Лущення проводять із метою розпушування ґрунту, збереження вологи, закладання в ґрунт пожнивних решток, шкідників і збудників хвороб культурних рослин, насіння бур’янів до проростання.

Одночасно зі збиранням урожаю починається обробіток ґрунту. Лущення стерні на полі є першою ланкою зяблевого обробітку, що забезпечує розпушування, перемішування, часткове перевертання ґрунту, а також підрізання кореневої системи. Як наслідок загортається у землю частина рослинних решток, а разом з ними шкідники та збудники хвороб сільськогосподарських культур. Крім цього, під час лущення зменшуються втрати продуктивної вологи на фізичне випаровування, створюються сприятливі умови її накопичення за рахунок випадання опадів, проростання насіння бур’янів, які знищуються наступними обробітками.

З кожним роком зростає інтерес до агрегатів, здатних навесні за один прохід підготувати поле до сівби чи принаймні сівалок прямого висіву.

Ефективність лущення зростає із півночі на південь, оскільки у південних областях збирання зернових колосових культур відбувається раніше, ніж у північних, і за тривалої теплої осені бур’яни в цій зоні інтенсивно ростуть і розвиваються, особливо коренепаросткові й післяжнивні.

У посушливих умовах господарювання, після збирання сільськогосподарських культур та в період посухи, важливо зберегти й ефективно використати кожен міліметр продуктивної вологи, яка знаходиться у ґрунті і буде надходити у вигляді опадів. Найкращих результатів за таких умов можна досягти, коли вслід за зернозбиральною технікою невідкладно застосовують агрегати для обробітку ґрунту (лущення стерні, поверхневе дискування). У такому випадку зберігається так званий «тіньовий» ефект від рослин сільськогосподарських культур, коли прямі промені сонця не потрапляють на ущільнений ґрунт, при цьому не відбувається процес «спікання» поверхневого шару з нижніми, що виключає утворення брил (понад 200 мм). При цьому робочі органи ґрунтообробних машин і знарядь краще розпушують поверхневий шар ґрунту.