Післязбиральна обробка насіння

Післязбиральна обробка насіння

/ Механізація АПК / П'ятниця, 27 жовтня 2017 15:02

Правильна обробка зібраного зерна дозволить виділити якісний матеріал від нетоварного та зменшити втрати вже під час зберігання великих партій.

 

Склад та кількість домішок у партіях зерна можуть бути різними, їх вміст залежить від рівня агротехніки, способів та техніки збирання врожаю, наступної обробки зернових мас та правильності поводження з ними.

 

Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження. Кожна з цих груп складається з різних об’єктів, які по-різному впливають на можливість використання партії та якість продуктів, що з них виробляються. Тому дуже важливо вивчати склад домішок, класифікувати і нормувати їх вміст за видами.

 

Таблиця 1. Загальна схема класифікація домішок у партіях зерна

продовольчого, технічного та фуражного призначення

 

 

Післязбиральна обробка насіння повинна передбачати очищення, сортування та сушіння.

 

Засміченість зерна негативно впливає на якість продуктів переробки. Зернова домішка включає неповноцінне зерно основної культури: сильно недорозвинене — щупле, морозобійне, що проросло, бите, ушкоджене шкідниками (із незачепленим ендоспермом), стемніле під час самозігрівання чи сушіння. У пшениці сюди ж відносять зерна, ушкоджені клопом-черепашкою. У плівчастих культур — звільнені від квіткової плівки зерна, сильно подрібнюються під час переробки основної маси. Зерна інших культурних рослин при оцінці можуть потрапляти як у зернову домішку, так і в бур’янисту.

 

Під час оцінки зерна насіння бур’янів підрозділяють на кілька груп: легко і важко відокремлювані, з неприємним запахом та отруйні. Легко відокремлюються від більшості культур насіння волошки польової, пирію, берізки польової тощо; важче — насіння вівсюга польового від вівса, пшениці від жита, дикої редьки та татарської гречки від гречки посівної та пшениці, плоскухи від проса. До бур’янів із неприємним запахом відносять полин, буркун, дику цибулю та часник тощо.

 

Особливо небажаною є наявність насіння отруйних бур’янів, до яких відносять кукіль, котрому притаманні гіркий смак та наркотична дія; гірчак, в’язіль, дурман, геліотроп опущений та інші. До шкідливої бур’янистої домішки відносять також отруйні грибкові захворювання культурних рослин — сажку та ріжок. Сажка уражує більшість злаків. Спори гриба мають неприємний оселедцевий запах. Вміст у зерні сажки суворо обмежується, якщо її виявлено, то зерно зберігається та переробляється окремо. Ріжок найчастіше пошкоджує жито, значно рідше інші злаки і зустрічається у вигляді склероцій чорно-фіолетового кольору, що містять лізергінову кислоту та її похідні, які володіють сильною судинозвужувальною дією.

 

Очищення зерна проводиться на повітряно-ситових машинах або комбінованих, у трієрах, магнітних сепараторах, а за потреби на інших машинах.

 

Технологію сепарування зерна розробляють з урахуванням підбору відповідного обладнання, яке забезпечує найбільшу ефективність очищення залежно від складу і характеру домішок у зерні, технологічних норм продуктивності обладнання. Свіжозібране зерно, яке надійшло з поля, спочатку очищують від сміттєвих та зернових домішок. Першочергове очищення потрібно передбачати для зерна, яке має вищу за обмежувальні кондиції засміченість, само зігрівається, заражене шкідниками хлібних запасів, а також для зерна, яке засмічене домішками, що надають йому невластивого запаху.

 

Попереднє очищення зернового вороху використовують за умови: вологість не більше 40%, вміст домішок бур’янів не більше 20%, у т. ч. соломи — не більше 5%. Ворох розділяють на дві фракції: зерно і відходи. З вороху відокремлюють не менше 50% домішок рослинного походження. У насінні не повинно бути більше 0,2% домішок соломи довжиною до 50 мм, вміст повноцінного насіння у відходах не повинен перевищувати 0,05% від їх маси у вихідному матеріалі. Вміст соломи довжиною понад 50 мм у насінні не допускається.

 

Тимчасовому зберіганню піддають ворох насіння вологістю до 30% із вмістом домішок соломи з довжиною не більше 50 мм до 0,2%. Використання для вентилювання повітря, що вже пройшло через шар насіння, котре вентилюється, не допускається. Насіння з вологістю до 24% при вентилюванні атмосферним повітрям має зберігатися не більше двох діб, при більшій вологості його продувають повітрям із температурою на 5–10 °C вищою, ніж довкілля і періодично переміщують з бункера в бункер. При цьому за один пропуск дроблення насіння не повинно перевищувати 0,2%.

 

Первинній очистці піддають насіння вологістю не більше 18% із вмістом домішок бур’янів близько 8%. При цьому вихідний матеріал розділяють на три фракції: насіння, фуражні відходи крупні, легкі і мілкі домішки. Вміст повноцінного насіння у фуражних відходах, крупних і легких домішках не повинен перевищувати 1,5, а в мілких домішках — 0,05% від маси повноцінного насіння у вихідному матеріалі.

 

Насіннєвий матеріал після первинної очистки при трієруванні розділяють на дві або три фракції, залежно від вмісту в ньому довгих і коротких домішок. Вміст повноцінного насіння у відходах не повинен перевищувати 3% від їх маси у вихідному матеріалі.

 

Вторинному очищенню піддають насіннєвий матеріал з вологістю до 18% і вмістом домішок до 8%, у т. ч. бур’янів — 3%, при цьому вихідний матеріал розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні і легкі відходи, крупні та мілкі домішки. Насіння після очистки не повинно мати домішок більше 1%, у т. ч. близько 10 насінин інших рослин на 1 кг маси. Вміст повноцінного насіння у повітряних відходах, крупних і дрібних домішках не повинно перевищувати 1% від їх маси у вихідному матеріалі.

 

Всі роботи з очищення насіння, сушіння, зберігання до моменту його використання проводяться під технологічним контролем, що забезпечує відповідність показників насіння відповідно до вимог Державного стандарту.

 

Основні технологічні

регулювання зерноочисних машин

Для розділення зернових сумішей використовують різні фізико-механічні властивості конкретного виду насіння і домішок, що входять в оброблювану суміш: відмінності в розмірах, аеродинамічних властивостях, стані поверхні, формі, питомій вазі та інше. В зерноочисних машинах для очищення продовольчого і фуражного зерна встановлюють решета, форма і розміри яких забезпечували б очищення зерна від крупних і дрібних домішок без його втрат у відходи.

 

Налагодження повітряної очистки зерноочисних машин зводиться до регулювання швидкості повітряного потоку в аспіраційних каналах, яка б забезпечила максимальне виділення із вихідної суміші легких домішок без втрат насіння основної культури у відходи. Швидкість повітря в аспіраційному каналі повинна бути меншою або рівною мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. Для вибраної швидкості виконують перевірку якості розділення: наявність насіння основної культури у легких домішках (при наявності насіння основної культури — швидкість повітря в аспіраційному каналі зменшити), а також повноту виділення легких домішок із вихідного матеріалу. Для цього необхідно суміш, що пройшла через повітряну очистку, пропустити повторно при більшій швидкості повітря. Якщо при цьому у легкі домішки не виділиться насіння основної культур, то така швидкість повітря більш раціональна.

 

Таблиця 2. Форма і розміри отворів решіт, які встановлюють у

зерноочисні машини первинного очищення

 

 

Повітряне очищення використовують для сортування насіння за густиною. Швидкість вибирається більшою мінімальній критичній швидкості насіння основної культури. При цьому в легкі домішки можна виділити неповноцінне (щупле, травмоване, проросле, недорозвинене) насіння основної культури, чим підвищуються посівні якості основної фракції.

 

Підбір решіт для очищення зерна і насіння сільськогосподарських культур виконують для кожної партії зернового вороху навіть однієї і тієї ж культури. Вибір решіт виконують залежно від мети сепарування (продовольче, насіннєве, фуражне зерно), виду насіння і домішок, характеристик компонентів сумішей, що очищаються та ступеня засміченості.

 

Таблиця 3. Форма і розміри отворів решіт, які встановлюють

у сепараторах БЦС-25 і БЦС-50

 

 

Форму отворів решіт вибирають залежно від співвідношення товщини і ширини насіння основної культури і домішок. Для уточнення отворів решіт залежно від заданої якості виділення, засміченості вихідного матеріалу і схеми установки решіт в решітному стані зерно­очисної машини використовують лабораторні решітні класифікатори.

 

Відповідно до уточнених розмірів отворів лабораторних решіт вибирають робочі решета і встановлюють у решітний стан. Для якісного очищення підбирають таку подачу зернової суміші, яка забезпечувала б необхідну якість очищення. У процесі очищення якість потрібно контролювати візуально та в лабораторних умовах.

 

Пшениця, ячмінь, овес

З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення, сушіння, транспортування тощо.

 

Для забезпечення якомога нижчої собівартості робіт необхідно:

 

  • тік (відкрита та закрита частини) площею 1–1,5 м² на 1 т зерна, що надійде сюди. Розрахунок здійснюють за кількістю зерна ранніх або пізніх культур (яких більше виробляється);

  • автоваги, до яких добрий під’їзд, були на підвищеному місці й перевірені службою стандартизації перед початком збирання врожаю;

  • сумарна продуктивність машин-ворохоочисників та первинної обробки була вищою за денну продуктивність роботи комбайнів. На цьому обладнанні економити не слід, оскільки найголовнішим правилом післязбиральної обробки є негайне очищення, а якщо зерно вологе та сире — негайне сушіння його.

 

Ворох зерна будь-якої культури, що надходить від комбайна — це створена людиною екологічна система, в якій тісно взаємодіють живі організми (насіння основної культури та бур’янів, мікрофлори тощо) з навколишнім середовищем. Через те, що зернова маса — явище неприродне, вона без подальшого втручання людини існувати не може. Частим явищем у практиці є самозігрівання зернової маси, яка надійшла на тік після обкошування поля при роздільному збиранні. Останнє починають за воскової стиглості насіння, коли його вологість становить 30–40%, що призводить до самозігрівання вороху вже через кілька годин. Це зерно необхідно відразу очистити та висушити або використати на кормові цілі.

 

Обмолот зерна супроводжується найменшим травмуванням, коли вологість його становить 16–17%. При нижчій вологості зерно травмується, що призводить до появи мікро- та макротріщин, а також битого насіння. При вологості вище 17–18% насіння отримує травмування у вигляді вм’ятин, що призводить до зниження його посівних та продовольчих якостей.

 

 

Для ефективної роботи зерноочисних та сушильних машин партію зерна перед обробкою необхідно перевірити на наявність домішок і вміст вологи. При збиранні врожаю навіть з одного поля на тік можуть надходити партії зерна, різні за вологістю та домішками, що пояснюється коливанням погоди при збиранні, чистотою поля, часом збирання протягом доби (вранці, полудень) тощо. Дані аналізу використовують для визначення схеми післязбиральної обробки та кількісного обліку зерна.

 

Зерноочисні машини повинні бути відрегульовані так, щоб за один пропуск зернова маса набула потрібної якості. Для цього відремонтовані машини й обладнання регулюються перед обробкою кожної партії зерна. Тому необхідно:

 

  • встановити машини за ватерпасом (як вздовж, так і впоперек), оскільки це впливає як на якість роботи, так і на зношування обладнання;

  • підібрати відповідно до якості зернової маси (виповненість чи не виповненість зерна основної культури, наявність дрібних, великих, важких, легких домішок) розміри вічок решіт та вічок трієрних циліндрів. Компоненти домішок зернової маси, які відрізняються за шириною, відокремлюють на ситах із круглими вічками, за товщиною — на ситах із продовгуватими вічками, за довжиною — на кукільних або вівсюжних трієрах;

  • відрегулювати подачу зернової маси в зерноочисну машину: завантаження решета Б1, на його початку для великого зерна повинно бути завтовшки 6–10 мм, дрібного — 3–6, решето вдвічі менше Б2 має бути покрите насінням на 75–80%;

  • перевірити відсутність вібрації при роботі машин та наявність захисних огорож і заземлення;

  • відрегулювати силу повітряного струменя — при обробці вологого вороху її збільшують.

 

При використанні спеціальних машин та вторинної обробки дотримують таких правил:

 

  • для високоякісної роботи трієри регулюють, починаючи з крайнього верхнього чи нижнього положення лотока, контролюють також чистоту виходу насіння та відходів. Залежно від розмірів зерна основної культури та домішок підбирають циліндри за розмірами вічок (частота обертів трієрних циліндрів для пшениці жита, ячменю і вівса становить 40–45 за хвилину);

  • перед початком роботи сортувальних столів перевіряють цілість робочої сітки, налагоджують кут поздовжнього (5–6°) та поперечного (2–3°) нахилів деки; встановлюють частоту її коливання та подачу повітря, довівши зернову масу до стану легкого «кипіння»;

  • при роботі гірок встановленням кута нахилу (2,0–6,5°) полотен добиваються потрібної якості фракцій зерна;

  • при роботі електромагнітних машин, які відокремлюють шорстке насіння бур’янів від гладенького (конюшина, люцерна), регулюють масу доданого (1–25%) магнітного порошку.

 

Особливості технології обробки окремих культур і партій полягають у відокремленні важковідокремлюваних домішок, зокрема рекомендується:

 

  • від маси пшениці гречку татарську відокремлювати на ситах із продовгуватими вічками завширшки 2 мм із наступним пропусканням на кукільних трієрах з діаметром вічок 5,5 мм. Робочі кромки лотоків у нижньому положенні;

  • амброзію трироздільну від зернової маси пшениці та ячменю відокремлюють на ситах із продовгуватими (завширшки 3,5–4,5 мм) або круглими (діаметр 4–6 мм) вічками та на вівсюжних трієрах (діаметр вічок у циліндрах 8,5 мм). Швидкість повітряного потоку — 8,5–9,0 м/ с.

  • насіння редьки дикої від зерна жита відокремлюють, використовуючи решета з продовгуватими вічками завширшки 2,2 мм і трієри з діаметром вічок у циліндрах 8,5 мм;

  • насіння вівсюга з вівса видаляють фрикційними сепараторами робочою поверхнею із байки або полотенними гірками.

 

Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за температурою, вологістю, зараженістю, запахом, забарвленням.

 

Для зниження травмованості насіння необхідно:

 

  • підтримувати добру наповненість самотічних труб, особливо для сухого зерна;

  • зменшувати кут нахилу самотічних труб для сухого зерна та того, що дуже травмується, наприклад жита.

 

Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса сушать, враховуючи: цільове призначення (насінне, продовольче); ступінь достигання (воскова стиглість, повна); кількість вільної вологи, яка повинна бути видалена; якість клейковини за пружністю (міцна, добра, слабка).

 

Зерно насіннєвого призначення, свіжозібране, з вищим вмістом вологи, міцною клейковиною сушать із застосуванням ступеневих режимів, нижчих температур теплоносія та нагрівання зерна.

 

Для невеликих партій зерна насінного призначення користуються повітряно-сонячним сушінням, застосовуючи:

 

  • товщину шару зернових злакових 10–20 см, зернобобових — 10–15 см;

  • гребенистий насип;

  • при досягненні температури понад 25 °C перемішувати.

 

За наявності мірабіліту (натрію сульфату) чи побічного продукту при виробництві штучних волокон для великозерних бобових зерно (вологість якого 1–5%) змішують із хімічними речовинами: при вологості зерна 20% їх необхідно на 1 т 60 кг, 25% — 120, при 30% — 180 кг/т.

 

Зернобобові: 

горох, кормові боби

За здатністю до травмування зернобобові розміщуються у такому порядку: соя, квасоля, боби, горох. Це потрібно враховувати вже при збиранні. Краще обмолочувати зерно вологістю 17–18%. Частота обертів барабана — 280–350 за хвилину.

 

Зерно, яке надходить від зернозбирального комбайна, очищають від домішок і сушать до вологості 15–16% у такому режимі: за вологості близько 27% — нагріваючи насіння до температури 40–43 °C, за вологості 20–21% — до температури 44–45 °C, за вологості 17–18% — до температури 45–46 °C.

 

Віталій ІЩЕНКОзаступник директора з наукової
роботи, завідувач лабораторією селекції і насінництва
зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКОучений секретар, завідувач
науково-технологічним відділом селекції, насінництва
і трансферу інновацій, канд. техн. наук
Галина КОЗЕЛЕЦЬстарший науковий співробітник
лабораторії селекції і насінництва зернових
і технічних культур, канд. с.-г. наук
Анатолій ТЕМЧЕНКОнауковий співробітник
вимірювальної лабораторії
Кіровоградська ДСГДС НААН

svidome

 23 січня 2021
Земельний податок в 2021 році сплачується приватними власниками землі після отримання податкового повідомлення, або ж щомісяця – якщо власником є юридична особа. 
Земельний податок в 2021 році сплачується приватними власниками землі після отримання податкового повідомлення, або ж щомісяця – якщо власником є юридична особа. 
23 січня 2021
 22 січня 2021
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
22 січня 2021
 22 січня 2021
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
22 січня 2021
До відкриття ринку землі лишилося 158 ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.