Металеве сховище для зерна — це не просто ємність. Це ціла система, яка потребує постійного контролю за станом врожаю, передусім температури і вологості маси, від чого безпосередньо залежить ймовірність появи осередків грибків, плісняв та розвитку комах-шкідників. Саме тому ми радимо спільно з виробниками силосів заздалегідь продумати систему стабільного підтримання помірної безпечної температури всередині сховища.
Як відомо, зернова маса під час зберігання не просто лежить — вона дихає. І природно під час цього процесу втрачається певна частина маси внаслідок розпаду та перетворення органічних речовин та цукрів. При цьому існує чітка залежність від вологості та температури зерна в сховищі. Зокрема, чим вищою є температура зернової маси, тим інтенсивніше дихає зерно, а отже, і втрачає вагу. Це може спричинити доволі суттєві втрати, а отже, відбитися на кінцевій сумі, вирученій за партію товару, що зберігається у сховищі. За нормальних умов (температура всередині не перевищує 12 С) впродовж місяця зберігання втрачається не більше 0,1% маси зерна.
До того ж зрозуміло, що підвищення температури зерна поряд з інтенсивними процесами обміну та високою вологістю швидко призводять до таких небажаних явищ, як розвиток захворювань та шкідників. Відповідно, це може загрожувати вже втратою великої частини врожаю у сховищі. Тому вологість зерна під час зберігання не повинна перевищувати показник 16-17%. А за температури нижче 10С ми можемо зберігати навіть збіжжя вологістю до 18С, що, втім, все одно є небажаним. Зазвичай вона перебуває у цих межах і навіть є нижчою, оскільки жоден власник сховища не буде засипати перезволожене зерно на зберігання.
Доведено також, що розвиток комах-шкідників у зерновій масі гальмується включно до повної зупинки, починаючи з температури нижче 19°С. Тому маємо наголосити, що природнє чи штучне зниження температури зерна у сховищі безпосередньо позитивно впливає як на збереження маси врожаю, так і на підтримання його у товарному стані.
Це далебі не завжди можливо внаслідок того, що в силу низки причин, у тому числі скупчень сміттєвих домішок, нерідко виникають осередки самозігрівання, які підіймають температуру зерна до 30 С і вище. Це призводить до псування частини зернової маси та необхідності його подальшого відсортування, перелопачування, перевантаження тощо, а отже, до додаткових витрат.
Тому вельми бажаним є застосування спеціального обладнання для примусового охолодження зерна всередині сховища. Це дасть змогу запобігти вищезгаданим негативним явищам та у кінцевому підсумку — підвищити рентабельність роботи, заразом знизивши суттєво ризики.
Зберігання цілковито охолодженого зерна також сприяє уникненню конденсації вологи на внутрішніх стінках металевих силосів, а отже, утворенню осередків розвитку різноманітних плісняв, а також замокань і пошкоджень частини зерна.
Важливо враховувати, що під час охолодження збіжжя сухим прохолодним повітрям відбуваються обмінні процеси тепла й вологи, що сприяє випаровуванню надлишкової вологи. Відповідно, на виході можна отримати зерно з нижчим відсотком вологості, надто, якщо воно потребуватиме досушування після виїмки із силосу. Це також означає скорочення часових та фінансових витрат на досушування цієї партії.
Під час проведення аерації зерна зазвичай використовується атмосферне повітря зовні силосу. Слід розуміти, що якщо вологість повітря «за бортом» є вищою, то показник вологості зернової маси неминуче підвищиться. Це може бути як незначне підвищення, котре не спричинить суттєвого пливу на розвиток плісняв та інших негативних явищ, так і доволі суттєве, що змусить вживати додаткових заходів із нормалізації ситуації. Також потрібно враховувати, що у більшості випадків примусове охолодження із застосуванням атмосферного повітря є можливим лише за плюсової температури зовні в силу особливостей роботи вентиляторів та запобігання замерзання вентиляційних каналів. Останнє здатне спричинити пошкодження конструкції металічних силосів.
Більш зручним способом є застосування спеціальних охолоджувачів зернової маси, котрі «фільтрують» атмосферне повітря, нормалізуючи його температуру та вологість. Завдяки цьому можна уникнути ризиків незапланового підвищення вологості зерна та спричинених цим явищем ймовірних втрат. При цьому досягається уже згадуваний фумігаційний ефект шляхом недопущення створення оптимальних для розвитку грибків, плісняв та комах-шкідників умов.
Це досить вартісне обладнання, однак за належного ефективного використання його експлуатація може мати визначальне значення у плані забезпечення збереження врожаю всередині сховища.
У всякому разі дбайливий господар під час спорудження металевого силосу обов’язково повинен прорахувати такий нюанс, як підтримання безпечної для врожаю температури зерна, котра належним чином корелюватиметься із вологістю. Ясна річ, що традиційні способи на кшталт перелопачування маси можуть мати сенс, однак до такого ліпше не доводити, потурбувавшись про автоматизацію процесу, оснастивши сховище вентиляторами чи спеціальними охолоджувачами. Це дасть змогу обійтися у процесі зберігання як без втрат загальної маси внаслідок інтенсивних процесів обміну, так і без псування зерна.
Коментар
Владислав ПЕРЕХОДЬКО, старший регіональний менеджер KMZ Industries
— Самозігрівання — явище комплексне і є результатом сукупності багатьох процесів. Утворення і нагромадження теплоти в зерновій масі спричиняють інтенсивне дихання зерна основної культури; дихання насінин, які входять до складу домішок; сприяє йому й активний розвиток мікроорганізмів; життєдіяльність комах і кліщів.
Насіння бур’янів, наприклад, має вищу інтенсивність дихання порівняно з інтенсивністю дихання основної культури, тож сприяє більшому нагромадженню в ній теплоти. Особливо багато її виділяється в неочищеному зерні з підвищеною вологістю і вмістом зелених часточок рослин та насіння бур’янів. Звідси перша порада, аби убезпечити вашу продукцію.
Очищуйте та сушіть правильно
Сміттєві домішки провокують утворення осередків самозігрівання, а недосушена партія зерна, навіть невелика, може завдати шкоди усьому обсягу продукції у силосі.
Правила очищення та сушіння й допустимі показники вологості для кожної культури індивідуальні. Так, кукурудза має низьку вологовіддачу й неоднакову інтенсивність вологообміну зерна різних сортів. Сушити її потрібно рівномірно, ощадно, однорідними партіями, аби убезпечити від пошкодження тканин, утворення тріщин і подальшого розвитку несприятливих мікробіологічних процесів — аж до самозігрівання. Під час сушіння соняшнику, ріпаку та сої потрібно ретельно контролювати граничний нагрів насіння і зосередитись на сушінні більшим об’ємом повітря. Попередньо ці культури мають пройти сепаратор, в ідеалі — із декількома типами сит.
Максимальну точність сушіння, а значить подальшу безпеку зберігання, забезпечить автоматизована зерносушарка. Похибка вологомірів вхідної та вихідної вологості, якими вона оснащена, тут становить не більше 0,5%. Отже, ви убезпечите себе від недосушеної чи пересушеної продукції та подальших наслідків таких помилок.
Контролюйте температуру
Системою термометрії повинні бути оснащені усі металеві силоси. Вона представляє собою сукупність термопідвісок із цифровими датчиками та програмне забезпечення для передачі та відображення даних у користувацькому інтерфейсі. Задача такої системи — безперервний моніторинг і попереджувальна сигналізація.
Реагуйте миттєво!
Самозігрівання зерна відбувається досить інтенсивно — наприклад, у свіжезібраній продукції граничної температури — 55–65 °С воно набуває вже за 2–4 доби.
Сподіватися, що проблема вирішиться самостійно, не варто: самозігрівання, що вже почалося, не припиниться мимовільно. Щохвилини воно наноситиме удар по якості вашої продукції аж до повної втрати живих компонентів зернової маси чи навіть самозаймання.
Як діяти?
А) Вентилюйте. Можливість вентилювання встановлюють за умови перевищення температури зернового насипу над температурою повітря:
− в суху погоду — більш ніж на 4 °С;
− в дощову — більш ніж на 8 °С.
Зерно, яке зазнало самозігрівання, необхідно вентилювати в будь-яку погоду, незалежно від вологості повітря, до тих пір, поки різниця температур повітря, що подається у силос, і зерна не сягатиме 3–5 °С.
Під час вентиляції за стійкої погоди рівноважну вологість зерна необхідно перевіряти не рідше, ніж через кожні 6 годин, а за нестійкої погоди — кожні 3 години або навіть частіше.
Не допускається одночасного проведення операцій по завантаженню-вивантаженню та активному вентилюванню!
Б) Перевантажуйте. За відсутності ефекту зниження температури зерно необхідно перевантажити в інший вільний силос або перегнати транспортною системою і повернути в той самий силос. Зерно, проходячи маршрут, розмішається, і осередки самозігрівання усунуться за рахунок теплового обміну.
В) Доочищуйте та досушуйте. До цих заходів звертаються, коли попередні неможливі чи будуть неефективними в умовах надвисокої вологості чи високого ризику самозаймання.
Потурбуйтеся про надійну вентиляцію вашого силосу (в оперативних ємностях для тимчасового зберігання вологого зерна вона має бути особливо потужною), забезпечте максимальну автоматизацію і чітке дотримання технологічного процесу — і ваше зерно буде у безпеці, а висока якість продукції гарантуватиме вигідну ціну. Бережіть свої прибутки.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
