Хлібні кораблі і зернові королі

Хлібні кораблі і зернові королі

/ Подія / П'ятниця, 15 червня 2018 12:17

У Києві 18–19 квітня пройшла масштабна XV Міжнародна конференція «Зерно Причорномор’я». Вона підтвердила свій статус одного з найбільших у світі зернових форумів, об’єднавши понад 700 представників із 450 аграрних компаній із 50 країн. Провідні глобальні експерти висвітлили поточні зміни в агросекторі, дали прогнози щодо розвитку регіональних ринків зернових і продуктів їх переробки з точки зору виробництва й споживання.

Учасниками конференції стали найбільші українські та зарубіжні виробники сільськогосподарських культур, трейдери й переробники зерна і борошна, сільськогосподарські підприємства, а також представники банків, інвестиційні фонди, фірми страхування й логістики. Конференція стала платформою, на якій відбулося інтенсивне обговорення ринкових тенденцій Чорноморського регіону, експорту зерна й борошна, інвестицій у хлібний бізнес. У фокус обговорення потрапили сучасний стан і найближчі перспективи зернового ринку.

 

Конкуренція зростає

Світова конкуренція на ринку зерна зараз загострилася як у виробництві, так і у сфері споживання. У найближчі роки ця тенденція збережеться. Про це заявив генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. Конкуренція у регіоні Чорного моря на світовому зерновому ринку нині серйозна. Зокрема, до 2025 року Україна зможе розширити посівну площу не більш ніж на 1,1 млн га, Росія — на 3–9 млн га. Тоді як протягом того самого періоду Бразилія здатна збільшити посівний клин лише під сою на 19,4 млн га і кукурудзу — на 7,5 млн га. Свою продукцію бразильці готові вести по всій планеті.

На думку пана Феофілова, для підвищення конкурентоспроможності варто звернути увагу на інтенсифікацію сільського господарства, технології високого рівня. Експерт пояснив, що за попередні роки країни Чорноморського регіону показали прогрес на світовому ринку за рахунок низьких витрат виробництва. Він детально не розшифрував, що має на увазі, але це й так зрозуміло всім, хто стежить за аграрним життям: низька заробітна плата у сільськогосподарській сфері і незначна вартість оренди землі, «замороженої» мораторієм на вільний ринок.

Дискусії йшли навколо споживання продуктів харчування та сільськогосподарської продукції: яким є попит, ризики, тенденції. В цілому, нестабільність на ринку зерна зростає, а це означає, що його гравці на підвищують як свої ризики, так і можливості, вважає експерт агентства «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко. Внаслідок скорочення російських поставок на зовнішні ринки Україна планує поліпшити свій експорт зерна, збільшивши його до 42 млн т у наступному році. Конкуренція на ринках пшениці нині помітно переміщується в Азію. Основним споживачем української пшениці в регіоні стане Індонезія. Таку думку висловила пані Малишко, і більшість експертів із цим погоджується. Вона вважає, що Україна здатна збільшити експорт пшениці в наступному році на 45% на Філіппінах та 11% в Індонезії. Щодо кукурудзи, то Південна Америка все частіше виступає проти її виробників навколо Чорного моря, витісняючи нас із ринку ЄС. Дуже активна в кукурудзяній конкуренції Бразилія.

 

Життєво важлива Азія

Цікаво виступив Ерік Норланд. Він є старшим економістом CME — групи фінансистів Чиказької товарної біржі, доволі впливової у сфері фінансової аналітики. Досить сказати, що CME є власником усесвітньо відомого індексу Доу-Джонса (Dow Jones) — своєрідного «термометру» світової економіки. Україну пан Норланд назвав «хлібним кошиком планети». Корисно було почути його думку про вплив Китаю на зростання світової економіки та продовольчих ринків — зокрема кукурудзи, сої й пшениці. Китайська економіка має величезний вплив на ціноутворення сировини. За даними офіційної статистики, зараз Китай має «підозрілу стабільність» (на думку пана Норланда) на рівні 6,5–7% зростання на рік. Експерт також проаналізував, як впливають дії американського федерального резерву на коливання долара США.

Ще один іноземний аналітик Ґурусвамі Чандрашекар є економічним радником при Торгово-промисловій палаті Індії, консультантом Центру міжнародної торгівлі ООН у Женеві. Він докладно розповів про попит і споживання зернових та олійних культур в Азії — регіоні, який є дуже перспективним для тих, хто вирощує зернові й бобові культури. Також великим ринком для продовольчого бізнесу залишаються країни Африки. Туди постачають борошно із життєвоважливими добавками — вітамінами, залізом тощо.

Несподівані для вітчизняних аграріїв думки прозвучали у виступі Стефана Бернара, голови потужного фермерського кооперативу Invivo Trading (Франція). Члени його, об’єднавши заради спільної мети тисячі фермерів, зуміли стати одним із найбільших виробників та експортерів зернових і олійних культур у Євросоюзі. Пан Бернар розповів про те, як кооперативний рух відіграє провідну роль навіть на таких великих ринках, як європейський.

Доповідачі відзначали, що зернова торгівля потребує загального економічного зростання країн, а воно нині майже всюди в регіоні Чорного моря уповільнилося. Впливає на ціни сировини й монетаристська політика провідних держав, яка нині теж не надто сприяє подорожчанню зернових.

11 378 25

 

Борошно. Макарони. Фінанси

Багатьом як вихід бачиться нарощування переробки. Цей тренд найбільш переконливо в Чорноморському регіоні демонструє Туреччина. Нам слід звернути увагу на експорт не тільки збіжжя, а й продуктів її переробки. Насамперед борошна, про що докладно говорив Ігор Кобеля, директор Української борошномельної компанії (Черкаси). Але йшлося також про макарони, печиво, крекери та інші продукти переробки зерна. Зокрема, докладно розказав про цей сегмент продовольчого ринку турецький експерт Фаїк Генч. А начальник комерційного управління холдингу «Миронівський хлібопродукт» Григорій Копилевич розповів про вертикально орієнтовану модель переробки зерна: спочатку на комбікорми, потім — на курятину.

Не обійшли обговоренням учасники конференції й проблеми фінансування хлібного й зернового бізнесу. Народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко висловив переконання, що державі дуже важливо звернути увагу на монетарну політику та спростити кредитування аграріїв і переробників. Бо наші банки поки що не хочуть надавати не лише інвестиційні ресурси, а й навіть поповнювати обігові кошти. Голова правління банку «Креді Агріколь» (Credit Agricole) Жан-Поль Пьотровскі сказав, що Україна за останні роки продемонструвала прогрес в аграрному секторі. Провідною силою сільського господарства країни, вважає банкір, є ферми, що обробляють від 200 до 400 га.

Фермерів слід кредитувати енергійніше, бо агробізнес перспективний — з цим погоджувалися всі. Але знову ж таки проблемою є застава. В усьому світі найзручнішою заставою є право на володіння землею, та в Україні це не працює через нескінченний архаїчний мораторій. Учасники XV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я» обмінялися актуальною інформацією про нинішні ринкові тенденції, успішні бізнес-стратегії. Окремим компаніям вдалося укласти перспективні угоди.

Коментарі

11 378 26 1Ґурусвамі ЧАНДРАШЕКАРрадник Торгово-промислової палати Індії, консультант Центру міжнародної торгівлі ООН

— Я хотів би передати вам привітання від усіх 1,3 млрд жителів Індії. Ви можете любити або ненавидіти Індію, але ви не можете бути байдужими до нас. Наша країна є великою за історією та одним із найбільших ринків для виробників продуктів харчування. У нас середній платоспроможній клас сьогодні становить 65 млн людей, і щорічно він зростає на 10 млн. Крім Індії, є ще Азія: Китай, Пакистан, Бангладеш, Індонезія — дуже перспективні країни для імпорту аграрної продукції. Є багато менших країн, де вас також хотіли б бачити. На виробництво сільськогосподарської продукції суттєво впливає погода. Ця весна, коли йшла посівна на півночі Індії, де вирощується пшениця, видалася дощовою. Прогноз урожайності нашого уряду, швидше за все, має бути скоригований у бік зниження. Проте уряд Індії щорічно купує 30 млн т зерна на рік, щоб мати резерв для розподілу серед бідних — відповідно до програм громадського благополуччя. У нас в країні складно розширити площі посівів або збільшити врожайність, тому уряд готовий докуповувати пшеницю на вільних ринках, у тому числі й в Україні.

11 378 26 2Ольга ТРОФІМЦЕВАзаступник Міністра аграрної політики та продовольства України

— Зерно було, є і буде одним із найбільш важливих товарів у світі. Я пишаюся тим, що Україна є найбільшим експортером зерна. Цією весною ми спостерігаємо посіви в доброму стані, і можемо передбачити, що урожай буде не гіршим, ніж у попередні роки. Ми покращуємо доступ до сільськогосподарських технологій, зростає урожайність. Але також прагнемо до диверсифікації сільськогосподарського виробництва та експорту. Я хотіла б звернути вашу увагу на наші інші важливі культури. Наприклад, на бобові.

Для нас важлива й диверсифікація експортних ринків. Китай, Індонезія — так. Але ми шукаємо й нових покупців: на африканському континенті, в Азії, на Далекому Сході. Незабаром, сподіваюсь, ми почнемо експортувати пшеницю до В’єтнаму. Нам відомі проблеми з транспортом: за останні два роки було важко перевозити сільськогосподарську продукцію у порти. Ми працюємо з українським урядом, із міністерством інфраструктури, приватним бізнесом, бо тільки, об’єднавши зусилля, можна вирішити цю проблему. Тема ринку землі теж не зникла з порядку денного. Зараз доробляються технічні нюанси, і раніше чи пізніше ринок землі запрацює.

11 378 26 3Фаїк ГЕНЧгенеральний директор трейдингової компанії AgriPro (Туреччина)

— У Туреччині населення становить 81 млн людей. Торік наш валовий національний продукт виріс на 7,4%, випереджаючи навіть Китай та Індію. Ми виробляємо 21,5 млн т зерна щорічно, і стільки ж приблизно споживаємо. Але в той же час ми експортуємо 3,5 млн т борошна, й зерно для цього імпортуємо. Це близько 5 млн т — ввозимо в основному з Росії та Литви. Щодо експорту борошна, то ми вийшли на перше місце в світі, нещодавно обігнавши Казахстан. Згідно з даними нашої федерації борошномелів, торгівля борошном дає Туреччини $4,9 млрд щорічно. Ми продаємо його до Іраку, Судану, Сирії — ці три ринки становлять близько 60% нашого експорту. Збут турецького борошна зростає також в Анголі, Мадагаскарі, Індонезії, Ізраїлі. У цих сферах, очевидно, ми будемо конкурувати з Україною. Туреччина продає борошно навіть у США, щоправда, обмаль. Скажете, дивно? Так, але й почесно. Експорт наших макаронів теж зростає. Минулого року він становив 1 млн т.

Іншим ринком iз доданою вартістю, що швидко зростає, є експорт печива. У 2017 році він досяг 0,5 млн т. Також ми виробляємо та експортуємо крекери зі спеціальних сортів пшениці — це теж добрий бізнес. Як відомо, у Туреччини з Росією виникли торговельні «тертя». В основному та війна асоціювалася із турецькими помідорами, але й інші продукти також були забороненими. Через це ми почали купувати пшеницю не в Російській Федерації, а в Німеччині, Франції та Україні. Сьогодні конкуренція зростає скрізь, і всі ми повинні вміти боротися за ринки.

 

Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 19 липня 2018
ЄС є одним із головних покупців вітчизняного солодкого продукту.
ЄС є одним із головних покупців вітчизняного солодкого продукту.
19 липня 2018
 19 липня 2018
У минулому сезоні державна корпорація перевищила попередні продажі до КНР удвічі.
У минулому сезоні державна корпорація перевищила попередні продажі до КНР удвічі.
19 липня 2018
 19 липня 2018
Шукатимуть контрабандистів лісу-кругляка, про яких вже написали закордонні ЗМІ.
Шукатимуть контрабандистів лісу-кругляка, про яких вже написали закордонні ЗМІ.
19 липня 2018
 19 липня 2018
В Україні почали вирощувати «дизайнерські» фрукти. Поки що попит є лише серед ресторанів.
В Україні почали вирощувати «дизайнерські» фрукти. Поки що попит є лише серед ресторанів.
19 липня 2018

Найближча подія

26 лип. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT Південь Херсон 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.