Народний прогноз погоди на 15 травня свідчить: якщо цього дня починають співати солов’ї, значить, «пішло літо на прибуток». Громадська професійна Асоціація «Укрсадпром», у садах якої зацвіли яблуні й персики, та заспівали солов’ї, теж замислилася про майбутні доходи. І влаштувала прес-конференцію у столичній інформагенції «Інтерфакс» на тему «Урожай фруктів і ягід у 2018 році: різке весняне потепління як фактор ризику».
Справа в тому, що цією весною дуже активно почалося цвітіння плодово-ягідних культур. Персики, вишні, абрикоси радували рясним цвітом. Потім на кілька днів вдарила раптова травнева спека, тоді знову похолодало, а далі де-не-де випав град. Ці фактори й викликали побоювання щодо майбутнього врожаю ягід і фруктів. Тому «Украсадпром» вирішив обговорити це й оприлюднити свої прогнози, проаналізувавши фактори, які можуть вплинути на майбутній урожай.
Ще у XIX ст. українські губернії виробляли понад 75% урожаю плодів та ягід Російської імперії. Однак дві світових війни і комуністичний терор на селі практично знищили українське промислове садівництво. Його відродження почалося лише з 1950-х років минулого століття. В Україні створювалися селекційні станції, втілювалися дослідницькі програми. Навіть усесвітньо відомий режисер Олександр Довженко доклався до цієї справи: він власноруч саджав яблуневий сад на території київської кіностудії. Однак мілітаризована економіка УРСР і подальший розпад Радянського Союзу знову призвели до занепаду промислової садово-ягідної галузі. Більша частина насаджень, які збереглися — це присадибні невеликі господарства, дачні ділянки.
На щастя, в останнє десятиліття українське садівництво і ягідництво почало відроджуватися. Десь приблизно третина галузі — це старі сади, закладені ще в еру «колгоспного палеозою». Але закладаються й нові інтенсивні, у галузь йдуть інвестиції — вона затребувана, до того ж орієнтована на експорт.
Що ми нині вирощуємо і продаємо? Серед фруктів лідерами є яблука (55%), за ними йдуть плоди слив, вишень, також черешні й абрикоси. В ягідній групі вирощуваними є полуниця, чорна смородина і малина. Останнім часом входить у моду лохина — відносно нова культура для України. Також на нашому ринку збираються дикорослі ягоди — наприклад чорниця.
Сучасний стан галузі окреслив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка. Під плодово-ягідними культурами в Україні зайнято понад 220 тис. га землі, у галузі працює 1,5 тис. великих господарств. Різке потепління на початку травня спровокувало швидке цвітіння культур: воно пройшло за 5–10 днів замість звичайних 2–3 тижні. Крім того, у вегетаційний період плодово-ягідні культури отримують менше вологи, ніж потрібно, тоді як лише 15% господарств мають зрошувальні системи. Негативним фактором впливу на плодові дерева в період вегетації також стали потужні вітри. Однак у разі сприятливих погодних умов валовий збір плодово-ягідних культур буде більшим, ніж торік, вважають активісти «Укрсадпрому». Десь 2 млн т плодово-ягідної продукції ми зібрали минулого року. Це разом з яблуками, з усім. Цього року прогнозується урожай на тому ж рівні. Але варто розуміти, що велика кількість виробників не враховується статистикою. Бо ягоди вирощують на дачних ділянках, у старих закинутих колгоспних садах. І переробляються також нерідко «в тіні» неформального сектору економіки — варять джеми десь у гаражах чи на закинутих фабриках.
Ліліана Дмитрієва, директор плодорозсадника «Брусвяна», також перерахувала кілька факторів, що можуть негативно вплинути на обсяги врожаю. Але й розповіла, зокрема, про продаж ягід, якщо урожай зросте. Традиційний ринок збуту у Росії на сьогодні для нас закритий. Не дає РФ транспортувати через свою територію в інші країни бувшого СРСР. Більш-менш вдається продавати ягоди у сусідню Білорусь. Однак у нас є усі шанси виходу з ягідними культурами на нові ринки. Загалом експорт ягід поки що становить до 12% від внутрішнього виробництва. Вірогідно, він зростатиме.
Також читайте: Ліліана Дмитрієва: «Нема цікавішої справи, ніж ягоди»
Старший науковий співробітник Інституту садівництва НААН України Олег Китаєв уточнив, що «рано прогнозувати врожай кісточкових і зерняткових культур, оскільки попереду ще три хвилі опадання зав’язі. Остання буде в червні, після чого вже можна робити більш точні прогнози», — сказав науковець.
Отже, більшістю фахівців усе-таки на 2018 рік прогнозується збільшення урожаю зерняткових, кісточкових, ягідних культур. Члени «Укрсадпрому» не очікують суттєвого зниження вартості ягід і фруктів на внутрішньому ринку, що пов’язано зі зростанням цін на засоби захисту рослин і добрива, а також із високою затребуваністю їхньої продукції на експорт. А загалом українські виробники в змозі витримати конкуренцію і забезпечити населення України та Євросоюзу якісною органічної ягодою.
На прес-конференції журналістів цікавили й питання переробки. На ці цілі йде в основному сировина, вироблена населенням, тоді як фермери намагаються орієнтуватися на більш дорогий свіжий ринок та експорт. Понад 60% плодово-ягідної продукції переробляється в Україні. Ринок плодоовочевої переробки швидко еволюціонує, збільшуються інвестиції у цей сектор. У нас є потужності для приготування джемів та соків, харчових компонентів у йогурти й морозиво. Але найбільш поширені такі порівняно нескладні види переробки, як заморожування, сушіння й консервування. Пані Дмитрієва зауважила, що нині у кондитерській промисловості вже частіше використовують живі ягоди, а не смакохімічні замінники, як було ще донедавна.
Зачіпалося й питання виробництва алкогольних плодово-ягідних напоїв. Як вважає пан Крошка, це поки що лишається на рівні хобі: наливки, лікери тощо. Хоча на Закарпатті вже є підприємства, які розвиваються у цьому напрямі. Але індустрія алкоголю — це й вартісні зарубіжні технології, і дорогі ліцензії, тож тут швидких результатів не чекаймо.
Слід відмітити ще такий позитивний момент. Між Асоціацією «Укрсадпром» та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) підписано Меморандум, згідно з яким протягом 2018 року в українському садівництві та ягідництві діятимуть аграрні розписки. Це дозволить без зайвих юридично-організаційних клопотів і застави брати кредити під купівлю техніки й агрохімії.
Наразі на ринках усіх видів ягідної продукції росте як споживання, так і виробництво й переробка. Відтак, галузь має добрі перспективи розвитку, а яким буде урожай — побачимо й попрацюємо на те, щоби його примножити.
Коментарі
Дмитро КРОШКА, голова Асоціації «Укрсадпром»
— Цього року ми очікуємо на 420–480 тис. т плодово-ягідної продукції. А разом з яблуками, з горіхоплідними, з усім — 2 млн т. Я втішений, що ми змінили сальдо зовнішньої торгівлі з негативного на позитивне. Розширюємо експорт. Ми вперше транспортували яблука в ОАЕ. Технологія виробництва сьогодні передбачає від самого початку розуміння, як і куди ми збираємося продавати свою продукцію. Відтак, вона створюється відповідно до попиту й графіку постачань.
Фруктово-ягідні й переробні підприємства на сьогодні є бюджетоутворювальними у багатьох районах. Хочу сконцентрувати увагу й на проблемі трудової міграції. Це теж фактор, який може вплинути на збір врожаю цього року. Збирання ягід потребує ручної праці, а рук у сільській місцевості бракує. Промислові переробні підприємства нині зацікавлені залучати людей, тому платять гарну офіційну зарплату на рівні майже європейському. Треба прагнути заробляти й витрачати гроші в Україні.
Олег КИТАЄВ, канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ
Ми потерпали від осінніх дощів. Перезволоження ґрунту підвищувало ризик для дерев взимку. На щастя, зима була не суворою, але затяжною — ще у березні ми бачили снігопади. Потім вдарила спека. Навесні було побито 12 температурних рекордів. Все це впливає на квітування й запилення рослин. Фактично, зима й літо «від’їли» весну. Сильно можуть зашкодити квіту також вітри й суховії. Абрикос, наприклад, квітує дуже обережно, зав’язь слабенька. Однак рано прогнозувати врожай кісточкових і зерняткових культур, оскільки попереду ще три хвилі опадання зав’язі. Остання буде в червні, після чого вже можна робити більш точні прогнози. Щодо переробки: колись українські яблука їли всі — від Далекого Сходу до країн Балтії. А наші заводи, що виробляли плодово-ягідне вино, джеми тощо, давали до 40–45% доходів бюджету УРСР. Так що перспективи розвитку переробки є чималі.
Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"