agro business 160 160

У живленні рослин, формуванні врожаю та його якості поряд із основними елементами — азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою — важлива роль належить бору, йоду, кобальту, марганцю, міді, молібдену, цинку й іншим мікроелементам.

Виходячи з поточної ситуації з опадами, можна обережно спрогнозувати, що в більшості регіонів України навесні волога буде. А отже, ті господарства, що мають кошти, зможуть підвищити інтенсивність вирощування, заклавши підвалини вищого врожаю. Це безпосередньо стосується й мінерального живлення рослин, а саме — внесення гранульованих добрив під передпосівний обробіток.

Весняний догляд за посівами озимини є важливим щодо дотримання агротехнічних заходів і технології застосування захисту рослин.

- Понеділок, 15 березня 2021 14:28

Кукурудза: післясходове харчування

Попри ступінь інтенсивності технології вирощування, кукурудза обов’язково потребує додаткового внесення макро- та мікроелементів після появи сходів. Це пояснюється пролонгованою потребою «королеви полів» у доступному азотному живленні, гострою залежністю її нормального розвитку від цинку, молібдену і марганцю, неможливістю засвоювати фосфор за відносно низьких температур у ґрунті та ін.

Зв’язок строків, способів та місця внесення вапна в сівозмінахзумовлений трьома чинниками: дозою вапнякового матеріалу, відношенням культур сівозміни до реакції ґрунтового розчину, видом (формою) та якістю вапнякового добрива. Рівень зниження ґрунтової кислотності прямо залежить від кількості внесеного вапна, тому роль першого чинника очевидна.

Найбільші витрати в технологіях вирощування культур відводять системі добрив. Добрива є найвпливовішим чинником підвищення врожайності культур. Застосування норм добрив під культури багато в чому залежить від погодно-кліматичних умов і типу ґрунтів. Для різних кліматичних умов і місць розташування регіонів характерні певні види ґрунту.

За період вегетації соя нерівномірно засвоює поживні речовини: меншу кількість — від проростання насіння до початку цвітіння, основну — від цвітіння до наливу бобів. Максимальну кількість азоту й калію соя споживає у фази цвітіння та формування бобів; фосфору та сірки — у фази формування й наливу бобів.

Кукурудза найбільше вбирає азот та калій, але порівняно з іншими рослинами їй також потрібно багато кальцію та магнію. Темпи засвоєння мікроелементів різняться залежно від періоду розвитку, але найбільш інтенсивний попит на поживні речовини у кукурудзи починається із фази 6–8 листків. Загалом вона має дуже високі харчові потреби, тому до весняного підживлення найкраще готуватися заздалегідь.

У багатьох господарствах за ідеальних погодних умов азотне підживлення посівів озимих культур провадять одразу ж після сходження снігу, використовуючи зимову вологу, бо без неї азот у ґрунті не працює — лежить на поверхні й не доходить до кореневої системи. У тих регіонах, де не очікується опадів, підгодівлю здійснюють по ще замерзлому ґрунті. Звісна річ, є ризик втратити до 50% азотних добрив, однак якщо їх не внести взагалі, то за умов подальшої посухи недобір урожаю може бути значущим.

В Україні останніми роками спостерігаються суттєві кліматичні зміни, які впливають на вирощування різних культур, зокрема й кукурудзи. Дві тисячі двадцятий рік також не виняток. Цього року опадів за зимово-весняний період було менше від 15,8 до 54%, ніж за зимово-весняний період 2019-го. Вологість ґрунту навесні 2020 року через малу кількість опадів була в критичному стані (від 50 до 92 мм).

Please publish modules in offcanvas position.