Рослинні рештки, подрібнені молотильно-сепаруючими пристроями зернозбиральних комбайнів або подрібнювачами-мульчувачами (МП-2,7; ПР-4,5; МП-5,4; FALK Super ALCT-4000 та ін.), необхідно рівномірно розподілити по поверхні поля і відразу перемішати з верхнім шаром ґрунту та внесеними добривами, використовуючи для цього важкі культиватори КРУ-3,7; КПЕ-3,8; КЧП-5,4; КРГ-6,4 (–7,2); ALCOR-7,5 (–10); КТС-10 або їх аналоги — комбіновані агрегати: ПЩН-3,5; АКШ-3,6; ККМ-3,7; АКГ-4; АГ-4; АКП-5; АКШ-5,6 тощо. Важкі борони БПД-4,2; БДН-6,3; ANTARES-3 (–4, –6, –8)×4 і подібну техніку можна застосовувати тільки при наявності вологи у поверхневому шарі ґрунті, щоб виключити його розпилювання та утворення ерозійно небезпечних частин.
Після обробітку ґрунту дисковими знаряддями доцільно використати комбіновані агрегати типу КН-3,8; ККП-6; АГ-6; КПН-8,2; КПС-4 (–8, —12) ПМ; К-5 (– 10); POLARIS-4 (– 8, —12) тощо, що забезпечить вирівнювання поверхні та ущільнення розпушеного шару ґрунту до оптимальної щільності, а в подальшому, після проростання бур’янів, їх краще знищити механічними засобами у вигляді голчастих, зубових борін ЗБР-24 та іншими широкозахватними та високопродуктивними ґрунтообробними агрегатами.
Післяжнивний обробіток ґрунту
Одночасно зі збиранням урожаю починається й обробіток ґрунту. Лущення стерні на полі є першою ланкою зяблевого обробітку, що забезпечує розпушування, перемішування, часткове перевертання ґрунту, а також підрізання кореневої системи. При лущенні загортається у ґрунт частина рослинних решток, а разом із ними шкідники та збудники хвороб сільськогосподарських культур. Крім цього, при лущенні зменшуються втрати продуктивної вологи на фізичне випаровування, створюються сприятливі умови її накопичення за рахунок випадання опадів, проростання насіння бур’янів, які знищуються наступними обробітками.
За даними наукових установ, затягування лущення стерні на добу обумовлює витрати продуктивної вологи з ґрунту 5–8 мм і більше. Тому дуже важливо проводити цей агрозахід відразу після збирання врожаю, мінімізуючи розрив у часі. На площах, де проводиться своєчасно лущення, ґрунт краще розпушується при наступному основному обробітку, зменшується питомий опір ґрунтообробних знарядь до 20–30%. Для цього застосовують дискові лущильники типу ЛДГ або дискові борони БДВП; БДВ-6; БГР-6,7; PALLADA-2400 (–3200, –4000, –6000) тощо. Останні ґрунтообробні машини, завдяки вдосконаленій конструкції та наявності додаткових котків, обробляють поверхневий шар ґрунту з високими показниками якості.
На площах, що будуть попередниками під озиму пшеницю (зернобобові, соя та інші), як основний обробіток ґрунту застосовують важкі дискові борони в 2–3 сліди на глибину 10–12 см.
Високоефективними в роботі є комбіновані агрегати для обробітку ґрунту АК-4; АгроКРП-4,2; АКШ-3,6 та інші, які за один прохід розпушують ґрунт, підрізають бур’яни, мульчують, подрібнюють грудки та прикочують поверхню поля.
Обробіток зайнятих парів
До зайнятих парів відносяться посіви зернобобових, однорічних і багаторічних трав на зелений корм і сіно, рання картопля. Після збирання врожаю цих культур негайно приступають до обробітку поверхні ґрунту. Вибір способів обробітку залежить від ступеня забур’яненості поля, тривалості періоду від збирання парозаймаючої культури до посіву озимих, погодних умов, що складаються, та інших факторів. У всіх випадках, коли поле має низьку засміченість бур’янами, необхідно застосовувати безполицевий мілкий (понад 8 см), поверхневий (до 8 см) або ж пряму сівбу. Для цієї мети використовують дискові борони типу АГ; АГД; УДА; БД тощо, культиватори-плоскорізи КПШ-5; чизельні культиватори ЧКУ-4; культиватори КПМ-4 (–6; –8); комбіновані агрегати КР-4,5, АГ-6, сівалка прямої сівби СРН-2000; посівні комплекси Flexi-сoil, John Deere або подібні машини за принципом виконання технологічних операцій.
Практично при рівній продуктивності машин економія енерговитрат на обробіток ґрунту коливається у межах від 20 до 50% порівняно з оранкою на глибину 20–22 см, і лише в тих випадках, коли попередник має значну забур’яненість, слід провести оранку на мінімальну глибину — 16–18 см. В окремі роки з сильно посушливим літньо-осіннім періодом може скластися така ситуація, що неможливо довести ріллю до ступеню готовності під проведення сівби озимих і одержання дружніх сходів, у цьому випадку частину площ, відведених під озимі, краще залишити під ярі культури.
Обробіток сидеральних парів такий як і під парозаймаючі культури. В полі такого пару вирощують люпин (краще однорічний), еспарцет, редько-викову суміш, гречку, буркун тощо. Сидеральні культури висівають навесні в кращі агротехнічні строки. Після їх цвітіння, але не пізніше як за 30–35 днів до сівби озимої пшениці, подрібнюють та обробляють ґрунт переважно дисковими знаряддями, а за потреби у 2 сліди, а після цього поле прикочують кільчастими котками.
Обробіток ґрунту після непарових попередників
До непарових попередників в основному відносяться просапні культури: кукурудза на силос, яку збирають у молочно-восковій стиглості, гречка, картопля, багаторічні трави. В зв’язку з тим, що після збирання цих попередників до сівби озимих культур залишається короткий проміжок часу, доцільніше після них, окрім площ, зайнятих багаторічними травами, негайно провести безполицевий мілкий і поверхневий обробітки ґрунту. Для цієї мети застосовуються ті ж самі ґрунтообробні знаряддя, що й для підготовки ґрунту після зайнятих парів.
З усіх безполицевих ґрунтообробних знарядь після кукурудзи на силос найкращий ефект досягається після застосування важких дискових борін типу БПД-4,2; БГР-4,2; БДТ-7 або PALLADA із наступним обробітком легкими боронами. Ці знаряддя краще підрізають і подрібнюють кореневу систему і стебла кукурудзи в порівнянні з іншими безполицевими знаряддями. Поверхневий обробіток, який можна проводити безпосередньо перед сівбою, забезпечує не лише своєчасну і якісну підготовку ґрунту під озимину, а й підвищує продуктивність ланки «кукурудза — озима пшениця».
Після стерньових попередників, в умовах осінньої посухи, доцільно провести мілкий (10–12 см) обробіток ґрунту легкими дисковими боронами.
Технологічна схема підготовки ґрунту після багаторічних трав передбачає дискування важкими боронами у два сліди з наступним (розрив у часі 2–3 доби) мілким (10–12 см) розпушуванням комбінованими ґрунтообробними агрегатами. Після збирання гороху важливо провести дискування ґрунтів у два сліди на глибину 8–10 см із наступним прикочуванням кільчасто-зубовими котками або розпушування ґрунту боронами в агрегаті з котками. Після проростання бур’янів слід виконати передпосівну культивацію на глибину загортання насіння.
При поверхневому обробітку доцільним буде використання комбінованих ґрунтообробних машин для безвідвального обробітку ґрунту (культиватори, дискові борони тощо) укомплектовані додатковими робочими органами: борони з різними типами зубів або котки (дискові чи рубчасті) та ін.
На заміну класичним культиваторам типу КПС-4, що найменше відповідають сучасним агротехнічним вимогам, набувають популярності універсальні POLARIS, які мають робочу ширину захвату від 4 до 12 м.
Основні агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту та сівби
На кожному етапі робіт, у тому числі обробітку ґрунту та сівбі, необхідно проводити контроль якості роботи ґрунтообробних та посівних машин, налагоджувати їх для забезпечення виконання технологічного процесу у відповідності до науково обгрунтованих значень контрольованих параметрів.
Лущення стерні
Агровимоги на умови роботи: застосовується на полях із вологістю ґрунту від 12 до 25%, твердістю ґрунту у шарі від 0 до 15,0 см — до 3,5 МПа.
Показники якості: глибина обробітку — від 4,0 до 10 см; середньоквадратичне відхилення глибини обробітку — 2,0 см; вміст грудочок розміром до 50 мм — до 50%; гребенистість поверхні поля — не більше 4,0 см.
Фрезерування ґрунту
Агровимоги на умови роботи: використовується на важких ґрунтах після збирання різних просапних культур на рівних ділянках і схилах до 8° за вологості до 23% і твердості ґрунту до 6 МПа.
На поверхні поля допускається наявність пожнивних залишків просапних культур висотою не більше 20 см.
Показники якості: повинно забезпечуватись рівномірне кришіння верхнього шару ґрунту на глибину від 6 до 8 см та суцільне розпушення нижнього шару на глибину до 16 см; має забезпечуватись у шарі від 0 до 8 см кришення ґрунту з переважною кількістю грудок розміром до 25 мм, грудки розміром менше 1 мм не допускаються; у розпушеному нижньому шарі грудок до 5 см повинно бути не менше 50%, а грудок розміром від 10 до 15 см — не більше 10%. У шарі від 0 до 16 см повинно забезпечуватись повне підрізання бур’янів; має дотримуватися щільність верхнього шару від 0,8 до 0,95 г/см³ та нижнього — від 1,0 до 1,2 г/см³; вміст ерозійнонебезпечних частинок розміром менш як 1 мм у шарі від 0 до 5 см не повинен збільшуватись; якість подрібнення рослинних залишків має забезпечувати нормальну сівбу (вміст частинок розміром понад 12 см — не більше 30%, рівномірний розподіл їх по поверхні); висота гребенів після проходу — близько 2 см.
Плоскорізний обробіток
Агровимоги на умови роботи: повинен забезпечуватися обробіток ґрунтів різного механічного складу на полях зі стернею колосових та інших культур суцільної рядкової сівби, а також із подрібненими рослинними залишками високостебельних попередників; має забезпечуватися необхідна якість роботи за вологості від 17 до 20% і твердості ґрунту в оброблюваному шарі до 2,5 МПа; повинна забезпечуватися робота на схилах до 8°; наявність каміння, незібраних куп соломи, скупчення інших пожнивних залишків не допускається.
Показники якості: глибина розпушування ґрунту — від 8 до 18 см, середньоквадратичне відхилення глибини обробітку — не більше 1,5 см; грудочок розміром до 50 мм — не менше 80%; грудочок розміром понад 100 мм не допускається; підрізання коренів бур’янів — повне; збереження стерні рослинних решток на поверхні — не менше 75%; вміст ерозійно-шкідливих часток розміром до 1 мм у поверхневому шарі ґрунту від 0 до 5 см не повинен збільшуватись порівняно з вихідною їх кількістю до проходу знаряддя; поверхня поля після проходу культиватора-плоскоріза має бути рівною: середня висота гребенів і глибина борозен по слідах стійок робочих органів — близько 3 см.
Оранка
Агровимоги на умови роботи: використовується на ґрунтах із різними фізико-механічними властивостями твердістю до 3,5 МПа і вологістю оброблюваного шару до 23% при стиглості ґрунту, що дозволяє виконувати технологічний процес; використовується на полях після одно- та багаторічних трав, зернових, овочевих і технічних культур із висотою стерні чи травостою до 25 см та на ділянках із нахилом не більше 8°.
Показники якості: забезпечення повного обертання скиби на глибину від 18 до 30 см; підрізання пожнивних залишків та бур’янів — 100%; глибина загортання рослинних решток від 12 до 15 см від поверхні оранки, при глибині обробітку від 22 до 30 см; обертання пласта повне, кількість фракцій розміром до 50 мм — не менше ніж 75%; середньоквадратичне відхилення глибини обробітку ґрунту — не більше 2 см; гребенистість — не більше 5 см.
Щілювання
Агровимоги на умови роботи: на ґрунтах різного механічного складу на полі зі стернею колосових та інших культур суцільної рядкової сівби, а також із подрібненими рослинними залишками грубостебельних попередників; використовується на схилах до 8°.
Показники якості: глибина щілювання — до 45 см; середньоквадратичне відхилення глибини обробітку — 2 см; підрізання коренів бур’янів на глибині ходу лемешів — 100%; кількість стерні рослинних залишків на поверхні після проходу — 90%.
Боронування
Агровимоги на умови роботи: повинна забезпечуватися робота на необроблених ущільнених ґрунтах різного механічного складу по стерні дрібно- і грубостебельних культур, на грудкуватій оранці після роботи плугів, глибокорозпушувачів та інших знарядь за вологості ґрунту до 23% і твердості до 3,5 МПа; використовується на полях без великих скупчень пожнивних залишків у вигляді куп та валків; повинна забезпечуватися робота на полях із нахилом до 8°.
Показники якості: середньоквадратичне відхилення глибини обробітку ґрунту — 2,0 см; гребенистість — 3,0 см; підрізання бур’янів усіх видів — повне; забезпечення подрібнення пожнивних залишків для стеблистих культур на частки з розміром фракцій до 25 см — 80%; при роботі на стерньових фонах загортання пожнивних решток у грунт — 50%; розміщення незароблених пожнивних залишків на поверхні поля — рівномірне; в обробленому шарі ґрунту вміст грудочок до 50 мм — не менше 65%, понад 100 мм — 35%; кількість ерозійно-небезпечних фракцій ґрунту розміром до 1 мм у верхньому шарі до 5 см не повинна зростати порівняно з їх вмістом до проходу знаряддя; залипання ґрунту і забивання рослинними рештками робочих органів не допускається.
Культивація
Агровимоги на умови роботи: вологість ґрунту — від 8 до 23%, твердість до 2 МПа у горизонті від 0 до 15 см; максимальний нахил поля — 8°.
Показники якості: рівномірний обробіток на глибину в межах від 6 до 12 см; в обробленому шарі вміст грудочок розміром до 25 мм — не менше 80%; поверхня поля після проходу знаряддя повинна бути рівною, гребенистість — не більше 2 см; середньоквадратичне відхилення глибини обробітку ґрунту — 1,5 см.
Сівба зернових культур
Агровимоги на умови роботи: зернові сівалки повинні висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур, насіння яких близьке за розмірами до зернових із заданими нормами висіву. Висівні апарати зернових сівалок повинні забезпечувати норму висіву пшениці у межах 60–260 кг/га, вівса — 100–275 кг/га, ячменю — 90–350 кг/га, гороху — 8–400 кг/га, гречки — 20–75 і проса — 15–30 кг/га. Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не повинно перевищувати ± 3%.
Показники якості: висівні апарати сівалок повинні висівати насіння рівномірно і стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами не повинна перевищувати 6% для зернових культур, 10% — для зернобобових і 20% — для трав. Насіння при сівбі не повинно пошкоджуватись висівними апаратами. Пошкодження насіння зернових культур можливе до 0,2%, а зернобобових — до 0,7%.
Туковисівні апарати зернових сівалок повинні забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Можливе відхилення норми висіву добрив від заданої не більше ± 10%. Нерівномірність висіву добрив між туковисівними апаратами не повинна перевищувати ± 10%.
Сошники сівалок повинні утворювати ущільнене дно борозни, забезпечувати подачу насіння на нього і присипати його вологим шаром ґрунту. Відхилення глибини заробки від заданої не повинно перевищувати ± 15%. При глибині сівби 3–4 см це становить ± 0,5 см, при 4–5 см — ± 0,7, а при 6–8 см — ± 1 см. Сівалки повинні забезпечувати задану ширину міжрядь із можливим відхиленням від неї ± 1 см.
Прикочування поверхні ґрунту
Агровимоги на умови роботи: застосовується на полях за вологості ґрунту від 14 до 23%, твердістю до 1,5 МПа, щільністю до 1,0 г/см³.
Показники якості: глибина обробітку ґрунту ущільненням — 2,5 см; середньоквадратичне відхилення від глибини обробітку — 2,0 см; вміст грудок за фракціями: до 15 мм — до 70,0%; понад 30 мм — до 2,0%; гребенистість поверхні поля — не більше 1,6 см.
Дотримання основних агротехнічних вимог до обробітку ґрунту та сівби надасть можливість оптимізувати роботу МТА при мінімальних витратах ПММ за оптимальної продуктивності роботи ґрунтообробних та посівних машин.
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук,
учений секретар Кіровоградської ДСГДС НААН
