Лейтмотив події
Місце заходу було обрано невипадково, бо на Фастівщині успішно працює один із відомих виробників насіння гречки за класичною технологією — сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога», директором якого є Микола Малієнко, голова згаданої асоціації. Він повідомив, що завдяки застосуванню сучасних технологій агрофірма спроможна отримати врожай у 33 тис. т/га цієї культури. Згодом аграрій охоче поділився із присутніми професійними «секретами».
Проте не обмін досвідом був цього разу лейтмотивом позапланової зустрічі. Згуртувало занепокоєння загрозливими тенденціями, що склалися у сфері вирощування та переробки гречки, за обсягами виробництва якої ми до недавнього часу були третьою країною у світі після Китаю та Російської Федерації.
Особливо критичною є ситуація із площами для посіву гречки в Україні. Вона зумовлена різким падінням закупівельної ціни на насіння, яка сягала нині 5,5–6 тис. грн/т. До такого рівня аграрії змушені були опустися, щоби залишитись конкурентоспроможними на внутрішньому ринку. Маючи залишки нереалізованого з минулорічного врожаю зерна гречки, вітчизняні фермери утримуються від того, щоби виділяти площі для її посіву поточного року.
На нараді йшлося про штучне пригнічення галузі, однією із ключових причин якої є експансія на український ринок із боку закордонних і переважно недобросовісних конкурентів-постачальників гречаної крупи.
Королева круп
Гречка є традиційним продуктом харчування для пересічного українця і вважається «королевою круп», оскільки має надзвичайно великий позитивний вплив на здоров’я людини. Вона рекомендована як універсальний компонент оздоровчого, дитячого та лікувально-профілактичного, у тому числі дієтичного харчування. У раціоні їстівних продуктів українців значне місце посідають зернові, в тому числі круп’яні культури — 45% від загалу. Крупи доступні практично всім верствам населення, вони в переліку продуктів харчування першої необхідності. Із зерна гречки виготовляють крупи та борошно.
Вона — добрий матеріал для виготовлення ліків. Зокрема, з її квіток і пагонів виробляється рутин. Відходи від переробки зерна — поживний корм для худоби і птиці. Вона є також однією з основних медоносних, поукісних і найбільш рентабельних культур. У сівозміні гречка добре пригнічує бур’яни, покращує фізичні властивості і родючість ґрунту, фітосанітарний і загальний екологічний стан. Крім того, вона використовується як страхова культура.
Держава підтримує гречкосіїв
– Мінагрополітики та сільгоспвиробникам необхідно об’єднати зусилля для пошуку шляхів підвищення рентабельності виробництва гречки, оскільки останніми роками у цій царині спостерігається певна циклічність, — зауважив, звертаючись до учасників наради Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Він повідомив, що у середніх і великих сільськогосподарських підприємствах ця рентабельність становила у 2013 році 1%, у 2014-му — 29,5%, у 2015-му — 100%. Позаминулого року почався процес зменшення рівня рентабельності.
Коли в Україні зменшується площа під гречкою, насиченість внутрішнього ринку компенсується за рахунок зовнішнього постачання, подекуди неякісним продуктом. Тому, на думку чиновника, завдання Уряду — підвищити рентабельність виробництва цього унікального за своїми властивостями дієтичного продукту. Необхідно додатково стимулювати виробників вирощувати саме цю культуру.
Зі слів Віктора Шеремети, наразі слід очікувати покращення привабливості виробництва гречки. Мінагрополітики опрацьовує можливість надання державних дотацій фермерам у майбутньому для того, щоби такі культури, як гречка та жито, були економічно вигідними для них.
Вже сьогодні діють програми державної підтримки аграріїв, якими передбачено компенсацію 80% вартості закупленого насіння української селекції, що суттєво зменшує собівартість виробництва гречки.
Загрозлива тенденція
Вирощуванням гречки у світі загалом займаються лише 24 країни. Основними її виробниками у Європі є Білорусь, Литва, Польща, Росія, Україна, Франція; в Азії — Казахстан, Китай, Корея й Японія; на американському континенті — США, Канада та Бразилія; в Африці — ПАР.
За висновками Міжнародної асоціації гречки, сучасний рівень виробництва гречаної крупи в Україні не задовольняє попит населення. Ринок гречки в Україні дефіцитний. Так, скажімо, якщо у 2000 р. ця культура вирощувалася на площі 574 тис. га, то в останні п’ять років — лише на 110–160 тис. га з обсягом виробництва 150–180 тис. т.
Розрахункова норма щорічного споживання гречаної крупи людиною становить 6,8 кг, що для нинішньої кількості населення України дорівнює близько 204 тис. т.
Щонайменше 200 тис. т зерна потрібно для відновлення експортного потенціалу країни, а це потребуватиме наявності в загальнодержавному балансі приблизно 500 тис. т. Для цього, за оцінками експертів, необхідно розширити площі посіву під гречкою до 255–300 тис. га. Тенденція до зменшення посівних площ негативно впливає і на стан бджільництва, оскільки заміни гречці як медоносу не існує.
Експансія Росією
Починаючи з 2016-го, третій рік поспіль Російська Федерація проводить агресивну демпінгову політику у царині поставок зерна та крупи гречки на територію України. Торік, за даними Держстату, тільки офіційно до України завезено 15,9 тис. т зерна гречки. У цій масі 12,7 тис. — продукт російського походження. Крім того, на вітчизняний ринок імпортовано 19,7 тис. гречаної крупи, з яких 17,3 тис. т. з Казахстану. Зверніть увагу, природні умови в цій країні такі, що не є придатними для культивування гречки. Виробити там зерно чи гречану крупу в достатніх розмірах, а тим паче таких, що забезпечили б постачання цих товарів на зовнішні ринки, не є можливим.
Згідно з дослідженнями Міжнародної асоціації гречки, загальний обсяг імпорту з Росії за весь 2017 рік становить щонайменше 60 000 т крупи. У цьому контексті варто зазначити, що у 2011 році обсяг гречки, імпортованої Україною, сягав лише 20 т, тобто був у 3000 разів нижчим, ніж нині.
Згідно з результатами досліджень незалежних вітчизняних експертів, левові обсяги гречаної продукції завезено через різноманітні напівлегальні схеми. Крім обмеження інтересів внутрішніх виробників, вкрай важливо також наголосити, що в більшості випадків імпортована гречана крупа не відповідає нормам ДСТУ і є шкідливою для здоров’я людини. На це вказують результати аналітичних досліджень українських незалежних фахівців.
– Перевірки імпортних казахських (а фактично російських) партій показали, що крупа не відповідає нашому ДСТУ 4524: 2006 «ГРЕЧКА Технічні умови», — повідомив уже згаданий вище Сергій Громовий. — Вона пересушена. Там немає жодної поживної цінності. Це сміття, яке навіть за механічними показниками не відповідає цьому стандарту.
Зухвалий і неконтрольований імпорт російської гречки за демпінговою вартістю спричинив надзвичайно різке падіння рівня закупівельних оптових цін на крупу на внутрішньому ринку. За останні дев’ять місяців вони знизились у 2,5–3 разів.
Ввезення зерна та крупи гречки з Російської Федерації та Казахстану вже спричинило падіння ціни на зерно гречки до рівня, нижчого за собівартість. Як наслідок, сільськогосподарські виробники втрачають економічну мотивацію у подальшому вирощуванні культури.
За прогнозами Міжнародної асоціації гречки, цьогоріч передбачається зменшення посівних площ під гречкою учетверо-п’ятеро. Очікується, що обсяг вирощеного зерна становитиме 40–50 тис. т, причому тільки 50–60% із нього буде товарне зерно, що є дуже низьким показником.
Гречка та соціальна стабільність
Ситуація, спричинена діями Російської Федерації, уже вкрай негативно вплинула на українську переробну промисловість: з кінця літа минулого року припинила свою роботу низка найбільших вітчизняних підприємств цієї галузі. У Міжнародній асоціації гречки вважають, що це є одним із проявів того, як Кремль реалізує свої плани із ведення так званої гібридної війни на теренах України.
На робочій нараді йшлося про те, що керівництво Росії прагне знищити українську гречану галузь. Досягнувши цієї мети, агресор, імовірно, вдасться до штучного замороження поставок гречки в Україну. Це може трапитись уже наступного року. Через те заміни російській гречці в достатніх обсягах не існуватиме, така ситуація здатна спричинити значне загострення соціальної напруги на кшталт хлібних бунтів, а отже, викликати і політичну кризу в державі, що особливо небезпечно в часі виборів, які відбудуться у 2019 році.
На цьому тлі, як випливає із виступів учасників наради, відсутність достатньо ефективної превентивної державної політики у гречаній царині не зменшує загрози національній продовольчій безпеці, а бездіяльність стимулює країну-агресора і надалі розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
Суто внутрішні проблеми
Крім того, у Міжнародній асоціації гречки відзначають і незалежні від зовнішніх впливів чинники, що призвели галузь до стану стагнації: відсутність дієвої державної політики в сфері регулювання процесів виробництва гречки; розрізненість виробників насіння, зерна, крупи; технологічну занедбаність як причину невисокої урожайності.
Йшлося на заході і про такі несприятливі для розвитку галузі фактори, як:
- відсутність налагоджених інтегрованих схем між виробниками та переробними підприємствами;
- відсутність належного державного контролю якості, ціноутворення на ринку круп;
- надто обтяжливі логістичні витрати;
- несприятлива кон’юнктура ринку збуту кінцевого продукту;
- витрати на вирощування гречки на 1 га удвічі вищі, ніж інших зернових.
Настанови владі
На нараді було озвучено звернення Міжнародної асоціації гречки до Уряду.
Автори цього документа просять можновладців вжити невідкладних заходів щодо протидії знищення вітчизняної гречаної галузі та дати дієву відсіч російським агресіям на цьому напрямі.
З цією метою пропонується невідкладно:
- запровадити дієві механізми заборони імпорту насіння, зерна та крупи гречки виробництва Російської Федерації як із території Казахстану, так і з митної території Євразійського союзу. Задля цього внести зміни до урядової постанови № 1147 від 30.12.2015 р. «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять із Російської Федерації», доповнивши перелік товарів такими позиціями: зерно гречки, насіння гречки УКТЗЕТ 1008100000; крупа гречана лущена УКТЗЕТ 1104291700; крупа гречана січка, пластівці, обрушена УКТЗЕТ 1104290800;
- розпочати проведення антидемпінгового розслідування проти Росії та Казахстану щодо поставок зерна та крупи гречки;
- звернутись до СБУ з ініціативою про виявлення, розслідування та ліквідації злочинного угрупування, яке сприяє Росії успішно реалізовувати план знищення гречаної вітчизняної галузі;
- розробити та втілити в життя систему дотацій і податкових пільг вітчизняним виробникам на вирощування гречки;
- розробити державну програми поетапного розширення площ посівів під гречкою до 255–300 тис. га;
- запровадити для виробників гречки механізми здешевлення орендної плати за землю;
- залучити до виробництва гречки мережу державних підприємств Національної академії аграрних наук України та Мінагрополітики, Міністерства освіти, Міністерства оборони, Мінекономіки на площі не меншій ніж 5% сівозміни;
- передбачити закупівлю гречки з урожаю 2017–2018 рр. до Аграрного фонду;
- внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», передбачивши виділення коштів на дотації сільгоспвиробникам із розрахунку не менш ніж 5000 грн/га посіву гречки за умови обов’язкового використання виробником вітчизняного насіння високих генерацій (не нижче першої репродукції), передбачивши при цьому відшкодування сортнадбавки на куплене насіння.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
