Через загальновідому тенденцію до деградації ґрунтів України (площа їх щорічно збільшується на 100–120 тис. га і досягла наразі 12 млн га) виникла проблема негайного зупинення цього явища.

Добування торф’яної крихти із родовища торфу (болота) можна проводити тільки після осушення останнього. Завдяки осушенню створюються нормальні умови для роботи техніки, забезпечується можливість отримання торф’яної крихти зниженої вологості і зменшується її собівартість, а також видаляється надлишкова волога, під час чого верхній шар торфовища осідає й ущільнюється, знижується рівень грунтових вод на 0,8–1,0 м.