При заготівлі трав’яного корму можна використовувати різноманітні агрегати, які, в свою чергу, мають характерні переваги та недоліки. Звичайно, при виборі відповідної техніки господарство має перш за все орієнтуватися на свої власні фінансові можливості, починаючи з підготовчих робіт, вибору форми поля та проведення обробітку ґрунту.
Переваги комбайнів та прес-підбирачів
Найбільш поширеними машинами для заготівлі трав’яного корму є силосний комбайн та прес-причіп-підбирач. Обидва агрегати мають великий перелік переваг. Так, до них належить висока продуктивність та потужність. Наприклад, причіп-підбирач обладнаний високопотужними роторами, що дозволяють йому збирати до 40 т зеленої маси на годину завдяки великій ємності причепів.
Поряд із цим силосний комбайн здатний активно подрібнювати корм у широкому діапазоні. Довжина нарізання на ньому може регулювати на різних моделях від 6 до 40 мм і більше. Можливість дрібної нарізки зеленої маси дозволяє використовувати силосні комбайни з метою підготування зеленої маси для подальшого використання у біогазових установках, де менші частинки субстрату ефективніше обробляються бактеріями. При цьому довжина нарізання певною мірою залежить від напрямку стебел рослин у валку. Основним принципом лишається залежність продуктивності техніки від правильного вибору валкоутворювача. До речі, приладами для загострювання ножів може бути оснащений як комбайн, так і прес-підбирач: (наочно можна переглянути відео).
У той же час, на причепі-підбирачі довжина нарізки становить від 4 до 6 см та проводитися дуже якісно завдяки великій кількості ножів. З ним також може ефективно використовуватися високо потужний трактор до 300 кінських сил. До того ж, причіп-підбирач має доволі широкі шини, які зумовлюють більшу опірну площу на поверхні поля і, відповідно, менше ущільнюють ґрунти. Також кожен ніж на агрегаті обладнаний індивідуальним захистом від контакту з каменями та іншими сторонніми предметами, які можуть потрапити до машини під час роботи. До речі, системами для внесення консерванту оснащуються як комбайни, так і прес-підбирачі, а також автоматичного визначення вологості зеленої маси, натомість установками для перевірки вологості оснащують лише комбайни. На силосних комбайнах також може бути встановлено обладнання металодетекторів, однак щодо недопущення потрапляння до подрібнювача каменів не можна бути завжди впевненим.
Також при роботі з підбирачами, завдяки простоті їхньої конструкції та відсутності вузлів високого навантаження, існує менша ймовірність поломки та перерви у заготівлі корму. До того ж, обслуговування та сервіс таких машин порівняно з комбайном простіші та дешевші. Прес-підбирачі також можуть виконувати більший спектр завдань, зокрема, окрім транспортування зеленої маси для силосу та підбирання сінажу, їх можна залучати для підбирання сіна і соломи.
Є і певні недоліки
Поряд із перевагами для збиральної техніки також існує характерний певний ряд недоліків. А саме коли мова іде про прес-підбирач, до уваги треба брати доволі велику вагу агрегату через роторний механізм подрібнювача. Для роботи з ним необхідно залучати достатньо потужний трактор, а робота тракториста вимагає більшої уваги та навичок, ніж при управлінні звичайним причепом.
Для кращої роботи підбирача по валку доцільно попередньо застосовувати ворушилку та валкоутворювач. Це пов’язано із залежністю довжини нарізання рослин від розташування їх у валку.
Поряд із цим, при експлуатації силосного комбайна до його оператора висуваються високі вимоги щодо рівня професійного управління та обслуговування техніки. Сама конструкція комбайна з вузькими колесами зумовлює великий тиск та ущільнення ґрунту при його використанні, що зумовлює надалі додаткові підходи до якісного обробітку ґрунту та може викликати зниження урожайності наступних культур. До того ж, якщо збирається трав’яна маса з невисокою урожайністю, виникають складності із завантаженням комбайна, а низька щільність трав’яної маси взагалі дозволяє лише частково використовувати вантажопідйомність транспортної машини.Якщо комбайн має працювати на підбиранні зеленої маси з великим вмістом піску, ґрунту чи інших абразивних часток, слід рахуватися із високим зношуванням обладнання для подрібнення, яке необхідно регулярно контролювати. До того ж, у випадку попадання до подрібнювача великого каміння це може вивести його з ладу на тривалий строк. У такому разі все закладання зеленої маси призупиняється на час ремонту. Утримання запасного силосного комбайна в господарстві на такий випадок видається мало імовірним.
Економічні вигоди використання
Щодо ефективності та економічності такої техніки є також певні відмінності. Зокрема, перевагами причепа-підбирача вважається простота роботи з ним із залученням однієї робочої сили для обслуговування однієї машини. Так уможливлюється виконання всіх процедур із заготівлі — обслуговування комбайна та транспортних засобів для перевезення — лише одним оператором. Надалі також спрощується подача зеленої маси та адаптація до ємкості сховища.
Завдяки високій мобільності причепи-підбирачі легше застосовувати у господарстві з великою кількістю розкиданих по території полів, а також на повторних укосах багаторічних трав із невисокою урожайністю. Зелена маса в цих агрегатах додатково ущільнюється, завдяки чому ефективніше використовується об’єм завантаження. Щодо використання палива, то в середньому на 1 т готового корму, якщо відстань від поля до сховища не перевищує 10 км, вона становить близько 0,7-1,0 л. Поряд із цим силосний комбайн може забезпечувати рівномірну подачу зеленої маси та розподіл її по сховищу. Його використання є більш доцільним у господарствах, де відстань від поля до сховища є великою, а простої техніки можна легко компенсувати за рахунок збільшення кількості причепів-перевізників.
Серед можливих недоліків використання силосного комбайна в плані логістики та економічності варто відмітити складність організації виробничого процесу, зокрема, із залученням додаткових транспортних засобів та регулюванням їхньої подачі як на завантаженні, так і на вивантаженні для уникнення простою. Утримання великої кількості власних транспортних засобів під об’ємну, але не важку зелену масу в господарстві не завжди можливо. Пов’язана з цим активна подача зеленої маси на закладання потребує відповідних потужностей для швидкого розподілу і ущільнення сировини та можливої паралельної роботи в кількох сховищах.Розрахунок потреби у паливних матеріалах на весь ланцюжок заготівлі у перерахунку на 1 т готового корму при відстані від поля до сховища менше 10 км становить близько 2,3-3,0 л. До того ж, застосування силосного комбайна при розкиданому розміщені дрібних полів також є недоцільним через високі транспортні витрати. Серед можливих економічних недоліків застосування причепа-підбирача можна зазначити збільшення витрат на одиницю виготовленого корму із віддаленням поля від сховища, потребу у більшому об’ємі сховища порівняно із силосним комбайном, а також ймовірну нерівномірну подачу сировини та простій техніки через помилки в організації логістики.
З погляду кормозаготівлі
Велику зацікавленість викликає вплив використаної техніки на подальшу якість корму та його характеристики. Так, з використанням причепа-підбирача зелена маса іде на заготівлю більш структурованою, що позитивно впливає надалі на травлення жуйних тварин при згодовуванні такого корму. Поряд із цим до мінімуму зводиться втрата листової маси рослин, зокрема бобових культур, таких як люцерна, при заготівлі та транспортуванні. Пізніше закладений корм легко відбирається зі сховища при використанні відповідних насадок. До того ж, підбирач не подрібнює сторонні предмети, зокрема камені, що дозволяє коровам залишати їх на кормовому столі.
За використання силосного комбайна кормова маса дрібніше нарізується, що, з одного боку, дозволяє її легше і краще ущільнювати та уникати ризику повторного нагрівання, а з іншого, сприяє швидшому початку бродильних процесів під час консервування. В комбайні кормова маса краще переміщується і надалі при відборі її на згодовування також гарно змішується з іншими складовими у змішувачі.
Серед недоліків машин доцільно відмітити імовірність «зажовування» надто вологої трави ротором при використанні причепа-підбирача. До того ж, при вивантажені зеленої маси у траншею необхідно більше часу для її рівномірного розподілу. Надалі для відбирання такого корму слід застосовувати потужну фрезу, а для перемішування грубо структурованої маси у змішувачі треба більше часу.
Поряд із цим, силосний комбайн утворює погано структурований дрібно-подрібнений корм, який є бажаним субстратом для біогазових установок. При надто швидкій подачі корму на закладання його ущільнення може бути недостатнім. Як наслідок, повторне нагрівання та втрата поживних речовин все ж таки матиме місце. До того ж, через видування при навантаженні може втрачатися великий об’єм листової маси через високі оберти ротору, а каміння, що проходить повз камінняуловлювач, мілко подрібнюється і не може відбиратися коровою із загальної маси корму.
Отже, порівнюючи переваги та недоліки різної техніки, яка може застосовуватися для заготівлі кормів, підприємство може зробити для себе важливі висновки. Зокрема, коли кількість робочої сили у господарстві обмежена, доцільно звертатися до причепів-підбирачів, які працюють у розрахунку одна людина на одну машину. Крім того, підбирачі не потребують складної організації виробничого процесу, а також їх легше пристосувати до змінних умов роботи та коливань урожайності. Не слід забувати і про його багатофункціональність, зокрема, можливість працювати на підбирачах із сіном, соломою та сінажем. При цьому у відповідній комплектації їхня продуктивність не поступається продуктивності силосного комбайна.Велику увагу слід постійно приділяти гостроті ножів для подрібнення та валкоутворення, від яких напряму залежить якість нарізки зеленої маси. Надалі в економічному аспекті доцільність застосування причепа-підбирача зменшується зі зростанням відстані від поля до кормосховища, коли ефективну логістику легше забезпечити багатьма транспортними засобами, які обслуговуватимуть комбайн.
Сам силосний комбайн має дуже високу продуктивність роботи, за умови відповідної організації виробництва. Він є найбільш вдалим вибором, коли в господарстві поля під зеленою масою сконцентровано поряд одне з іншим, їхня засміченість камінням є низькою, урожайність трав знаходиться на високому рівні для повного завантаження машини, а у розпорядженні є достатньо транспорту для організації перевезення зеленої маси та достатньо потужна техніка для її ущільнення. Хоча такий підхід, зрозуміло, пов’язаний із більшим використанням трудових ресурсів, вищими витратами пального та жорсткими вимогами для менеджменту.
