×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Як припинити бджолопад?

Як припинити бджолопад?

/ Подія / Четвер, 13 грудня 2018 13:07

На форумі «Україна медова і світ», який проходив у столичній Торгово-промисловій палаті, обговорювалися проблеми, з якими останнім часом стикаються пасічники. Одна з найбільш тривожних — масова загибель бджіл, обумовлена бездумним застосуванням фермерами і холдингами засобів агрохімії, іноді контрафактної. Як цьому протидіяти? Серед способів, які пропонувалися агроспільноті, — система оповіщення бджолярів «Гранд Експерт» (Grand Expert).

По Україні налічується, за різними підрахунками, до 360–400 тис. пасічників. І чи не кожен п’ятий цього року зіткнувся сам або чув від сусіда про загибель бджіл внаслідок використання хімікатів чи засобів захисту рослин, якими оброблялися фермерські поля.

«Я саме був на пасіці, коли вулицею проїхав трактор сусіда-фермера з причіпним обприскувачем. Скоро там щось загуло-забулькало, і от за 15 хвилин вся льотна бджола, що поверталась із того поля, поповзла по пасіці, як ті колорадські жуки». Подібних історій нині можна почути чимало. Згідно з офіційними даними, за першу половину 2018 року від потрави постраждали понад 1400 пасік, хоча самі бджолярі називають і більші цифри.

Бджолярська спільнота почала бити на сполох. Хоча Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, пояснює зростання тривоги так: «Щодо загибелі бджіл статистику ми почали вести лише віднедавна, з 2017 року, тому вона така вражаюча. А раніше пасічники просто мовчали».

Бджола — не шпигун Скрипаль, звісно, і ніякий диверсант не труїть її спеціально. Просто фермер або й навіть агрохолдинг може не повідомити сільраду про час обприскування і внесення хімікатів. І при тому взагалі не знати про те, що десь поруч живе пасіка… І от робота потужного обприскувача співпала з летом комах, і в результаті бджоли масово вмирають. А то й на випадок конфлікту займають позицію: «Моє поле — коли хочу, тоді кроплю, вас не спитавши». З іншого боку, дбайливі фермери знають, що запилення рослин бджолами або джмелями веде до суттєвого збільшення урожаю будь-якої культури, польової чи садової. Тож труїти бджіл — це те саме, що бити себе самого по кишені, зменшувати майбутні врожаї.

23 390 56 1Пасічникам іноді радять: «Йдіть у суд, хай вам відшкодують збитки»! Однак судитися не просто. Головна проблема в тому, що у 98% українських пасік взагалі немає паспорту, тож складно довести у суді, кому взагалі належали мертві бджоли.

Наприклад, у діда на господі 25 вуликів. Його бджоли після обприскування ріпакового поля сусідом потруїлися. Чи може він полишити господарство і поїхати в обласний центр судитися? У пасічника немає паспорта пасіки. Він не знайде двох свідків проти сусіда-фермера, бо останній — головна фігура на селі, і всі односельці так чи інакше на нього працюють… Ситуація майже безнадійна. Пасічник не хоче сваритися із сільською владою і впливовими односельцями.

А от нещодавній приклад Австралії. Через дії фермера загинуло 50 бджолосімей, що належали двом сусідам-пасічникам. Суд призначив фермерові рік в’язниці і €20 тис. компенсації. Звісно, у нас нічого подібного законами не передбачено. Однак під тиском спілок і братств пасічників винуватці-аграрії іноді йдуть на компроміс, на так звану мирову угоду, відшкодовують збитки. Але гарантій немає. Тому Асоціація бджолярів України розробила доповнення до ст. 247–1 Кримінального Кодексу, де пропонують зафіксувати таке: «Порушення законодавства під час захисту рослин у боротьбі зі шкідниками і хворобами, що спричинило загибель бджіл, караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2-х до 5-ти років, або позбавленням волі на той самий строк». Це занадто суворо і навряд чи буде прийнято парламентом, але ж який масштаб гніву!

Зі слів заступниці Міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, її колеги теж ініціювали внесення змін у законодавство, щоби посилити відповідальність вин­них за потраву бджіл і джмелів. Уже розроблено й висунуто для громадського обговорення законопроект, що пропонує збільшити відповідальність за порушення норм використання пестицидів та агрохімікатів аж до кримінальної. Ним деталізуються норми щодо інформування усіх зацікавлених сторін про застосування засобів захисту рослин.

Також урядовці наполягають, аби бджолярі заводили паспорт пасіки і створювали єдиний їх реєстр. Експерти ж кажуть, що він має видаватися без попередніх узгоджень і досліджень, за які зараз від заявників вимагають грошей. Щоб зняти з пасічників фінансовий тягар, обіцяють передбачити відповідні кошти у держбюджеті. Також, на їхню думку, бджолярі мають навчитися страхувати екологічні ризики, це зменшить шкоду на випадок потруєння комах.

«Вже третя пасіка постраждала… Масовий падіж, а хто що кропив? Великі землевласники не виводили техніку на поля… Неможливо знайти винуватця!», — ще одна типова скарга. Пасічники на форумі «Україна медова і світ» обговорювали методи, як зобов’язати фермера до декларування термінів хімічної обробки полів. Однак однобічний примус, звісно, не вихід. Треба шукати активну комунікацію між виробниками меду й аграріями.

23 390 55Один зі способів, як рятувати бджолу, неодноразово згадувався на форумі. Це розроблена навесні цього року система позиціонування і оповіщення «Гранд Експерт» (Grand Expert) і відповідний вебсайт www.grand.expert. З її допомогою і відбувається миттєва комунікація бджоляр-аграрій. На смартфоні це виглядає як карта, на якій аграрії можуть вказати тип обробки поля, культуру, яка обприскується, назву діючого препарату і його торгову марку, терміни початку і закінчення процедури хімічного захисту. Так само на карті демонструється і розміщення пасік. Якщо фермер запланує проведення робіт на полях поряд із пасікою, він заздалегідь сповіщує про це не лише у сільраду, а й у свій смартфон. Усім в радіусі 10 км від місця проведення робіт миттєво і безкоштовно приходять оповіщення на електронну пошту або телефон. Також буде вказано номер телефону контактної особи, яка виконує обробку — механізатора чи фермера.

Найперше питання, яке виникає у бджолярів і сторонніх спостерігачів: а чи готові фермери використовувати цей сервіс? Однак вже перший сезон застосування системи «Гранд Експерт» довів — оповіщення від сумлінних аграріїв таки йдуть, і вони чітко доходять до бджолярів. Багатьох здивувало, що до роботи системи дисципліновано підключаються великі підприємства: наприклад, свої есемески готові надсилати агрофірми, що входять у холдинги «Кернел» і «Миронівський хлібопродукт».

Крім того, питання протруєння бджіл висвітлило ще одну проблему аграрного ринку. Не секрет, що в Україні існує контрабанда, наявність контрафактних засобів захисту рослин і ветпрепаратів, іноді дуже ризикованих. Деякі фермери намагаються зекономити, використовуючи неякісні препарати, до того ж дуже сильнодіючі. «Ми підозрюємо, що цього року завезли якийсь препарат високої токсичної дії, невідомий раніше», — висуває свою версію цьогорічного масового потруєння президент Спілки пасічників України Володимир Стретович.

На жаль, у нас відсутній належний контроль держави за ринком агрохімії. Це впливає не лише на бджіл, а й на якість обробки і взагалі на життя тварин та людей.

Який же вихід? Як відомо, Кабінет міністрів поновив перевірки фермерів на предмет використання отрутохімікатів, контроль за торгівлею препаратами. Але навряд чи саме лише підвищення суворості контролю здатне змінити ситуацію. Необхідно підвищувати освіченість, поінформованість, обізнаність як фермерів, так і бджолярів. Щоб працьовиті комахи не гинули, як солдати на Донбасі, а приносили нам тисячі тонн якісного меду. Словом, хай живе і гуде бджола!

 

Коментарі

23 390 54 2Віталій НАГОРНЮК, власник і директор ФГ «АПІС Україна» (с. Халеп’є Обухівського р-ну Київської обл.), віце-президент Спілки пасічників України

— Наше господарство «АПІС Україна» налічує 2500 бджолосімей. Кращого пасічника, ніж український у світі немає — хай не ображаються французькі чи канадські колеги. Але галузь як така у нас покинута. Ні в кого немає точних даних. Озвучили цифру: в Україні 400 тис. пасічників і 3,5 млн бджолосімей. Але це приблизні підрахунки. Або оголошено, що внаслідок отруєння за рік постраждало 1400 пасік і 12 тис. бджолосімей. А от ми нарахували 45 тис. потерпілих! І не всі представники влади на місцях цим переймаються. Наші районні лабораторії не можуть дати кваліфікований аналіз, від чого бджоли загинули.

 

23 390 56 2Михайло МАЛКОВміжнародний консультант продовольчої організації ФАО всесвітньої Організації Об’єднаних Націй

— Бджільництво для ООН принципове не лише у плані економіки, а й передусім екології, якісних агроекологічних стандартів. Ми добре розуміємо проблему, що склалася між бджолярами і фермерами щодо використання агрохімії. Однак питання не тільки в тому, ким і як вносяться препарати, а й ЩО саме вноситься. Вже багато сказано з приводу величезної кількості фальсифікатів, які приходять на український ринок. Це близько 25% усієї агрохімії, яка використовується в Україні. Причому цей фальсифікат виготовляється як всередині країни, так і заходить ззовні. Насамперед через окуповані райони Донбасу. Ми створюємо міжгалузеву програму протидії цьому. Зокрема, нинішнього року Україна вперше увійшла в програму Інтерполу з боротьби з незаконним обігом хімікатів. Було вилучено 139 т фальшивих пестицидів. Що стосується способу внесення, то деякі технології у ЄС взагалі заборонені: наприклад, розпилювання отрутохімікатів з літака.

 

23 390 56 3Андрій ЗАБЛОЦЬКИЙкерівник сектору «Сільське господарство» офісу регулювання євростандартів BRDO

— Ми певний час працювали над аналізом ринку меду в Україні. Зараз розробляємо разом із Мінагрополітики проект наказу, який спростить реєстрацію пасік і порядок видачі ветсанпаспорту, урегулює порядок відшкодування збитків від отруєння бджіл. Сьогодні лише 2% ринку — зареєстровані пасіки, а 98% — пасічники-професіонали, які з діда-прадіда виробляли мед, але їхній юридичний статус — «одноосібники». Це потрібно змінювати. Держава має створити сприятливі правила гри для пасічників, стимулювати експорт меду, переробку тощо. Ми нарахували 350–400 тис. пасічників по Україні. Досвід інших країн: пасіки реєструються в онлайн-режимі через Інтернет, нікуди не треба ходити і кликати до своїх вуликів. Облік пасік ведеться так само, як і в індивідуальних підприємців. Щодо протруєння бджіл, скажімо США, наприклад, закріплено законодавчо принципи добросусідства: які дії мають чинити пасічники, і які зобов’язання сільгоспвиробників стосовно використання засобів захисту.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 23 жовтня 2019
Міжнародні партнери очікують, щоб ринок землі в Україні був детінізований. 
Міжнародні партнери очікують, щоб ринок землі в Україні був детінізований. 
23 жовтня 2019
 23 жовтня 2019
Асоціація виробників стевії з'явиться в Україні в кінці цього року - початку наступного.
Асоціація виробників стевії з'явиться в Україні в кінці цього року - початку наступного.
23 жовтня 2019
 23 жовтня 2019
Компанія Syngenta оголосила, що протягом наступних п'яти років буде витрачено $2 мільярди, щоб допомогти фермерам підготуватися до загроз, пов'язаних зі зміною клімату, що зростають.
Компанія Syngenta оголосила, що протягом наступних п'яти років буде витрачено $2 мільярди, щоб допомогти фермерам підготуватися до загроз, пов'язаних зі зміною клімату, що зростають.
23 жовтня 2019
 23 жовтня 2019
За 9 місяців загальна кількість корів усіх форм власності скоротилася на 4,8% – до 1,89 млн голів, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
За 9 місяців загальна кількість корів усіх форм власності скоротилася на 4,8% – до 1,89 млн голів, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
23 жовтня 2019
 23 жовтня 2019
В Узбекистані планують закласти перші промислові насадження ківіукраїнського сорту «Карпат Стратона Валентайн».
В Узбекистані планують закласти перші промислові насадження ківіукраїнського сорту «Карпат Стратона Валентайн».
23 жовтня 2019
 23 жовтня 2019
У понеділок, 21 жовтня, відбувся другий етап зариблення Південного Бугу – в цей раз річка поповнилась 18 509 кг цьоголітками риби білого та строкатого товстолобика, коропа та білого амура.
У понеділок, 21 жовтня, відбувся другий етап зариблення Південного Бугу – в цей раз річка поповнилась 18 509 кг цьоголітками риби білого та строкатого товстолобика, коропа та білого амура.
23 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.