Агрономія по-французьки

4 вересня фірма CAUSSADE SEMENCES запросила на День поля майже 300 гостей з України, Росії та Грузії, який проходив у господарстві «Шпола-Агро-Індустрі», що на Черкащині, аби ознайомитися з технологією no-till.

Фредерік ШАВІНЬЇ господарює на шполянській землі з 2003 року. 90% посівів сільгоспкультур у його господарстві вирощується за технологією no-till. Слухаючи, як француз Шавиньї із захопленням розповідає про технологію вирощування сільгоспкультур за нульовою технологією

Що ж таке no-till? Це не просто розкидане насіння по полях. Для цієї технології потрібні спеціальні сівалки, оприскувачі, гібриди і, найголовніше, комбайн, який залишатиме на полі високу стерню для надійного захисту поверхні поля. А ще необхідні знання, якими з радістю поділився пан Шавиньї.

«Зважаючи на цьогорічні спекотні умови, жодне поле у нас не згоріло!», -- хизується він. І пояснює, що якщо рослина не матиме розвиненої кореневої системи, спека створить стресові умови і рослина загине. Але не у Фредеріка. Позаяк нульова технологія передбачає сівбу в необроблений грунт зі стернею. Коли земля оброблена, вона не захищена, внаслідок чого втрачається волога, а якщо до цього всього і погодні умови складні, рослина не зможе належним чином розвиватися.

«Найголовніше в no-till -- захист вологи! Будь-яка технологія має негативний бік. Уno-till більше позитивного. Це і економія трудових ресурсів, і економія амортизації. Ви власноруч страхуєтеся від ризиків, керуєте власною кишенею», -- продовжує Фредерік Шавиньї.

Лінійка техніки, представлена на Дні поля, справляла враження. Учасникам довелося хутко бігати за активним паном Шавиньї, який докладно розповідав про кожну представлену модель. Першою стояла незвична машина для …обрізки лісополоси та очищення узбіччя від фірми NOREMAT. У вас такої немає? А даремно. У «Шпола-Агро-Індустрі» така техніка за три роки очистила 250 км лісополос, звільнивши таким чином 150 га землі. Дерево росте без контролю, забираючи від 2 до 5 м території. Якщо правильно хазяйнувати, дбаючи про природу, отримаєш результат, вважають у господарстві.

До речі, на no-till перейти зразу неможливо. Треба пройти етап мінімального обробітку ґрунту, аби вирівняти поле. Для цього пан Шавиньї пропонує диско-зубові борони виробництва QUIVOGNE, які обробляють грунт від 25 до 50 см, знижують його щільність, поліпшують дренаж, що дає рослині найкращі умови для розвитку кореневої системи. «Якщо коренева система не може йти вниз, краще працювати на асфальті», -- безапеляційно заявляє україно-французький бізнесмен.

Безумовно, на ринку є різні фірми, господар може купити ефективне обладнання на будь-який смак. Однак машини, перевірені досвідом використання у певному господарстві, викликають, здається, більше довіри.

Фредерік Шавиньї каже, що для роботи за нульовою технологією потрібні лише чотири агрегати: комбайн, сіялка, оприскувач та розкидач добрив.

Господарство має оприскувачі від BERTHOUD, за допомогою яких можна обробляти рослини інсектицидами, гербіцидами та фунгіцидами. Більшість посівів соняшнику вирощується за технологією CLEARFIELD від компанії БАСФ. Це унікальна комбінація гербіциду ЄВРО-ЛАЙТНІНГ та високоврожайних гібридів, стійких до цього гербіциду. ЄВРО-ЛАЙТНІНГ не тільки захищає соняшник від бур’янів, а й всю сівозміну. В «Шпола-Агро-Індустрі» після соняшнику, обробленого ЄВРО-ЛАЙТНІНГ, сіють озимий ячмінь чи озиму пшеницю, і негативної дії ЄВРО-ЛАЙТНІНГ немає. Крім того, з 2010 року в господарстві обробляють кукурудзу та соняшник фунгіцидом за програмою БАСФAGCelens, кукрудзу - Abakys(1,75 л/га), а соняшник -- Piktor(0,5 л/га). В результаті відбувається не лише захист від хвороб, а й активація росту, відповідно поля, оброблені цими препаратами, залишаються зеленими тривалий час, у них подовжується дозрівання. Завдяки програмі AgCelensурожай соняшнику і кукурудзи збільшується на 15-20%.

Також у господарстві є розкидач добрив PROLOG для внесення гранульованих і пресованих мінеральних добрив. До речі, «Шпола-Агро-Індустрі» вже два роки перебуває під супутниковим контролем. Тут уже не рахують, скільки треба вносити азотних добрив. Це робить супутник. «Ми уклали з французькою компанією договір. Вартість такої співпраці нам обходиться в 11 євро з гектара. Супутник здійснює чотири зйомки на рік -- початок березня, кінець травня, кінець серпня і початок листопада -- і визначає скільки на кожному полі нам треба внести добрив, де ми добре попрацювали, де є бур’яни, де захворювання. Я все контролюю», -- розповідає пан Шавиньї.

Найбільшою гордістю Фредерік вважає сівалки GIORGI. «Цей виробник входить у трійку лідерів-виробників сівалок в Аргентині, а за якістю -- найкращий. За час нашої співпраці з цією компанією (з 2005 року) ми багато чого змінили у цих сівалках, аби вони відповіли нашим вимогам щодо ґрунту та обслуговування». Так, пневматичну сівалку точного висіву типу PRECISA можна використовувати для сівби соняшнику, кукурудзи, сорго та інших культур за нульовою технологією. За рахунок того, що вона змонтована на паралелограмах, секції для висівання точно копіюють рельєф місцевості. 

Важливою характеристикою сівалок для no-till є тиск на диски. Для нашого регіону тиск на диски має бути щонайменше 280-300 кг. У випадку, якщо він менший, рештки не розриваються, а прогинаються, насіння попадає не у землю, а на них, відтак, коренева система рослини не розвивається.

Підсумовуючи, Фредерік Шавиньї визначив алгоритм свого успішного господарювання. По-перше, гібриди від французької фірми CAUSSADESEMENCES-- високоврожайні, стійкі до захворювань. По-друге, посів на полях спеціальними сівалками, призначеними для технології no-till фірми GIORGI: D-10 іPRECISA.

На Черкащині з року в рік зростають площі посівів, вирощених за нульовою технологією. Люди дивляться, роблять висновки. Найчастіше на користь no-till.

 

Анатолій КАЙДАШ, головний агроном ТОВ «Шпола-Агро-Індустрі»

 

«Спочатку я не вірив, що можна вирощувати добрі врожаї за цією технологією.

Сперечався з Фредеріком. А потім побачив як працюють в Аргентині. А коли наші перші пробні поля дали врожай навіть більший, ніж вирощений за звичайною технологією, остаточно переконався, що це правильний шлях.

Переходили на нову технологію поступово, на рівні поля. Спочатку  спробували на озимій пшениці. Порівняли. Перевага була на боці нової технології. Зрозуміли, що буде і врожай, і гроші, якщо перейдемо на нульову технологію».