Останніми роками врожайність сільгоспкультур в Україні зростає. Разом з тим, існує вкрай складна ситуація із логістикою зерна, спричинена, зокрема, нестачею парку вагонів- та автомобілів-зерновозів. Відповідно, зростає навантаження і на комбайни, а за нестачі транспорту для вивезення збіжжя із поля зернозбиральні машини можуть простоювати, гаючи дорогоцінний час і ресурс. У цьому плані істотним вдосконаленням технології збирання врожаю є впровадження бункерів-перевантажувачів (накопичувачів) зерна.
Бункер-перевантажувач відіграє роль проміжної ємності, в яку вивантажують зерно комбайни після того, як заповнять власні бункери. Потім трактор тягне бункер до краю поля, і той за допомогою шнека висипає зерно вже в автомобілі-зерновози або тракторні причепи.
Така технологія називається триланковою, себто комбайн-бункер-зерновоз. На перший погляд така схема видається зайвою: навіщо витрачати гроші на металеву ємність на колесах, під яку до того ж слід додатково виділити трактор з оператором у кабіні, коли можна, витративши кілька хвилин, під’їхати комбайну до краю поля або ж підігнати автомобіль до нього та вивантажити зерно на ходу …
Головним аргументом «за» триланкову технологію є той факт, що така техніка стає дедалі більш затребуваною в Україні, що свідчить про її очевидні економічні переваги.
Річ у тім, що декілька хвилин, які всього-на-всього потрібні, щоб комбайн самостійно розвантажився на краю поля (і навпаки, щоб зерновоз під’їхав до нього) в підсумку виливаються у середньому в 20% марно витраченого часу. Зернозбиральна машина повинна проїхати кілька десятків або навіть сотень метрів, зупинитися, протягом декількох хвилин спустошити бункер, а потім знову повернутися на ділянку. В тому разі, якщо працює не один, а декілька комбайнів, витрата часу та потенційно коштів є набагато більшою.
Як відомо, збирання врожаю, особливо ранніх зернових, сої та ріпаку, потребує виняткової оперативності та максимально високої продуктивності роботи. Якщо кукурудза може певний час постояти незібраною, то ці культури потрібно зібрати ледь не миттєво, адже врожай починає буквально осипатися на очах.
До цього ще й нерідко додається фактор невчасних опадів, коли комбайнери днями очікують сприятливої для жнивування погоди. Тому доводиться збирати такими зусиллями вирощений урожай і вдень, і вночі, економлячи кожну годину й хвилину. При цьому кількість наявних у господарстві зернозбиральних комбайнів та їх сукупна продуктивність досить часто не відповідає таким підвищеним запитам. Простіше кажучи, їх не вистачає.
Тому аби бути впевненими в тому, що зберемо все вчасно, потрібно сподіватися на ідеальну погоду, а ще на придбання додаткових комбайнів та автомобілів-зерновозів. Це дорого і не завжди доцільно з фінансової точки зору. Якщо є зайві гроші, краще взяти новий трактор або обприскувач.
Аналогічним чином виглядає ситуація і з заїздом вантажівок на поле, безпосередньо до комбайна. Автомобіль під’їхав, завантажився і вирушив на тік. Під’їхав інший, завантажився — поїхав на тік. Знову заповнився бункер комбайна, а вивантажувати немає куди… Комбайн стоїть, небо захмарюється, і незібраним лишається добрий шмат поля… Наступного дня — та сама картина.
Саме тому бункер-накопичувач зерна як посередник між зернозбиральною та транспортною технікою можна назвати просто незамінним агрегатом. Він, залежно від обсягу, здатен одноразово прийняти кілька десятків тонн зерна, дозволяючи комбайнам спокійно продовжувати роботу без зупинки, а автомобілям-зерновозам встигнути повернутися вчасно на поле і прийняти чергову партію зерна.
Заведено вважати, що правильно розрахований за місткістю бункер-перевантажувач може «замінити» за продуктивністю один комбайн із чотирьох. Себто якщо три комбайни безперервно працюють у полі, розвантажуючись під час руху в бункер-накопичувач, то їх сукупна продуктивність дорівнює роботі чотирьох у традиційному режимі.
Це означає вагомий економічний виграш, оскільки вартість бункера-накопичувача зерна є в рази нижчою у порівнянні з комбайном. Це ж таки стосується і операційних витрат. І найголовніше — врожай у полі буде зібраний вчасно, а втрати зерна мінімальними.
Бункер-перевантажувач здатен вміщати від 10 до понад 50 т зерна. Агрегат має потужну раму і шасі, які дозволяють йому утримувати таку масу, а також шнеки для завантаження та вивантаження збіжжя.
Ключовим критерієм вибору бункера-перевантажувача для зерна є врахування кратності їх обсягу до вмісту бункерів комбайнів, які працюють у господарстві, та автомобілів-зерновозів. Якщо, скажімо, бункер великого комбайна може вмістити 16 т зерна, то оптимально буде підібрати 50-тонний бункер-накопичувач, який дозволить втричі розвантажитися зернозбиральній техніці. Цього обсягу якраз вистачить для двох великих автомобілів-зерновозів, або, наприклад, чотирьох середніх. Якщо в полі працюють комбайни з невисокою продуктивністю, то буде досить 20-тонного бункера.
Слід враховувати, що впровадження триланкової технології попервах може супроводжуватись низьким рівнем взаєморозуміння поміж комбайнером, трактористом, який возить бункер-накопичувач, і водієм зерновозу. Річ у тім, що механізм взаємодії виглядає тут дещо складніше: тракторист із бункером-накопичувачем шукає комбайн (якщо рельєф нерівний, а людина відволіклась, то може шукати досить довго), їде до нього, завантажується на ходу, потім вони з водієм автомобіля-зерновоза починають шукати один одного. Ситуація ускладнюється, коли на великому полі водночас працює декілька комбайнів та бункерів.
Однак насправді у сучасних господарствах ці всі питання прораховуються, і кожна машина контролюється за допомогою GPS. Якщо правильно розписати завдання-маршрути, орієнтуючись на плановану продуктивність комбайнів, час доставки зерна і вивантаження, то система працюватиме чітко і без збоїв.
До того ж накопичувачі для зерна можуть мати ширше застосування, яке передбачає можливість використання цієї техніки для виконання інших операцій. Наприклад, буває потрібно виділити окрему партію зерна на току після того, як урожай зібраний. Його цілком можна потримати певний час у бункерах.
Також бункери-перевантажувачі використовуються для перевезення насіння на поле під час посівної. Не потрібно виділяти додаткові машини і пристосовувати шнеки, а також робити по кілька ходок. Трактор підтягує бункер до краю поля і в міру потреби завантажує посівні агрегати. В перевантажувачах перевозять і мінеральні добрива, чому сприяє наявність шнеків.
Загалом фактично скрізь, де застосовуються бункери-накопичувачі для зерна, жнива проходять помітно простіше і передбачуваніше. Завжди зручно, коли є куди зсипати декілька десятків тонн врожаю, оптимізувавши технологію збирання та вивезення врожаю з поля. Тим більше, що сучасних автомобілів-зерновозів не накупишся, а «зілами» та причепами до МТЗ багато зерна із поля не вивезеш.
Втім, сам за себе красномовно свідчить ринок бункерів-перевантажувачів в Україні, на якому присутні вже добрих півтора десятки виробників, у тому числі вітчизняних. А отже, є попит й економічна доцільність застосування такої техніки.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
