Побутує думка, що точне землеробство — це «забавка» для невеликих за площею господарств, і його впровадження обов’язково супроводжується експериментами, пошуками і, звісно ж, тимчасовими негараздами. Натомість в Україні вже чимало господарств обробляють понад 4 тис. га і більше, на яких принаймні частину елементів точних технологій застосовують просто і впевнено. Хоча визнаємо, що агроформувань, які реалізують повний комплекс методів точного землеробства, можна полічити на пальцях. Менше з тим, такі компанії є. Симптоматично, що зазвичай це господарства з іноземними інвестиціями. Нічого дивного — європейці переносять на українські поля власний напрацьований досвід, а ми його потихеньку переймаємо та реалізуємо у значно ширших масштабах.
Віктор Поплавський свій уже достатньо солідний стаж роботи у сільському господарстві напрацював у великій агрокомпанії з іноземними інвестиціями, яка вирощує широкий спектр сільгоспкультур у Львівській області. Сьогодні молодий аграрій, так би мовити, пішов на підвищення. Він узявся за цікавий аграрний проект у сусідній Тернопільській області, щоб реалізувати набутий досвід і знання. Ми неодноразово спілкувалися з паном Віктором на його попередньому місці роботи й тоді вже звернули увагу, наскільки органічно та невимушено він і його колеги втілюють найсучасніші технологічні рішення. Тому, гадаємо, досвід роботи і його думка будуть цікаві нашим читачам.
— Доволі часто про точне землеробство складають своє враження люди, які пропрацювали багато років без нього й починають впроваджувати якісь окремі його елементи. У мене ситуація трохи інша. Коли я прийшов на роботу в компанію, якій присвятив рівно 11 років свого життя, там уже широко застосовували точну навігацію, зокрема автоводіння. Там стоїть базова станція RTK, здатна приймати сигнали точністю до 2–3 см. Тому для мене не було питання, працювати за точними технологіями чи ні, позаяк вони органічно вписані в систему роботи господарства, — розповідає Віктор Поплавський.
Окрім систем автоматичного водіння, він використовував у господарстві можливості диференційованого внесення добрив на основі даних аналізу ґрунту, відмикання секцій під час обприскування та вимірювальні датчики врожайності і вологості зібраного збіжжя.
Одразу ставимо запитання, яке цікавить більшість тих керівників господарств, які прагнуть працювати за точними технологіями, однак не переконані, що це дасть належну економічну віддачу: яка реальна ефективність тих чи інших елементів точного землеробства?
— Скажу так, що одне в цій справі тягне за собою наступне… Така висока точність навігації дає змогу працювати майже без перекриттів — одними й тими самими технологічними коліями і маршрутами розворотів. Практично машина йде загінкою сама, а оператор лише виконує розвороти. Це дає цілу низку переваг , — ділиться Віктор Поплавський.
Перша — продуктивність. Немає затримок, перекриттів чи потреби щось переробити. Заощаджується час, оператор у кабіні менше втомлюється. Наприклад, комбайн проходить певну відстань, малює маршрут від точки А до точки В. Надалі формується готова карта з оптимізованим маршрутом — усе зручно і просто.
Друга — менше ущільнюється ґрунт завдяки тому, що машини рухаються винятково визначеними маршрутами, а не сновигають усім полем.
Третя — якість. Ви точно знаєте, що посіви обприскано як слід, добрива рівномірно розподілено поверхнею поля, і немає жодних нагорнутих гребенів ґрунту — поле вирівняне ідеально.
І, нарешті, економія ресурсів. Це лише здається, що десь там відімкнули секцію обприскувача або уникнули перекриття під час внесення добрив, й отримали нібито копійчану економію. Насправді у кінцевому підсумку заощаджуються достатньо значні суми на вартості пестицидів та мінеральних добрив, — детально перераховує Віктор Поплавський.
Наш експерт надає особливої ваги точним технологіям під час диференційованого внесення мінеральних добрив.
— Цей напрям ми розробляємо віднедавна. Загалом я вважаю, що у будь-якому господарстві потрібно відбирати проби ґрунтів на кожному полі, щоб надалі робити якісні аналізи на вміст макро- та мікроелементів, рівень pH тощо. Ці аналізи слугують дуже точним та ефективним інструментом для прийняття агрономічних рішень і зрештою — заощадження коштів. Свого часу ми знайшли добру лабораторію у Польщі, яка робить якісні аналізи за помірну ціну. Об’єктивно вміст і співвідношення елементів на різних полях можуть доволі істотно коливатися. Завдяки аналізу можна розрахувати точну норму внесення тієї чи іншої діючої речовини або взагалі її не вносити. Так само з рештою завдань, наприклад із вапнуванням ґрунту для зниження його кислотності, — пояснює Віктор Поплавський.
Я одразу пригадую розповідь одного аграрного керівника із Західної України, який з осторогою ставиться до точного землеробства, коли йдеться про обробіток великих площ. Чоловік розповідав, що доволі часто перепоною стає невідповідність технічних характеристик агрегатів заявленим. Скажімо, розрахували технологічні колії під заявлений виробником діапазон розкидання 28 метрів в обидва боки. А виявилося, що він кидає приблизно метрів на 5 ближче. Відповідно, усі точні розрахунки нівелюються.
Натомість Віктор Поплавський вважає, що важливо усвідомлювати реальні можливості техніки, й для роботи з точними технологіями купувати такі нові моделі, які гарантують коректну роботу.
— Ми використовували комбайни відомого американського виробника із датчиками врожайності і вологості, цілковито пристосовані до точної навігації. Жодних питань! Заходимо в поле й одразу бачимо дані щодо врожайності, бачимо вологість зерна, й можемо вирішити, чи будемо молотити зараз або трохи зачекаємо. Так само можемо з’ясувати всі логістичні питання, ґрунтуючись на даних урожайності: з якою періодичністю мають під’їжджати зерновози, скільки їх потрібно тощо. Дуже важливо правильно вибрати техніку, — вважає наш співрозмовник.
В агрокомпанії не створювали спеціалізованих карт врожайності з розподілом на зони. Там пішли іншим шляхом, корелюючи дані агрохімічного аналізу ґрунтів, фінальної врожайності й особливостей посіяних сортів і гібридів. Їх висівали п’ять різних найменувань кожної культури, аби розуміти їхні реальні можливості.
— Загалом не буває так, що лише якийсь один елемент технології дає позитивний загальний результат у підсумку. Ми регулярно вносили доволі значну кількість органічних добрив, провадили спеціалізований обробіток ґрунту, щоб запобігти застоюванню вологи, робили аналізи ґрунтів і цілу низку інших ефективних агротехнічних рішень. Тому мали стабільні, я вважаю, достатньо непогані показники врожайності. Це 45–46 ц/га ріпаку, 30 ц/га сої, 85 ц/га пшениці, 81 ц/га ячменю, 80–90 ц/га кукурудзи в сухому зерні, 30–35 ц/га соняшнику. Нерідко трапляється так, що дані точних аналізів ґрунту дають змогу оперативно вплинути на ситуацію шляхом внесення того чи іншого поживного елементу. Втім, кожен агроном розуміє, що, наприклад, посівам кукурудзи обов’язково слід додатково дати цинк, сої — бор, ріпаку — сірку, ячменю — молібден і марганець тощо. Хоча, скажімо, у нашому випадку не було проявів гострої нестачі тих чи інших мікроелементів завдяки тому, що ми регулярно вносили органіку, — вважає пан Віктор.
Які ж є застереження щодо впровадження точного землеробства, і які труднощі чекають на тих керівників господарств, які розмірковують над впровадженням точних технологій?
— На мою думку, без труднощів не обійдеться, адже справа нова. Головне — чітко усвідомлювати, для чого ми це робимо? Точне землеробство забезпечує дві головні переваги: якість роботи, що безпосередньо впливає на рентабельність, і зростання продуктивності праці, отже, можливість виконувати всі операції в оптимальні агрономічні строки. Сьогодні добрива дуже дорогі, багато коштують посівний матеріал і препарати для захисту рослин, не кажучи вже про нову техніку. Зрозуміло, що кожен фермер намагається фінансово розв’язати саме ці проблеми. Тож далеко не кожен має змогу виділити час і кошти на точну навігацію, створення карт урожайності. Однак воно того варте, і в перспективі більшість господарств перейде на ці технології. Передусім — активні керівники господарств, які вже сьогодні думають, як вони працюватимуть за рік, два чи десять. Я вважаю, що сучасний обробіток землі просто неможливий без точного землеробства, — переконаний наш співрозмовник.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
