Шлях зерна: питання стандартизації

Шлях зерна: питання стандартизації

/ Подія / Понеділок, 06 серпня 2018 12:08

Під егідою Інституту зернових культур НААН України нещодавно пройшов круглий стіл «Напрями інноваційного розвитку виробництва зерна в Україні на період до 2020 року». На ньому обговорювалися питання нових стандартів зерновиробництва задля поліпшення його якості — як під час продажу на експорт, так і для потреб внутрішньої переробки, борошномельної та пекарської промисловості.

Ми експортуємо багато зерна, але якого? Двох категорій: продовольче й фуражне. І основна маса продається саме за категорією фуражного, тобто такого, яке йде на корми й коштує дешевше. Українці у різних регіонах країни (Степ, Лісостеп, Полісся) вирощують зернові різної якості. Основне зерно продовольчої групи, яке виробляє на експорт Україна, ми отримуємо третього класу — це 38% загального обсягу врожаю. Якіснішого (тобто першого й другого класу) — якійсь відсотки. І фуражне шостого класу — 35%. Тобто навіть продовольче наше зерно пшениці, що йде на експорт, оцінюється у світі, на жаль, як середньої і низької якості. Тому ми спрямовуємо його не до найбільш заможних країн, а до менш чутливих до якості — Азії й Північної Африки.

У Європі функціонує дві провідні європейські біржі — англійська і французька. Вимогам, які діють на цих майданчиках, ми, на жаль, відповідаємо не завжди. Наприклад, у ЄС вміст домішок у зерні має сягати не більше 2%, тоді як у нашому ця цифра в середньому становить 5%. Тобто останнім часом стало зрозумілим, що є ті, хто насамперед визначає стандарти: це споживачі або, ширше кажучи, ринок.

Тож ми повинні поліпшувати технологію виробництва й збирання зерна, і на якіснішому зерні більше зароблятимемо. Але для цього слід мати чіткі орієнтири — стандарти, підтримувані державою.

Отже, питання підвищення якості українського зерна актуалізувалося завдяки зростанню експорту. Продавці орієнтуються на вимоги ринку й доносять їх до виробників. До Міністерства аграрної політики та продовольства України звернулася Українська зернова асоціація, Спілка борошномелів України, Всеукраїнська Асоціація пекарів із проханням переглянути старі стандарти. Їх підтримала Американська торговельна палата в Україні і Європейська бізнес-асоціація, які теж прагнуть актуальних змін. Усі ці громадські організації реального бізнесу внесли свої пропозиції, рекомендації щодо бажаних стандартів. Свої ідеї долучив і крупний виробник та експортер зерна — компанія «Нібулон».

Ініціатором круглого столу на тему стандартизації став Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України. На базі Інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України і Національної академії аграрних наук було створено Технічний комітет зі стандартизації ТК-170 «Зернові культури та продукти їх переробки». До складу ТК 170 увійшли 24 організації — відомства, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, державні та приватні підприємства, професійні асоціації у галузях вирощування, заготівлі, зберігання, переробка та експорт зерна і зернопродуктів. Усі сторони й надалі надають свої пропозиції, а учасники ТК 170 складають порівняльні таблиці параметрів зерна, за якими визначається його якість у нас і в інших країнах.

Донині у багатьох сферах агробізнесу в нашій державі діють стандарти ще колишнього СРСР. Зокрема, чинний доволі архаїчний стандарт ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови». Тоді як весь світ працює за міжнародними стандартами ISO. І країни ЄС мають свої регламенти, директиви й технічні умови на будь-яку продукцію, у тому числі сільськогосподарську: кукурудзу, пшеницю, ячмінь тощо. Ми розуміємо, що у ЄС і цивілізованому світі склалися підходи, дещо відмінні від українських. Але ми прагнемо у Європу, тож як їх гармонізувати, щоб краще розуміти споживачів і заробляти більше?

Національні нормативні документи — стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови — мають час від часу актуалізуватися. Приблизно кожні п’ять років стандарти підлягають перегляду у бік їх актуальності. Нещодавно Кабмін прийняв постанову, якою скасував понад 50 радянських стандартів. Ними можна ще користуватися, але лише до 1 січня 2019 року. Однак якщо не буде нових держстандартів, дотичних до ISO, то як здійснювати контроль за якістю зерна й зернопродуктів? Здавалося б, можна вчинити дуже просто: узяти стандарти ЄС і перекласти їх з англійської на українську. І таким чином актуалізувати й одночасно «європеїзувати» їх. Мабуть, це треба робити централізовано, бо якщо доручити переклад на власний розсуд кожному елеватору чи хлібоприймальному пункту, вийде різночитання між учасниками ринку.

Учасники круглого столу зазначали, що у стандартизації зерна пшениці доцільно опертися на міжнародну систему поділу зерна на продовольче й фуражне. Це значно спрощує не лише експорт, а й діяльність елеваторів, складів, портів. У розвинених країнах, втім, у їх національному законодавстві більш розгалужений поділ зерна на класи іноді зберігається. Це зручно насамперед для переробної промисловості. Причому поділ іде не за якістю, а за подальшим призначенням: на хлібопекарне борошно, кондитерські вироби, біоетанол тощо. Кожен клас зерна має свою ціну. У стандартизації враховується вміст клейковини, склянистість і багато інших параметрів.

Експортери і виробники хочуть брати зерно найвищої якості, а виробник — продати найдорожче. Їх прагнення збігаються у тому, що слід підвищувати стандарти зернової продукції, його виробництва й заготівлі.

 

Коментар

14 381 21Микола КИРПАдоктор с.-г. наук, завідувач лабораторією технологій зберігання та стандартизації зерна Інституту зернових культур НААНУ (м. Дніпро)

— Ми приступаємо до розробки нової версії стандарту пшениці. Він відрізнятиметься від того, що зараз маємо. Щодо зерна пшениці доцільно опертися на міжнародну систему поділу його на продовольче й фуражне. Слід поліпшити, актуалізувати нормативну базу зерновиробництва. Нові стандарти повинні, з одного боку, забезпечити пріоритети вітчизняного виробника. А з іншого — поліпшити вихід бізнесу на міжнародні ринки, заохотити виробника продавати зерно вищої якості. Заходьте на сайт нашого Інституту, залишайте свої пропозиції щодо зміни стандартів. Ми маємо ще два місяці, щоб їх опрацювати.

 

Василь ЗАГАРНИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 12 грудня 2018
На сьогоднішній день вирощування фундука є одним з найприбутковіших і низьковитратних напрямків садівництва.
На сьогоднішній день вирощування фундука є одним з найприбутковіших і низьковитратних напрямків садівництва.
12 грудня 2018
 12 грудня 2018
Завод «Енергомашспецсталь» виготовить 15 валів ротора для вітроенергетичних установок потужністю 4,5 МВт.
Завод «Енергомашспецсталь» виготовить 15 валів ротора для вітроенергетичних установок потужністю 4,5 МВт.
12 грудня 2018
 11 грудня 2018
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 13 законопроектів про земельний мораторій.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано 13 законопроектів про земельний мораторій.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
В кінці третьої декади листопада - початку першої декади грудня агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур складалися задовільно.
В кінці третьої декади листопада - початку першої декади грудня агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур складалися задовільно.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
Минулого тижня обсяг експорту ячменю склав 73 тис. тонн.
Минулого тижня обсяг експорту ячменю склав 73 тис. тонн.
11 грудня 2018
 11 грудня 2018
Саджанці будуть вироблятися після і в разі успішного проходження запланованих досліджень
Саджанці будуть вироблятися після і в разі успішного проходження запланованих досліджень
11 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.