Наталя КУЗЬО, спеціально для «АС» 

Про актуальність овоче- чи фруктосховища для агропідприємців останнім часом сказано і написано дуже багато - ця тема з кожним роком набуває дедалі більшої важливості, адже переваги інвестиції у сховище очевидні як для аграрія, так і для кінцевого споживача. Перший отримує змогу продовжити термін реалізації своєї продукції і вигідніше її продати у «не сезон», другий – якісну продукцію вітчизняного виробництва впродовж цілого року.

Марія ЯРОШКО, магістр МВА, співробітник НімАЦ

Зберегти не лише кількість, а й якість

Вирощений урожай потрібно не тільки зібрати, а й забезпечити його надійне зберігання. А тому зерно перед закладанням до зерносховища очищують від домішок та висушують. Це попереджає небажаний контакт із вологими, сильно пахучими чи отруйними агентами, а також не допускає псування врожаю. Основним завданням при зберіганні зерна є збереження його кількості та якості. Також необхідно пам’ятати про особливе поводження із посівним матеріалом. Він потребує особливого ставлення через часту незавершеність процесу дозрівання.

Марія ЯРОШКО, магістр МВА

співробітник НімАЦ

Збереження та раціональне використання всього зібраного врожаю є пріоритетним завданням кожного господарства.

Валентина СЕРГІЄНКО, канд. с.-г. наук

Інститут захисту рослин НААНУ

Овочеві культури належать до групи соковитих харчових продуктів рослинного походження, які відрізняються від інших сільськогосподарських культур специфікою хімічного складу, тісно пов’язаного з показниками якості. Високий вміст води і легкорозчинний стан сухих речовин створюють сприятливі умови для життєздатності багатьох видів мікроорганізмів, розвиток яких при зберіганні продукції викликає псування товарного вигляду, зниження харчової цінності і значні втрати врожаю.

Тетяна Король, канд. біол. наук

Зважаючи на сучасні закони ринку, коли відразу після збирання збіжжя ціни не радують, виробники найчастіше вважають за потрібне притримати зерно до моменту найбільш сприятливої цінової ситуації. Проте у цьому кроці криється чимало небезпек. Так, за даними ФАО, втрати зерна і зернопродуктів при зберіганні щороку становлять 10-15%. Приміром, у світі від комірних шкідників втрачається стільки зерна, що ним можна було б прогодувати 135 млн осіб.

Період збирання урожаю є напруженим та відповідальним етапом в процесі виробництва зернових культур. Однак найголовніше завдання, яке стоїть перед всіма сільськогосподарськими підприємствами у післяжнивний період, - зберегти вирощене.

Визначальним у процесі зберігання є очищення, адже ступінь засміченості зерна визначає в подальшому його термін зберігання, якісні показники, ціну продажу і отриманий дохід. На зберігання привозять зернову масу, яка містить в собі різні органічні (ціле зерно інших культур, бур’янів, пошкоджені зерна, шматочки стебел, листя, луски, насіння культурних рослин, особливу фракцію складає шкідлива домішка: спориш, головешка, насіння отруйних рослин) і мінеральні домішки (пил, пісок, галька).