Ці машини сьогодні працюють фактично у кожному господарстві, причому нерідко по декілька одиниць відразу. Їх цінують, на них покладаються, і з їх допомогою вирішується чимало запланованих та не зовсім завдань. Вони гарують по ангарах, перекидаючи сотні і тисячі тонн зерна, чітко розбираються із горами піску та гравію, і впевнено почуваються на фермі. Чимало моделей мають досить високу транспортну швидкість, а тому можуть оперативно своїм ходом доїхати туди, куди потрібно, перемістивши сипучі чи штучні вантажі.
На перший погляд, що може бути простіше, аніж вибір та експлуатація фронтального міні-навантажувача, який використовується в аграрному секторі головним чином для перевантаження зернової сипучої маси? Невеличкий екскаватор та й годі — аби виконував як слід. Однак конструктивно та функціонально така техніка розвивається настільки швидко, що сьогодні можна вибрати не просто нормальний фронтальний навантажувач, а саме таку модель, яка ідеально впишеться у ваше господарство. І натомість можна придбати собі справдешню проблему із ковшем, якщо не врахувати де і як саме ця модель працюватиме.
Для початку слід чітко розуміти, які роботи виконуватиме машина. Одна справа, якщо йдеться винятково про перевантаження зерна та ще й у закритому приміщенні. Це означатиме, що міні-навантажувач працюватиме із легкою сипучою масою, котру не потрібно буде «вигризати» із купи, а навантаження на гідравліку постійно перебуватиме в адекватних межах. Робота в закритому приміщенні означатиме відсутність агресивних зовнішніх подразників: активного сонячного проміння, опадів, морозів тощо. З іншого боку, це означатиме також, що машина повинна бути максимально компактною та маневреною, враховуючи обмеженість простору, де вона працюватиме.
Ясна річ, якщо ви плануєте використовувати таку техніку на повну котушку, включаючи широкий спектр будівельних робіт та залучення до виконання завдань у тваринницькому комплексі, то варто звернути увагу на моделі із гарантованим закладеним запасом міцності. Передусім це стосується тієї ж таки гідравліки, а також двигуна і трансмісії. Цілком можливо взяти навантажувач, що має максимально просту конструкцію без надлишку електроніки.
Міні-навантажувачі можуть мати найрізноманітніші типи та розміри — моделі із бортовим поворотом, із системою повороту всіх коліс та із шарнірно-зчленованою рамою. Головна їхня відмінність полягає в особливостях принципу управління та маневрування.
Міні-навантажувачі із бортовим поворотом та шарнірно-зчленованою рамою зазвичай мають неповоротні колеса, і змінюють напрямок руху за допомогою або незалежного управління лівою та правою парами коліс у першому випадку, або ж зміщенню передньої та задньої рам у другому. Система повороту коліс передбачає одночасне зміщення усіх чотирьох коліс. Врахуймо ще й такий нюанс, як швидкість зношення шин під час роботи, оскільки чим більше «човгають» туди-сюди колеса, тим частіше потрібно міняти шини. Трапляється, що це доводиться виконувати до п’яти разів за рік. Добрі шини, ясна річ, коштують недешево і суттєво впливають на вартість експлуатації фронтального навантажувача.
Головним критерієм вибору такої техніки завжди буде співвідношення ціни та якості. Якщо ми захочемо взяти машину відомого бренду із повним «фаршем», то маємо розуміти, що слід буде заплатити чималі гроші, а отже, десь їх відпрацювати. Це далеко не завжди можливо, і якщо більшу частину часу навантажувач стоятиме в ангарі, то ліпше, мабуть, таки взяти щось бюджетніше.
Натомість у жодному разі не можна заощаджувати на продуктивності роботи та комфорті, якщо планується майже безперервний режим роботи. Нічого доброго з того не вийде, і техніка разом з оператором буквально не встигатимуть за обсягом поточних завдань. Тому слід розуміти, що саме ми від неї хочемо, відповідно замовляючи додаткове обладнання, скажімо, ковші конкретної місткості. Також важливо визначитися, чи необхідно внести у комплектацію замовника ті чи інші електричні системи, скажімо, миттєвого зважування маси у ковші та загального обліку переміщених вантажів. Це може бути, дійсно, важливим під час роботи із товарним зерном, однак, якщо ви плануєте застосовувати фронтальний навантажувач на будівельних роботах, то ця недешева опція може бути зайвою. Декілька тонн піску туди чи сюди не відіграють якоїсь особливої ролі.
Загалом кожен виробник фронтальних навантажувачів може навести безліч аргументів на користь власних конструктивних рішень. Ми ж, своєю чергою, радимо звернути увагу на універсальні вимоги, які забезпечать надалі нормальну і зручну експлуатацію машини.
Оглядовість. Вона має становити або бути дуже близькою до показника 360 градусів. Це аксіома, оскільки «замилений» оператор, біля якого постійно вештаються колеги, скажімо, на будівництві чи на току в n-й раз може не звернути увагу на рух людей чи техніки ззаду або збоку кабіни.
Комфорт. Аби цього уникнути, під час вибору фронтального навантажувача потрібно об’єктивно оцінити, чи буде вам зручно провести у цій кабіні принаймні півдня. Мова навіть не про кондиціонер, а про ергономічність кабіни, комфорт сидінь та м’яку підвіску. Всередині сидітиме людина, котра буквально щосекунди буде виконувати робочі рухи у певній послідовності та змінюватиме положення тулуба. Це набагато більш втомлювані операції у порівнянні, скажімо, із монотонною культивацією на сучасному тракторі з автопілотом.
Вага та стійкість машини. Іноді доводиться працювати на не вельми стійких поверхнях, скажімо, на піску чи в багнюці. Окрім цього, чим легший навантажувач, тим простіше його кудись завантажити та перевезти.
Тип приводу. Сьогодні на ринку з’являється дедалі більше електричних міні-навантажувачів, які на рівних конкурують із традиційними, що працюють на рідкому паливі. Потрібно розрахувати рентабельність обох типів приводу, вартість і простоту їх експлуатації та технічного обслуговування. У принципі моделі з електричним типом приводу переважно беруть для виконання робіт у закритих приміщеннях.
Універсальність. Вона залежить від переліку видів додаткового навісного обладнання, з якою може працювати та чи інша модель. Так само важливою є продуктивність гідравліки, яка повинна дорівнювати задекларованому продавцем обсягу роботи.
Висота кліренсу та колісної бази. Це, звичайно, не позашляховик і не трактор, однак фронтальним навантажувачам нерідко доводиться пересуватися чи працювати на нерівному рельєфі. Тому якщо обираєте «паркетник», то маєте розуміти, що краще його застосовувати на рівному покритті.
Нормальна експлуатація фронтальних навантажувачів прямо залежить від кваліфікації дилерів. Це дуже важливо, оскільки до нас досить часто завозять машини досі невідомих в Україні брендів, не надто турбуючись створенням належної сервісної бази. Тому перед покупкою варто зрозуміти, чи не розглядається обслуговування навантажувачів керівництвом компанії-продавця за остаточним принципом. Мовляв, нам головне вчасно ремонтувати трактори і комбайни, а з цією технікою ми вже розберемося потім. Це може вилитися у тижневі простої машини у зерносховищі чи під час будівництва.
Довжина вильоту стріли та її реальна вантажопідйомність. Це досить делікатний момент, який усіляко оминають окремі недобросовісні продавці навантажувачів. Умовно кажучи, якщо ківш може підняти 1 т вантажу, то це не завжди означає, що він здатен працювати із такою масою на максимальному вильоту впродовж декількох годин підряд…
Підсумовуючи, зазначимо, що, як свідчить практичний досвід багатьох господарств, до вибору бренду фронтальних навантажувачів потрібно підходити головним чином із двох точок зору. Перша — у разі потреби виконувати якісь специфічні роботи, ми беремо конкретну модель відомого виробника, яка має необхідні нам характеристики та потрібний набір опцій і додаткового обладнання. Друга — ми замовляємо середній за показниками навантажувач у тих дилерів, з якими давно працюємо, і в лінійці яких є машини такого типу. Цього разу можна буде не турбуватися щодо сервісного обслуговування, і не видзвонювати продавців, які не мають розгалуженої системи філій по Україні.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
