Відродження галузі

/ Механізація АПК / Понеділок, 30 серпня 2010 16:29

Володимир Гречкосій, канд. техн. наук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України

Згадаймо слова з відомої пісні: «А льон цвіте синьо-синьо, а мати жде сина-сина...». На жаль, у недалекому майбутньому наші онуки льону не побачать більше в Україні, не будуть милуватися його цвітом, не відчують сприятливої для здоров'я дії лляного вбрання, якщо так стрімко нищитиметься його виробництво.

Статистичні дані свідчать, що зібрана площа такої цінної культури за роки незалежності України зменшилась у 29 разів і в 1,25 разу - врожайність.

У більшості льоносіючих господарствах ця культура була економічно вигідною, її рентабельність сягала 200%.

За рахунок прибутків від виробництва льону значною мірою утримувалась і зміцнювалась інфраструктура села: школи, дитячі садочки, медичні заклади, будувались житло і дороги.
На жаль, все це знищилося після бездарного реформування аграрного сектору, суть якого звелася до роздрібнення землі на паї, в середньому по 4,2 га, без економічного обґрунтування, позаяк у всьому цивілізованому світі відбувається збільшення сільськогосподарських підприємств.

Як результат, вдвічі зменшилась технічна оснащеність сільськогосподарського виробництва, а наявний машинно-тракторний парк переважно застарів. Це стосується передусім комплексу спеціальних машин для збирання льону-довгунця, що розроблялися і випускалися в Росії. Там вони випускаються й дотепер.

Попри фінансову скруту, ВАТ Львівагромашпроект, поряд з основною продукцією - машинами для захисту рослин - розробив вітчизняну техніку: льонокомбайн ЛКУ-1,5, льонобралку ЛНБ-1,5 і ворушилку стрічок ВРЛ-3, а Інститут луб’яних культур - підбирач-молотарку ПМЛ-1 для роздільного збирання льону-довгунця.

Серійний випуск цих машин навіть не розпочався через брак коштів як у замовника, так і у виробника. Та й де взяти ті кошти, коли державний бюджет значно обмежений, виробник льонарської продукції бідний, а інвестор кошти не вкладає, бо це на сьогодні дуже ризиковано. Чого ж боїться інвестор?

Орних земель у нас вдосталь. Це близько 32 млн га, з них 5 млн - зона Полісся, земля - родюча. Як кажуть, «постав у неї палку, і виросте дерево». За офіційною статистикою, кожний четвертий гектар не обробляється. То чому б поля із найбільш сприятливими для льону-довгунця дерново-підзолистими суглинковими чи легкими піщано-суглинковими ґрунтами не засіяти?

Відповідь перша: щодо інвестора. Їдемо ми із датським зятем, фермером, по трасі. Обабіч необроблені поля. Він із посмішкою запитує: «Що це за така дивна культура росте?» Відповідаю: «Українські бур'яни».

Цілком серйозно пропоную: «Ваун (ім'я зятя), у тебе скрута із землею, маєш 95 дійних корів і лише 75 га землі (норма - 1 корова з приплодом на 1 га землі за умов збалансованого виробництва кормів і внесення органічних добрив), до того ж у тебе немає можливості збільшити земельні угіддя через їх відсутність поблизу фермерського господарства.

Будь-ласка, давай спільно придбаємо землю, яка лугує, і будемо господарювати». Ваун відповідає: «Мені відомо, що у вас (в Україні) відсутні закони, які б мене і мій бізнес захищали, а ті, що є - не діють. А тому, якщо я не знаю правил гри з державою, то в такій державі я не зможу і не хочу працювати». Відповідь більш, ніж вичерпна.

Чи не тому не реалізовано міждержавну угоду з Данією про будівництво 25 сучасних свинокомплексів (по одному в кожній області), або україно-датська співпраця за проектом: «Впровадження в Україні технологій отримання теплової енергії з соломи у котлах малої потужності?»

На свій страх і ризик датське Товариство з питань навколишнього середовища у Східній Європі (DANCEE) профінансувало і встановило котел в агрофірмі «Дім» (с. Дрозди Білоцерківського району Київської області) тепловою потужністю 980 кВт. За опалювальний період передбачено спалити 1100 т соломи і замістити 385 тис. м3 газу. Тобто з 1 т пресованої у великогабаритні тюки і спаленої в котлі соломи можна отримати 350 м3 газу.

У Данії функціонує більш ніж 10 тис. фермерських котельних установок, в яких спалюється 420 тис. т соломи, і ще 455 тис. т - на станціях централізованого теплопостачання і міні-ТЕЦ. В Україні щороку можна спалювати близько 5 млн т соломи і замістити 1750 млн м3 газу.

В котлах можна спалювати гранули, виготовлені з льонової костриці, деревної тирси тощо. До речі, у Данії 1000 м3 газу коштує 1100 у. о., а в Україні - близько 300 у. о.
На жаль, побачивши, що з нашою країною ризиковано мати справу, датські інвестори накивали п’ятами. Хіба після цього прийдуть інвестиції в льонарську галузь? Звичайно, ж ні.

Відповідь друга: щодо збільшення посівних площ - це стосується державної підтримки аграрного сектору економіки взагалі і льонарства зокрема. За умови диспаритету цін на волокно і сільськогосподарську техніку та витратні матеріали прозора державна підтримка конче необхідна.

Датський фермер знає, що дотація на виробництво більшості сільськогосподарських культур (окрім трав на зелений корм, сіно і сінаж) до 2012 року становитиме 2250 крон на 1 га, а якщо в господарстві є ще й ферма ВРХ, вона сягатиме близько 3250 крон на 1 га (курс у. о. - близько 5,5).

Звичайно, не так все добре й у європейських фермерів, бо не завжди обґрунтовано коливаються ціни на їхню продукцію, проте у них значно вищий рівень прозорості та захищеності.
Відповідь третя: щодо проблемності збільшення виробництва льону - це стосується руйнації льонопереробної промисловості.

Ще у радянські часи в Україні працювало 44 льонозаводи і два потужних льонокомбінати (Рівненський і Житомирський). Значна кількість цих підприємств «прихватизована», а обладнання за мовчазної згоди держави замість модернізації порізане на металобрухт.

Попри всі негаразди, уявімо, що знайшовся сміливець, який тільки-но виростив і зібрав льон-довгунець. Куди він буде його реалізовувати, якщо льонозавод поблизу наказав довго жити? За 100 км, де ще жевріє переробне підприємство? В такому разі виручка не покриє транспортні витрати виробника.

Досвід свідчить: льонозаводи є організуючими осередками, навколо яких створюються льоносіючі господарства. Ці осередки, на жаль, майже повністю зруйновано, знищено відповідно й льонарство.
Врешті-решт, відповідь четверта - це недолуга державницька політика щодо аграрного сектору взагалі та до льонарства зокрема.

Як зазначає професор І. КАРПЕЦЬ, шанси уберегти лляний комплекс ще на початку його розвалу були вагомі. Нашим льонарством цікавились іноземні фірми, зокрема, німецькі. Вони пропонували укласти угоду на щорічну закупівлю майже 100 тис. т котонізованого волокна в Україні. Проте ніхто не взявся за втілення цього проекту.

Держава самоусунулась від вирішення аграрних проблем - мовляв, ринок все відрегулює. У тій же Данії побудовано соціалізм - функціонує планова система з державним регулюванням усіх сфер діяльності, зокрема, аграрного сектору. Як кажуть, «святе місце пустим не буває».

Поки ми руйнували льонарський комплекс, Франція, Бельгія та Німеччина розширили посіви льону вдвічі, а Єгипет - втричі. Отже, шановні наші співвітчизники, одягайтесь у шкідливий для здоров'я синтетичний одяг, або купуйте іноземні льонові вироби втридорога. Як казав перший Президент України Леонід КРАВЧУК: «маємо те, що маємо».

За умови усунення таких перепон, можливо успішніше вирішувати проблему впровадження механізованого виробництва льону-довгунця.

В Україні випускається комплекс машин для вирощування зернових колосових і зернобобових культур, який може успішно використовуватись для виробництва льону-довгунця за такими технологічними лініями: приготування і внесення добрив (мінеральних та органічних), основного (плужний, мінімальний), передпосівного обробітку ґрунту і сівби, догляду за посівами (підживлення, хімічний захист рослин). 

Проблема міститься у впровадженні машинної технології збирання і післязбиральної обробки врожаю льону-довгунця. Для цього потрібно додатково придбати комплекс спеціальних машин.
Збирати льон найліпше наприкінці фази ранньої жовтої стиглості впродовж 8-10 днів, що забезпечує високу якість продукції.

На проходах між загінками і поворотних смугах завширшки відповідно 6 і 12 м льон збирають бралкою ТЛН-1,5А (ЛНБ-1,5), стебла зв’язують вручну в снопики, вивозять за межі поля, висушують у бабках і обмолочують машиною МЛ-2,8П, агрегатованою з трактором класу 1,4.

Щоб виключити використання машин ТЛН-1,5А, МЛ-2,8П і ручної праці за підготовки поля до збирання слід міжзагінні проходи і поворотні смуги після сівби льону-довгунця засіяти ярою культурою та зібрати на корм.

Основний спосіб збирання льону - комбайновий у трьох варіантах:
1 - брання, одночасне в’язання комбайном ЛКУ-1,5 (ЛКВ-4А) соломи в снопи і реалізація їх на завод;
2 - збирання комбайном, розстилання у стрічки на льонищі, підбирання і в’язання соломи після висихання підбирачем типу ПТН-1 і здавання її на завод;
3 - брання, розстилання у стрічки на льонищі для вилежування, обертання чи ворушіння стрічок відповідно машинами ОСН-1Б (ОД-140 «Долгунец»), або ВРЛ-3 і підбирання трести підбирачем із в’язанням у снопи, та реалізація останніх на завод, чи перевезення до місця зберігання для переробки її в господарстві.

Потоковість роботи і виключення втрат забезпечуються збиранням та реалізацією за першим і другим варіантами половини врожаю соломи, а за третім - іншої половини трестою.
Крім комбайнового, існує роздільний спосіб збирання з використанням льонобралки ТЛН-1,5А (ЛНБ-1,5) і підбирача-молотарки стрічок ПМЛ-1, проте він має обмежене використання.

Зазвичай снопи соломи чи трести вантажать на полі вручну, або підбирачем ППС-3 у транспортні засоби і здають на завод. Останнім часом впроваджено комплекс машин та обладнання для збирання з поля і доставки на льонозавод соломи і трести в рулонах.

Комплекс машин включає рулонний прес-підбирач типу ПРП-1,6 (ППР-110) із пристроєм ПРЛ-1, навантажувач ПФ-0,5 (ПС-0,5/0,8) зі спеціальним захватом для рулонів ППЛ-0,5 і розмотувач рулонів РРЛ-2. Якщо збирати льонову сировину в рулонах, значно зменшуються транспортні витрати.
При комбайновому чи роздільному способі збирання льоновий оберемок відвозять тракторними причепами типу 2ПТС-4М на сушильний пункт.

Висушений до вологості 12-18% оберемок подають на молотарку-віялку МЛВ-2 або МВ-2,5А. Після обмолоту насіння льону очищають на машині типу СМП-0,5 і засипають на зберігання чи здають державі.

Чимало господарств переробляють тресту на власних м'яльно-тіпальних пунктах, які мають м’ялку типу МЛ-6А, тіпальну машину ТЛ-40 та куделеприготувач КЛ-25. Це економічно вигідно. До того ж створюються додаткові робочі місця.

Якщо ж тресту завезти з поля у господарство і розібрати по номерах, то кількість робочих місць, особливо для пенсіонерів, значно зросте. Слід також ураховувати, що льон-довгунець - культура трудомістка. Витрати праці на 1 га льону-довгунця втричі більші, ніж для зернових колосових культур, а відтак, збільшується зайнятість сільського населення.

Таким чином, відродження льонарства - один зі шляхів відродження села зокрема і держави України загалом.

 19 листопада 2019
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Станом на 1 листопада 2019 року поголів’я птиці в Україні було на рівні 243,7 млн голів, що на 3,4% більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 листопада 2019 року поголів’я птиці в Україні було на рівні 243,7 млн голів, що на 3,4% більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Йдеться про умови праці, зарплату та соціальні гарантії працівників. Ці питання регулює законодавство, однак не кожен роботодавець їх виконує.
Йдеться про умови праці, зарплату та соціальні гарантії працівників. Ці питання регулює законодавство, однак не кожен роботодавець їх виконує.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
З 24 листопада 2019 року закінчується шестимісячний перехідний період і набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їхнього оброблення, переробки».
З 24 листопада 2019 року закінчується шестимісячний перехідний період і набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних ...
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Актуальність та можливий позитивний ефект від реалізації законопроекту Президента України Володимира Зеленського № 2300 про демонополізацію спиртової галузі в Україні визначалися лише на підставі інформації, отриманої із відкритих джерел.
Актуальність та можливий позитивний ефект від реалізації законопроекту Президента України Володимира Зеленського № 2300 про демонополізацію спиртової галузі в Україні визначалися лише на підставі інформації, отриманої із відкритих джерел.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
За 10 місяців 2019 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 63% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За 10 місяців 2019 року загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів у Чорному морі збільшився на 63% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
19 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.