Ігор ПетренкоНині, за даними УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, серед українського парку зернозбиральних комбайнів 60% наявного становить «Нива» - комбайн ще радянського штибу, не надто продуктивний і не вельми комфортний для комбайнера. Але, як той казав, де ж розумна цьому альтернатива? За підрахунками тих же вчених, Україна потребує близько 50-60 тис. самохідних зернозбиральних машин щорічно, аби у 10-денний термін віджнивувати з мінімумом втрат зерна.
У нашій країні функціонують кілька виробників комбайнів: Херсонський завод, Білоцерківський і також підприємство «Дон-Лан». Бралися виготовляли їх також інші: Павлоградський механічний завод, Лозівський комбайновий, «Автоштамп» з Олександрії, київський АТЕК, харківський ХТЗ… Кращі вітчизняні зразки цієї техніки можна зустріти на ланах у жнива: комбайни «Дніпро», «Єнісей», «Лан», «Степ», «Атек», «Обрій»… Чимало було спроб зробити вітчизняний «корабель ланів», і вони триватимуть. Пам’ятаймо, що Україна вже давно є членом СОТ, тож конкуренція між своїми і закордонними зразками техніки можлива тільки на загальних умовах: ціна, якість. Однак ускладнюють ситуацію з українськими комбайнобудівниками постійні малозрозумілі суспільству корпоративні злиття, поглинання, додаються до цього й непослідовні державні рішення (преференції, списання заборгованості)…
Отже, вітчизняне машинобудування поки що не здатне навіть кількісно задовольнити потреби вітчизняного АПК у цій складній продукції. Згідно з підрахунками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», основними сільськогосподарськими машинами аграрні підприємства всіх категорій забезпечені ледве на 50%. При цьому 78% комбайнового парку країни перебуває за межами амортизаційного й економічно доцільного строку експлуатації. Як результат, щорічні втрати при збиранні врожаю становлять більше 6 млн т зерна. За результатами ж дослідження, проведеного агенцією AgriSurvey під егідою Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», маємо картину ще тривожнішу: лише 4% аграрних виробників володіють повністю оновленим парком комбайнів, а в 13% він оновлений на 90%. Тобто під час жнив «на коні» лише 17% аграріїв – ті, що не мають проблем із засобами праці.
А важливі ще й показники продуктивності техніки. Йдеться про швидкість жнивування. В аграрія є десь два тижні на це. Вкладаєшся – ти виграв, якщо ні - неминучі втрати перезрілого зерна. Гарні імпортні комбайни демонструють пропускну здатність жнивування 12-15 кг/сек. зерна. Вітчизняні ж, навіть найкращі (у тому числі зроблені спільно з росіянами або білорусами «Акроси» і «Палєссє»), забезпечують максимум 9-10 кг/сек. Ці фактори призводять до того, що наші актуальні нині «Скіфи», «Славутичі», «Свароги» здають позиції під маркетинговим наїздом продуктивнішої, хоча й дорожчої, імпортної зернозбиральної техніки.
Тож щорічні битви за урожай усе частіше й ефективніше ведуть хоч і на нашій території, та зброєю «союзників» - комбайнами виробництва країн Євросоюзу, США й Канади. Оглянемо те, що маємо. Точніше, мають далеко не всі, але хотів би отримати у жнива практично кожен сільгоспвиробник.
Майже наш «Ростсільмаш»
Як автомобіль «Жигуль» домінував на автошляхах бувшого СССР, так комбайн «Нива» був наймасовішим зернозбиральним засобом на наших ланах. «Нива» вироблялася заводом «Ростсільмаш» із 1970-го року, і нині теж продовжує виготовлятися, бо є попит, але вже під оновленою маркою «Нива-Ефект». У комбайна з'явилася комфортніша кабіна з кондиціонером. На ньому - імпортні ремені й гідравліка. Модернізований також задній міст. Словом, не той тепер Миргород. Але й на ринку зернозбиральної техніки з'явилися нові серйозні гравці. Підвищилися вимоги до зернозбиральної техніки. Але ж «Ростсільмаш» не хоче втрачати своїх позицій на ланах України – й більше 50% техніки у сегменті зернозбиральних комбайнів залишається за цим виробником. Для того щоб залишатися корисним і затребуваним, «Ростсільмаш» пропонує й інші, удосконалені та сучасні комбайни.
«Ми подвоїли за минулий рік обсяг продажів техніки в Україну, - констатував на «ІнтерАгро 2012» генеральний директор «Ростсільмашу» Ілля Челпанов. - Подією для нас стало виведення на український ринок нової моделі комбайна Torum 740. У Криму ці комбайни дуже добре себе показали. Ми сподіваємося, що звідти почнемо їхнє просування по всій території України».
Інноваційний комбайн Torum має кілька особливостей, що роблять його бажаним у жнива. В його основі лежить принципово новий роторний молотильно-сепаруючий пристрій Advanced Rotor System. Він відрізняється від існуючих роторних схем бітерною похилою камерою, безступінчастим приводом і обертовою декою ротора. Ця схема практично виключає забивання молотарки на важких ділянках і значно підвищує виробничу продуктивність. Такий комбайн особливо затребуваний у великих сільгосппідприємствах і регіонах з урожайністю вище 60 ц/га. TORUM можна використовувати і для збирання рису – для цього конструктивно передбачена заміна його коліс напівгусеницями.
Торік три роторних комбайни серії Torum були випущені на «Ростсільмаші» спеціально для ринку Північної Америки. Неподалік від міста Колумбус (штат Індіана) ростовський зернозбиральний комбайн продемонстрував американським фермерам відмінні результати.
Когорту зернозбиральних машин цієї компанії доповнює ще один улюбленець українських аграріїв – комбайн «Вектор» (Veсtor). Він добре підходить до середнього розміру агрофірм. Наприклад, є на озброєнні у фермерському господарстві «Колос» у селі Верхньокам’янське Артемівського району на Донбасі, де обробляють близько 825 га угідь. «Вектор» поєднує класичні конструктивні підходи і новітні технології. Їх багато, побіжно скажемо про систему обмолоту. При розробці «Вектора» інженери залишилися вірні однобарабанній схемі. Великий барабан діаметром 800 мм і розлоге підбарабання створюють величезну площу поверхні, що обмолочується. Висока інерційність цього барабану дозволяє легко справлятися із важкими соломистими або й засміченими хлібами. Щоб оцінити правильність налаштування системи обмолоту, передбачені датчики втрат зерна. Вони сигналізують через автоматичну систему контролю про параметри зерна в полові, і при потребі – про необхідність зміни режимів обмолоту й очищення. Датчики також контролюють заповнювання бункера зерном - при досягненні рівня 75% вмикається фара-блимавка, що сигналізує машинам про необхідність вивантаження. Шестикубовий бункер випорожнюється досить швидко – це триває не більше 2 хвилин.
Ну, й про ростсільмашівський «Акрос» ми вже згадували. Цю поширену марку не тільки завозять із Росії, а й складають на наших теренах.
Усі ростсільмашівські комбайни комплектуються новою зерновою жниваркою Power Stream із варіантами ширини захвату 6, 7 і 9 м. Практика підтверджує, що застосування цих жниварок скорочує втрати через обпадання зерна й забезпечує рівномірну подачу за будь-яких умов жнивування. Power Stream забезпечує перфектну якість зрізання, чудове копіювання рельєфу і як наслідок, рівномірну й безперебійну подачу хлібної маси в молотильно-сепаруючий пристрій, що створює передумови для максимальної результативності роботи комбайну.
Laverda. У кабіні, мов у Венеції
Компанія «Лаверда» (Laverda) - один із провідних європейських виробників зернозбиральних комбайнів. Базується в Італії неподалік Венеції. Фірму засновано ще у 1876 році. В Італії компанія першою у 1934 році почала виготовляти механічні косарки й жниварки-снопов’язалки. Перший самохідний комбайн зійшов із конвеєра заводу Laverda в 1956 році. З тих пор компанія постійно вдосконалює свою зернозбиральну техніку, і тепер вона в цій царині - серед кращих у Європі.
Кримське підприємство «Асір» – одне з тих, хто віддає перевагу саме комбайнам Laverda. Директор цього господарства Рустем Халілов повідомив «Агробізнесу Сьогодні» свою думку: «Італійські комбайни Laverda на сьогодні є одними із найбільш досконалих у плані технології і якості. В Україні з кожним роком усе більше аграріїв гідно оцінюють якість комбайнів цієї марки. Продуманість конструкції інженерами компанії комбайнів Laverda дозволяє досить швидко й зручно їх обслуговувати й експлуатувати в процесі роботи. Не секрет, що для збирання рису, де від комбайнів потрібні підвищені вимоги, аграрії віддають перевагу марці Laverda».
Особливо це стосується нового комбайну Laverda LCS 255: він п’ятиклавішний, і також пристосований для збирання, крім інших зернових, ще й рису. Може, десь у лагунах під Венецією італійці вирощують саме рис? Це нам наразі невідомо. Знаємо інше: рисозбиральна техніка працює в умовах підвищеної вологості. Так от, 80% деталей комбайну Laverda виготовлені з оцинкованого металу. Оцинкування дозволяє захистити запчастини від корозії й додати їм необхідні експлуатаційні властивості, що забезпечать довготривалий термін служби та естетичність.
Сьогодні Laverda пропонує шість серій комбайнів для різних груп сільгоспвиробників. Всі комбайни надійні, економічні в експлуатації й комфортні у роботі. Вирізняються високою продуктивністю не в останню чергу ще й тому, що на цих самохідних машинах встановлено надійний двигун європейського виробника Sіsu Dіesel із високим крутним моментом та із системою упорскування Common Raіl, що дозволяє заощаджувати до 10% палива.
Система GSAX повздовжнього та попереднього вирівнювання жатки забезпечують ідеальне копіювання поверхні поля. Запатентована система PFR (вал із самовтягуючими пальцями), що встановлена на вході в похилу камеру, рівномірно розподіляє хлібну масу по всій її ширині, таким чином, забезпечуючи плавність роботи всієї молотильно-сепаруючої системи комбайна. Запатентована трибарабанна система MCSPlus дозволяє якісно і без втрат працювати на різних культурах як за ідеальних умов збирання, так і у важких умовах засміченості та підвищеної вологості.
Кабіна механізатора типу Commodore на комбайнах Laverda оснащена системою клімат-контролю та пасажирським сидінням на пневмопідвісці з великою кількістю зручних регулювань. Не зайвим у спеку виявиться, звісно, бортовий холодильник (12 В), а в нічні заморозки - електропривід дзеркал заднього виду з підігрівом. Всі ці зручності й вигоди, утім, зараз є вже стандартом на будь-якому зарубіжному комбайні.
Купити хорошого комбайна нині теж стає усе простіше. Наприклад,
Володимир Герасименко, керівник фермерського господарства з села Соболівка Теплицького району Вінницької області, придбав зернозбирального красеня Laverda в кредит. І тепер як господар підприємства, так і комбайнер Олег Андрушко вважають: працювати на такій сучасній і комфортній техніці – одне задоволення.
Волинська фондова компанія («ВФК») з Луцька є дилером фірми Laverda. Генеральний директор ПрАТ «ВФК» Олександр Спященко характеризує ці комбайни лаконічно: «Абсолютно повністю оцинкований кузов, що дає корозієстійкість, потрібну для таких культур як рис. Надзвичайна паливна економічність, простота в обслуговуванні. І доступність по ціні». Причому ВФК намагається зробити італійські комбайни ще доступнішими: реалізує зернозбиральну машину Laverda на виплату під такі умови: перший внесок – 30%, і кредит до 36 місяців під 12,4% річних.
Massey Ferguson. Біблія і коріандр
Назва канадського комбайну Massey Ferguson для наших селян трохи складна, й де-не-де українські механізатори називають його «Мойсеєм», як біблійного пророка. Та частіше – просто абревіатурою MF.
Солонянський завод «Агрополімердеталь», що на Дніпропетровщині, випускає пластмасові вироби, а ще обробляє близько 7000 га земель, вирощуючи зернові й технічні культури. В аграрному господарстві цього заводу на озброєнні є сім комбайнів Massey Ferguson. У кримському аграрному підрозділі науково-виробничої інвестиційної компанії «Економікс» теж несуть службу два комбайни Massey Ferguson 7200. Збирають, крім іншого, й таку ніжну культуру, як коріандр. Розповідає глава компанії Бахтіяр Абдуразаков:
«Насіння коріандру - крихітні кульки. При найменшому ударі вони розбиваються на дві половинки, як горох. Але у нас таких половинок - менше 5%. Дуже дбайливий обмолот у цього комбайна, машина себе виправдує. Під час збирання урожаю поламки мінімальні. Ми щорічно робимо профілактичний ремонт, причому використовуємо для Massey Ferguson тільки оригінальні запчастини». Суттєвим є для кримських аграріїв те, що на цьому комбайні стоїть фінський двигун AGCO Sіsu Power – поширений, надійний, який механізатори розбирають при нагоді із заплющеними очима.
Кілька слів варто сказати про жниварку PowerFlow, розроблену компанією Challenger., одну з найпоширеніших, яка встановлюється на машинах цієї марки. Типорозміри її (ширина захвату): 5,6 м, 6,1 м, 6,7 м, 7,6 м, 9,14 м. Вона забезпечує чудовий зріз і безперервну рівномірну подачу маси до транспортера. Стрічковий транспортер PowerFlow зводить до мінімуму зношування жниварки, відкидаючи камінчики. Можливість примусової подачі скошеної маси до шнека скорочує втрати зерна від обпадання незалежно від умов роботи.
Жниварку PowerFlow застосовують і на інших комбайнах, наприклад марки Fendt або Challenger, які, так само як Massey Ferguson, входять у лінійку техніки корпорації AGCO.
Голова наглядової ради крупного агропідприємства «АМАКО» Віталій Скоцик стверджує, що за рік його компанія продає 100-150 одиниць комбайнів MF 7274 і вважає, що це взагалі найкращий збиральний комбайн, особливо під ріпак. Корпорація AGCО, до «стайні» якої входить також і марка Massey Ferguson, вже заявила про те, що збирається наприкінці цього року або на початку наступного почати складання цієї марки «корабля ланів» в Україні.
Вища якість, менше втрат. Це New Holland
Агрокомплекс «Зелена долина» у Томашполі Вінницької області пофарбовано в екологічні кольори, які асоціюються із назвою господарства - зелений і салатовий. У користуванні «Зеленої долини» - 30 тис. га земель. Директор агрокомплексу Олександр Якубик має підстави для задоволення: урожаї 2011 року тут видалися кращими, ніж у середньому по Україні. А надії на 2012-ий ще більші, бо вдалося поновити парк комбайнової техніки.
Заступник головного інженера агрокомплексу Валерій Грудецький розповідає: «2010 року у нас виникла проблема зі збиранням зернових. Мали тоді кілька комбайнів «Славутич» і один Claas Lexion. Їхніх потужностей виявилося замало». Тож 2011 року «Зелена долина» врахувала недоліки комплектування і закупила п’ять зернозбиральних «кораблів ланів» New Holland CX 8080, які вони придбали в компанії «Агроресурс».
Концерн-виробник СNH у конструкції цих комбайнів застосував таку схему обмолоту, що забезпечує найнижчий рівень втрат, дроблення зерна й засміченості. «Піднялася якість збирання, зменшилися втрати. І, як наслідок, зросла врожайність, - розповідає інженер Валерій Грудецький. - Поламок комбайнів взагалі не було – ніхто навіть не очікував, що вони так себе зарекомендують».
New Holland CX8000 відмінно показує себе при збиранні пшениці, соняшнику, кукурудзи, гороху тощо. Причому він автоматично підлаштовується під ту чи іншу культуру. Для зручності оператора на комбайнах установлена система контролю Autofloat, яка втримує жниварку близько до поверхні ґрунту в режимі копіювання. У випадку ж забивання жниварки механізатор, не виходячи з кабіни, може усунути проблему, задіявши електродвигун.
«Збільшено прийомний транспортер, тож комбайн спроможний працювати навіть із 12-метровою жниваркою», – каже Валерій Грудецький. Механізатори «Зеленої долини» перераховують ще деякі плюси. Їхні комбайни New Holland CX 8080 можуть укладати солому у валок або подрібнювати й рівномірно розкидати по всій ширині зрізу жниварки. Добре подрібнюють рештки, й стерня за ними лишається мінімальна. До пального невибагливі: українська якість їх цілком задовольняє.
Важливою складовою New Holland є відмінні системи механотроніки. Усі етапи жнивування продумані інженерами до дрібниць і контролюються комп’ютером. «New Holland інтуїтивно зрозумілий, комп’ютер у ньому простий, усі регулювання – з кабіни, пульт управління під рукою у комбайнера», - вважає Грудецький. Важіль-джойстик системи керування поєднує у собі такі функції, як підйом і опускання жниварки, керування бічним вирівнюванням, коректування висоти зрізу, а також регулювання частоти обертання мотовила.
Але навіть порівнюючи цю марку комбайна не з вітчизняними, а з передовими імпортними аналогами, інженерна служба «Зеленої долини» все ж віддає перевагу зернозбиральним технічним засобам саме компанії New Holland. Вона, як відомо, автор багатьох втілених винаходів і рацпропозицій у виробництві комбайнів. Зручним для аграріїв Вінниччини виявився і сервіс комбайнів. «Агроресурс», який реалізує і технічно супроводжує машини New Holland CX 8080, - дилер національного рівня, партнер більше ніж 3000 агрофірм і агрохолдингів, у тому числі й «Зеленої долини». Але в Томашполі його сервісні співробітники мали небагато клопоту, хіба під час техоглядів. Позаяк за підсумком жнив виявилося, що кожен New Holland відпрацював у «Зеленій долині» по 1200 мотогодин без жодної серйозної поламки. Це значний показник, його мало яка конкурентна техніка здатна досягти.
John Deere: техніка-розумниця
Американська компанія John Deere виготовляє збиральну техніку вже близько 100 років – своєрідний світовий рекорд досвіду. Тож знається на ній як мало хто. Технології зрізання рослин, обмолоту колосків, а особливо джондірівські інтелектуальні системи навігації – наразі найвищий стандарт у царині зернозбиральних технологій.
Цю марку українці вже давно випробували. Наприклад, мають по комбайну John Deere порівняно невеликі (обробляють до 2 тис. га) господарства: ТОВ «Олімп» у Кам’янському районі на Черкащині, фермерські господарства «Кулеба», що у Розівському районі Запорізької області, і «Верест» з Глобинського району Полтавщини, а також у господарстві «Весела Долина» Токмаківського району Дніпропетровщини. Ну, а агрохолдингова компанія «Вітагро» с Хмельниччини, яка обробляє близько 30 тис. га ріллі., придбала минулого року одразу 9 зернових комбайнів John Deere. Бо пшениця, ячмінь чи рапс – ці машини добре й швидко упораються з будь-якою культурою у яких завгодно умовах, навіть найнесприятливіших.
John Deere пропонує комбайни п’яти серій. Кожна серія і кожна машина розроблені спеціально для певних умов збирання, враховують розміри господарств, сіяні культури, необхідну швидкість жнивування тощо. Комбайн можна підібрати під конкретні вимоги, мов костюм або автомобіль.
Сильною рисою техніки компанії John Deere є системи водіння (керування технікою). Процес збирання урожаю зернових не виняток – полегшуючи працю механізатора, автопілоти John Deere чітко працюють на цих комбайнах. Американська фірма пропонує багато зручних опцій, відзначимо лише деякі, доречні саме під час жнив. Про них «Агробізнес сьогодні» дізнався в українському офісі цієї компанії під час семінару «Погляд у майбутнє із John Deere» від фахівця зі збиральної техніки Хенріха Колфена й спеціаліста із систем точного землеробства Лайла МакМіллана.
Parallel Trackіng - система ручного рульового керування. Механізатор кермує комбайном, тоді як супутник його контролює. AutoTrac - автоматична система водіння «без рук», це автопілот, що знаходиться під контролем супутника. Тут навпаки: супутник керує комбайном, а людина тільки стежить і контролює. Є також додатковий модуль до автопілота AutoTrac для повністю автоматизованих поворотів і розворотів на полі – це іTecPro. Запам’ятовування даних про збирання урожаю бере на себе HarvestDoc - електронний польовий обліковець.
Отже, за допомогою інтелектуальних рішень багато функцій механізатора бере на себе сама техніка, залишаючи людині головне – планування, контроль і підрахунок прибутку. Причому контролювати комбайн John Deere можна не тільки з комфортабельної кабіни, що робить власне оператор, а й віддалено: десь з офісу або навіть з мобільного ноутбука – це зручно для менеджера або власника підприємства.
Додамо кілька слів про джондірівські жниварки 600D і 900D. Вони забезпечують роботу на низькій висоті 35 мм від ґрунту, тобто зрізують колоски мало не під корінь, не втрачаючи навіть солому.
Техніка John Deere хоч себе й виправдовує, але вона таки коштовна. Виробник це розуміє, шукає шляхи партнерського спрощення фінансового тягаря для покупця. Тож на українському ринку застосовуються найвигідніші умови її придбання. «Райффазен Лізинг Аваль» допомагає купити ці зернозбиральні комбайни у гривні на виплату терміном до 5 років із початковим внеском 20%.
Знову для нас - CLAAS
Компанія CLAAS є конкуренто сильною у багатьох класах сільгосптехніки, але щодо зернозбиральних комбайнів, то тут вона веде перед навіть на тлі провідних світових бреднів.
Lexion - комбайн концерну Claas, який добре знають українські сільгоспвиробники. Оцінивши усі переваги цієї машини, приватне підприємство «Аграрія» з Шумського району Тернопільської області придбало собі дві одиниці цієї марки. Головний інженер господарства Петро Гусаківський каже: «Збираємо ними все: пшеницю, жито, ячмінь, ріпак, боби, сою, гірчицю, кукурудзу. Служать комбайни нам уже п’ятий рік. Минулого року вони зібрали десь по 2 тис. га кожен, і взагалі ремонту не потребували. Навпаки: після третього року ще краще працюють, - зауважує інженер. – Серйозно кажу. Я вже наперед знаю, які запчастини можуть знадобитися, дилерів навіть не турбую. Кращого, надійнішого комбайна, ніж Lexion 560, я ще не зустрічав».
Об’єм бункера у комбайнів Lexion 560-510 становить від 7300 до 10500 л, що забезпечує тривалу безперебійну роботу. Продуктивність машини дуже залежить від його жниварки. Claas серії LEXІON 560-510 оснащені високоефективними жниварками Varіo з великою пропускною здатністю, які ідеально пристосовуються під різні умови жнив. Автоматична система управління жниваркою Auto Contour спрощує працю комбайнера на полях будь-якого рельєфу. Вона контролює висоту зрізу, тиск на грунт і положення жниварки, забезпечуючи ідеальну адаптацію до поверхні. За допомогою комбайна Claas LEXION 510 можна збирати зернові різних видів, як нам уже розповів інженер Петро Гусаківський, - завдяки різноманіттю наявних перехідних пристроїв та спецжниварок. Причому відповідні пристрої цього комбайна можуть бути переналаштовані за найкоротший час. Навісна багатофункціональна муфта робить процес демонтажу-монтажу простішим і швидшим.
Комбайнами серії LEXІON можна жнивувати й уночі, мов ясним днем: ці машини обладнані підсвічуванням на даху кабіни, мають бічні й передні потужні фари, які гарантують широкоформатний огляд жниварки і поля поперед нею.
Помітні на наших ланах також інші зернозбиральні машини сімейства CLAAS, а саме Commandor, Dominator, Consul.
Ще один комбайн CLAAS Tucano 470, наприклад, один із кращих: точно відчуває рельєф поверхні, особливо коли працює із «рідною» жниваркою Vario. Велика площа сепарації, що є основою збільшеної пропускної здатності та високопродуктивного обмолоту, забезпечується наявністю системи обмолоту APS, запатентованою фірмою CLAAS. Зокрема, два такі комбайни вже кілька років експлуатуються у ТОВ «Украгроком», що на Кіровоградщині. Технічний директор тієї компанії Ігор Заблоцький вважає, що «співвідношення продуктивність-вартість у нашому випадку оптимальне», тобто ця техніка, хоч вона й недешева, зрештою як і увесь сегмент брендової продукції класу «преміум», але за інтенсивної експлуатації економічно себе виправдовує. Задоволені придбанням комбайну CLAAS Tucano і в ТОВ «Прогрес», що у Розівському районі на Запоріжжі.
Звернути увагу на цю марку варто ще й от чому. Державна продовольчо-зернова корпорація України й концерн CLAAS планують скласти в 2012 році 400 зернозбиральних комбайнів Tucano у нашій країні – що, за ідеєю, здешевить для українських аграріїв цю якісну техніку. Про такі наміри заявив міністр аграрної політики й продовольства Микола Присяжнюк. Два перших комбайни Tucano, зроблені в Україні, вже проходять тестування.
Це цілком реальна перспектива, якщо згадати передісторію. Відомо, що завод «Автоштамп» з Олександрії випускав комбайн «Лан», за взірець якого служили розробки саме фірми CLAAS. І подібним чином Павлоградський механічний завод виготовляв начебто вітчизняний (з юридичної точки зору) комбайн «Днiпро» не самотужки, а за конструкторською документацією тієї ж фірми CLAAS, з її ж комплектуючих.
На озброєнні ТОВ «Біолат», що розташоване у селі Шаповалівка Конотопського району на Сумщині, комбайн «Дніпро» вже давно. «Це перефарбований Mega CLAAS», – переконаний головний інженер господарства. - Як вітчизняна синя фарба облазить, так під нею й видно зелену німецьку», - сміється аграрій. Однак комбайном дуже задоволені як директор цього підприємства Сергій Резниченко, так і інженер: «Він у нас з 2005 року працює без жодної серйозної поломки. Та й у господарстві, що поруч, аналогічний років три тому придбали, і теж задоволені. Ну, а як треба якась запчастина – звертаємося до представників CLAAS».
Мрії й реальні обрії
Прижмурю очі… Мов янтар,
Пливе полями збіжжя.
Жита косою тне косар,
Пшеницю жниця ріже.
Таку картину змалював у ХХ ст. Богдан Лепкий. Однак у ХХI-му мрія виглядає так: «пшеницю ріже» потужний і комфортабельний суперкомбайн, якого веде по GPS супутник. Звісно, ідилію доповнило б, якби машина була вітчизняного виробництва, але якщо ні, то вже бодай якогось. Крім уже згадуваних, яких ще «кораблів степу» не побачиш нині на українських теренах: «Дон», «Кейс», «Дойц Фар», «Вестерн», «Бізон», «Сампо», «Кроне», «Фендт», «Вестерн», «Форшрітт»… Однак закінчуватимемо тим, з чого й почали: комбайнів українським господарям все одно бракує.
Можливо, ситуація покращилася б із введенням у дію ринку землі - під її заставу можна закуповувати нову техніку. А поки що аграрії шукають інші шляхи. Дехто намагається агрономічними хитрощами розтягнути терміни жнивування (наприклад, варіюючи строки посівів). Та навіть найзаможніші і найвправніші мусять у жнива перейматися проблемою технічного доозброєння. Наприклад, візьмемо такий успішний агрохолдинг, як «Сварог Вест Груп». Як повідомив «Агробізнесу Сьогодні» директор технічного департаменту корпорації Сергій Філюк, сьогодні його компанія має власних 26 зернозбиральних комбайни, причому від найкращих світових виробників: Claas, Massey Ferguson, John Deere. Однак під час жнив у найгарячішу пору на угіддях працює удвічі більше комбайнів (інші - залучені). Бо обробляє «Сварог Вест Груп» таки чимало - понад 40 тис. га зернових.
У стільки ж зростає у жнива комбайновий парк і в кримському аграрному підрозділі науково-виробничої інвестиційної компанії «Економікс». Підприємство має в обробітку 5400 га земель. Там є власна хороша зернозбиральна техніка: два Massey Ferguson і ще два Claas Lexіon. «У нас чотири комбайни, але під час збирання ми наймаємо ще до чотирьох», - каже пан Абдуразаков.
У цій ситуації покликана допомагати у жнива Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), а саме її технічний підрозділ, який має у користуванні парк із кількасот комбайнів. Він надає послуги господарствам України, які мають нестачу зернозбиральних машин, а таких чимало - 84% господарств. Зі слів керівника машинно-тракторного підрозділу ДПЗКУ Олександра Бавицького, вони працюють з усіма сільгоспвиробниками: як із холдингами, так і з дрібними господарствами, фермерами, організаціями будь-якої форми власності».
Крім того, аграрії мають таку можливість поповнити парк сільгосптехніки, як узяти її на виплату через компанію «Украгролізинг» або у дилерів, які зараз кредитують виробників дуже гнучко, приміром, як та ж «Волинська фондова компанія» з Луцька.
Держава намагається дати преференції аграріям і на рівні місцевої влади. Зокрема, обласна програма «Зерно Київщини на 2012-2015 роки» передбачає залучення коштів обласного бюджету на відшкодування вартості придбання складної вітчизняної сільськогосподарської техніки (в тому числі зернозбиральних комбайнів), виходячи з компенсації 30% її вартості.
Ще один спосіб розжитися «кораблем ланів» - недорого придбати якісну машину «другого господаря». Зараз в Україні працює вже чимало компаній, які пропонують вживану сільськогосподарську техніку. Частка таких машин на ринку України становить 15% (дані УКАБ). До прикладу: ТОВ «Техніка і Технології», яке має представництва у половині регіонів України, допоможе придбати бувші у вжитку комбайни John Deere під 9% річних, та ще й із відстрочкою платежу на рік. А «Донтехсервіс» пропонує за меншу ціну свої комбайни «Дон», відреставровані після капремонту.
Варто мати на увазі і такий плюс. Той, хто віджнивував, часто готовий надати комбайни в оренду сусідам. Враховуючи нерівномірність дозрівання культур (у Криму раніше, ніж на Чернігівщині), районування країни дозволяє згідно із погодою рухати й комбайни. Можливість вигідної взаємодопомоги аграріїв один одному і маршу техніки з півдня на північ України трохи зменшує загальну потребу у зернозбиральних агрегатах, та все одно «комбайновий мінімум» мав би становити для України ну не 60 тис., так 40,5 тис. штук. Інакше – неощадливі втрати зерна. То які ж перспективи, особливо якщо згадати, що вітчизняні комбайнобудівники раз по раз грузнуть у юридичних та технологічних конфліктах і апелюють вже не до споживачів, а до Генпрокуратури чи Президента?
Зворотний бік недоїдання – шалений апетит. 2011 року український ринок зернозбиральних комбайнів показав фантастичні цифри зростання: за даними УКАБ, він збільшився відносно попереднього року на 130%. Найшвидше, до речі, заповнювала дефіцит техніка німецького і білоруського виробництва. І ще ж не вечір. Парк комбайнів у найближчому майбутньому (вже наприкінці цього року) може бути радикально поновлено завдяки тому, що в Україні розгорнеться виробництво цих машин під орудою відомих світових брендів. Зокрема, про подібні наміри ми вже чули заяви від таких виробників, як Claas, Massey Ferguson, «Ростсільмаш» і «Гомсільмаш». А дехто з них уже не тільки говорить, а й діє. Можна додати ще одного, готового реалізувати в Україні проект спільного складання зернозбиральних комбайнів. Про нього повідомив нещодавно міністр агрополітики й продовольства Микола Присяжнюк. «Для нас дуже важливо те, що New Holland готово частку свого виробництва перенести на територію України. Ми спільно будемо робити зернозбиральні комбайни».
Наскільки реальні ці плани (чи мрії)? Згадаємо знову ж таки досвід із комбайном «Дніпро». Його виробник Павлоградський механічний завод колись робив міжконтинентальні ракети «Залізна діва» (їх щороку тягачем вивозили на військовий парад під Кремль), потім спробував збирати зернозбиральний комбайн – але це виявилося дещо складнішим завданням. Автопромисловість уже пішла шляхом спільного виробництва. Йтиме ним, вірогідно, і комбайнобудування.
Зрештою, вибір між вітчизняними «Скіфами», «Сварогами» й американськими чи європейськими брендами – за сільгоспвиробником. Головне, щоб були умови, що і як обирати. Отой прорив, те подолання дефіциту комбайнів, на яке ми усе-таки сподіваємося, станеться не на голому місці. Україна має вмілі кадри, інженерні традиції і головне – потребу аграріїв у якісній техніці.
Комбайни на виплату на 10 років
Євген ЦІП, перший заступник Голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»:
- Найдорожчу техніку та обладнання можна взяти в лізинг на 7-10 років. Більшість із наших клієнтів є невеликими та середніми агровиробниками, фермерами. Адже крупні агрохолдинги мають можливість купувати техніку за повну вартість, а от дрібнішим господарствам, які активно прагнуть заявити про себе на ринку, співпраця за лізинговими програмами надзвичайно допомагає, а часто стає єдиним джерелом поповнення основних фондів.
Умови лізингу прописані у Постанові Кабміну. Вони є сталими, однаковими для усіх партнерів «Украгролізингу». Єдине, про що можемо індивідуально домовлятися із господарствами, – це терміни сплати лізингових платежів, зручність графіків.
Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» працює виключно із вітчизняним виробником сільгосптехніки, продукцією, яка виробляється на території України.
2011-го року аграріям передано у лізинг 92 зернозбиральних комбайни. Найчастіше партнери «Украгролізингу» замовляли комбайни «Акрос» і КЗС-812 (перший – спільний українсько-російський, другий - це «Палєссє», українсько-білоруський. Виготовляються із давальницьких комплектуючих країн-сусідів – Прим. ред.). Торік за лізинговими програмами аграріям поставлено відповідно 37 і 31 таких зернозбиральних комбайни. Популярність цих машин можна пояснити прихильністю споживачів до давно знайомих, перевірених марок і моделей. Вони зручні, прості та надійні в експлуатації, мають розгалужену систему сервісу.
Великий попит також на новий комбайн «Сварог». Агровиробники вже оцінили його класність, адже зібраний із використанням вузлів та агрегатів кращих світових аналогів. Комбайн із недешевих, його імпортні комплектуючі досить дорогі, але умови лізингу роблять його доступним для нашого середнього господаря.
«Украгролізинг» – державна компанія, а отож потенційних партнерів визначаємо чітко згідно зі спеціальною постановою Кабінету міністрів України. Ними можуть бути господарства незалежно від форми власності. Ми обов’язково вивчаємо фінансову ситуацію кожного господарства, його кредитну історію, платоспроможність, порядність та авторитет на ринку.
На 2012 рік через «Украгролізинг» замовлено 156 комбайнів.
