Картоплю можна успішно вирощувати на різних типах ґрунтів: як на легких піщаних, так і на важких суглинках. Кожен тип має свої переваги, розуміння яких дозволяє отримувати гарантований результат у вирощуванні цієї культури. При цьому висока якість вирощеної продукції забезпечується тільки у разі створення оптимальної структури кореневого ґрунтового горизонту, незалежно від типу ґрунтів.
Оптимальна для картоплі дрібногрудкувата структура землі, стійка до зовнішніх механічних впливів, спостерігається найчастіша там, де наявний високий вміст органічної речовини. Натомість де її відсоток низький, обов’язково потрібне внесення органічних добрив та якісне заробляння у ґрунт пожнивних залишків культури-попередника.
На розвиток картоплі особливо негативно впливає надмірне ущільнення ґрунту в кореневмісному шарі. Ущільнення істотно зростає у разі використання важких транспортних і сільськогосподарських агрегатів, а також після застосування відвальної оранки на одну і ту ж глибину впродовж декількох сезонів.
В такому разі погіршується повітро- і вологозабезпеченість кореневої системи рослин, і що важливо — мінімізується вбирання поверхневої вологи. Як наслідок, на полі з’являються пересохлі чи, навпаки, перезволожені ділянки, що згодом спричиняє ерозію.
Проростаючи у переущільненому ґрунті, рослини змушені витрачати більше енергії, потрібної для розвитку кореневої системи. Через це елементи живлення, що знаходяться у ґрунті, недостатньо засвоюватимуться рослинами під час вегетації.
Слід враховувати і те, що наявність ущільнених ділянок суттєво ускладнює процес відділення землі від бульб під час збирання і післязбиральної обробки перед закладкою картоплі на зберігання. Все це призводить до зниження урожайності картоплі, погіршення її товарного вигляду та істотного зростання витрат.
Річ у тім, що коренева система картоплі поширюється на 50 см вбік, сягаючи при цьому глибини понад 100 см. Тому під час вибору агрегатів для підготовки ґрунту під картоплю повинні враховуватися особливості розвитку її кореневої системи.
Правильний вибір машин для проведення технологічних операцій з підготовки ґрунту для картоплі повинен:
- забезпечити добре закладання добрив і рослинних залишків;
- виключити ущільнення ґрунту в зоні розвитку кореневої системи рослин;
- збільшити запас вологи;
- мінімізувати ймовірність виникнення ерозійних процесів;
- ефективно боротися із забур’яненістю;
- створити дрібногрудкувату структуру ґрунту в зоні розвитку бульб;
- забезпечити умови для нормального проведення збиральних робіт.
Перераховані вимоги виконуються машинами для глибокого та поверхневого обробітку ґрунту. Основний обробіток проводиться восени відразу ж слідом за збиранням попередніх культур, а поверхневий — навесні безпосередньо перед посадкою картоплі.
З метою поліпшення фітосанітарного стану полів, а також скорочення витрат палива на проведення основного обробітку ґрунту відразу ж після збирання попередніх культур рекомендується провадити лущення стерні на глибину не більше 10 см. З цією метою використовують дискові борони і культиватори, стерньові культиватори, лемішні лущильники або будь-який інший вид знаряддя, який дозволяє виконувати неглибоке розпушування поверхні стерні.
Через 14–20 днів після лущення стерні, коли проростуть бур’яни і падалиця, потрібно братися до основного обробітку ґрунту на глибину понад 20 см. Останній показник залежить від ґрунтово-кліматичних умов господарства.
Традиційним знаряддям для основного обробітку ґрунту під картоплю є відвальний плуг. Особливо в тому разі, якщо після культури-попередника лишається велика кількість залишків. Не слід забувати, що картопля належить до тих культур, під які фермери намагаються вносити органічні добрива. Їх потрібно заорювати. Для виконання цієї операції бажано використовувати плуги для гладкої оранки, які не лишають розвальних борозен та великих гребнів.
Зазвичай після зяблевої оранки на поверхні ґрунту залишаються великі брили, наявність яких погіршує умови роботи агрегатів для проведення весняно-польових робіт. Для вирівнювання поверхні ґрунту, додаткового кришення великих грудок і усунення порожнеч в обробленому шарі плуги додатково оснащуються прикочувальними котками різного типу. За наявності в ґрунті «плужної підошви» слід здійснити її руйнування культиваторами-глибокорозпушувачами.
У господарствах, де практикується безвідвальна система обробітку ґрунту, замість плугів під картоплю використовуються чизельні культиватори або комбіновані агрегати з розпушувальними робочими органами. Знаряддя такого типу розпушують ґрунт на глибину до 30 см, не формуючи «плужної підошви. Після безвідвального обробітку ґрунт має кращу здатність пропускати й утримувати вологу опадів, поверхня поля стає більш вирівняною, що дозволяє працювати із більшою швидкістю. Необхідною умовою є обов’язкове подрібнення рослинних залишків попередніх культур і рівномірне їх розподілення поверхнею поля.
Способи здійснення обробітку ґрунту перед посадкою картоплі в кожному конкретному випадку обираються залежно від ґрунтово-кліматичних і господарських умов. Для проведення передпосадкового обробітку в технологіях вирощування картоплі застосовують агрегати з активними робочими органами. Це ґрунтообробні фрези або ротаційні борони, а також культиватори і комбіновані агрегати з пасивними робочими органами.
Перший тип створює дрібногрудкувату структуру ґрунту завдяки пошаровому відрізанню «стружки» від ґрунтового масиву, інтенсивного кришення і перемішування робочими органами, а другий забезпечує подрібнення і перемішування ґрунту під час впливу на нього пасивними робочими органами, встановленими в декілька рядів на рамі знаряддя.
Грунтообробні агрегати з активними робочими органами переважно застосовуються на важких і середніх за механічним складом ґрунтах. Машини такого типу вирізняє висока якість кришення обробленого шару ґрунту на полях із будь-яким механічним складом, а також широкі агротехнічні терміни їх використання. Останнє важливо в плані забезпечення необхідної якості обробітку як за умов підвищеної вологості, так і її нестачі, що не завжди можливо виконати машинами з пасивними робочими органами.
Основними недоліками ґрунтообробних машин з активними робочими органами є висока енергоємність і низька продуктивність, оскільки їх робоча швидкість не перевищує 5–6 км/год. Відповідно, за вирощування картоплі на значних площах потрібно застосовувати широкозахватні агрегати.
Серед ґрунтообробних машин з активними робочими органами широко використовуються ротаційні борони з вертикальною віссю обертання фрезбарабанів, інакше — вертикально-фрезерні культиватори. Популярність їх зумовлена тим, що вони мають меншу енергоємність у порівнянні з фрезами з горизонтальною віссю обертання фрезбарабану.
Робочі органи ротаційних борін формують рівне дно борозни і добре вирівнюють поверхню ґрунту. Конструктивна особливість ножів ротаційних борін дозволяє їм працювати без поломок та на кам’янистих ґрунтах. Ротаційні борони можуть використовуватися як елемент комбінованого посадкового агрегату для одночасного виконання обробітку ґрунту та посадки картоплі.
Особливістю роботи ротаційних борін із вертикальною віссю обертання робочих органів є формування ними рівного дна борозни. Однак при цьому може відбуватися ущільнення дна оброблюваного шару і «затирання» пор і капілярних каналів всередині ґрунту, що призводить до погіршення забезпечення вологою насіннєвих бульб. Застосування фрезерних знарядь із горизонтальною віссю обертання робочих органів виключає цей недолік.
Для підтримки стабільної глибини обробітку ґрунту фрези оснащуються широкими передніми опорними колесами і заднім прикочувальним котком.
Машини з пасивними робочими органами — комбіновані агрегати з комбінацією культиваторних лап, дискових робочих органів і котків — знайшли своє застосування на легких і середніх за механічним складом ґрунтах. Вони характеризуються високою продуктивністю, оскільки працюють на швидкостях до 15 км/год, забезпечують підтримання стабільної глибини обробітку і формування рівного дна борозни завдяки установці стрілчастих лап. Останні чудово вирівнюють поверхню поля і здатні працювати в широкому діапазоні ґрунтових умов. Найвища ефективність їх застосування досягається тоді, коли ґрунт знаходиться у стані фізичної стиглості і добре кришиться по всій глибині обробітку.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
