Впродовж останніх років частка сучасних самохідних та причіпних обприскувачів в аграрному комплексі України помітно зростає. Практично скрізь застосовуються або імпортні машини преміум-сегменту, або ж якісні причіпні моделі вітчизняного виробництва. З одного боку, це свідчення очевидного прогресу технологічного оснащення галузі, проте з іншого, нерідко розслаблює аграріїв, щиро впевнених, що якщо вже ми заплатили чималі гроші за це диво техніки, то воно себе гарантовано відпрацює…
Звичайно ж, відпрацює! Але у тому разі, якщо ми від початку уникнемо поширених помилок, котрі прямо впливають на якість обробки посівів, ефективність дії ЗЗР і в результаті — на рентабельність виробництва.
Здавалося б, що може бути простішим, аніж те, щоб змішати рідкий препарат із водою у баку… Залили, покалатали — і вперед! Як у банальному ранцевому обприскувачі. Втім, якщо зазирнути у садову 10-літрову ємність, а тоді її акуратно зцідити, то часто можна пересвідчитися у тому, що більша частка препарату бовтається нерозчиненою у вигляді згустку. Або ж знайти майже весь порошок із пакету. А ми ж ніби помішували кілька хвилин розчин палицею до появи однорідного кольору і сильно трусили обприскувачем…
Ну садок садком — все одно якісь ягоди будуть, а картоплю на декількох сотках можна пройти ще раз. А от тепер уявімо, що змішати до однорідного стану потрібно відразу 5 т води разом із декількома літрами чи десятками літрів препарату. Чи здатен штатний обприскувач це забезпечити впродовж тих лічених хвилин, які дають йому у зрозумілій гонитві за продуктивністю? Треба ж обприскувати, поки погода нормальна!
У більшості випадків частина пестицидів або осідає на стінках бака, або ж концентрується нерівномірно у розчині. Машина йде і виливає або суттєво вихолощений робочий розчин, ефективність якого є в декілька разів нижчою, або ж ближче до дна бака — суперконцентровану субстанцію, що швидше не допоможе, а навпаки, завадить посівам.
Звичайно ж, не робитимемо категоричних висновків — багато чого залежить від води (окрема тема), препарату, моделі обприскувача тощо. Однак у багатьох випадках ситуація має саме такий вигляд, як зображено вище. І ми всі добре знаємо способи подолання цієї проблеми. Вони потребують додаткових інвестицій, однак цілковито окуповують свою вартість впродовж перших сезонів використання.
Це спеціальні стаціонарні або ж польові цистерни-міксери для якісного приготування робочих розчинів. Ці годинами перемішують наступні порції для заправки обприскувача, готуючи стовідсотково ефективні суміші для захисту та позакореневого живлення посівів. У цьому разі ми точно впевнені, що внесли стільки-то такого і такого препарату на один гектар, а отже, чітко дотримано технологічної карти вирощування.
Торкнемося і вже згадуваного осаду на стінках бака та взагалі всередині системи обприскування. Всі чудово знають, як правильно промивати обприскувач, та, на жаль, під час переходу з препарату на препарат та з культури на культуру не завжди проводять належне очищення, із використанням відповідних мийних засобів. Просто залили водички, «попшикали» і почали працювати знову.
Ми не будемо говорити про те, що може трапитися, коли обробити пшеничку залишками гліфосату. Наголосимо просто, що чим вищим є хімічне навантаження на рослини, тим важче їм доводиться, тим більше за стресових умов, наприклад, нестачі вологи. Тому якщо ми, умовно кажучи, додамо до соєвого інсектициду соняшниковий фунгіцид і залишки кукурудзяного гербіциду, і ще й перемішаємо, то та соя може заклякнути навіки. Проблема ж вирішується елементарно — шляхом застосування спеціальних хімікатів, які не лише очищають систему машини для захисту рослин, а ще й додатково нейтралізують залишки пестицидів, котрі з неї зливають.
Загалом для того щоб приготувати по-справжньому ефективний робочий розчин, потрібно багато чого враховувати, в тому числі і характеристики води, що для цього використовується. Можна, звичайно ж, набрати її з сусідньої калабані із жабами та ряскою, що нерідко і відбувається, або зі свердловини, у якій вміст заліза перевищує норму у десятки разів. Про те, що потрібно враховувати показник Ph і температуру води, ми вже не кажемо… Однак ефективність такого робочого розчину і рентабельність застосування дорогих пестицидів може бути поставлена під велике питання. В особливо сумних випадках така ефективність може становити 20% і нижче. Тобто краще вже нічим не обприскувати…
Варіантів тут також не бракує. Ми маємо знати, де і яку воду беремо, і обрати те її джерело, яке найбільше відповідає оптимальним характеристикам. Якщо в силу природних і незалежних від нас факторів це неможливо, тоді знову ж таки потрібно застосовувати спеціальні препарати, котрі пом’якшують воду чи доводять рівень Ph до оптимального. А заразом і прилипачі, котрі дадуть змогу ефективніше використати препарат. Вартість таких «добавок» до робочого розчину не перевищує 1–2 доларів США на 1 га, що видається вельми розумною інвестицією.
При цьому і про сам обприскувач забувати не варто. Надто про змінні елементи, котрі мають схильність до зношування. Мова передусім про розпилювачі форсунок, котрі мало того що розподіляються на чимало варіантів, залежно від призначення, матеріалу та вартості, але й здатні за інтенсивного використання «непомітно» перетворитися на «діряву торбу». Навіть 5–6% відхилення від норми видачі робочого розчину, а отже, його перевитрати, є підставою для того, щоб ці розпилювачі замінити. Деталь ця, умовно кажучи, копійчана, однак внаслідок неуваги до себе може виставити аграрію додатковий «рахунок» на десятки тисяч доларів США. Причому це вартість лише марно вилитих пестицидів, не кажучи вже про необроблені чи пошкоджені надмірною нормою хімікатів посіви і, відповідно, недоотриманий внаслідок цього урожай.
Аби не мати клопотів із цією нібито «дрібничкою», радимо використовувати розпилювальні наконечники відомих виробників та міняти їх не рідше, аніж раз на сезон.
Не варто нехтувати і точними технологіями під час обприскування, у тому разі, коли для цього існують технічні можливості. Чи принаймні ретельно до них придивитися. Мова про відключення секцій (рідше — форсунок), роботу на обсівах, краях поля, а також про упевнений рух за чітко визначеним маршрутом. За звичайних умов на це дає змогу відсотків на 4–5% заощадити на сукупній вартості пестицидів і помітно підвищити якість роботи, а також її продуктивність.
Однак ми знаємо приклади, коли аграрії, котрі застосовують технології точного землеробства далебі не перший рік, досягають набагато більш вражаючих результатів. Скажімо, керівник господарства із Запорізької області, який застосовує сучасні причіпні обприскувачі і працює з точними рішеннями досить давно, стверджує, що заощаджує до 20% робочого розчину і провадить захист рослин на 25–30% швидше. Цілком можливо, враховуючи те, що найвищу ефективність точні технології забезпечують за їх максимально повного і кваліфікованого застосування.
Тому наприкінці ми хочемо порекомендувати ще одну, мабуть, ключову річ — використовуйте можливості власної машини для захисту рослин максимально повно. У сучасних моделях не буває «зайвих» функцій чи недоречних конструктивних особливостей — це все зроблено для людини. Так само для завбачливої розумної людини прописано правила догляду за обприскувачами і рекомендації для приготування робочих розчинів. Інструкція у поєднанні зі здоровим глуздом неодмінно забезпечить чудовий результат.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
