Польовий експеримент: якісний аналіз ґрунту впливає на прибутковість агрокомпанії

Польовий експеримент: якісний аналіз ґрунту впливає на прибутковість агрокомпанії

/ Механізація АПК / Четвер, 31 січня 2019 11:48

Серед важливих складових технології виробництва сільськогосподарської продукції аналіз грунту посідає одне з провідних місць.

Практично доведено, що завдяки цій процедурі можна додатково отримати 150 дол. з кожного гектара поля або ж заощадити кошти на виробництві продукції рослинництва! Такі дані були отримані у результаті експериментів компанії AgriLab, проведених на землях одного з агрохолдингів на Чернігівщині під час вирощування кукурудзи на зерно.

 

Експеримент 1: зменшення витрат на виробництво

Поле площею 103 га поділили на дві ділянки. На першій застосували загальну технологічну карту на масив, розроблену агрономами холдингу. На другій — рекомендації, надані фахівцями за результатами проведення комплексної агродіагностики з урахуванням природного потенціалу грунтів на основі агрохімічного аналізу, погодно-кліматичних умов та критичних факторів для росту і розвитку рослин.

На першій ділянці агрономи визначили заплановану врожайність кукурудзи на рівні 7,5 т/га. Для її досягнення витрати на систему живлення становили 187 дол./га, у тому числі: на азотні добрива — 111 дол./га, фосфорні та калійні — 76 дол./га. На насіннєвому матеріалі вирішили не заощаджувати і придбали високоякісне насіння іноземної селекції (преміум-класу), яке коштувало 170 дол./га. Всього для вирощування кукурудзи на одному гектарі було витрачено 357 дол./га.

На другій ділянці фахівці провели комплексну агродіагностику і визначили потенціал поля на рівні 6,5 т/га. А це означає, що скільки б добрив не вносили, отримати очікувану в холдингу врожайність кукурудзи 7,5 т/га малоймовірно через низку природних обмежувальних чинників. Мовою економіки: більше добрив — більше витрат, а не врожаю.

Отже, відповідно до потенціалу поля (6,5 т/га) було оптимізовано систему живлення: розраховані норми азоту, фосфору і калію були меншими, ніж для забезпечення планової урожайності. Таким чином, витрати на азотні добрива сягали 87 дол./га (на 24 дол./га менше, ніж на першій ділянці), на фосфорні та калійні — 51 дол./га (на 25 дол./га менше). Також, враховуючи потенціал грунтів, рекомендовано замінити насіння преміум-класу на дешевший матеріал від вітчизняного виробника, який коштував 61 дол./га. Всього на виробництво продукції, включно з вартістю комплексної агродіагностики, витрачено 207,5 дол./га, тоді як на першій ділянці — 357 дол./га.

Що ж отримали в результаті? Фактична врожайність кукурудзи на першій ділянці становила 6,7 т/га за витрат 357 дол./га, тоді як заплановано було 7,5 т/га. На другій зібрали те, на що розраховували — 6,6 т/га, витративши 207,5 дол./га. Тобто завдяки проведенню агродіагностики господарству вдалося заощадити 149,5 дол./га.

 

Експеримент 2: додатковий прибуток

У тому ж агрохолдингу в Чернігівській області було проведено аналогічний дослід. Інше поле, площею 74 га, поділили на дві однакові ділянки. На першій застосували загальну технологічну карту агрохолдингу, на другій — рекомендації фахівців, створені на основі результатів комплексної агродіагностики. На першій ділянці планова врожайність становила 7,5 т/га. Витрати на систему живлення і насіння сягали 357 дол./га.

Після проведення агродіагностики на другій ділянці експерти встановили потенційну врожайність на рівні 8,5 т/га. Для її досягнення було змінено систему живлення: збільшили норму азотних добрив, зменшили — фосфорно-калійних, а також додали сірку, якої у технологічній карті агрохолдингу взагалі не передбачалось. У результаті система живлення на другій ділянці подорожчала на 29,5 дол./га (включно з вартістю аналізу грунту). Який підхід був кращим? Відповідь дали жнива. На першій ділянці зібрали 7,6 т/га, на другій — 8,8 т/га, тобто на 1,2 т/га більше. Таким чином, на ділянці поля, де проводилася агродіагностика, отримали 150 дол./га додаткового прибутку.

Проведені експерименти довели: аналізувати ґрунт передусім економічно вигідно. Правило «кашу маслом не зіпсуєш» в агробізнесі не діє. Іноді треба витрачати менше, щоб отримати більше. А часом навпаки. Але який саме варіант обрати? Пошук правильного рішення починається з аналізу грунту!

 

Олексій ТАРАСЕНКОканд. с.-г. наук, головний агрохімік компанії AgriLab

1

 19 квітня 2019
Україна посіла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС, та третє місце серед постачальників в ЄС.
Україна посіла 16 місце серед ТОП-20 основних напрямків експорту агропродовольчої продукції з ЄС, та третє місце серед постачальників в ЄС.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
Новостворене фермерське господарство завдяки державній підтримці від Уряду може одноразово в період становлення отримати бюджетну субсидію у розмірі 3 тис. грн на 1 га, але не більше 60 тис. грн на одне фермерське господарство для провадження сільськогосподарської діяльності.
Новостворене фермерське господарство завдяки державній підтримці від Уряду може одноразово в період становлення отримати бюджетну субсидію у розмірі 3 тис. грн на 1 га, але не більше 60 тис. грн на одне фермерське господарство для провадження сільськогосподарської діяльності.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
В Україні з початку поточного року оформлено 473 аграрні розписки на суму 4,032 млрд грн (близько 150 млн дол.). 
В Україні з початку поточного року оформлено 473 аграрні розписки на суму 4,032 млрд грн (близько 150 млн дол.). 
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
Українським експортерам варто об’єднуватись та представляти Україну на міжнародних подіях під єдиним експортним брендом. Це не тільки формує позитивний імідж країни на світовій арені, але й викликає більше довіри до самих постачальників.
Українським експортерам варто об’єднуватись та представляти Україну на міжнародних подіях під єдиним експортним брендом. Це не тільки формує позитивний імідж країни на світовій арені, але й викликає більше довіри до самих постачальників.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
У селі Гать на Берегівщині Закарпатської області масово гинуть бджоли. Місцеві жителі підозрюють: причина в тому, що одне з місцевих фермерських підприємств обробило поля шкідливими пестицидами.
У селі Гать на Берегівщині Закарпатської області масово гинуть бджоли. Місцеві жителі підозрюють: причина в тому, що одне з місцевих фермерських підприємств обробило поля шкідливими пестицидами.
19 квітня 2019
 19 квітня 2019
У селі Любимівка Каховського району Херсонської області аграрії почали збирати урожай аспарагуса (спаржі). 
У селі Любимівка Каховського району Херсонської області аграрії почали збирати урожай аспарагуса (спаржі). 
19 квітня 2019

Please publish modules in offcanvas position.