×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Довкілля: від тривоги до проектів оздоровлення

Довкілля: від тривоги до проектів оздоровлення

/ Подія / П'ятниця, 12 жовтня 2018 12:44

Напередодні Міжнародного дня захисту озонового шару Колонна зала Київської міської держадміністрації стала осередком екологічної думки України. В Києві пройшов Міжнародний екологічний форум «Екологія: Виклики. Інноваційні рішення», який зібрав сотні небайдужих до долі нашої землі представників органів центральної та місцевої влади, міжнародних екологічних організацій, українських промислових і аграрних підприємств, науковців, екологічних активістів, фахівців у галузі охорони довкілля та енергоефективності.

Організатором Форуму виступила Громадська організація «Живу в гармонії», а співорганізаторами — Держ­енергоефективності України, Київська міська держадміністрація та Український національний комітет Міжнародної торгової палати.

У ході гарячої дискусії учасники Форуму обговорили такі теми:

 

  • стан довкілля в Україні;
  • раціональне використання природних ресурсів;
  • впровадження екологічних технологій у виробництво;
  • залучення інвестицій в екологічне оздоровлення підприємств і територій;
  • відновлювана енергетика та її ефективність тощо.

 

Слід підкреслити, що чи не більша половина виступів доповідачів мала вихід на аграрну проблематику, адже агрокомплекс, з одного боку, є одним з основних забруднювачів довкілля, а з іншого, сам потерпає від погіршення екологічної ситуації у країні.

 

19 386 24 2

 

Зокрема, директор компанії Самвел Мкртчян запропонував технологію годівлі свійських тварин водними рослинами: водним гіацинтом, живою хлорелою, ейхорнією, а також презентував способи очищення стоків тваринницьких ферм за допомогою цих водних рослин. Між іншим, зі слів доповідача, ця ніша в Україні поки що зовсім вільна, тож агропідприємцям є де спробувати свої сили.

Віце-президент Міжнародної торгової палати України Тарас Демкура у своєму виступі презентував міжнародну концепцію «Життя у стилі еко», прийняту вже в 90 країнах світу, та закликав відмовитися у побуті від поліетиленових пакетів та фосфатних миючих засобів. І таких конструктивних виступів у ході Форуму була переважна більшість. У кулуарах зібрання було навіть влаштовано невеличку виставку новітніх віт­чизняних екологічних розробок під промовистим гаслом «Алея винахідників».

Учасники Форуму прийняли Резолюцію, у якій запропоновано цілий ряд заходів з оздоровлення довкілля. На пропозицію директора Інституту демографії та соціальних досліджень Ели Лібанової до Резолюції Форуму додано положення про необхідність проведення в Україні широкої просвітницької роботи з екологічної тематики. Резолюцію буде передано до Верховної Ради та Уряду України.

 

Фрагменти виступів

Віктор Камінський, академік НААН України, директор ННЦ «Інститут землеробства НААН України»:

— Екологічна ситуація в українському селі стала критичною. За нашими оцінками, в 70% сільських колодязів вода непридатна для пиття через високий вміст нітратів. У 90% овочевої продукції надмірна кількість нітратів. А йдеться ж про здоров’я нації.

Ганна Новікова, керуючий партнер фінансової компанії NIAR (м. Київ):

— Щороку в Україні створюється 720 млн т сміття. 95% цих відходів просто закопує­ться у землю. Сміттєві полігони займають до 12% території країни. Крім офіційних, в Україні існує ще 40 тис. нелегальних сміттєзвалищ.

Руслана Лижичко, співачка, народна артистка України:

— Ми переплачуємо за енергію через монополізм на ринку комунальних послуг. Забруднення навколо нас забруднює нас всередині. Я позиціоную себе як амбасадора відновлюваної енергії. Я за повну відмову людства від енергії атому, газу та нафти. Мій будинок і мої студії — на енергії сонця та вітру. Мені байдуже, які зараз тарифи на газ. Я енергетично незалежна людина. Людям просто ліньки зробити себе енергонезалежними. Між іншим, це не так вже й дорого. Сучасне людство просто «ожиріло».

 

У кулуарах Міжнародного екологічного форуму «Агробізнес Сьогодні» спілкувався із представниками новоствореного Інституту здоров’я рослин — Віталієм Ільченком, засновником установи, та Володимиром Малиновськимголовним консультантом Інституту від Європейського банку реконструкції та розвитку.

 

  • 19 386 25 1Як ви оцінюєте нинішній стан довкілля в Україні?

В. Ільченко: Я вважаю, що останнім часом стан довкілля в Україні погіршився і зараз близький до катастрофічного.

В. Малиновський: Я б оцінив як важкий.

 

  • В чому, на вашу думку, причина цього?

В. Ільченко.: Причин є декілька. По-перше, це потрапляння до річок і морів фосфатних миючих засобів, промислових стоків і змивів агрохімічних препаратів із полів. Як бачимо, від цього «цвітуть» водойми та гине риба.

По-друге, це застарілі каналізаційні системи наших міст, які зливають також у річки недоочищені комунальні стоки. Третя причина — значне вирубування українських лісів, яке призводить до непоправних наслідків для екосистем.

Четверта — спалювання пожнивних решток на полях. Наші фахівці підрахували, що під час такого спалювання на площі в 1 га до атмосфери потрапляють шкідливі речовини в обсягах, аналогічних вихлопам 6000 автомобілів. При цьому забруднюються грунти та гине вся біота на цій площі.

П’ятою причиною я вважаю порушення аграріями правильних сівозмін. Коли роками сіяти на одному місці соняшник, бо він є однією із найбільш високомаржинальних культур, то незабаром ми отримаємо виснаження та деградацію грунту.

В. Малиновський: На стан довкілля найбільш згубним чином впливають викиди автотранспорту та промислових підприємств.

 

  • Як ви оцінюєте зусилля держави зі збереження довкілля?

В. Ільченко: Якщо називати речі своїми іменами, то слід визнати, що в нас не робиться нічого серйозного. Найгірше те, що держава намагається не втручатися у регулювання бізнесу — звідси й наслідки.

19 386 25 2В. Малиновський: Звичайно, природоохоронна політика держави має бути більш активною.

 

  • Який вихід ви бачите зі становища, що склалося?

В. Ільченко: Екологічне виховання людини слід розпочинати в школі. Ще дитиною громадянин має знати, що слід сортувати сміття, що не можна спалювати його та пожнивні рештки.

В. Малиновський: На мою думку, наші законодавці мають зацікавити бізнес дотримуватись екологічних вимог. Звичайно, проекти екологічного оздоровлення виробництва для підприємств є збитковими, тому держава повинна компенсувати підприємцям витрати на їх реалізацію. Між іншим, фінансування таких проектів можливе також за рахунок різних міжнародних програм.

Крім того, екологічний контроль держави має бути посилений. Якщо за чинними нормами на комині або зливній трубі підприємства повинен працювати певний фільтр, то він має там працювати! Якщо кожен аграрій зобов’язаний кожні 5 років робити аналіз грунту на своїх полях, аби контролювати стан його родючості, то за цим також має слідкувати державний орган. На моє переконання, аналіз успішності кожного фермера слід доповнювати також екологічним аспектом.

 

  • Деякі підприємці скаржаться на випадки свавільного ставлення з боку недобросовісних інспекторів. Навіть термін довелося почути — «чорні екологи». Мовляв, їм аби «збити гроші» з підприємства… Як порадите розв’язати цю колізію?

В. Ільченко: Слід сертифікувати своє виробництво. Якщо підприємство має міжнародний сертифікат на відповідність світовим екологічним стандартам — до нього й ставлення органів контролю буде відповідним. Зараз існує чимало міжнародним програм, у рамках яких підприємство може пройти сертифікацію.

І друге. Якщо претензії органів контролю базуються на результатах аналізів стоків і скидів підприємства, то не зайвим буде періодично самому робити такі аналізи в незалежних лабораторіях. Їх тепер чимало в Україні, до речі, є серед них і державні.

 

  • Останніми роками в Україні помітна активізація екологічної громадськості в справі вирішення проблем захисту довкілля. Як ви ставитеся до цього явища?

В. Ільченко: Я впевнений у тому, що громадський потенціал обов’язково слід задіяти для вирішення цих проблем. Часом державні органи досить ревниво ставляться до проявів громадянської активності, але це й добре. Ми ж будуємо в Україні громадянське суспільство, яке неможливе без активності громадян. До речі, для ефективної організації громадянської активності в екологічній сфері також створено ряд міжнародних програм, слід їх використати.

Ось я згадав про певну відстороненість держави від регулювання бізнесу в природоохоронній сфері, тож громадськість тут може «підставити плече» державі.

Звісно, про скасування державного контролю не йдеться. Але, скажімо, громада разом із державним органом може переконати підприємця вжити заходів із мінімізації шкідливих наслідків виробничої діяльності для довкілля. І, між іншим, нагадати йому про те, що відмовки щодо браку коштів для встановлення, наприклад, електричних фільтрів на димовий комин підприємства нині «не працюють» — зараз вже існують як вітчизняні, так і міжнародні грантові й кредитні програми для фінансування таких робіт.

В. Малиновський: На мою думку, бізнес має використовувати потенціал громадських екологічних структур, насамперед у плані доступу до нових інформаційних технологій, інформаційної допомоги.

 

  • Чого ви чекаєте від нинішнього екологічного форуму?

В. Ільченко: Ми презентуватимемо на заході наш новий проект із відновлення деградованих ґрунтів, який розпочали в Інституті здоров’я рослин. Зокрема, плануємо взятися за піски Олешківської пустелі на Херсонщині. Тож хочемо почути на форумі думки колег щодо цього.

В. Малиновський: Маємо на меті розповісти про наш новостворений Інститут, його сервісну та наукову частини. Звичайно, важливо також познайомитися із новими тенденціями в екологічній сфері агровиробництва. Професійного спілкування з колегами, на моє переконання, ніщо не замінить…

 

Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 18 грудня 2018
21 тис. тонн кукурудзи відправлена до Лівану.
21 тис. тонн кукурудзи відправлена до Лівану.
18 грудня 2018
 18 грудня 2018
Ціни на продукцію рослинництва у січні-листопаді 2018 року зросли на 11,2%, тваринництва - на 0,4%.
Ціни на продукцію рослинництва у січні-листопаді 2018 року зросли на 11,2%, тваринництва - на 0,4%.
18 грудня 2018
 18 грудня 2018
Україна є основним експортером ячменю в Саудівську Аравію, але пшеницю не продавала в цю країну з 2016 року.
Україна є основним експортером ячменю в Саудівську Аравію, але пшеницю не продавала в цю країну з 2016 року.
18 грудня 2018
 18 грудня 2018
Ціни на якісну картоплю стали максимальними для другої половини грудня.
Ціни на якісну картоплю стали максимальними для другої половини грудня.
18 грудня 2018
 18 грудня 2018
Сьогодні відбудеться засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Сьогодні відбудеться засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
18 грудня 2018
 18 грудня 2018
Негативних явищ для перезимівлі озимих культур протягом останнього тижня не спостерігалося
Негативних явищ для перезимівлі озимих культур протягом останнього тижня не спостерігалося
18 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.