×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Аграрним драконам рубатимуть хвости?

/ Механізація АПК / Четвер, 01 березня 2012 17:20

Ігор Петренкоalt

Верховна Рада знову винесла на громадське обговорення законопроект «Про ринок земель». А це означає, що на крупних сільськогосподарських орендарів чекають нові випробування.

Рік Дракона розпочався для великих за розміром агропідприємств тривожно: близько 900 із них опинилися під реальною загрозою розукрупнення. Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин закінчив підготовку законопроекту «Про ринок земель» до другого читання і виніс нову версію документа на обговорення громадськості. Наразі пропонується обмежити площу землі, яку можна взяти в оренду й обробіток, лише до 5,5 тис. га в одному районі (або до 10% площ сільгоспугідь району). В одного господаря може бути не більше 100 тис. га земель по всій країні. Причому ця гранична цифра повинна підсумовувати всі площі, що знаходяться в оренді - як безпосередньо в компанії, так і в афільованих з нею структурах.

 

 

Драконоборці і гравці

Причину вірогідного «роздраконювання» гігантів озвучив глава парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорій Калетник: «Крупні агрохолдинги в основному не роблять позитивного впливу на соціально-економічний розвиток сільських місцевостей. І більше всього сіл зникає з карти України саме там, де працюють такі великі господарства».

Тобто прагнення обмежити площу оренди мотивується бажанням підтримати селян і фермерські господарства. За підрахунками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, проблеми розукрупнення торкнуться близько 900 підприємств в Україні - саме стільки у нас, виявляється, потужних агрохолдингів.

Що на них чекає? Візьмемо, до прикладу, відносно нового гравця - холдинг «ХарВіст», який створений у березні минулого року на базі сільськогосподарських активів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Головним акціонером «ХарВісту» є група «Систем Кепітал Менеджмент», у якій 100% акцій належать олігарху і політику Ренату Ахметову.

Отже, «ХарВіст» отримав у користування загальний банк оброблюваної землі обсягом приблизно 220 тис. га; активи ці розташовані переважно на сході, в Донецькій області (170 тис. га, більшість з яких чорноземи), а також у Запорізькій, Черкаській, Житомирській областях і в Криму. Таким чином, як бачимо, після прийняття закону «ХарВіст» виявиться більш ніж удвічі крупнішим, ніж буде дозволено законодавцем. Та закладається ще більше протиріччя із законом. Позаяк холдинг одразу ж декларував курс на подальше укрупнення сільських виробництв і відсікання зайвих нерентабельних напрямів. Раніше він був багатопрофільним. Іллічівці, крім металургії, у галузі сільського господарства займалися птахівництвом (у тому числі розведенням африканських страусів), виноградарством, розведенням і виловом риби. Тримав комбінат і переробні цехи, причому доволі екзотичні - наприклад, маріупольці виробляли сир сулугуні. Тепер майже усе це секвеструється. Й основними напрямами діяльності «ХарВісту» декларуються два: рослинництво (вирощування пшениці, соняшнику, ячменю, багаторічних трав, кукурудзи) і молочне тваринництво.

 

Зміна стратегії?

Що нині робить «ХарВіст»? Інвестує. За перші 10 місяців новостворений холдинг зумів залучити 6 кредитів на загальну суму 380 млн грн. На 2012 рік підписав угоду з «Промінвестбанком» про відкриття ще однієї кредитної лінії на суму 110 млн грн. Куди йдуть ці гроші? Вже витрачено 82,6 млн грн. на придбання понад 22 тис. т мінеральних добрив. Оприлюднені зобов’язання направити інвестиції у розмірі 80 млн грн на технічне переозброєння: придбання посівної, ґрунтообробної і кормозаготівельної техніки, а також допоміжного устаткування. «ХарВіст» також хоче побудувати елеватор потужністю зберігання більше 100 тис. т.

На позицію генерального директора агрохолдингу «ХарВіст» власники призначили британця Сaймона Чернявського. Деякі ЗМІ вже встигли дещо припудрено змалювати пана Чернявського як прогресивну людину, яка прийшла у занепале господарство й веде його «до нових висот». Звісно, агробізнес попередні власники вели дещо по-патріархальному, «для своїх». Агрохолдинг був для них частиною «натурального господарства», й локомотивом тягнув за собою аграріїв металургійний гігант - завод ім. Ілліча. Але ж зумів попередник «ХарВісту» Володимир Бойко, створивши агропідприємство ще у 1999 році, консолідувати у користуванні аж 220 тис. га. А це - не таке вже й пересічне досягнення.

altЗвертає на себе увагу те, що «Систем Кепітал Менеджмент» не пустив британця Саймона Чернявського в абсолютно самостійний політ, а призначив над ним спостерігача - Сергія Зузака, директора по розвитку аграрного напряму бізнесу компанії СКМ. Цю посаду спеціально створили поки що нібито для нагляду над підприємством «ХарВіст». При цьому СКМ озвучив стратегічні завдання, що стоять перед паном Чернявським, - завершити реструктуризації активів, оптимізаційно покращити структури холдингу і вивести «ХарВіст» в лідери аграрної галузі України. Отже, такий курс - на подальше збільшення холдингу? До якої межі? І як же нове законодавство?

Ми знаємо, що сьогодні «ХарВіст» за розмірами землеобробітку займає 7 сходинку у рейтингу українських латифундистів (рейтинг «Топ-100 агрокомпаній України», видавництво «Економіка»). Є сільськогосподарчі гіганти, які мають у користуванні 400-430 тис. га. Відповідно «ХарВіст» має збільшитися удвічі? Чи таки удвічі скоротитися?

Виглядає так, що йдеться взагалі про зміну стратегічного тренду, й бізнес-структури Рената Ахметова вже неодноразово посилали певні сигнали суспільству. Генеральний директор «Систем Кепітал Менеджмент» Олег Попов, наприклад, казав: «Україна завжди сприймалася у світі як країна з колосальним сільськогосподарським потенціалом, і ми вважаємо, що інвестиції в розвиток аграрного напряму - це інвестиції, які принесуть вигоду і компанії СКМ, і економіці України в цілому». Тобто усе це виглядає вже більше ніж турботою про одне окреме підприємство, хай і чимале. Особливо з огляду на сумний стан справ у металургії.

Відомо, що «вогнедишні» металургійні заводи-дракони Рената Ахметова цьогоріч виявилися збитковішими, ніж були раніше. Ігор Сирий, генеральний директор «Метінвест Холдинг» (що контролює металургійні комбінати ім. Ілліча та «Азовсталь») повідомив, що з кінця 2008 року і по нині ці підприємства працюють нерентабельно, мають проблеми з реалізацією: «Європа - наш ключовий ринок збуту, туди ми експортуємо більше 30% нашої продукції. Однак у Європі зараз споживання на рівні 70% того рівня, який був до кризи». Однією з причин таких труднощів стало також суттєве подорожчання ціни на газ, який, як відомо, становить левову частку собівартості у ціні металургійної продукції. Отже, на фоні падіння прибутковості металургії, а також складнощів традиційно близької для донецьких олігархів вугільної промисловості, дуже привабливо виглядають нині прибутки аграрного сектору. Адже він, навпаки, з того-таки кризового 2008 року щорічно лише зростає.

Структурам «Систем Кепітал Менеджмент» до снаги будь-який експортно орієнтований бізнес. Якщо нерентабельними стають вугілля, чавун і сталь, то чому натомість не продавати за рубіж зерно? Може, аграрний дракон літатиме вище й переконливіше? Така рокіровка пріоритетів виглядає стратегічно цілком обґрунтованою з огляду на подальші прогнози щодо глобальної економіки.

Група «Систем Кепітал Менеджмент» неодноразово підкреслювала останнім часом, що розглядає свої інвестиції у сільськогосподарський ринок як довгострокові й стратегічні. Отже, слід очікувати, що власники СКМ лобіюватимуть свої інтереси й на законодавчому рівні. Ренат Ахметов має серйозний пакет акцій у Партії регіонів, яка сьогодні, по суті, контролює парламент. Про те, як акціонери цього агрохолдингу впливають на вищі ешелони української влади, може непрямо свідчити хоча б такий факт. Нещодавно доярка холдингу «ХарВіст» (який, нагадуємо, існує менше року) Оксана Стрижевська отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеня за багатолітні високі показники у праці.

Публічна презентація нової стратегії холдингу «ХарВіст» обіцяна на весну 2012 року. Навіщо стільки чекати? Мабуть, власники сподіваються, що до того часу розв’яжуться нарешті питання законодавчі. Вірогідно, приймаючи вигідний для себе варіант Закону «Про ринок земель», Ренат Ахметов з колегами наполегливо відстоюватимуть інтереси найкрупніших гравців сільськогосподарського ринку. І норму про максимальні 100 тис. га по всій країні парламент збільшить… Ну, хоча б утричі.

 06 грудня 2019
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
06 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.