agro business 160 160

Світ зустрічається на AGRITECHNIKA в Ганновері

/ Механізація АПК / Середа, 09 березня 2016 15:11
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Наближення найголовнішої виставки сільськогосподарської техніки ми відчули задовго до її початку. Ще заздалегідь оформляючи документи у візовому центрі Німеччини, вже зустрічали масу знайомих облич — як представників крупних компаній-виробників техніки, так і інженерів, агрономів, менеджерів господарств, фермерів. Та й хіба не посміхнешся, коли на борт літака теж заходить відсотків 80 серйозних чоловіків впевненого селянського настрою — що казати: аграрна еліта!

 

Міжнародна популярність 
із сімейним присмаком
І Ганновер явно був заточений цими днями на те, що приймає вагомий світовий форум. Безліч повідомлень, реклами щодо виставки AGRITECHNIKA 2015, оголошення на зупинках транспорту, просто у розкладі руху. До речі, кажуть, саме очікування на традиційну виставку стимулювало до того, що навіть у білетних касових апаратах було розширено перелік мов для розуміння придбання різних видів квитків на міський громадський транспорт. Так що і російська там теж з’явилася. Звісно, пострадянські країни ого як зацікавлені у новій техніці, тому приїздять обов’язково.
 
Але шокував Ганновер не цим. Німці шокували СІМЕЙНИМ, РОДИННИМ інтересом до аграрної виставки. До сільгосптехніки зокрема. Вони не просто приїздять сюди сім’ями — вони везуть із собою дітей, часто у колясках. Навіть геть грудну малечу таскають за собою на руках без тіні втоми. І розглядають цю величезну країну машин спокійно, протягом цілих днів, до вечора. Коли раптом у центральному павільйоні прес-центру наштовхнулася на дитячу кімнату з вихователями, вже й не здивувалася.
 
Ну й інтернаціонал тут, звісно, повний. Індуси у чалмах, баварці у традиційних розшитих бриджах, а про екзотичні капелюхи на різний фасон й мови нема. Організатори AGRITECHNIKA — Німецьке сільськогосподарське товариство — DLG — звітувало, що 2 800 експонентів цього року приїхали з 52 країн. А відвідувачів очікували майже півмільйона. Більше 30 тематичних павільйонів структуровані за розділами для зручності. Безкоштовні комфортабельні автобуси-шатли цілими днями намотували кола між всіма актуальними точками виставки.
 
Про те, що усі вільні місця для експонування вже розподілені, DLG повідомили ще на початку вересня. До речі, 56% усієї виставкової площі зайняли зарубіжні компанії, чому німці вочевидь дуже радіють — організували найпрестижніший міжнародний майданчик. Найбільше своєї техніки представила Італія, показавши 391 компанію, Нідерланди — 126 компаній, майже однакові представництва Туреччини (109 компаній), Франції (103) та Китаю (100). Не дуже їм поступається, між іншим, Польща — її експозиції були дуже яскравими, колоритними і познайомили з технікою 68 компаній (це більше, ніж представництва Канади, США, Великобританії, Данії та Іспанії). Приємно за сусідів.
 

 

 
Український акцент
«Радію з того, що і кілька українських підприємств гідно представили себе на цій авторитетній виставці. Отже, ми починаємо серйозно презентувати українську техніку в Європі», — сказав нам у коротенькому інтерв’ю міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Вочевидь, пан міністр мав на увазі 10 українських експонентів: ВАТ «Завод ім. Фрунзе» (м. Харків), ТОВ «Хавестер» (м. Київ), групу підприємств «Гідросила» (м. Кіровоград), компанію КМЗ-індастріз (Полтавська область), ПП «Лаконіка» (м. Львів), ПП «Лубнимаш» (Полтавщина), ТОВ «Полімершпагат» (м. Бориспіль), АТ «У.П.Е.К.» (м. Харків), СП «Завод Кобзаренка» (м. Київ), ПП «Радіо-комунікаційні системи» (м. Київ).
 
Не раз в експозиціях різних виробників ми чули посилання і на відомий український агрохолдинг «Сварог Вест Груп». Усі відзначають, що він активно освоює інноваційні сегменти аграрних технологій і техніки. Спеціалісти партнерських компаній A3Tech і LiveAG не приховують, що головний поштовх для свого (тепер вже зрозуміло, що дуже успішного) розвитку отримали саме від «Сварога». Йдеться про надсучасні технології управління аграрним виробництвом, точне землеробство.
 
Наголос на середній бізнес
Олексій Павленко також поділився враженнями про те, що помітив значно солідніший рівень представленої на виставці техніки порівняно із минулою AGRITECHNIKA 2013. «А головне, відчуваємо величезний інтерес до України, — запевняє аграрний міністр. — От і зараз, ви ж бачили, нас півтори години не відпускали учасники конференції «Реформи в аграрному секторі України — результати і перспективи». Ставили прямі запитання мені, потім була робота кількох ключових співробітників нашого міністерства на панельній дискусії. Однозначно: є реальні наміри щодо інвестицій в український аграрний сектор».

Також очільник профільного міністерства говорить про те, що відчув великий позитив з боку офіційних осіб у Німеччині: «Німецький уряд сам активно закликає інвестувати в український аграрний сектор. Офіційні особи підтверджують дієвість наших реформ, відзначають, що наша країна реально змінюється. Вже анонсовані проекти щодо подальшої співпраці, синхронізації законодавства, яке стосується євроінтеграції, окремі програми німецько-українського аграрного діалогу, підтримки профільних асоціацій. Особливий фокус зосереджується на біоекологічній продукції. У дні роботи виставки ми підписали меморандум щодо підтримки саме цих проектів. Для нас вони принципові своїм наголосом на розвиток малого та середнього бізнесу. Адже у Німеччини в цьому напрямі дуже великий досвід, бо саме невеликий бізнес є ключовим у німецькому аграрному устрої. Тому разом із партнерами особливо детально зосереди­мося, скажімо, на розвиткові та фінансуванні кооперативів».
 
Олексій Павленко:
«Основою європейської аграрної системи є маленькі фермери з приблизно 100 га землі. Німецькі колеги з асоціації фермерів показали нам, як можна вести ефективний діалог з урядом, впливати на політику.
Я вже озвучував на міжнародному форумі наше ключове гасло і прагнення, повторю його знову: наша мета — досягти рівня європейської якості, як у Німеччині, і мати собівартість, як у Китаї».
 
Свідченням дієвості реформ міністр бачить відміну системи ліцензій та дозволів, котрі провокували корупцію в агросекторі. Показуючи простір для інвесторів на ринку сільгосптехніки, Олексій Павленко навів цифри: на українських полях зараз працює 50 тис. комбайнів та тракторів, у 70% з них вік зашкалює за 16 років. Щорічний попит становить майже тисячу машин.
 
Жорсткіші умови —
більша конкурентність
«У наших планах — вийти на 100 млн т виробництва зернових та потроїти обсяг експорту української продукції», — сказав на зустрічі з потенційними інвесторами український міністр. Олексієві Павленку ставили питання про ринок землі, пільговий режим оподаткування сільгоспвиробництва, толерантність щодо ГМ-продукції. Міністр сказав, що в країні поки немає політичної, системної та законодавчої готовності для повного відкриття ринку землі. Скажімо, лише на 20% заповнений земельний кадастр, не закінчено інвентаризацію земель. Зате внесено чіткість у законодавство щодо базової системи оренди земельних ділянок. Крім того, упродовж наступного року ринкові умови випробуються та проаналізуються під час пілотного проекту з вільного продажу земель державної власності. «Ми не маємо права на помилку у цьому принциповому напрямі», — підкреслив Олексій Павленко.
 
Під час дискусії чиновникові довелося відстоювати свою рішучу точку зору щодо пільгового оподаткування в агрогалузі. Олексій Павленко категорично не погоджується з тим, що нинішня система є привілейованою для селян: «Навпаки український аграрний сектор працює у набагато жорсткіших умовах, аніж європейський, котрий отримує прямими дотаціями в середньому по 230 євро/га. В Україні держава зовсім не має поки що можливостей на прямі дотації. Тому акумуляція ПДВ — це чи не єдина можливість бодай якось сприяти розвиткові ключового сектора економіки. Тим більше, що навіть ця умовна підтримка сягає у перерахунку на гектар лише 10 євро. Є що порівняти!».
 
Зрештою суворість умов вже дуже добре підготувала українських сільгоспвиробників до жорсткості світового ринку — у їх конкурентоспроможності вже мало хто сумнівається.
 
ГМ комерційно невигідне
Міністр також висловив принципову позицію щодо ГМ-продукції: «Ми не просто категорично проти неї, але й робимо усе, щоб довести комерційну невигідність її вирощування. Наприклад, у 3,5 разу збільшили експорт в Китай переважно завдяки саме такій принциповій позиції. А от США через це якраз втрачає на азійському ринку свої позиції. 90% експорту кукурудзи в Китай іде з України. Така ж тенденція і щодо ріпаку. Ті, хто вирощує не ГМ-продукцію, значно легше конвертують її у валютну виручку. Україна декларує, що ми є країною здорової та екологічно чистої продукції. Це ніша, яку ми мусимо зайняти. Вірю, що нас чекає успіх».
 
І ми навчимося кращого
На виставці помітили: достатньо просто розмовляти по-українськи — і обов’язково зустрінуться земляки. Так у переходах між павільйонами натрапили на керівника технічного відділу Хорольського механічного заводу Валентина Сурмача. «Нас троє приїхало з підприємства. Ось уже встигли побачити на виставці зерно­очисні сепаратори, транспортне обладнання. Найперше оглядаємо сферу, в якій теж працюємо. У нас зараз купують обладнання зернопереробні підприємства, елеватори, млини, комбікормові заводи. Поставляємо продукцію у країни Балтії, СНД, Казахстан, Узбекистан, Польщу, Сербію», — розповів пан Сурмач. Питаємо: обираєте собі обладнання для майбутнього? «Тут усе є для майбутнього, тому і цікаво, — захоплений Валентин Миколайович. — Ходимо, придивляємося, що ми поки не можемо зробити, але все одно зробимо у себе на Полтавщині. Бо зупинятися не можна ні на хвилину: хто стоїть на місці — того одразу розчавлять конкуренти. Тому мусимо навчитися робити не гірше, аніж представлено тут».
 
 
МХП: «Приїхали обирати й аналізувати»
Головний інженер господарства «Агрокряж» Микола Нестеренко приїхав з Вінницької області як представник холдингу «Миронівський хлібопродукт». «Нам треба повноцінно обробляти 13 тис. га землі. І маємо традицію вкладатися у якісну техніку. Тут аналізуємо основні тенденції, куди іде розвиток, — говорить Микола Нестеренко. — Цього року плануємо купувати перш за все нові сівалки, а також глибокорозрихлювачі. Вже переходимо на безвідвальний обробіток землі, бо мусимо відірвати ту підошву, яку роками накатували тракторами. Обираємо серед кількох виробників. Багато агрегатів є подібних, просто питання часто стоїть в оптимальному поєднанні ціни та якості. Попередньо зупинилися на французькому виробникові «Ківонь». Давно знаємо їх техніку. Але все одно хочеться роздивитися різний асортимент — тут же очі розбігаються. Уважно придивляємося до особливостей робочих органів. У нас в кожному господарстві різні землі — є глина, є чорнозем, і є суглинок». На полях «Агрокряжа» працюють трактори «Джон Дір», за звичкою купують і білоруську техніку. «Але оце думаємо, чи не час звернути увагу на невеличкі «Клааси», вони ж є і на 125, 130, 140 к.с. Порахуємо, зважимо. Приємно здивували новинками наші давні партнери «Капелло». Крім усього, бачили і класні обприскувачі «Амазоне», а «Фенд» захопив новими потужними тракторами. Натрапили на такі марки, яких досі навіть і не чули — китайські, аргентинські. Чесно кажучи, треба, мабуть, не менше тижня, щоб усі цікавинки побачити».
 
Відверто
На презентації стенду компанії «Берту» знайомимось із білоруським журналістом — головним редактором журналу «Белорусское сельское хазяйство» Олексієм Жуковим. Хочеться зробити приємне колезі, тому розповідаю, що в наших господарствах працює багато їх тракторів, які раніше охоче брали фермери. Правда (не втримуюсь), останнім часом забагато на них нарікань… «Та ми знаємо, що тепер вони перетворилися на відверте г…, — навіть і не думає добирати пристойні вислови редактор. — Нещодавно був на виставці у Балтії, там такі ж претензії, про які й ви говорите. Замінили якісне начиння на дешевий, часто китайський ширвжиток. Економлять, бачте, на двигунах, основних вузлах. А планова радянська система штампує і штампує цю непотріб. Склади затоварюються, на реальний ринок ніхто не зважає». Обіцяю стежити за професійним виданням колег із Білорусі.
 
Тим, хто фанатіє на «нулі»
Молодий агропідприємець із Черкащини Олександр Вержиховський поділився спостереженням: лише за першу половину одного виставкового дня пройшов вже 10 км, це телефон встиг порахувати. Зовсім не дивуємось — теж фіксували до 20 км на день, адже хотілося побачити якомога більше цікавого.
 
А дивуватися на AGRITECHNIKA було чому, буквально на кожному кроці. Ось, наприклад, експозиція Аргентини, національний прапор — усе, як належить. І тут же, на найвищій точці, просто на склі кабіни обприскувача — величезний напис: «ПРОДАНО В УКРАЇНУ». Ну як тут не підійти і не познайомитися!
 
Головним комунікатором на експозиції є привітна жінка з колоритним діаспорним діалектом. Таїсія Хімчик, як і її чоловік, — з родини давніх українських емігрантів. «Моя родина з Івано-Франківщини, із Тлумача», — одразу оживає, почувши рідну мову, пані Таїсія. Вона радо допомагає спілкуватися із головним героєм аргентинського стенду — знаним конструктором Енріке Бертіні. Його видатні сівалки прямого посіву добре відомі прогресивним українським аграріям, котрі цікавляться технологією ноу-тіл.
 
Зовсім юним Енріке Бертіні приїхав з Італії і починав працювати у маленькій майстерні. Тепер його сімейний бізнес продукує найвизначнішу в Аргентині техніку для прямого посіву. «Ви не побачите в нашій країні поля, понівечені оранкою, — про улюблену технологію 80-річний пан Енріке говорить палко і переконано. — Недопустимо знущатися над землею, втручатися у її природний процес».
 
Уся серія його машин та ключові авторські вузли створені саме конструктором Бертіні і запатентовані. «Таких деталей і підходів ви не знайдете у жодній іншій техніці, навіть у величезних марках», — без зайвої скромності запевняє автор.
 
У лінійці його сівалок є універсальні, здатні працювати як із зерновими, так і просапними культурами, і прості механічні — для посіву дрібного зерна. Усі вони мають однакову базову конфігурації. На потужній рамі встановлені бункери для насіння та добрив. Центр ваги сівалки — на висівних секціях, кожна з яких має костер (ріжучий диск), дводисковий вузький сошник і прикочуючі колеса. Така конструкція машини дозволяє підтримувати постійний необхідний тиск на грунт незалежно від його вологості, аби досягнути заданої глибини і перерізати колтером будь-які пожнивні рештки.
 
Однією з головних вимог сівалок такого класу є їх здатність точно розподіляти насіння у рядку, заробляючи їх на задану глибину. Це прямо впливає на рентабельність посіву.
 
Система у сівалках Бертіні працює наступним чином. Разом з потоком повітря, яке турбіною нагнітається у систему, насінини на швидкості десь 5 км/год. потрапляють у камеру розподільника дозатора. Тут кожну зернину приймає комірка висівного диску. Вона сконструйована таким чином, що зернина, потрапляючи у комірку, намагається блокувати отвір для виходу повітря. У цьому місці значно збільшується швидкість повітря — до 18 км/год., що дозволяє утримувати зерно у потоці повітря до моменту опускання у насіннєпровід.
 
Перевага дозатора BERTIINI в тому, що сила повітря, яка стримує зерно у комірці, пропорційна його об’єму і допомагає розподілити не дуже якісно відкалібровані насінини.
 
Висіваючі диски виготовлені з високоміцного, прозорого полікарбонату, легко миються мильним розчином і щіткою. У комплекті передбачені диски для різних класів насіння. Наприклад, для соняшнику і кукурудзи є по 4 типорозміри висівних дисків.
 
Насіннячко, яке потрапило у трубку насіннєпроводу, підштовхуване потоком повітря, вільно падає у створене колтером і дуже вузьким дводисковим сошником ложе. Після чого оптимальним зусиллям притискається пластиковим полозком та закривається землею спеціальними прикочуючими зубчастими колесами. Норма внесення добрив регулюється шевронними дозаторами за допомогою окремої коробки передач. Добрива доставляються у насіннєве ложе окремим трубопроводом.
 
Зрештою завдяки сівалкам BERTIINI мінімально травмується грунтовий шар. Кожна висівна секція працює так обережно, що за нею залишається мінімально вузький слід буквально у 2-3 см. Забезпечується бездоганна точність посіву при широчезній гаммі варіантів висіву. Відрегульована сівалка та застосування каліброваного насіння дають практично нульовий брак у сівбі, а сходи виходять дружніми та одночасними.
 
Крім усього, виробник гарантує абсолютну надійність машини. Більше 95% комплектуючих BERTINI виготовляється на власному виробництві за тотального контролю якості на всіх етапах.
 
Аргентинська любов 
до України
Енріке Бертіні не сумнівається, що саме за ноу-тілом майбутнє аграрних технологій і їх перспектива. «Повернути землі натуральну структуру і дати можливість рослинам та черв’якам регулювати собі комфорт, зберегти вологу і належний хімічний стан — процес дуже довгий і потребує професіоналізму та терпіння», — підсумовує інженер.
 
Він свідомий, що традицію класичного обробітку все одно буде долати важко. Тим паче, що система прямого посіву принципово і категорично не вигідна великим промисловцям, котрі живуть завдяки продукуванню нових потужних та дорогих машин. «Тим, хто перейшов на ноу-тіл, достатньо мати лише кілька агрегатів — трактор, обприскувач, сівалку і комбайн для збирання. Додайте ще новітні силоси для зберігання просто в полі — от і весь набір, — рахує Бертіні. — Але такий мінімалізм не співпадає з інтересами крупного капіталу, виробників-гігантів. Адже тоді більшу половину і цієї виставки прийдеться принципово оновити. Ось і суть проблеми».
 
Фірма BERTINI має представництва і в Україні — у Запорізькій, Дніпропетровській областях, працювали і в Криму. До речі, користувач такої універсальної сівалки з Кіровоградщини, розповідає пан Енріке, має найкращі показники урожайності у своєму регіоні. Його посіви геть не постраждали під час нищівної цьогорічної посухи, хоча на урожайності культур у сусідів вона позначилася суворо.
 
Наостанок запитуємо, чи не має знаний інженер якихось сентиментів щодо України? І досі серйозне, трохи стомлене обличчя людини такого поважного віку раптом оживає. Він посміхається, і з-під традиційного капелюха нарешті широко світяться великі карі очі: «У вас такі гарні, чарівні жінки!».
 
Ми прощаємось із цими емоційними аргентинцями, обіймаючись. У них зворушливі сльози на очах: «Зустрінемось в Україні!».
 
Фотогалерея

 

 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.