова тріска такого розміру може зберігатися лише за умови продування напису (кагату) сухим повітрям. З кагатів тріски розміром від 50 до 70 мм проходить швидке випаровування вологи, і подрібнена деревина може зберігатися та не загнивати протягом довгого часу.
Двоетапне збирання складається із двох незалежних фаз технологічних операцій. Під час першої фази рослини зрізають, а другої — подрібнюють. У випадку збирання верби короткої ротації домінує збір у вигляді цілих рослин. В деяких країнах двоетапне збирання складається зі зрізування рослин, підбирання і пресування їх у рулони або паки. Між цими фазами може виконуватися кілька операцій, а саме: висушування та навантаження. Після висушування матеріалу його подрібнюють у стаціонарних умовах на майданчику або в полі.
Двоетапне збирання виконується вручну та механізовано із застосуванням кількох технологій: роздільна, снопова, пагонна, рулонна або пакова.
Василь ДУМИЧ, завідувач лабораторією
Роман ВОЙТОВИЧ, учений секретар
Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого