Інформацію про те, що американські фермери впевнено збирають по 200-250 ц/га кукурудзи, ми звикли сприймати із певною пересторогою. Мовляв, і дощів там більше, і техніка краща, і земля, мабуть, не така як у нас. Хоча технолог американської компанії 360 Yield Center Джон Ларкін вочевидь не лукавить, коли при згадці про українські ґрунти запевняє, що «нам би таку землю!». Не знаю, скільки зміг би зібрати в Україні власник світового рекорду з урожайності кукурудзи Девід Хула (356 ц/га!!!), однак підозрюю, що його методи дали б змогу у нас отримувати набагато вищі врожаї. Тому участь у конференції, організованій компанією «АГРОТЕРРА» «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення», під час якої детально висвітлювалися американські технології внесення азоту, стала корисною для зацікавлених аграріїв та журналістів.
Назвіть, будь ласка, головні виклики, на які змушені шукати відповідь українські аграрії… Хтось напівжартома-напівсерйозно згадає про податки та ПДВ, хтось — про валютні коливання, ринок землі, про ще щось, але більшість із нас зійдеться на тому, що зміни клімату змушують агрономів дедалі сильніше чухати потилицю. Як не крути, а без вологи у ґрунті нічого не виросте. Заради справедливості слід сказати, що справа не стільки у нестачі вологи, скільки в її нерівномірному часовому розподіленні та різкій зміні температур.
Керівник компанії «АГРОТЕРРА» Костянтин Хоменко зазвичай розпочинає свої виступи під час конференцій на перший погляд парадоксальною фразою, що десятків зо два років тому така пора року, як сільськогосподарська весна ще була, але зараз вона кудись зникла. Саме так: у березні тане сніг, пару тижнів тримається багнюка по коліно, земля протряхає, сівалки рушають у поле, і… правильно, настають буквально липневі температури, внаслідок яких впродовж лічених днів випаровується волога з верхніх шарів ґрунту, і молоді сходи потрапляють у стресові умови, що можуть тривати до самого вересня.
У такому стані майбутній урожай могла б «витягнути» розвинена коренева система рослин, яка б швиденько освоїла забезпечене восени та навесні мінеральне живлення плюс низка позакореневих обробок. Проте на заваді цьому стає декілька чинників: а) неправильно внесені азотні добрива вимиваються або ж не діють належним чином; б) фосфорні та калійні тверді гранульовані добрива банально не засвоюються через брак вологи; в) рослини можуть переживати азотне голодування у пізніших фазах розвитку. Плюс можна додати ще цілу низку причин.
Традиційно у вітчизняних господарствах цю проблему намагаються долати шляхом зміни технології обробітку ґрунту. Частково це допомагає, хоча і тут є нюанси. Показовими стали виступи спеціально запрошеного фахівця зі США — представника компанії 360 Yield Center, яка займається інноваційними методами підвищення урожайності кукурудзи, Джона Ларкіна, та представника Dawn Equipment.
Компанія 360 Yield Center була заснована людьми, які своє професійне життя присвятили вирощуванню «цариці полів». Як зауважив сам Ларкін: «Ми вирощуємо кукурудзу і сою. Сою сіємо тільки тому, що не можемо постійно на всіх площах вирощувати кукурудзу». Ця справа в компанії давно поставлена на сучасну наукову основу, що дало змогу створювати технології для підвищення урожайності кукурудзи з одночасним підвищенням рентабельності виробництва.
Згідно із результатами досліджень 360 Yield Center, представленими на конференції, від ефективності азотного підживлення залежить 26% майбутньої урожайності кукурудзи, натомість від грунтообробітку — до 10%.
При цьому майже три чверті азоту кукурудзі потрібно у пізніших фазах розвитку. Джон Ларкін наголосив, що майже 75% азоту рослини засвоюють, починаючи із фази V10+ (10 листків), і далі — до збирання. Себто внесення великих кількостей добрив, що містять азот восени, є малоефективним. Так само неправильно давати великі дози азотних добрив без пролонгованої дії навесні, і на тому вважати питання вирішеним — рослини просто не встигнуть ними вповні скористатися. Азот є дуже рухливим елементом, і більша частина його може вимитися разом із весняною вологою. Виходить, що розкидаючи по кілька центнерів карбаміду чи селітри на кожен гектар у березні, чи вносячи потужні норми азоту в інший спосіб, в цей час ми просто викидаємо кошти на вітер, і провокуємо азотне голодування рослин, починаючи з фази розвитку кукурудзи V10.
Слід також враховувати таку річ, що доступність азоту для посівів залежить від типу ґрунту та рівня його зволоження. Згідно з даними 360 Yield Center, кожні 25 мм опадів «проштовхують» азот у ґрунті на глибину 15 см. На легких ґрунтах за великої кількості опадів він промивається на недосяжну для кореневої системи рослин глибину, а за їх відсутності азот не зв’язується з ґрунтом, більша частина його випаровується, і внесене добриво просто не спрацьовує.
До чого це призводить? Фермер втрачає кошти, викидаючи надмірну кількість добрив, і недоотримує в результаті врожай. Тому технолог 360 Yield Center радить зачекати із внесенням азоту по можливості довше, вносячи його у великій кількості за наявності вологи в ґрунті, і припинивши це робити за посушливих умов — все одно він не принесе у такому разі користі.
Щоб унаочнити ці рекомендації, пропонуємо ознайомитися з результатами внесення КАС-32 на різних ділянках у рамках досліду, закладеного 360 Yield Center.
- Поле №1 — 75% азоту — восени, 25% — у фазі V12;
- Поле №2 — 75% азоту — восени, 25% — у фазi V6;
- Поле №3 –33% азоту — під час сівби, 33% — у фазі V6, 33% — у фазі V12;
- Поле №4 — 35% азоту — під час сівби, 65% — у фазі V12;
- Поле №5 — 100% — восени.
Відразу зазначимо, що найвищий урожай дала ділянка №4, причому там було зібрано на 59-61% більше, аніж на №2 та №5. Про що це свідчить? Передусім про те, що максимальна потреба в азоті у кукурудзи виникає під час стартового розвитку та починаючи з фази V10+.
Ще одна цікава особливість, на якій наголошують представники 360 Yield Center — більшу частину азоту та ж таки кукурудза засвоює в обмеженій прикореневій зоні — в радіусі не більше 20 см навколо стебла. А тому додаткові азотні посходові підживлення мають тим більший сенс, чим точніше вони провадяться. У цьому і полягає суть запропонованої компанією технології Sidedress, елементи якої, зокрема, і використовував рекордсмен Девід Хула: дати азот саме тоді, коли це потрібно рослинам, і туди, де відбуватиметься максимально ефективне його засвоєння.
Однак виникає логічне запитання: яким чином це зробити, щоб не пошкодити сходи кукурудзи, і дати азот точно в прикореневу зону рослин, а не в міжряддя? З цією метою розроблено технологію 360 Y-DROP®, що передбачає застосування спеціальних аплікаторних насадок Y-Drop, які чіпляються на штангу обприскувача і здатні зі стовідсотковою точністю провадити підживлення рідкими азотними добривами прикореневої зони кукурудзи.
Ефективність технології 360 Y-DROP® підтверджена дослідженнями Університету Іллінойсу на вміст азоту у рослині після його внесення у ґрунт як із використанням 360 Y-DROP® по рядках, так і звичним внесенням у міжряддя. Отримано дані, які доводять, що у першому випадку в качан переходить на 25% азоту більше, у порівнянні з традиційною технологією.
Для підвищення ефективності азотного підживлення спеціалісти компанії 360 Yield Center не обмежились використанням лише обладнання Y-Drop, але й розробили прилад Soil Scan 360 Yield Center. Цей модний в Америці «гаджет» серед тих фермерів, що займаються вирощуванням кукурудзи. Його застосовують для визначення об’єктивної дози азотного підживлення на конкретних полях, виходячи із вмісту легкодоступних форм азоту, фази розвитку кукурудзи та її запланованого врожаю. Принцип роботи цього приладу передбачає відбір зразків ґрунту спеціальним щупом обабіч рядка рослин та у міжрядді. При цьому середній зразок ґрунту розводять у дистильованій воді. Пристрій визначає вміст доступного мінерального азоту та за допомогою програмного забезпечення вираховує норму азоту, яку необхідно внести в підживлення для отримання запланованого врожаю.
Джон Ларкін стверджує, що використання цього приладу дозволяє зекономити до 10-20% норми азоту в підживленні на полях із високим вмістом азоту та отримати додаткову прибавку врожаю на полях, де виявленого його низький вміст.
Технологія FreeFАRM (вільне землеробство), елементи якої можливо інтегрувати з будь-якою із популярних в Україні технологій, яку пропонує компанія «АГРОТЕРРА» спільно із американським виробником Dawn Equipment, передбачає різнопланове підживлення посівів культур зі смуговим обробітком грунтом та внесенням різних (до 4-5 видів) добрив. За допомогою таких агрегатів, як Pluribus із системою дозування міндобрив MonTag можна підготувати смуги вже восени, внісши туди, скажімо, калієвмісні гранули, а вже навесні провадити сівбу з одночасним внесенням кількох видів добрив: як і гранульованих, так і рідких.
Зрозуміло, що напрацьована «АГРОТЕРРА» (а конкретно експертом з цього напряму Валерієм Білоконем) спільно із Dawn Equipment технологія-FreeFАRM не є дешевою та простою і потребує активної зацікавленості безпосередньо з боку власників господарств. Скажімо, в компанії «Рост-Агро» впровадженням смугової технології із використанням агрегатів Dawn Equipment займаються з 2013 року. На сьогодні там працює вже ціла «батарея» (6 одиниць) американських агрегатів з огляду на високу ефективність їх застосування, і там вбачають у цій технології справжню перспективу.
Цю тему розвиває на власних полях вже понад десяток власників господарств, які усвідомлюють, що сьогодні варто діяти на випередження з огляду на серйозні кліматичні виклики. Яскравим прикладом зміни агротехнічних підходів стало ТОВ «АТІС», розташоване на Миколаївщині, керівник якого Руслан Лазарєв вирішив поєднати оновлення технічного парку господарства із переходом на якісно нову технологію. Почавши з точного землеробства та стрічкового внесення добрив, господарство дедалі впевненіше переходить на стрічкову систему живлення рослин, яку пропонує «АГРОТЕРРА» разом із Dawn Equipment. Вже цьогоріч у надзвичайно посушливому регіоні зібрали по 3 т/га соняшнику та до 6 т/га кукурудзи. Гадаємо, що із подальшим поглибленням технології та її розвитком результати з урожайності будуть ще ліпшими та головне — стабільними і передбачуваними.
Як зазначають керівник компанії «АГРОТЕРРА» Костянтин Хоменко і керівник проекту FreeFАRM Валерій Білоконь, на початку тема стрип-тіллу та цільового підживлення посівів рідкими мінеральними добривами, і загалом найбільш інноваційних технологічних рішень у сільському господарстві розглядалася ними як своєрідне хобі. Люди відвідували США, знайомилися з виробниками, науковцями та фермерами, вивчаючи окремі елементи тих передових технологій, завдяки яким американці сьогодні вимірюють урожайність, скажімо кукурудзи, вже не просто тоннами, а десятками тонн. Поступово ці знання та співпраця розвинулися у живий та ефективний проект FreeFАRM, що по-справжньому якісно реалізується в Україні. Тому гадаємо, що ця тема розвиватиметься, і ми обіцяємо її регулярно висвітлювати. А в наступному номері поговоримо про ще одну унікальну власну розробку компанії «АГРОТЕРРА» — обладнання для самостійного приготування рідких багатокомпонентних мінеральних добрив.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
