У технологічному ланцюжку заготівлі кормів є допоміжне обладнання, яке дозволяє з легкістю вантажити солому і сіно, запресовані в акуратні циліндри чи паралелепіпеди — це захвати для тюків. Їх виготовляють як відомі зарубіжні машинобудівні компанії, так і українські заводи.
Мінералізація пожнивних решток культури-попередника дає змогу компенсувати до 70% потреби з основних елементів живлення рослин, окрім азоту.
Невдовзі після збирання пшениці та ячменю ми радісно почнемо котити полем рулони і закидати до причепів тюки, то варто трішки поговорити саме про цю техніку.
Якщо люди не завжди вважають раціональним придбання зернозбиральних комбайнів, обмежуючись їх орендою, то про подрібнювачі соломи і мови немає. Специфічні мульчувачі можуть пустити, скажімо, по кукурудзі із цілком прозаїчної причини — наявності великої кількості твердих пожнивних решток, які не дають нормально сіяти і погано перегнивають. На пшеничну або ж ячмінну соломи, якщо в нас немає тваринництва, ми звикли дивитися як на діло десяте. Або ж комбайн подрібнить та розкидає, або дисковим агрегатом, якщо її мало здолаємо, або… Про третій варіант із коробкою сірників краще взагалі не говорити.
На ринку з’являються самохідні й причепі машини, що просто у полі виробляють альтернативне екологічно чисте паливо. Вони вивантажують у причіп готові пелети (гранули) із соломи, пожнивних решток та спеціально вирощуваних енергетичних культур, як верба міскантус.
Розглядається технологія спалювання у котлах спресованої у тюки соломи та отримання з її попелу гранульованих мінеральних добрив. Зроблений аналіз застосування котлів, які працюють на спресованій соломі в Данії, представлені їх техніко-економічні характеристики. Приведено розрахунок ймовірної кількості отриманих мінеральних добрив або підживлених гектарів.
Придбання рулонного преса, здавалося б, річ проста: підібрати бажаний розмір тюка, вибрати виробника обладнання, домовитися про ціну та й ніби то усе. Проте не все так легко: не кожна модель чи комплектація може вписатися у технологію на вашому господарстві та не викликати проблем на наступних етапах. Чим відрізняються преса, і що вони можуть?
Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, Львівський національний аграрний університет
Анна КУЗНЕЦОВА, старший дослідник/консультант проекту «Німецько-український аграрний діалог» при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій
Щорічно після збору врожаю зернових Україна отримує близько 50 млн т соломи. Її використовують для годівлі та підстилки тварин, а також для удобрення ґрунтів. Можливий залишок соломи становить 20-40%, який може використовуватись для виробництва енергії та будівельних матеріалів.
Пропоную розглянути три альтернативних варіанти застосування соломи. Це використання для (1) теплопостачання (центрального та у невеликих масштабах), (2) будівництва і (3) пресування у пелети.