Основні технологічні регулювання зерноочисних машин

Основні технологічні регулювання зерноочисних машин

/ Механізація АПК / Четвер, 31 жовтня 2019 12:28

В зерноочисних машинах для очищення продовольчого і фуражного зерна необхідно встановлювати решета, форма і розміри яких забезпечували б очищення збіжжя від крупних і дрібних домішок без його втрат у відходи.

Налагодження повітряної очистки зерноочисних машин зводиться до регулювання швидкості повітряного потоку в аспіраційних каналах, яка б забезпечила максимальне виділення із вихідної суміші легких домішок без втрат насіння основної культури у відходи. Швидкість повітря в аспіраційному каналі повинна бути меншою або рівною мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. Для вибраної швидкості виконують перевірку якості розділення: наявність насіння основної культури у легких домішках (за наявності насіння основної культури — швидкість повітря в аспіраційному каналі зменшити), а також повноту виділення легких домішок із вихідного матеріалу. Для цього необхідно суміш, що пройшла через повітряну очистку, пропустити повторно за більшої швидкості повітря. Якщо при цьому у легкі домішки не виділиться насіння основної культур, то така швидкість повітря більш раціональна.

Повітряну очистку доцільно використовувати для сортування насіння за густиною. Швидкість повітря для сортування вибирається більшою мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. При цьому в легкі домішки можна виділити неповноцінне (щупле, травмоване, проросле, недорозвинене) насіння основної культури, чим підвищуються посівні якості основної фракції.

Підбір решіт для очищення зерна і насіння сільськогосподарських культур виконують для кожної партії зернового вороху навіть однієї і тієї ж культури. Вибір решіт виконують залежно від мети сепарування (продовольче, насіннєве, фуражне зерно), виду насіння і домішок, характеристик компонентів сумішей, що очищаються, та ступеня засміченості.

Форму отворів решіт вибирають залежно від співвідношення товщини і ширини насіння основної культури і домішок. Для уточнення отворів решіт потрібно використовувати лабораторні решітні класифікатори.

Відповідно до уточнених розмірів отворів лабораторних решіт вибирають робочі решета й установлюють у решітний стан. Для якісного очищення необхідно також підбирати таку подачу зернової суміші, яка забезпечувала б необхідну якість очищення.

В процесі очистки якість потрібно контролювати візуально та в лабораторних умовах.

 

Пшениця, ячмінь, овес

З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення, сушіння, транспортування тощо.

Для забезпечення якомога нижчої собівартості робіт необхідно, щоб:

  • тік (відкрита та закрита частини) мав площу 1–1,5 м² на 1 т зерна, що надійде сюди. Розрахунок здійснюють за кількістю зерна ранніх або пізніх культур (яких більше виробляється);
  • автоваги, до яких добрий під’їзд, були на підвищеному місці й перевірені службою стандартизації перед початком збирання врожаю;
  • сумарна продуктивність машин-ворохоочисників та первинної обробки була вищою за денну продуктивність роботи комбайнів. На цьому обладнанні економити не слід, оскільки найголовнішим правилом післязбиральної обробки є негайне очищення, а якщо зерно вологе та сире — негайне сушіння його.

 

Ворох зерна будь-якої культури, що надходить від комбайна, — це створена людиною екологічна система, в якій тісно взаємодіють живі організми (насіння основної культури та бур’янів, мікрофлори тощо) з навколишнім середовищем. Через те, що зернова маса — явище неприродне, вона без подальшого втручання людини існувати не може. Частим явищем у практиці є самозігрівання зернової маси, яка надійшла на тік після обкошування поля під час роздільного збирання. Його починають за воскової стиглості насіння, коли вологість становить 30–40%, що призводить до самозігрівання вороху вже через кілька годин. Це зерно необхідно відразу очистити та висушити або використати на кормові цілі.

14 405 60 1

Обмолот зерна супроводжує­ться найменшим травмуванням, коли вологість його становить 16–17%. За нижчої зерно травмується, що провокує появу мікро- та макротріщин, а також битого насіння. За вологості вище 17–18% воно отримує травмування у вигляді вм’ятин, що призводить до зниження посівних та продовольчих якостей.

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед обробкою необхідно перевірити на наявність домішок і вміст вологи. Під час збирання врожаю навіть з одного поля на тік можуть надходити партії зерна, різні за вологістю та домішками, що пояснюється коливанням погоди у жнива, чистотою поля, часом збирання протягом доби (вранці, полудень) тощо. Дані аналізу використовують для визначення схеми післязбиральної обробки та кількісного обліку зерна.

Важливу роль відіграє завіду­вач току. В одній особі мають бути поєднані знання механіка, агронома та економіста. Від нього залежать результати кількамісячної роботи великих рослинницьких колективів, це дуже відповідальна посада.

Зерноочисні машини повинні бути відрегульовані так, щоб за один пропуск зернова маса набула потрібної якості. Для цього відремонтовані машини й обладнання мають бути відрегульовані перед обробкою кожної партії зерна. Для цього необхідно:

  • встановити машини за ватерпасом (як вздовж, так і впоперек), оскільки це впливає на якість роботи і зношування обладнання;
  • підібрати відповідно до якості зернової маси (виповненість чи не виповненість зерна основної культури, наявність дрібних, великих, важких, легких домішок) розміри вічок решіт та вічок трієрних циліндрів. Компоненти домішок зернової маси, які відрізняються за шириною, відокремлюють на ситах із круглими вічками, за товщиною — із продовгуватими вічками, за довжиною — на кукільних або вівсюжних трієрах;
  • відрегулювати подачу зернової маси в зерноочисну машину: завантаження решета Б1, на його початку для великого зерна повинно бути завтовшки 6–10 мм, дрібного — 3–6, у кінці його решето вдвічі менше Б2 має бути покрите насінням на 75–80%;
  • перевірити відсутність вібрації під час роботи машин та наявність захисних огорож і заземлення;
  • відрегулювати силу повітряного струменя — у разі обробки вологого вороху її збільшують.

 

Форма і розміри отворів решіт, які встановлюють у зерноочисні машини первинного очищення

14 405 60 2

 

За використання спеціальних машин та вторинної обробки дотримують таких правил:

  • для високоякісної роботи трієри регулюють, починаючи з крайнього верхнього чи нижнього положення лотока, контролюють також чистоту виходу насіння та відходів. Залежно від розмірів зерна основної культури та домішок підбирають циліндри за розмірами вічок (частота обертів трієрних циліндрів для пшениці жита, ячменю і вівса становить 40–45 за хвилину);
  • перед початком роботи сортувальних столів перевіряють цілість робочої сітки, налагоджують кут поздовжнього (5–6°) та поперечного (2–3°) нахилів деки; встановлюють частоту коливання деки та подачу повітря, довівши зернову масу до стану легкого «кипіння»;
  • під час роботи гірок встановленням кута нахилу (2,0–6,5°) полотен добиваються потрібної якості фракцій зерна;
  • у роботі електромагнітних машин, які відокремлюють шорстке насіння бур’янів від гладенького (конюшина, люцерна), регулюють масу доданого (1–25%) магнітного порошку.

 

Особливості технології обробки окремих культур і партій полягають у відокремленні важковідокремлюваних домішок. Зокрема, рекомендується:

  • від маси пшениці гречку татарську відокремлювати на ситах із продовгуватими вічками завширшки 2 мм із наступним пропусканням на кукільних трієрах із діаметром вічок 5,5 мм. Робочі кромки лотоків у нижньому положенні;
  • амброзію трироздільну від зернової маси пшениці та ячменю відокремлюють на ситах із продовгуватими (завширшки 3,5–4,5 мм) або круглими (діаметр 4–6 мм) вічками та на вівсюжних трієрах (діаметр вічок у циліндрах 8,5 мм). Швидкість повітряного потоку — 8,5–9,0 м/с;
  • насіння редьки дикої від зерна жита відокремлюють, використовуючи решета з продовгуватими вічками завширшки 2,2 мм і трієри з діаметром вічок у циліндрах 8,5 мм;
  • насіння вівсюга з вівса видаляють фрикційними сепараторами робочою поверхнею із байки або полотенними гірками.

 

Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за температурою, вологістю, зараженістю, запахом, забарвленням.

Для зниження травмованості насіння необхідно:

  • підтримувати добру наповненість самотічних труб, особливо для сухого зерна;
  • зменшувати їхній кут нахилу для сухого та зерна, що дуже травмується, наприклад жито.

 

Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса сушать, враховуючи: цільове призначення (насінне, продовольче); ступінь достигання (воскова стиглість, повна); кількість вільної вологи, яка повинна бути видалена; якість клейковини за пружністю (міцна, добра, слабка).

 

Форма і розміри отворів решіт, які встановлюють у сепараторах БЦС-25 (–50)

14 405 61

 

Зерно насіннєвого призначення, свіжозібране, з вищим вмістом вологи, міцною клейковиною сушать із застосуванням ступеневих режимів, нижчих температур теплоносія та нагрівання зерна.

Для невеликих партій зерна насінного призначення користуються повітряно сонячним сушінням, застосовуючи:

  • товщину шару зернових злакових 10–20 см, зернобобових — 10–15 см;
  • гребенистий насип;
  • за досягнення температури понад 25 °C перемішувати.

 

За наявності мірабіліту (натрію сульфату) чи побічного продукту у виробництві штучних волокон для великозерних бобових зерно (вологість якого 1–5%) змішують із хімічними речовинами: за вологості зерна 20% їх необхідно на 1 т 60 кг, 25% — 120, 30% — 180 кг/т.

 

Зернобобові: горох, кормові боби

За здатністю до травмування зернобобові розміщуються у такому порядку: соя, квасоля, боби, горох. Це потрібно враховувати вже під час збирання. Краще обмолочувати зерно вологістю 17–18%. Частота обертів барабана — 280–350 за хвилину.

Зерно, яке надходить від комбайна, очищають від домішок і сушать до вологості 15–16% у такому режимі: за вологості близько 27% — нагріваючи насіння до температури 40–43 °C, 20–21% — до температури 44–45 °C, 17–18% — до температури 45–46 °C. Для сушіння зернобобових потрібно використовувати сушарки, які не травмують зерно: конвеєрні, шахтні. Найкраще сушити в камерних сушарках і на установках для активного вентилювання.

 

Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук; експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-
технологічного відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій
ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с., експерт-дорадник із питань
механізації сільського господарства та економіки
сільськогосподарського виробництва
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-
інноваційного впровадження, первинного та елітного
насінництва ІСГС НААН, канд. с.-г. наук;
експерт-дорадник з питань рослинництва

 10 грудня 2019
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Закритий ґрунт дає можливість отримати більш високоякісну і конкурентоспроможну плодоовочеву продукцію на ринку, дозволяючи ліквідувати ризики зовнішнього впливу, пов’язані зі змінами кліматичних умов. 
Закритий ґрунт дає можливість отримати більш високоякісну і конкурентоспроможну плодоовочеву продукцію на ринку, дозволяючи ліквідувати ризики зовнішнього впливу, пов’язані зі змінами кліматичних умов. 
10 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.