×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Пляшки й банки: виробляємо тару

Пляшки й банки: виробляємо тару

/ Механізація АПК / Вівторок, 16 лютого 2021 11:22

Сьогодні агровиробники й переробники сільськогосподарської продукції мають багато можливостей, щоб обрати тару під олію, вино, пиво, оцет й інші рідини. Вироби зі скла й поліестеру можуть задовольнити потреби найширших верств виробників. Також нині у фермерів є можливість придбати обладнання й самому виготовляти таку тару.

Незважаючи на пандемію й економічну кризу на всій планеті, є компанії, які нічого не втратили. Заробляють, як і раніше. Й акції свої продають за тією самою ціною (або й дорожче), що й до коронавірусної паніки. Хто це? Назвемо для прикладу всім відому «Кока-колу». На її ринкові показники навіть не вплинуло закриття численних барів і ресторанів. Й однією із запорук такої стійкості на ринку є пізнавана тара — елегантні пляшки, у які розливають цей напій усесвітньо відомого бренду.

«Добре упакувати — вже наполовину продати». Здається, ця істина засвоєна багатьма виробниками. Що б ми не реалізовували — чай або цукор, ковбасу чи яблука. Навіть якісніший продукт чи товар у поганій «одежці» навряд чи зацікавить сьогоднішнього покупця. А ось зручний ящик, яскрава коробка чи оригінальна пляшка допоможуть знайти шлях до його балуваного серця… Й до гаманця.

 

Екологічні й приємні

Серед технологій переробки сільськогосподарської продукції традиційним завжди було виготовлення й розлив рідин і напоїв: молока, олії, квасу, вина, соку, пива, лікеру, оцту, мінеральної чи просто джерельної води тощо. Отже, зрозуміло, що тут не обійтися без пляшок.

Покупці нині зрозуміли важливість екологічно чистої продукції й відповідної тари. Тому для напоїв харчового призначення скло перевершує нині будь-яку альтернативу. Воно гігієнічне, пластичне, естетичне й натуральне. Ще одна перевага скла: воно чудово надається до повторного використання. Чи, як кажуть нині, — до рециклювання. Згідно з дослідженнями фахівців із гігієни харчування, близько 85% європейців довіряють саме склу як тарі, що найкраще зберігає смак і кращі властивості напоїв.

В Україні у цій крихкій сфері здавна був відомий Гостомельський склозавод. Їх стандартні пивні, горілчані та коньячні пляшки, фармацевтичні слоїки, парфумерні флакончики (наприклад, з одеколоном «Шипр») і класичні банки, у яких так зручно консервувати овочі, фрукти, ягоди, джеми, — ми знаємо здавна. А пузата «сільська» пляшка, у яку наливають горілку «Первак»? Вона навіть отримала премію за найкращий дизайн на конкурсі «Зірка упаковки України».

За часи незалежності завод знайшов іноземних інвесторів — групу «Ветропак», що має склозаводи в кількох європейських країнах — Австрії, Хорватії, Чехії, Італії, Словаччини. А базова країна цього інвестора — Швейцарія. «Ветропак» розпочав там утилізацію битого скла ще в 1970-ті роки. І відтоді досяг неабияких успіхів. У шести країнах Європи компанія нині збирає скло й переробляє його на елегантні пляшки, пляшечки й баняки. Нині завод «Ветропак Україна» в Гостомелі процвітає — дає роботу 630 українцям, сплачує податки нашій державі й заробляє свій прибуток. Задовольняє потреби в скляній тарі великої кількості регіональних виробників і переробників по всіх куточках України.

Важливо, що сировиною для пляшок і банок на Гостомельському склозаводі, є склобій. Варка скла з нього потребує менших затрат енергії, ніж із піску й соди, а також поліпшує екологію і стан довкілля. Нині, під час пандемії COVID-19, на Гостомельському заводі триває виробництво скла, як і на всіх інших підприємствах цієї виробничо-фінансової групи. А громадські організації європейських склодувів — серед них Федерація виробників склотари (FEVE) — оприлюднили заяву, у якій наголошується: «Аби гарантувати ефективне постачання для продажу в магазинах харчових продуктів і напоїв, скляна промисловість має функціонувати так само, як і стратегічно важливі галузі, протягом усього періоду пандемії».

Насамперед у заяві йдеться про магазини. Однак під час карантину набув значного імпульсу й бізнес зі швидкої доставки замовникам напоїв і питної води. Їх привозять, щоправда, частіше не у скляних, а пластикових пляшках і бутлях. Бо в скла, попри всі його плюси, є й очевидний недолік: воно крихке.

 

Економічні й легкі

Отже, для виготовлення пляшок, слоїків і банок останнім часом використовують дедалі частіше поліетиленглікольтерефталат, він же поліестер, а скорочено — ПЕТ. Це зносостійкий, діелектричний пластик. ПЕТ-пляшки давно вже стали, мабуть, найбільш розповсюдженим типом тари для багатьох напоїв і рідин харчового застосування.

Звісно, дуже добре показали себе пластикові нехарчові каністри: під рідкі добрива, під бензин й інші технічні рідини.

Цьому слід завдячувати перевагам такої тари: вона легка, міцна, невисока за ціною й повністю придатна для вторинної переробки. Оскільки сировиною для виробництва ПЕТ-тари є нафта, то з через її нинішнє різке здешевлення пластикова тара теж стає ще доступнішою. За даними експертів, на сьогодні до 70% безалкогольних напоїв розливають у пластикові пляшки й тільки до 30% — в решту тари: у скло та картонно-поліетиленову упаковку, що її називають «Тетра Пак».

Такій поширеності ПЕТ-пляшки завдячують багатьом перевагам як для виробників, так і кінцевим споживачам напоїв. Легкість, невелику вагу цієї тари ми високо оцінили саме тепер, коли в часи карантину й самоізоляції отримав імпульсу до розвитку бізнес з доставки їжі, напоїв і питної води. Такі пляшки важко пошкодити від удару, тому ПЕТ-пляшки зручні для транспортування.

Де їх можна придбати? Наприклад, в Одесі, де діє «Завод полімерних виробів». Тут видувають із поліетилену пивні пляшки на 1,5–2 л, відомі по всій Україні. Роблять пластикові каністри під вино й бензин. І особливо зазначимо: там виробляють чудові молочні пляшки будь-якої місткості: 0,3 л, 0,5 л, 0,9 л, 1 л і 2 л. Виготовлено їх із білого харчового пластику. Мають стандартну горловину діаметром 38 мм, також завод пропонує широкий вибір кольорів для їх кришечок.

10 425 76 2

Пластмасові ПЕТ-пляшки агровиробники можуть і самі «видувати». Для цього, звісно, потрібно придбати відповідне обладнання. Наприклад, у Чернігові. Тамтешній машинобудівний завод «Полімермаш», — так само, як склозавод у Гостомелі, — теж залучив іноземних інвесторів. Тепер він називається «ПЕТ Технолоджіс Україна».

Серед клієнтів чернігівців є як транснаціональні корпорації (та сама «Кока кола», її конкурент «Пепсі», пиво «Карлсберг», вода «Боржомі»), та місцеві невеликі виробники — скажімо, пивовари з Бердичева.

Завод «ПЕТ Технолоджіс» виготовляє автоматичні й напівавтоматичні видувні машини для виробництва ПЕТ-пляшок потужністю від 3000 до 14 000 пляшок на годину.

Якщо аграрії хочуть, щоб їх напої відрізнялися на полицях магазинів від інших, компанія допоможе розробити оригінальний дизайн ПЕТ-пляшки. Також чернігівські інженери провадять пуско-наладку своїх машин і сервісну їх підтримку.

На українському ринку техніки для харчової промисловості нескладно придбати обладнання для видування пластикових пляшок і від інших виробників. Наприклад, машини компанії Demark із Китаю. Вони є різної потужності — від 3 тис. до 30 тис. пляшок на годину. Можна видувати за їх допомогою тару під мінеральну воду, газоване ситро чи лимонад, соняшникову чи кукурудзяну олію тощо. Як часто буває з китайським обладнанням, для європейського ринку вони не шкодують найкращих складників: на видувних китайських машинах стоять нагрівальні лампи Phіlіps, автоматика компанії Sіmens. Такі машини можна встановити не лише у спеціалізованому переробному цеху, а й у фермерському господарстві, яке бажає отримати додану вартість за свою аграрну сировину.

Пластикова тара — як і скляна — добра й тим, що також надається до багаторазового використання. Тобто підлягає вторинній переробці. Щоправда, в Україні ще незадовільно організоване збирання вжитої ПЕТ-тари. Але вже є певні кроки й на цьому шляху.

І наостанок. Новий ефективний спосіб утилізації продуктів із ПЕТ описано нещодавно в провідному науковому журналі «Мікробіологічні біотехнології» (Microbial Biotechnology). Є теплотривкі мікроби, здатні розкладати пластик протягом 14 днів. Упровадження в життя цієї інновації зробить пластикову тару менш шкідливою для дов­кілля та ще зручнішою.

 

Василь ЗАГАРНИЙ, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 19 січня 2022
Уряд відклав питання включення пшеничного хліба до переліку товарів, які мають соціальну значущість, та щодо яких встановлюється гранична торговельна націнка у 10%.
Уряд відклав питання включення пшеничного хліба до переліку товарів, які мають соціальну значущість, та щодо яких встановлюється гранична торговельна націнка у 10%.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Сьогодні, 19 січня, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
Сьогодні, 19 січня, Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Агрохолдинг KSG Agro у 2021 році експортував 324 тонни пшеничного борошна до Лівії та 26 тонн бутильованої соняшникової рафінованої олії у ДР Конго. Постачання здійснювалися на умовах CIF Incoterms.
Агрохолдинг KSG Agro у 2021 році експортував 324 тонни пшеничного борошна до Лівії та 26 тонн бутильованої соняшникової рафінованої олії у ДР Конго. Постачання здійснювалися на умовах CIF Incoterms.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Фонд державного майна України очікує на ухвалення Верховною Радою змін до законодавства, які дозволять ліквідувати фракційну оцінку (окреме оцінювання земельної ділянки та нерухомості на ній) і впровадити світові стандарти ведення оціночної діяльності.
Фонд державного майна України очікує на ухвалення Верховною Радою змін до законодавства, які дозволять ліквідувати фракційну оцінку (окреме оцінювання земельної ділянки та нерухомості на ній) і впровадити світові стандарти ведення оціночної діяльності.
19 січня 2022
 19 січня 2022
В Україні значна частина бізнесу (68%) протягом наступних дванадцяти місяців очікує зростання цін на продукти і послуги власного виробництва.
В Україні значна частина бізнесу (68%) протягом наступних дванадцяти місяців очікує зростання цін на продукти і послуги власного виробництва.
19 січня 2022
 19 січня 2022
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 року нормативних документів – стандартів групи ДСТУ у сфері зерна і зернопродуктів.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) стурбована ситуацією, що склалася в Україні у зв'язку зі скасуванням з 1 січня 2022 року нормативних документів – стандартів групи ДСТУ у сфері зерна і зернопродуктів.
19 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.