Осінній період — це час формування майбутнього врожаю озимих культур. При цьому важливого значення набуває забезпечення здійснення організаційно-господарських і агротехнологічних заходів.

Озимі культури є основою формування і підтримання на належному рівні продовольчого, кормового й експортного балансу держави. Для одержання високих урожаїв озимих зернових культур потрібна своєчасна підготовка ґрунту, внесення добрив і сівба в оптимальні строки.

Урожайність озимої пшениці, залежно від ґрунтово-кліматичних умов та обраної технології вирощування, може різнитися в багато разів. Десь у Великій Британії чи Новій Зеландії ця культура може продемонструвати врожайність понад 15 т/га, а в неозорих степах Казахстану нормальним вражається зібрати 1–1,5 т/га. В Україні ця диспропорція менш разюча, однак якщо на Тернопільщині 10 т/га — не дивина, то на Півдні незрідка, надто ж цього року, молотять по 2–2,5 т/га. Головне, що озима пшениця — це та культура, що рятує фермерів, які змушені працювати за посушливих умов там, де взагалі мало що можна виростити.

Успішною формулою стабільного економічного розвитку будь-якої держави є збільшення її експортного потенціалу. Шляхом підвищення виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема валового збору зерна, Україна в останні десятиріччя набуває високих рейтингів у світовій торгівлі та входить до десятки країн з найвищими показниками експорту зерна. За даними Міністерства аграрної політики й продовольства України, станом на 2019 рік частка експортних операцій, пов’язаних із продовольчим зерном, становила близько 35%. Цілком очевидно, що нарощування темпів виробництва зерна і надалі буде пріоритетним завданням для аграріїв держави.

Великої шкоди пшениці наносять численні шкідники, які провокують різні хвороби. Вони істотно знижують як продуктивність рослин, так і якість зерна. В окремих випадках шкідники можуть повністю знищити врожай.

Восени важливо не допустити пошкодження сходів комахами-фітофагами та ураження хворобами. Насиченість сівозмін озимими зерновими колосовими культурами не повинна перевищувати 40 %, у тому числі озимою пшеницею 30 %.

День поля, який традиційно організовує Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, цьогоріч видався не таким масштабним і велелюдним, як завжди. Свої корективи в насичену програму з виїздом на дослідні поля внесла коронавірусна ситуація. Науковці провели сім засідань, гостей зустрічали в інституті протягом кількох днів невеликими групами. В цьому були і певні переваги: з представниками господарств та виробниками мали можливість більш детально поспілкуватися щодо тих питань, які цікавили їх найбільше.

Цьогоріч пшениця в Україні, вочевидь, буде в ціні. Однак причини такої цілком прогнозованої тенденції не вельми радісні, оскільки у багатьох районах Одеської, а також Херсонської та Луганської областей посіви просто не витримали поєднання екстремальних умов. Сухі осінь та зима, а також нестабільна весна з пізніми приморозками або повністю знищили посіви, або ж спричинили істотне зниження очікуваної врожайності.

Під час визначення строків сівби слід виходити з того, що оптимальні умови перезимівлі і високу продуктивність забезпечують посіви, де рослини вегетували до початку зимівлі 50–55 діб та утворили не менше 2–3 стебел.

Тривалий моніторинг за рослинами пшениці озимої різних строків висіву в зоні Полісся свідчить, що тільки за сівби в оптимальні терміни ця культура може використати необхідні чинники для свого росту і розвитку та забезпечити найвищу врожайність зерна.