agro business 160 160

Молочний конгрес працює

/ Подія / Середа, 09 березня 2011 13:14

Вікторія РОЗОВА, головний редактор «АС»

Відомий вислів «пийте, люди, молоко, будете здорові» сьогодні, як ніколи актуальний, за умови, що у тебе є гроші, аби його купити, а якщо вже купив, то маєш бути впевнений, що воно якісне. На жаль, і з першим, і з другим у нашій країні не все гаразд.
 
Наявність грошей -- питання глобальне, політичне, складне і, здається, наразі в Україні вирішити його майже неможливо. Проте з якістю не все так погано.
Принаймні є люди, які активно працюють у цьому напрямі. Йдеться про компанію «Дикун Глобал Консалт», яка наприкінці лютого вже вчетверте зібрала в Українському домі керівників провідних молочних та переробних підприємств, аби обговорити чимало нагальних питань. Зокрема, які світові тенденції на ринку молока, скільки у цьому році українці платитимуть за молоко? Буде воно вітчизняним чи, можливо, імпортним? Коли ж нарешті споживач знатиме, скільки справжнього молока є у продукті, а скільки рослинних домішок? На ці та багато інших запитань давали відповіді запрошені експерти, аналітики та технологи.
До речі, цього разу в порівнянні з минулим роком на молочному форумі учасників побільшало. Парадоксальна ситуація -- в Україні зменшується поголів’я та надої, а кількість учасників зростає. Можливо, це початок світлого майбутнього молочної галузі? Сподіватимемося, що так…
Як виглядає ситуація із молочним ринком, спробуємо розібратися за допомогою доповідачів конгресу.
На сьогодні країни ЄС -- лідери виробництва молока у світі. Україну, на жаль, можна віднести до категорії, що у графіках позначають як «інші». Проте ми відзначилися, увійшовши до першої десятки країн за кількістю поголів’я. Проте вважати це досягненням не варто, оскільки у лідерів надої однієї корови затьмарюють наших десятеро.
Хто править світовою ціною на молоко? Таких країн кілька. На першому місці Нова Зеландія, потім -- Австралія, США та країни Європи. Нова Зеландія також очолює рейтинг найбільших експортерів -- 95% виробленого молока у цій країні потрапляє на експорт, натомість у США та країнах ЄС переважає внутрішнє споживання, тож експортують вони мало.
Зважаючи на нестачу продовольства у світі, а ця тенденція, на думку експертів, триватиме і надалі, позаяк населення невпинно зростає і йому, звичайно, треба щось їсти, ми можемо бути, зі слів президента Асоціації виробників молока Андрія ДИКУНА, «і розумними, і красивими». Певний час основні гравці забезпечуватимуть цей дефіцит, але вже за 8-10 років цього потенціалу може не вистачити і тоді з’явиться шанс для таких країн, як Україна. У нас є внутрішній ринок, міцний приватний сектор, відповідно можемо експортувати. Однак ми не єдині, хто може скористатися цим шансом, приміром, Іран нас вже обігнав і у технології, і у надоях.
На жаль, за 2010 рік в Україні нічого не змінилося, продовжуємо падати…
Збільшення надоїв не відбувається, відповідно у країні бракує молока.
Чому Австралія, Нова Зеландія, США та Європа можуть отримувати такі результати, а ми ні? За рахунок чого вони досягають таких успіхів?
По-перше, низька собівартість. Звичайно, конкурувати з Новою Зеландією за собівартістю ми аж ніяк не можемо, умови у нас надзвичайно різні. У них зовсім інша система годівлі, упродовж року корівки на випасі, смакують зелену травичку. А з Європою -- можемо, умови підходящі.
По-друге, переробка. Аксіома: сильний переробник -- потужна галузь. Якщо не буде сильного переробника, то не буде результату. Добре, що цього разу на молочному конгресі вперше зібралися і виробники, і переробники. Можливо, домовляться між собою, і нам від цього буде тільки краще. Багато хто називає це знаковою подією.
По-третє, висока якість продукції. Стосовно вітчизняного ринку думки розходяться. Президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун вважає, що ми поки що не можемо виробляти якісну продукцію, фіксуються поодинокі випадки у виробників, поодинокі випадки у переробників. Натомість Вадим ЧАГАРОВСЬКИЙ, голова Спілки молочних підприємств України, вважає, що перша десятка провідних виробників молочної продукції забезпечує належну якість. Хто з них має рацію -- важко сказати. Приміром, у США молоко, куплене у супермаркеті, можна перевірити, з якої ферми воно надійшло до переробника, увівши штрих-код у комп’ютер.
В Україні прослідкувати шлях від бабусі, ферми до посередників неможливо.
Як зауважує пан Дикун, «90% молочних продуктів, на яких написано, що вони вироблені з молока, молоком і не пахне». Якщо виробники та переробники допустять «хіміків» на цей ринок, молоко буде не потрібне.
По-четверте, близькість розташування до експортерів. У нас найвигідніша позиція. Приміром, поряд ринок Росії та й азійські країни недалеко.
По-п’яте, політична та економічна стабільності. Тут взагалі важко щось говорити…
І, врешті-решт, по-шосте, наявність професійних організацій. Народна мудрість не дарма повчає, що гуртом і батька легше бити. У нас є багато розрізнених організацій, самотужки ніхто нічого вирішити не може. Так, пан Дикун каже, що він торік як президент молочної асоціації 18 разів відвідував кабінети можновладців, і на нього дивилися як на представника якогось клубу за інтересами. А якщо б в Україні була єдина спільна асоціація, яка б об’єднували всіх виробників молока, переробників і, можливо, інші зацікавлені формування, була б сила, котра могла б вирішити чимало питань.
Як, приміром, це відбулося у Росії. Андрій ДАНИЛЕНКО, голова правління Національного союзу виробників молока Росії, розказував, як його громадська організація знаходила спільну мову з владою, як держава пішла їм на зустріч, як підтримала. У нас, на жаль, такого не відбувається.
Що для виробника найважливіше? Отримати прибуток. Для цього потрібні три речі: державна підтримка, ціна реалізації та собівартість продукції.
Державна підтримка іноді може творити дива. Як, приміром, це відбулося у Білорусі. Як невелика країна з обмеженими природними умовами може виробляти стільки молока, забезпечувати себе, експортувати до Росії, України та Європи? Білоруський феномен, пояснюють експерти, не з’явився випадково. Цьому передувала тривала копітка робота, започаткована саме державою. Там зберегли колективну і державну власність на землю, а, найголовніше, сільське господарство усіляко підтримується державою. В результаті країна виробляє 6 млн т і майже 100% переробляє! Вже три роки продукція білорусів поставляється до України: починалося у 2009-му з вершкового масла та молочної сировини, тепер вже на полицях представлена готова продукція. Водночас технологічно українська галузь озброєна краще, ніж Білорусь, у сусідів тільки розпочалася модернізація обладнання та технологій радянських часів.
У нас навіть досвідчений Леонід КАЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації, визнає, що працювати з владою нині дуже непросто. Однак, якщо галузь консолідується і порушить перед владою і питання дотацій, і питання протидії імпорту, і питання інвестування, тобто створення сприятливого середовища, оскільки вкладені кошти у молочну галузь окуповуються лише через 5 років, то у країни буде шанс вивести молочну галузь із кризового становища. Адже потенціал у нас величезний. На думку пана Козаченка, ситуація у світі стимулює виробництво молока, проте нам щось заважає всередині країни, що не дає рухатися вперед. І люди у нас можуть працьовиті, і все навколо сприяє тому, щоб робити, але ми топчемося на місці…
Наостанку хотілося б сказати про рекламну складову молочної галузі. У нас рекламується все: пиво, вода, соки та алкоголь. А молоко чомусь не входить до цього переліку. Ми думаємо, що люди і так знають, що воно корисне.
Згадую, років 10-15 тому біля продуктових магазинів ще можна було побачити студентів із пляшечкою молока і булочкою, які таким чином втамовували голод. Нині молодь ходить із зовсім іншими пляшечками.
Тож треба про це нагадувати і, можливо, переконувати того, хто так не думає. Приміром, у США наприкінці 90-х років минулого століття, коли відбулося зниження споживання молока, оскільки воно не могло конкурувати з газованими напоями, які у той час набували популярності, виробники молока домовилися і вирішили відраховувати по 3 центи з кожного проданого галона на просування цього напою. І на шпальтах журналів, на біг-бордах та телебаченні з’явилися зірки кіно, спорту, відомі моделі з симпатичними молочними вусиками. Вони переконували американців пити молоко, які дуже скоро почали це із задоволенням робити.
 
Андрій ДАНИЛЕНКО, голова правління Національного союзу виробників молока Росії
«Якщо я як виробник вкладаю гроші у молочне скотарство, беру кредити, то маю знати, яка ситуація буде у країні найближчі 8-10 років. Наприклад, якщо субсидії будуть тільки сьогодні, а далі невідомо, то чи варто мені це робити?
Нам потрібні стабільно висока ціна чи стабільно висока державна підтримка? Краще поєднання того й іншого. Не буде субсидій -- ціни зростатимуть, позаяк вартість палива, добрив, техніки тощо збільшуються.
Наше завдання -- вибудувати зрозумілі правила гри. Ми не бачимо у переробнику чи торгівлі ворога. Хочеться отримувати прибутки відповідно до ціни ринку. В результаті на сьогодні ціна в Росії на сире молоко вища, ніж у світі -- це результат нашої діяльності».
 
Андрій ДИКУН, президент Асоціації виробників молока
«В Україні можуть виробляти високоякісні молочні продукти, а не сурогати з пальмової олії. Ми хочемо, аби наші діти споживали якісну молочну продукцію. Тож вирішили обговорити ці питання на сьогоднішній конференції із виробниками та переробниками. Треба перейти до конкретних дій, а не очікувати втручання Євросоюзу чи СОТ, чи держави, які наказуватимуть як робити. Ми маємо докорінно змінити ситуацію, оскільки галузь вже перебуває на самому дні».
 
Вадим ЧАГАРОВСЬКИЙ, голова Спілки молочних підприємств України
«Сьогодні вперше за роки незалежності на цьому заході зібралися ті, хто досі вів непримиренну заочну дискусію -- виробники та переробники. Нині всі єдині в тому, що молочна галузь України спроможна виробляти найякісніші молоко, масло, сир та інші молочні продукти, не вдаючись до сумнівної практики здешевлення за рахунок «коктейлів» із рослинних жирів».
 
Ельман ОРУДЖОВ, провідний консультант у галузі молочного скотарства
«На Конгресі відбувся безпрецедентний і безкоштовний обмін досвідом -- провідні вітчизняні та зарубіжні експерти розказували про найновіші досягнення світової науки та практики».

 

 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.