На ринку сушіння зерна кукурудзи склалася вкрай несприятлива ситуація. Чи можна частково пом’якшити її вплив на економіку фермерських господарств?

З одного боку, пшениця — далеко не найскладніша для післязбиральної доробки зерна культура й потребує досушування, якщо на час збирання припадають нетипові погодні умови. Та з іншого — останніми роками, а надто цього сезону, таке враження, що ці нетипові умови складаються ледь не щодня. Багато кому, зокрема, навіть у південних регіонах доводиться збирати вологе зерно й, відповідно, думати, як і де його досушувати.

Поза сумнівами власне обладнання для сушіння зерна сьогодні майже для кожного господарства — не розкіш, а нагальна виробнича потреба. Однак не дуже дешева. Проте якщо великі та середні агровиробники можуть придбати в принципі будь-яку модель зерносушарки, то дрібні господарства зрідка можуть їх собі дозволити, лишаючись залежними від чужих елеваторів.

У багатьох господарствах сьогодні вирішують питання з організацією процесу самостійного сушіння зібраного врожаю. При цьому на ринку представлена величезна кількість видів та типів зерносушарок, у тому числі доволі специфічних. Тому поговоримо про модульні агрегати, які сьогодні користуються стабільною і зростальною популярністю серед агровиробників з огляду на можливість нарощувати потужність сушіння зерна у разі потреби.

Ринок зернових сушарок в Україні сьогодні, без перебільшення, можна назвати насиченим. З кожним роком дедалі більше зарубіжних та новостворених вітчизняних виробників пропонують власну продукцію вітчизняним аграріям. З одного боку, це, звичайно, добре, оскільки широкий вибір ще нікому не вадив. Та з іншого, ми маємо розуміти, що елеваторне обладнання, як і інші сільськогосподарські польові машини й агрегати, так само потребують своєчасного сервісного обслуговування. Надто, коли ми маємо на увазі сушарки для зерна, які в сезон працюють у безперебійному режимі.

Чи реально розбудувати інфраструктуру газопостачання господарств аграрної сфери, незалежну від традиційних енергетичних джерел, насамперед від російських газогонів і пов’язаної з ними вітчизняної громіздкої газотранспортної системи? Не тільки реально, а й треба. Як саме?

Обираючи обладнання для сушіння зерна, керівники господарств орієнтуються передусім на економічність його експлуатації. Не будемо розповідати про дорожнечу природного газу та дизельного пального, як і про труднощі підключення до газорозподільчої мережі — це усім відомі речі. Тому не дивно, що ощадливий клієнт сьогодні напитує зерносушарки на альтернативних видах палива, таких як солома, дрова чи пелети. Тим не менш, на системи сушіння зерна на скрапленому газі завжди є стабільний попит, і ми спробуємо розібратися чому…

В офісі холдингу «АгроДженерейшн» у Києві нещодавно пройшов круглий стіл на тему: «Максимальна ефективність та економія коштів при виборі елеваторного обладнання». У плідній дискусії взяли участь виробники елеваторного й сушильного обладнання, будівельно-проектні організації, вчені у галузі теплофізики та безпеки продуктів харчування.