Втім, доволі широко розповсюджена практика висіву насіння просто в стерню тоді, коли немає часу на попередній обробіток, а погодні умови цьому сприяють. Однак наступного року все одно це поле обробляється, що у жодному разі не можна назвати ноу-тілом. Ця технологія передбачає відмову від будь-якого втручання в ґрунт, окрім сошників сівалок.
Порятунок під час посухи
Не будемо роздумувати про переваги чи недоліки ноу-тілл щодо врожайності. У різних господарствах — по-різному. Але найбільш характерним вважаємо таке твердження: «Якщо є опади — оранка виграє. Якщо посуха — «нульова» технологія однозначно є кращою».
З огляду на це, ноу-тілл сприймають як досить поширене явище у південних та східних регіонах України. Упродовж останніх 10–15 років опади там присутні лише епізодично. Орати землю в подібних умовах, м’яко кажучи, недоцільно не тільки з агрономічної, але й з економічної точки зору. Посіви просто не даватимуть урожаю вище традиційних показників — 30–50 ц/га по озимій пшениці і 35–60 ц/га по кукурудзі. Навіть стійкий до посухи соняшник без зрошення може розчарувати, видавши всього лише до 10 ц/га.
Відповідно, немає економічного сенсу купувати плуги, палити дизпаливо на оранці тощо, щоб отримати урожай, продаж якого не компенсує витрати. Ноу-тілл у цьому плані для багатьох фермерів є справжнім порятунком. Це скорочення витрат на обробіток землі (хоча за гербіциди все одно доведеться викласти солідну суму) і доволі високі шанси на те, що якась частина вологи збережеться під пожнивними залишками, дозволивши рослинам почувати себе більш-менш нормально.
Та знову ж таки, не можна назвати ноу-тілл популярною технологією в Україні, оскільки описана вище тенденція — швидше відмова від обробітку ґрунту з метою мінімізувати витрати. До того ж упродовж останніх років, за нашими спостереженнями, площі під класичним ноу-тілл скоротилися.
Декілька років тому я відвідав нову агрокомпанію на Заході України, власники якої інвестували кошти в освоєння колишніх пусток, збільшивши площу своїх полів до 15 тисяч гектарів. Тоді головний агроном господарства в особистій розмові заявив, що повністю переконаний у перевагах ноу-тілл і збирається цілковито перевести на цю технологію виробничий цикл на всій площі. Півроку тому я йому перетелефонував і дізнався, що керівництво компанії вирішило відмовитися від «нуля» і перейти на міні-тілл, тобто поверхневий обробіток ґрунту. Наскільки вдалося зрозуміти, не вразили цифри врожайності та економічної віддачі впродовж трьох-чотирьох років роботи.
Ноу-тілл — це технологія не одного року
Тут ми підходимо до суті проблеми: ноу-тілл — це технологія не одного року. Повинно минути не менше 5–6 сезонів для того, щоб отримати очікуваний результат. У ґрунті під пожнивними залишками повинні відбуватися тривалі процеси відновлення його природної родючості, які коли-небудь позитивно вплинуть на вирощування культур. Ось цього «коли-небудь» спроможні дочекатися далеко не всі. Тим більше, якщо сусід, котрий не морочить собі голову новомодними технологіями, стабільно збирає ледь не удвічі вищий врожай…
Існують й інші перешкоди для нормального розуміння і впровадження основ нульового обробітку ґрунту. Наприклад, навіть переконані прихильники цієї технології за останні роки почали розуміти, що без ефективної тактики розпушування ґрунту в цій справі далеко не заїдеш. Майже всі поля в Україні переущільнені важкою технікою впродовж багатьох десятиліть інтенсивної роботи. На глибині приблизно 35–40 см зазвичай присутня так звана плужна підошва, яка перетворюється в нездоланну перешкоду для вологи і повітря, ускладнюючи проростання коренів молодих рослин. Виходить, що навіть рясні опади не можуть потрапити нижче цієї глибини, а коренева система рослин не може потягнути вологу з нижніх шарів ґрунту.
При цьому, як ми вже згадували, еталонний ноу-тілл виключає втручання глибокорозпушувачів, спроможних зруйнувати ущільнення в землі. Завдання розпушення ґрунту за нульової технології покладається на правильну сівозміну, тобто чергування культур, що мають різні типи кореневої системи. І знову ж таки — це завдання не одного року і не двох. Потрібно принаймні хоча б років 6–7, аби довести ґрунт до нормального стану. Якщо, звичайно, вийде…
Ще один нюанс — правильний вибір посівних агрегатів для ноу-тілл. Їх конструктивні особливості далеко не завжди відповідають реаліям агрофонду в різних регіонах. Неправильне налаштування або відверто невідповідні конструкції у деяких аграріїв відбили інтерес до «нуля» в принципі.
Коротко кажучи, нам часто не вистачає правильних знань і об’єктивного досвіду. Як розповідав мені один молодий, але вже досвідчений агроном зі Черкаської області: «Я дуже хочу сіяти кукурудзу і пшеницю по ноу-тілл, але я відчуваю, що мені не вистачає знань …».
Мінітілл перемагає ноу-тілл?
Як відомо, святе місце порожнім не буває, і в тій ніші, яку може зайняти ноу-тілл, вельми впевнено себе почуває мінімальний обробіток ґрунту — мінітілл. Не вдаючись в подробиці, слід сказати, що за останні роки в Україні стрімко виріс продаж дискових борін, за допомогою яких здійснюється поверхневий обробіток.
Така популярність «мінімалки» — результат багаторічної роботи консультантів відомих західних виробників техніки, а також спостережень українських аграріїв під час огляду демонстраційних полів як в Україні, так і за кордоном. За один прохід після збору врожаю агроном має можливість знищити падалицю і бур’яни, розпушити ґрунт на 5–6 сантиметрів вглиб і підготувати поле до посіву або ж проходу передпосівного агрегата. При цьому в ґрунті зберігається більша частина вологи, а плужна підошва зривається з допомогою глибокорозпушувача раз на декілька років. Крім цього, дискові агрегати для мінітілл коштують прийнятних грошей і вимагають невеликої кількості пального, в порівнянні з оранкою. Ще одна перевага — зменшення витрат на гербіциди, що можливо завдяки механічному обробітку верхнього шару ґрунту.
Плюси технології стрип-тілл
Ще один напрямок, який помітно розвивається в українському сільському господарстві, — стрип-тілл, про що також свідчать цифри продажів спеціальних агрегатів для нарізання смуг і подальшого смугового посіву. За умов постійного дефіциту вологи, смугове розпушення ґрунту із залишеними, вкритими рослинними залишками, міжряддями дозволяє одночасно досягти декількох переваг.
По-перше, зберегти більшу частину вологи в ґрунті і в розташованих поруч міжряддях.
По-друге, домогтися найважливішого — економії часу. Річ у тім, що в посушливих регіонах навесні, коли в землі достатньо вологи для того, щоб сіяти, зазвичай температура ґрунту не дає змоги сподіватися на хороший результат. Як наслідок, втрачається час і дорогоцінна волога. Розпушені смуги прогріваються раніше, що дозволяє проводити посів в оптимальні терміни.
По-третє, смуговий обробіток поля дозволяє оптимально та ефективно використовувати добрива, які вносяться безпосередньо туди, де буде розташована коренева зона рослин. Економічний виграш за умови правильного підходу може сягати 40% і більше.
Однак і в цьому разі справа гальмується через недостатній обсяг знань та досвіду. До того ж очевидно, що вартість техніки для стрип-тілл є надто високою. Беззаперечним залишається той факт, що оранка багато де продовжує давати хороші результати. Про це свідчать цифри стабільного і навіть зростаючого попиту на плуги відомих виробників.
Ми переконані, що з часом і ноу-тілл, і стрип-тілл будуть використовуватися значно ширше в Україні, однак традиційні технології обробітку ґрунту вони навряд чи перевершать. Оранка доти буде застосовуватися на наших полях, доки вона даватиме результат. Особливо за нинішньої тенденції розширення площ під кукурудзою, пожнивні рештки якої, окрім плуга, складно правильно заробити із належною продуктивністю.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні