Зерновоз — одна з найважливіших складових успішних жнив
Вибір техніки для перевезення зерна зумовлений різними чинниками. Насамперед потрібно зважати на реальні обсяги перевезень у піковий період. Крім цього, потрібно враховувати те, чи планується перевозити винятково власний врожай, чи, може, надавати послуги сусідам та, звісно ж, на які відстані й за яких умов здійснюватиметься транспортування зерна. Одна справа, коли потрібно просто перевезти шосейною дорогою кілометрів 40–50 зерно від складу до елеватора чи порту. Зовсім інша — якщо слід залазити вантажівкою в поле, тягнутися польовими дорогами, а згодом долати сотні кілометрів до порту. Багато чого залежить і від особливостей приймального пункту для зерна.
Ще декілька років керівництво великих агрокомпаній віддавало перевагу найманому автотранспорту. Мовляв, простіше заплатити за послуги і не купувати машини з причепами, обслуговувати їх, утримувати водіїв та ін. Нині ж мірою зростання конкуренції на ринку та збільшення валової врожайності зерна в Україні такий підхід не завжди виправдовує себе. Тим більш, що розцінки на перевезення поступово зростають. Не бракує у цій справі й шахраїв чи просто недобросовісних виконавців, які можуть взяти аванс і зникнути чи підвести в інший спосіб. Скажімо, проігнорувати домовленості про надання послуг на користь більш вигідного замовника або ж надати несправний автотранспорт із некваліфікованими водіями. Таке теж трапляється.
Натомість наявність власного зерновоза у невеликого або середнього господарства практично гарантує можливість безперешкодно і вчасно вивезти врожай із поля, а тоді відправити його покупцеві. До того ж після виконання власних завдань машини та причепи можна спрямувати до сусідів, заробляючи кошти шляхом надання аналогічних послуг. За нормальної інтенсивності роботи новий зерновоз із причепом можуть себе окупити буквально за два-три роки, максимум за чотири-п’ять.
Водночас, якщо братися до справи серйозно, то слід розуміти, що господарству потрібен не будь-який транспорт для перевезення врожаю, а саме той, який відповідатиме конкретним умовам роботи. Якщо, скажімо, поля розташовані на крутосхилах, зерновози повинні бути розраховані саме на таку специфіку роботи, тобто мають під’їжджати якомога ближче до комбайнів. Слід також чітко продумати способи розвантаження зерна, а також те, яким чином вдасться максимально продовжити ресурс техніки.
Типи зерновозів
Основним транспортом для перевезення сільгосппродукції в Україні є автомобілі-зерновози, які розподіляють на три основні типи.
По-перше, це бортові машини без гідравлічного обладнання, до яких можна засипати 15–20 т зерна. Це найбільш бюджетний варіант у сегменті зерновозів. Однак для їхнього нормального розвантаження необхідне підіймання та нахиляння на бік, адже бортові машини не можуть самостійно розвантажуватися, що передбачає додаткові втрати часу.
По-друге, це бортові автопоїзди, обладнані двома кузовами (основним і причепом), завдяки чому можливе перевезення до 30 т вантажу і більше. Це безсумнівна перевага, яка на додачу до всього дає змогу скоротити транспортні витрати і час. При цьому керування автопоїздом потребує вищої кваліфікації водіїв (реальної, а не тієї, що написана на папері).
По-третє, це спеціалізовані самоскидні причепи-зерновози, які можуть вмістити у свій кузов до 40 т вантажу. Втім, при цьому не слід забувати про обмеження ваги транспортних засобів під час руху дорогами загального користування. Їх перевагою є можливість самостійного розвантаження на три боки. Такі причепи-зерновози можна використовувати у вигляді автопоїздів, що робить процес перевезення досить економічним і зручним.
Також треба згадати і про спеціальні цистерни для перевезення зерна, які вміщають до 20 т вантажу. Фактично це аналог залізничного хопера-зерновоза, лише на автомобільному шасі. У таких транспортних засобів є величезна перевага — вони менше піддаються корозії, яка неминуча за перевезення зернових культур. Однак ще більшою перевагою є наявність люків у нижній частині, крізь які можна зручно висипати зерно. На жаль, такий вид зерновозів у нас не дуже затребуваний через те, що агровиробники воліють мати більш універсальну техніку, в якій у разі потреби можна возити не лише сипучі вантажі.
Якщо вести мову про оптимальні пропозиції на ринку, то агровиробники надають перевагу застосуванню недорогих функціональних причепів-зерновозів. Приємно відзначити, що у цьому сегменті вітчизняні компанії-виробники все більше починають конкурувати з іноземними.
Для прикладу візьмемо абсолютну новинку цього року — автомобільний напівпричіп-зерновоз з алюмінієвим кузовом українського виробництва, який є кооперацією «Заводу Кобзаренка» та компанії «Д Лайт».
Українська інновація 2020 року попри карантин
Уся Європа давно перейшла на алюмінієві кузови, а для України аналогічна імпортована техніка була і залишається дорогою та малодоступною. Щоб задовольнити потреби ринку в зерновозах, ТОВ «Завод Кобзаренка» та компанія «Д Лайт», перші в Україні, запустили виробництво алюмінієвих зерновозів за конкурентною ціною.
Це дасть змогу ефективніше використовувати логістичні можливості компаній під час транспортування сипучих вантажів на автомобільних шляхах, зменшивши навантаження на них, а також аграрії зможуть заощаджувати на перевезеннях.
Основні переваги та конструкторські «секрети» алюмінієвих зерновозів:
- три осі є посиленими та виготовлені компанією «Д Лайт»;
- підлога кузова виготовлена зі зносостійкого німецького алюмінію 7 мм;
- товщина бортів кузова 40 мм гарантує самозахист від корозії;
- посилена рама напівпричепа виготовлена з дрібнозернистої конструкційної сталі;
- італійський гідроциліндр забезпечує підйом кузова назад та вивантаження під кутом 45°;
- пневматична підвіска з автоматичним вирівнюванням підлоги;
- гальмівна система KNORR BREMSE із системою EBS;
- фарбований кузов та рама німецькою акриловою фарбою Lankwitzer;
- експлуатація причепа із сідельними тягачами з колісною формулою 4 × 2, 6 × 2, 6 × 4;
- власна вага 7 т забезпечує вантажопідйомність 35 т (об’єм кузова 50 м3!).
Головною перевагою алюмінієвого зерновоза слід визнати порівняно невелику вагу, що дає змогу перевозити вантаж на 2 т більше, ніж аналогічні напівпричепи зі сталі, без порушення вагових норм.
За допомогою такого підходу створили високонадійну продуктивну конструкцію, котра відповідає усім міжнародним стандартам. У сегменті причепів та напівпричепів українські виробники можуть позмагатися будь із ким.
Що обрати
Для правильного вибору моделі автомобіля-зерновоза потрібно проаналізувати стан ринку. Зокрема, порівняти розцінки у різних перевізників, оцінити обсяг роботи всієї компанії загалом і під час пікового навантаження, а також параметри рентабельності техніки. Окупність і рентабельність зерновозів залежать не лише від її вантажопідйомності, а також від потужності двигуна, його типу, витрати пального конкретної моделі, можливості працювати впродовж всього року і можливості перевезення інших видів продукції.
На вибір зерновоза також можуть вплинути не лише рельєф полів у господарстві, адже на горбистій місцевості потрібні більш потужні машини, а й навіть клімат.
Також варто звернути увагу на метал, з якого виготовлений кузов, — алюміній або сталь, а також на низку інших важливих критеріїв. Це: ступінь зношування обшивки вантажного модуля — цинкування, подвійне чи одинарне фарбування, чи наявне спеціальне корозійностійке покриття тощо.
Зокрема, потрібно взяти до уваги запас міцності кузова, який може бути виготовлений з тришарової або каркасної сталевої рами, мостів і підвіски, марку шин, максимальну швидкість за повного навантаження, об’єм паливного бака, адже чим він більший, тим рідше потрібно витрачати час на заправки. Важливими критеріями під час вибору вантажівки-самоскида є параметри гальмівної системи. Це може бути барабанний тип гальмівної системи, вдосконалений дисковий чи комбінований.
Як і в сучасному тракторі, якомога більше робочих функцій повинно бути в автоматичному режимі. Водій повинен мати змогу керувати машиною, не виходячи із кабіни, наприклад, здійснювати автоматичний контроль закриття засувок бортів за допомогою гідроциліндрів. Величезне значення має наявність класичних розумних систем для авто, таких як ABS. І, звісно, ж потрібно розуміти, що водієві повинно бути зручно керувати машиною та комфортно працювати в ній багато годин поспіль.
Обслуговування та тим більше ремонт сучасного автомобіля-зерновоза та причепа «задоволення» об’єктивно дороге. Тому потрібно на етапі вибору звернути увагу не лише на запас міцності, а й продумати, як експлуатувати машину так, щоб вона відпрацювала без проблем якомога довший строк.
Найбільш частими причинами виходу з ладу вантажівок є зношування поверхонь елементів конструкції, що перебувають під постійним навантаженням. Адже такі машини не просто їдуть дорогою — вони везуть на собі й тягнуть за собою десятки тон збіжжя. І будьмо відвертими: незрідка значно більше рекомендованих норм. У такому разі найпершими виходять із ладу підшипники приводів і коліс, ланцюгові та шестерні приводи, порушуються посадки в з’єднаннях деталей. Окрім цього, в разі нещадної напруженої експлуатації техніки деформуються або ламаються ділянки основної рами аж до серйозного руйнування конструкції. Тому потрібно розуміти, що краще не намагатися заощадити на кількості виїздів автопоїзда, засипаючи його зерном із верхом. Таким чином ми просто скоротимо строк його безпроблемної експлуатації: надмірні навантаження на раму, на підшипники, на двигун, на трансмісію просто так не минуться.
Також причиною ламання може бути нехтування рекомендацій щодо експлуатації техніки, відсутність професійного техобслуговування і перевищення нормативних допусків. Не варто покладатися винятково на чиюсь кваліфікацію чи виробничий досвід, до них обов’язково слід докласти інструкцію з експлуатації транспортного засобу та здоровий глузд, звісно.
Безсумнівно, що однією з найпоширеніших причин виходу автомобіля-зерновоза із ладу можна назвати низьку кваліфікацію водіїв. Річ у тім, що техніка стає дедалі складнішою в експлуатації, тож не зайвим буде витратитися на підвищення кваліфікації власних кадрів. І взагалі більш ретельно їх підбирати, оскільки чи не в кожному господарстві є своя історія про те, як недосвідчений чи занадто самовпевнений водій зерновоза перевернувся, заїжджаючи/виїжджаючи з поля. Натомість цього можна було б уникнути.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
