Боремося з підробками!
/
Подія
/
Неділя, 19 грудня 2010 19:37
Проблема фальсифікату надзвичайно актуальна. Це стосується не лише продуктів, пов’язаних із життєдіяльністю людини, а й з хімічними препаратами, без яких на сьогодні важко обійтися у щоденній діяльності пересічному сільгоспвиробнику. Вкотре привертаючи увагу громадськості до цього питання, Європейська бізнес асоціація провела низку заходів, пов’язаних із питаннями боротьби з підробленими пестицидами й агрохімікатами.
Про серйозність проблеми на нещодавній прес-конференції розмовляли представники провідних компаній-виробників ЗЗР, Європейської асоціації захисту рослин та юридичних фірм.
І справді, частка фальсифікату просто вражає -- 30% всього ринку пестицидів. Відтак, робити вигляд, що ніби нічого не відбувається -- справжній злочин проти всього суспільства. Про це у своєму виступі наголосив і голова Агрохімічного комітету ЄБА, керівник агробізнесу «БАСФ СЕ» Ханс БЕСТМАН:
-- Виробництво фальсифікату на сьогодні вийшло на досить професійний рівень. Це вже не поодинокі випадки підпільного виробництва, а відпрацьована система. Тому дуже важко відрізнити оригінальний препарат від підробки. Крім того, хвилює ще й те, що не всі виробники і користувачі фальсифікованої продукції не до кінця усвідомлюють небезпеку, яку вона несе для здоров’я людини, забруднення довкілля. На мою думку, держава повинна посилити контроль над розповсюдженням підробок і встановити більш жорстке покарання за їх реалізацію.
В чому ж криється небезпека підробленого пестициду? Зі слів директора департаменту реєстрації та технічного розвитку препаратів ТОВ «Сингента» Людмили СЕДОКУР, фальсифікований продукт може містити одну і ту ж саму активну молекулу, що й оригінальний продукт. Проте це не означає, що вони ідентичні. Тут варто згадати питання синтезу, методів очистки тощо. Найстрашніше те, що молекули у підроблених препаратах часто супроводжуються досить небезпечними добавками (діоксани, азабензол), які викликають онкозахворювання. І саме тому надзвичайно важливо перевести питання небезпеки торгівлі фальсифікованими пестицидами з площини комерційної у соціальну.
Під час розмови з журналістами пані Седокур відзначила ефективну роботу СБУ, співробітники якої нещодавно виявили не ліцензований склад, на якому зберігалося 74 т фальсифікату на продукти компаній «Синтента», «Байєр», «Монсанто», який знаходиться у житловій зоні. Препарати, призначені для виготовлення підробки, є генериками оригінальних препаратів, виготовлених у Китаї. В Україні їх зареєструвала фірма «РАНГОЛІ», згодом вона продала їх компанії «ДІГ-ВІЛЛЕДЖ». Остання замінювала етикетки фірми «РАНГОЛІ» на фальсифіковані етикетки фірм-виробників, які виробляють оригінальні препарати «Супер», «Реглон», «Ламардор» тощо. Окремо Людмила Седокур зупинилася і на законодавчих питаннях.
-- На мою думку, існує великий розрив між двома законами: «Про пестициди та агрохімікати», та «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», -- говорить представник компанії «Сингента». -- Останнім, зокрема, не передбачено, що винаходи, захищені патентом, можуть використовуватися для експериментальних та наукових цілей. І саме тут відсутній зв'язок між законом, який регламентує, що ці препарати не можуть реєструватися на державному рівні для використання у сільському господарстві до закінчення строків патентного захисту. Всі наші звернення до Мінприроди стосовно цих суперечностей у законодавстві, на превеликий жаль, ігноруються.
Справді, недосконалість українського законодавства породжує чимало проблем, починаючи з процесу реєстрації, та закінчуючи не виконанням судових рішень стосовно порушення прав інтелектуальної власності. Більш детально на правових аспектах проблеми контрафактної продукції у галузі агрохімії зупинився старший юрист юридичної фірми «Василь Кисіль і партнери» Олександр МАМУНЯ.
-- Дехто в Україні може сказати, що всім гравцям ринку забезпечені рівні умови, а також надані всі правові механізми для того, щоб захищати свої права інтелектуальної власності, зокрема і на агрохімічному ринку, -- каже правник. -- Однак цього ви ніколи не почуєте від компаній-оригінаторів, які розробляють інноваційні ЗЗР. Чому так відбувається? Справа в тому, що на сьогодні в Україні процес реєстрації пестицидів та введення їх в обіг жодним чином не пов’язаний із дотриманням прав інтелектуальної власності інших осіб. І це є проблема.
З огляду на це юристи запропонували чиновникам кілька шляхів вирішення цього питання. Зокрема, внесення змін до чинної процедури реєстрації препаратів, у якому передбачені підстави для відмови у реєстрації, якщо доведений факт порушення прав інтелектуальної власності. Крім того, звернулися з проханням відкрито публікувати переліки тих препаратів, які заплановані на державні випробування.
Висловили свою стурбованість стосовно неконтрольованого процесу ввезення в Україну підроблених пестицидів і голова експертної групи з питань боротьби з контрафактом Європейської асоціації захисту рослин Герольд МАРТІ та генеральний директор ТОВ «Байер» в Україні Тобіас МЕННЕ. Вони переконані, що лише за умови злагодженої співпраці між державними та правоохоронними органами, митною службою та виробниками можна зупинити надходження підробок та розповсюдження їх у країні.
Ігор ТЕСЛЕНКО, генеральний директор ТОВ «Дюпон Україна»
«Український ринок засобів захисту рослин доволі великий, відповідно цікавість до нього аж ніяк не зменшується, а навпаки, з кожним роком зростає. Разом із компаніями, які виробляють оригінальні препарати, високими темпами розвиваються і ті, які випускають та продають в Україні підроблену продукцію. І це нас, виробників, дуже непокоїть, позаяк, окрім іміджу компаній, які чесно працюють на ринку, потерпають і сільгоспвиробники, котрі використовують фальсифікат на своїх полях при вирощуванні різних культур, і люди, які потім споживають вироблену продукцію. Ну, звичайно, не можна не згадати і про шкоду, завдану навколишньому середовищу.
Окрім звичних шляхів продажу підроблених пестицидів, на сьогодні неабиякого розмаху набуває реалізація фальсифікату через Інтернет. Оскільки ця проблема не зовсім вивчена в Україні, відповідно методи боротьби з нею не досконалі. А тому конче важлива співпраця всіх задіяних державних структур для боротьби з підробленими пестицидами. Я переконаний, якщо не звернути увагу на цю проблему у законодавчому руслі, вона може набути досить серйозних масштабів».
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
Проблема фальсифікату надзвичайно актуальна. Це стосується не лише продуктів, пов’язаних із життєдіяльністю людини, а й з хімічними препаратами, без яких на сьогодні важко обійтися у щоденній діяльності пересічному сільгоспвиробнику. Вкотре привертаючи увагу громадськості до цього питання, Європейська бізнес асоціація провела низку заходів, пов’язаних із питаннями боротьби з підробленими пестицидами й агрохімікатами.
Про серйозність проблеми на нещодавній прес-конференції розмовляли представники провідних компаній-виробників ЗЗР, Європейської асоціації захисту рослин та юридичних фірм.
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»
18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024
