Навіщо нам діджиталізація?

Навіщо нам діджиталізація?

/ Подія / Четвер, 19 липня 2018 14:47

Україна за кількістю працівників ІТ-сфери вважається одним із лідерів у Східній Європі. У нас налічується близько 90 000 таких фахівців. Цей сектор економіки розвивається напрочуд динамічно: за 2017 рік маємо плюс 27%, попередні кілька років демонстрували приблизно таку ж вражаючу динаміку. Ще один активний сектор економіки України — аграрний. І багато хто вважає, що було б дуже ефективно поєднати дві найперспективніші галузі України — сільське господарство та Інтернет-технології.

Поки що стійкий контакт між аграріями і «айтішниками» не налагоджений. Програмісти зазвичай не уявляють, які програми потрібні сільському господарству, а аграрії не можуть сформулювати чіткого замовлення для цифровізації (тобто застосування до цифрових або діджитальних технологій) своїх потреб. На «змичку», зближення двох перспективних сфер економіки України й було направлене засідання в офісі Української аграрної конфедерації, проведене у форматі «Challenge AГРО» під головуванням народного депутата Леоніда Козаченка. Протягом майже двох годин експерти ІТ-сфери Ярослав Бойко та Юрій Петрук відповіли на найгостріші запитання, поставлені на сторінці Української аграрної конфедерації у Facebook агрономами, фермерами, експертами та студентами аграрних вишів.

На сьогодні деякі українські компанії вже продають за кордон системи контролю висіву, програмне забезпечення, різноманітні сенсори, GPS-обладнання, автопілоти й системи паралельного водіння машин, літальні дрони. Наші айтішники працюють у складі міжнародних корпорацій над розробкою безпілотних тракторів, сервісів обробки геопросторових даних, систем швидкого прийняття рішень. Розпочато рух у напрямі «Діджітал Фармінг» (Didgital Farming) — систем управління аграрним виробництвом, що ґрунтується на досягненнях Інтернет-технологій. «Діджиталізація та роботизація зробить нас глобальним лідером на світовому ринку», — сподівається Леонід Козаченко.

В українських аграріїв формується позитивне ставлення до використання програмних продуктів у своєму бізнесі. Сьогодні мало чи не кожна компанія каже: «ми пишемо свій софт під такі й такі функції». Але реальних наслідків мало.

 

13 380 23 1

Робот-агроном Боні Роб від машинобудівної компанії Amazone

 

Голова правління профільної Асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук перерахував ті сфери діджиталізації (тобто цифрових технологій), які в сільському господарстві вже зайняли помітне місце: бухгалтерські процеси, робота з персоналом, постановка завдань, що видаються на виробництво, автоматизація поставок і логістики.

А от із роботизацією у сільському господарстві України поки що не дуже. На роботів покладаються доволі прості функції — мийка, прибирання складів тощо. Журналістам «Агробізнесу Сьогодні» кілька років тому довелося побачити, як працює робот-агроном на ім’я Боні Роб на дослідному полі німецької машинобудівної компанії Amazone неподалік Лейпцигу. Польовий робот діє за допомогою камер і датчиків, може визначати GPS-координати окремих рослин, складати технологічні карти робіт.

Хоча це стійкий світовий тренд вже й у тваринництві: у Німеччині й Франції нині до 35% доярського обладнання становлять роботи, у Данії — понад 50%, Нідерландах — 60%. У нас теж цей напрям потроху починає розвиватися. Наприклад, у Житомирської області сільськогосподарська компанія «Україна» укомплектована кількома роботами-доярами виробництва французької компанії «ДеЛаваль».

Хоча діджиталізація у молочнотоварному секторі, на жаль, пробуксовує. «Це не прибутково поки що, але ми теж намагаємося рухатися у цьому напрямі», — вважає Юрій Петрук. Хоча технічно в світі вже існують готові рішення для ферм і молочнотоварних комплексів. В Україні ж поки що найбільш популярні ті технології, які швидко окуповуються — протягом двох років. Це облік земельного банку, дистанційний контроль пального в баках рухомої техніки, агрохімічний аналіз ґрунту. Інші ж, які окупні протягом 5–7 років, для українських компаній — неприпустима розкіш. Холдинги ж орієнтуються навіть не на прибуток, а на моду, тренд який вони бачать, відвідуючи зарубіжні виставки. Це дає помітний ефект: цього року кілька агрохолдингів, випробувавши технології точного землеробства на невеликих ділянках, запровадили їх уже у промислових масштабах.

Отже, взаємодія між IT-сектором та аграріями у нашій країні розширюється і набирає конкретності. Відбувається розбудова діджитальних технологій для агросектору. Є розуміння, що потрібно розвивати технології для тваринництва і переробної галузі. Це збільшить експортні доходи, створить додаткові високооплачувані робочі місця в Україні. Нашу конкурентоспроможність серед успішних аграрних держав визначатиме рівень інновацій, а не тільки висока якість землі.

 

Коментар

13 380 23 2Ярослав БОЙКОдиректор компанії AgriLab

— Прогнози щодо цифрових технологій у сільському господарстві говорять, що за ними майбутнє. Весь світ рухається у цьому напрямі. До них виробників спонукають постійне зростання цін на усі ресурси, підвищення вартості землі, навіть кліматичні зміни. Але ноу-хау дають аграрію швидко приймати рішення. Наша AgriLab займається, зокрема, адаптацією світових діджитальних практик до умов України. Ми працюємо насамперед у сфері рослинництва. Не видумуємо велосипед, а беремо ті технології, які добре себе зарекомендували в інших країнах, і адаптуємо їх для наших аграріїв. Зокрема, це рішення з точного землеробства, ощадних технологій тощо. На сьогодні АЛ обслуговує понад 230 компаній із уже оцифрованим земельним банком понад 800 тис. га ріллі. Ці поля готові до подальшого втілення технологій точного землеробства. Половина наших клієнтів — малі й середні підприємства, що обробляють від 1000 га, решта — великі агрохолдинги.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробіізнес Сьогодні"

1

 18 жовтня 2019
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
В Україні майже завершується посівна озимого ріпаку. Аграрії вже засіяли цією культурою більше 1 млн га або 97% до прогнозу.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
Впровадження технології сепарування гною дозволило свинокомплексу ТОВ «Рантьє» (Дніпропетровська обл.), що входить до агрокомплексу KSG Agro, майже всемеро скоротити витрати на електроенергію у ході утилізації відходів.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
Головною причиною для підвищення цін залишається обмежена пропозиція огірка на ринку.
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради на ранковому засіданні відхилив проект закону №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
В місті Бровари Київської області було офіційно відкрито медоварню ТОВ "Медовий спас", на якій виготовлятимуть медовий напій "Сікера".
18 жовтня 2019
 18 жовтня 2019
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
Українські підприємства, за підсумками 2018/19 маркетингового року, збільшили виробництво соєвої олії на 38%, соєвого шроту – на 35,4%.
18 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.