Куди з землею?
/
Подія
/
Четвер, 06 жовтня 2011 16:06
Алла БАРАБАШ, «АС»
Досягненню рівноваги між інтересами жителів сільської місцевості, місцевих громад, аграрного бізнесу та держави в ході завершення земельної реформи повинен сприяти проект закону «Про ринок землі». Про це йшлося під час АгроДебатів на тему «Чи потрібно вводити ринок сільськогосподарських земель і коли Україна буде готова до такого кроку?», які проводила Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» 20 вересня 2011 року в Києві.
Земельне законодавство багато в чому визначатиме не тільки економічні умови функціонування аграрної галузі, а й перспективи функціонування сільських територій в цілому. До формування комплексних підходів при завершенні земельної реформи закликав Сергій КВАША, директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Мінагропроду. Він наголосив, що земельне законодавство має враховувати соціальні, економічні та політичні аспекти, адже в більшості країн світу, наприклад ЄС, існують обмеження максимального розміру землеволодінь, недопущення до купівлі сільгоспугідь іноземного капіталу. Також агровиробники повинні забезпечувати належну базу для фінансування соціальної інфраструктури сільської місцевості.
У зв’язку з цим голова агарного комітету Верховної Ради Григорій КАЛЕТНІК зауважив, що за підсумками розгляду комітетом 3 проектів законів про ринок землі, що були подані на розгляд парламенту (урядовий, а також депутатів Смітюха та Ляшка), жоден із них не був схвалений. При цьому, якщо два депутатських були відхилені, то урядовий проект закону рекомендовано комітетом внести на повторне перше читання. «З огляду на те, що в законопроекті потрібно ввести деякі нові статті, а ст. 116 регламенту Верховної Ради забороняє вносити нові статті, які не були проголосовані в першому читанні, відтак, було прийнято рішення, що ми пропонуємо парламенту повернути його на повторне перше читання. Не у зв’язку з недосконалістю, а з тим, щоб можна було певні норми, які сьогодні відсутні в зареєстрованій редакції, ми ними могли доповнити… і винести згодом законопроект у Верховну Раду для прийняття у першому читанні. І потім, відповідно до процедури, на наш погляд, до грудня завершити формування основної законодавчої бази з реформування земельних відносин», - сказав чиновник.
На думку представників юридичних компаній, що також виступили учасниками АгроДебатів, законопроект про регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення вимагає доопрацювання. Адже ряд питань у ньому прописані надто деталізовано, як, наприклад, процедура земельних торгів, тоді як приватизації та оренді земель приділяється мало уваги. «Оскільки питання можливості відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення викликає серйозний резонанс у суспільстві, було б доречно звернути увагу на інші інститути розвитку ринку земель, зокрема, оренди. Актуальність розвитку таких інститутів призводить також і до обмеження суб'єктів ринку землі, що, в разі прийняття законопроекту в нинішній редакції, позбавить усіх юридичних осіб, які не мають статусу фермерського господарства, можливості придбання права власності на землю сільськогосподарського призначення», - вважає Ганна СІСЕЦЬКА, провідний юрист юридичної фірми «Василь Кисіль і Партнери».
Надати свої зауваження для доопрацювання законопроекту готові також агрохолдинги. «У нас є пропозиції, розроблені спільно з колегами з інших холдингів, і ми готові їх надати», - повідомила заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп » Інна МЄТЕЛЬОВА. На думку аграріїв, велику увагу потрібно звернути на питання механізму консолідації земель та реалізації прав оренди, а також на необхідність передбачити можливість консолідації земель для орендарів.
На цій фаховій дискусії були присутні і представники провідних фінансових інституцій. Так, директор в Україні Міжнародної фінансової корпорації Олена ВОЛОШИНА зауважила, що насправді однією з цілей введення ринку землі є полегшення доступу фермерів до фінансування. «Але мені так не здається, тому що у великих агрохолдингів насправді доступ до фінансування є - і нашого (МФК), і комерційних банків. А от проблеми виникають у малих та середніх підприємств цього сектору. Насправді було б корисним запитати у банків: чому вони сьогодні не фінансують малі та середні агроформування. Я думаю, що тут питання не тільки у недостачі застави, до якого усі звикли. Ми говоримо, що земля стане товаром і заставою, і, таким чином, фермер отримає фінансування у банках. Гадаю, що проблема полягає не лише в цьому. Як на мене, потрібно запитати банки, наскільки вони розглядають землю як ліквідну заставу, враховуючи всю ту інституціональну систему, яка на сьогодні в Україні сформувалася, коли не можна реалізувати навіть значно більш ліквідні застави, аніж земля», - сказала пані Волошина, додавши, що наразі в Україні малих та середніх фермерів фінансують постачальники насіння, ЗЗР, трейдери або переробники. «Тобто ті люди, які займаються невластивим її бізнесом. Насправді аграріїв повинні фінансувати банки. Якщо цього не відбувається, то ось тут якраз роль держави - вона має створити такі умови, за яких банки могли фінансувати українське сільське господарство. І такі приклади є», - зауважує експерт.
Як приклад Олена Волошина назвала досвід Бразилії, де використовувались векселі, та повідомила, що триває робота над законопроектом, який би допоміг в Україні цьому механізму запрацювати. «Є механізм, при якому ми можемо спробувати розподілити ризики між трейдерами, постачальниками насіння, банками, страховими компаніями. Так, це складні механізми, але вони є, і в інших країнах вони працюють, і, я думаю, що можна їх запустити, поки ми розробляємо проект закону про ринок землі», - додала вона.
Водночас голова асоціації «Земельна спілка України» Андрій КОШИЛЬ висловив думку, що із прийняттям закону про ринок землі зволікати не варто. «Земля сільгосппризначення продавалась, продається і буде продаватися. Питання у тому, що це відбувається без жодних правил і, так би мовити, на стихійному ринку, на якому панує корупція. Держава жодним чином ним не керує. Тобто ситуація, у якій ми сьогодні опинилися, полягає у і дефіциті фінансування, неефективному землекористуванні тощо», - зауважив пан Кошиль. На його думку, подальше відтермінування введення ринку землі не покращить ситуацію. «Той проект закону, що розроблений Кабміном, на мій погляд, не позбавлений недоліків, у цьому є ряд технічних моментів, але сам факт того, що в громадян є нарешті право розпоряджатися своєю землею…, у цьому я бачу позитив… Із 1 січня ринок, у якому б вигляді закон не був написаний, потихеньку буде стартувати, і з’являться якійсь проблеми, котрі потрібно буде вирішувати. Поки що визначити формат ринку надзвичайно важко», - додав голова асоціації.
Своєю чергою, генеральний директор УКАБ Володимир ЛАПА, виступаючи на дебатах, зауважив, що вкрай важливо розуміти, яким чином земельне законодавство буде вписуватися у загальний контекст економічної та аграрної політики в державі.
«Ми хочемо європейське сільське господарство, а хто порахував, скільки воно коштує в Україні? Чи можна ефективно вирощувати на 50 га зернові? Для тих, хто займається виробництвом, відповідь очевидна - ні. Мінімум 1 тис. га, а для того, щоб серйозно - 2-2,5 тис. га. Скільки європейська модель коштує європейцям? Дехто називає 45-50 млрд євро… Ми порахували, зважуючи на обсяги валової продукції, що для України така модель коштуватиме 5 млрд євро», - сказав він.
Гендиректор УКАБ наголосив, що складно зрозуміти, як саме в Україні може бути реалізована європейська модель господарювання за розміром земельних ділянок без імплементації європейської моделі Спільної аграрної політики, в тому числі в контексті розміру державної підтримки сільгоспвиробників, адже саме це є запорукою конкурентоспроможності фермерства в Євросоюзі. З його слів, багато обмежень, що пропонуються законопроектом, є штучними і свідчать про низьку інституціональну спроможність держави. Наприклад, держава має інформацію про структуру власності всіх підприємств, але чомусь декларує, що вона не може цю структуру проаналізувати на наявність іноземного капіталу при проведенні земельної реформи. Як наслідок, сільгосппідприємства, які є основними виробниками зернових і технічних культур в Україні (у тому числі ті, які стовідсотково належать українцям), взагалі не матимуть можливості покупки земель, що стане фактором, який стримує інвестиції. «В свою чергу, значні обмеження на ряд покупців земель, які пропонуються земельним законодавством, будуть занижувати ціну, а отже, постраждають жителі сільській місцевості - власники паїв», - констатував експерт. Він також висловив переконання, що перше переважне право на придбання земельної ділянки повинна мати та особа, яка найбільш ефективно може його використати для формування цілісного наділу та, відповідно, залучення у цикл виробництва, натомість державі потрібно надати останнє переважне право.
Підводячи підсумки АгроДебатів, президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА висловив сподівання, що професійна дискусія щодо базових положень земельної реформи допоможе вдосконалити законодавство таким чином, аби воно сприяло досягненню інтересів як жителів сільської місцевості, так і сільськогосподарських виробників.
Алла БАРАБАШ, «АС»
Досягненню рівноваги між інтересами жителів сільської місцевості, місцевих громад, аграрного бізнесу та держави в ході завершення земельної реформи повинен сприяти проект закону «Про ринок землі». Про це йшлося під час АгроДебатів на тему «Чи потрібно вводити ринок сільськогосподарських земель і коли Україна буде готова до такого кроку?», які проводила Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» 20 вересня 2011 року в Києві.
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Енергетична безпека: Електричні мобільні сховища від Emost AG (Швейцарія) – це унікальні акумуляторні генератори промислового класу потужністю 50 та 100 кВт, які дозволяють забезпечити промислові та господарські об’єкти, будівельні майданчики чи оперативні аварійні служби мобільним безшумним джерелом живлення.
Енергетична безпека: Електричні мобільні сховища від Emost AG (Швейцарія) – це унікальні акумуляторні генератори промислового класу потужністю 50 та 100 кВт, які дозволяють забезпечити промислові та господарські об’єкти, будівельні майданчики чи оперативні аварійні служби мобільним безшумним джерелом живлення.
19 квітня 2024
