Культиватори для обробітку міжрядь знову набувають популярності

Культиватори для обробітку міжрядь знову набувають популярності

/ Механізація АПК / Вівторок, 04 вересня 2018 15:01

 

Традиційні технології обробітку у нас сьогодні вважаються якщо не застарілими, то принаймні не модними. Саме слово «оранка» здатне викликати цілу гамму негативних емоцій включно з осудом, хоча, щиро кажучи, чимало аграріїв оре собі та й оре, не зважаючи ні на кого, бо отримує результат. Втім, ми не про оранку, оскільки її доцільність — річ суб’єктивна та індивідуальна і залежить від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, сезону та багатьох інших факторів. Поговоримо ліпше про просапні культиватори, які геть було перетворилися на доісторичний релікт, а тепер знову потихеньку відвойовують позиції.

Прибуткове рослинництво — це математика. Помилилися десь у рівнянні — і маємо «мінус», який нам не вдасться помножити на інший «мінус», аби отримати «плюс». Механізований обробіток міжрядь найчастіше не вписується в економіку великих господарств. 12-метровий просапний культиватор за добу осилить заледве 50 га поля. Якщо у вас 1000 га соняшнику і стільки ж само разом сої та кукурудзи, тоді про що мова — ви ганятиметеся за бур’янами таким способом аж до самих жнив. Без особливого поспіху, до речі. Бажаєте швидше? Потрібен ще один, два, три трактори, стільки ж культиваторів і стільки ж механізаторів. Ми вже не говоримо про агрохолдинги, де не те, що 12-метровими культиваторами, а 42-метровими штангами нищити бур’яни гербіцидами не встигають. Ніхто там не буде гратися із механізованим обробітком міжрядь, хіба що в експериментальному порядку. Тим паче, доведеться спалити принаймні літрів шість солярки на гектарі проти 1,5–2 л на обприскуванні…

З іншого боку, якісна, правильно та своєчасно внесена «хімія» — це свято душі для агронома і ще й гора з пліч до того ж. Дали ґрунтовий гербіцид разок, «добили» страховим — і лежать лобода, пирій, осоти, навіть амброзія. Краса і сила, як-то кажуть! Це все чудово, однак таку оптимістичну картину, яка б надихала на подальші агрономічні звершення, можна побачити, на жаль, не скрізь.

Передусім тому, що не всі можуть собі дозволити вилити у міжряддя не просто отруту для бур’янів, а сертифікований та ефективний засіб, який все вирішить і благополучно зникне без сліду, а не приголомшить на цьому полі пшеницю, висіяну наступного сезону. Недешево це, і знову ж таки потрібно рахувати: рентабельно-нерентабельно…

Також треба ще й вміти це внести препарати: правильно підібрати воду, змішати, вибрати час тощо. Десь щось не встигли чи помилилися — і колосяться бур’яни, і цвітуть, ще й плодоносять…

Внесли грунтовий гербіцид, дощі відсутні, вологи нема — і він не подіяв. Без коментарів. Або ще веселіше: дали гербіцид на соняшник, а він так «скрутився», що й вовчка не треба — стрес є стресом. Ну, і об’єктивно-футуристичний фактор — так чи інакше, ціною великих жертв, однак бур’яни поволеньки пристосовуються до хімічних речовин, якими їх пригнічують. Не подобаються вони їм на смак, втрати є, однак щосезону назагал нижчі й нижчі.

 

07 374 114 1

 

Коротше кажучи, проблематика відома, знайома і близька до серця. Ще років 5 тому до падіння курсу гривні такі питання можна було закрити додатковою ударною дозою ефективного гербіциду. Зараз люди не те що на додаткові обробки розраховують, а думають, від яких основних можна було б відмовитися, щоб по ті самій рентабельності виходило. Хоча і це твердження сумнівне, якщо порушується ЇЇ величність технологія. Сенс полягає у тому, що краще разів зо два добре пройтися просапним культиватором, аніж погано обприскувачем. Неякісний препарат, відсутність вологи, неправильне внесення, поганий обприскувач чи недолугий оператор — усе одно. Ми не просто дарма витрачаємо гроші, а втрачаємо дорогоцінний час, при цьому вганяючи рослини в стрес.

Просапний культиватор не має ані жалю, ані сантиметрів до бур’янів, і він ніколи не чув про таке поняття, як фальсифікат. Під нього не потрібно підбирати Ph води, і його не цікавить: є вітер чи нема, випала роса вранці чи ні. Агрегат методично і безвідмовно виконує свою роботу, оминаючи, втім, найхитріші бур’яни, розташовані біля стебел культурних рослин. Виходить хоч і не дуже дешево, однак сердито і досить ефективно. Додамо, що й екологічно.

Знову ж таки потрібно ловити потрібний момент для того, щоб запустити в поле такий агрегат. Більшість видів бур’янів у ваших посівах повинні перебувати на таких стадіях розвитку, щоб культивація надовго відбила у них спроможність проростати. Та, повторимося, що справа того варта — нам не потрібно очікувати «енну» кількість днів та міркувати собі: подіяв гербіцид чи ні? Сталеві лапи не дають приводу для таких сумнівів.

Йдемо далі. Внесення гербіцидів на сходах культурних рослин, як ми знаємо, майже завжди спричиняє певний фітотоксичний стрес. Більший чи менший, але стрес. На противагу цьому просапний культиватор виконує ту важливу функцію, що розпушує грунт у міжряддя. Полегшується живлення кореневої системи киснем, знищується кірка, якщо є, і полегшується засвоєння опадів, навіть непродуктивних, знову ж таки, якщо такі наявні. Саме тому у тих господарствах, де застосовують механізований обробіток міжрядь, нерідко орієнтуються передусім не на боротьбу з бур’янами (ми їх і гербіцидами завалимо, якщо потрібно), а саме на рихлення грунту. Для рослин посушливої пори це процедура бажана та незамінна, а в тому разі якщо земля волога, провівши рихлення, ми істотно покращуємо доступність поживних речовин для рослин.

Тим більше, що під час виконання цієї процедури ми неприємно дивуємо багатьох шкідників, які ніби вже непогано прижилися у грунті та були викинуті до «зони ризику». Одно- чи дворазовий обробіток міжрядь серйозно впливає на нормальну життєдіяльність шкідливих комах, суттєво порушуючи їх плани.

 

07 374 114 2

 

Ще одна перевага механізованого обробітку міжрядь криється у можливості додатково вносити добрива у разі такої потреби. Надто швидкорозчинними азотними добривами. Як відомо, максимальна потреба у цьому елементі у багатьох видів культурних рослин, передусім у кукурудзи, настає на пізніших фазах вегетації. Тому мати змогу дати той таки азот у міжряддя — це чудово, хоча сьогодні існують і більш прогресивні способи підживлення добривами у рідкому вигляді.

Якщо на таких високорослих культурах та тих, що швидко ростуть, як кукурудза, просапний культиватор встигне відпрацювати фактично лише двічі, то на картоплі, цукрових буряках і сої ця кількість може бути більшою. Особливо ж на картоплі, яка нагально потребує підгортання, що паралельно здійснює агрегат.

Загалом недивно, що впродовж останніх років зростає зацікавленість господарств просапними культиваторами, причому власники звертають увагу на недешеві моделі відомих виробників із високою продуктивністю та надійністю конструкції. Своєю чергою, підвищенню продуктивності застосування таких агрегатів сприяє встановлення спеціальних оглядових камер, що разом із впровадженням систем автоматичного водіння дає змогу підвищити продуктивність обробітку міжрядь. Адже головною проблемою тут при застосуванні таких агрегатів є ризик пошкодження сходів внаслідок об’єктивних причин: неуважності чи втоми оператора, зміщення тощо. Нівелювавши цей фактор, ми заразом маємо змогу підвищивши продуктивність роботи, виграти час та провести обробіток в оптимальні строки на більших площах.

В жодному разі не слід розраховувати, що просапні культиватори здатні повністю замінити хімічні препарати для боротьби із бур’янами. В окремих випадках на невеликих площах це можливо, та в промислових масштабах без внесення якісного гербіциду не обійтися. Тому доречним є поєднання обох способів — хімічного та механічного — в одну технологію, що забезпечить певну суму агрономічних переваг.

Десь так воно й виходить, традиційні агротехнічні прийоми отримують нове життя у силу очевидних переваг. Діло доходить в окремих випадках навіть до «сапазину», хоча це вже безперечно крайнощі. У всякому разі доводилося чути, що застосування механізованого обробітку міжрядь забезпечує 20-відсоткову економію у порівнянні з цілковито пестицидним варіантом. Тому, беручи до уваги компексні переваги цього підходу, — чому б і ні?

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 14 листопада 2018
Україна експортувала за перші десять місяців 2018 року 1,54 тис. тонн свинини, що втричі менше показника за відповідний період минулого року. В грошовому вираженні експорт також скоротився в три рази – до 3,33 мільйона доларів. 
Україна експортувала за перші десять місяців 2018 року 1,54 тис. тонн свинини, що втричі менше показника за відповідний період минулого року. В грошовому вираженні експорт також скоротився в три рази – до 3,33 мільйона доларів. 
14 листопада 2018
 14 листопада 2018
Майже половина сімейного бюджету пересічного українця йде на продукти харчування.
Майже половина сімейного бюджету пересічного українця йде на продукти харчування.
14 листопада 2018
 13 листопада 2018
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
Україна, через ранній початок збору і експорту горіхів, за вересень - жовтень поточного року збільшила експорт волоського горіха на 18%, що у 3,6 рази більше у порівнянні з відповідним періодом минулого сезону.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
Одним з найперспективніших напрямків українського АПК є розвиток ринку органічної сільгосппродукції.
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
5 грудня 2018 року у місті Києві (Столичне шосе, 103, Готель «RamadaEncore») Громадська організація «Бізнес-Варта» організовує Антирейдерський форум «Бізнес проти знищення держави».
13 листопада 2018
 13 листопада 2018
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В Україні в січні-вересні поточного року зберігається тенденція до зниження темпів виробництва більшості видів круп у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
13 листопада 2018

Please publish modules in offcanvas position.