Філософія інвестицій в аграрний сектор

Наталя КУЗЬО, спеціально для "АС"

Цьогорічний, вже традиційний Міжнародний економічний форум у Львові дав змогу учасникам проаналізувати можливості вітчизняного агросектора, окреслити основні питання. Зокрема, чимала увага була приділена також інвестиціям: хто інвестує у сільське господарство України, з якою метою, про які фінансові масштаби йдеться, які результати цих інвестицій, стримувальні чинники для потоку інвесторів у агросектор та позитивні боки галузі в Україні тощо.

Інвестиційні мотивації
Найперше, що повинна спитати себе людина, котра вирішила інвестувати у сільське господарство (чи то вперше, чи для розширення своєї діяльності) – навіщо або яка мета цієї інвестиції? Зі слів експерта інвестиційного департаменту FAO (ООН) Андрія Ярмака, більшість не може сформулювати відповіді. «Найпоширеніші причини, – зазначає Андрій Ярмак, – заробити грошей, отримати високий прибуток, контроль над земельними ресурсами чи диверсифікація ризиків в основному бізнесі. Іноземні фермери зацікавлені в ефекті масштабів, які існують в Україні. Прикро, але рідко потенційні інвестори називають фермерство справою свого життя чи кажуть, що хочуть дати ринку унікальну пропозицію або створити унікальну компанію».
 
Загалом інвестор мусить оцінити всі аспекти агробізнесу, в тому числі особливості, котрі стримують чи сповільнюють потік інвестицій. По-перше, до загальних ризиків ведення бізнесу додаються ще й це природні та погодні ризики. По-друге, це неможливість повного контролю через великі площі. По-третє, тривалий виробничий цикл, який унеможливлює швидку окупність інвестицій. Ще одним чинником є важкі умови праці, через які освічені і талановиті працівники вирішують займатися офісною роботою. П’ятим фактором зі знаком «мінус» для інвестицій у сільське господарство, зокрема у рослинництво, є регіональні особливості. Усі ці чинники створюють ще одну проблему – труднощі при отриманні кредиту. Тим не менше нині у світі склалася ситуація, за якої інвестиції в аграрний бізнес необхідні: за оцінками ООН до 2015 року виробництво продуктів харчування у світі мусить зрости на 70-100%, і це тільки для того, щоб втримати нинішній баланс між кількістю населення і кількістю продуктів харчування, адже щороку населення Землі збільшується на 2,5%. Не кажучи вже про те, що близько мільярда людей нині не отримує належної кількості продуктів. Насторожує і те, що кількість сільськогосподарських земель у світі не тільки не збільшується, а й скорочується. Андрій Ярмак зазначає, що у США, які нині є світовим лідером з виробництва продуктів харчування, кожні 2 хвилини площі сільгоспземель зменшуються на 1 га.

Українське сьогодення
В Україні багато говорять про перспективність країни у сільському господарстві, про великий потенціал, про чималі можливості агросектора для розвитку внутрішньої економіки та світового продовольства загалом, проте фермери у нас далекі від ідеального образу. Чому? – Відповіді різні. Можливо через негативний інвестиційний клімат у країні чи складність ведення аграрного бізнесу зокрема? Або через практичну відсутність державної підтримки? Природні чинники: нерівномірність опадів, різну тривалість світового дня? Однак сфера сільського господарства зазнала меншого впливу фінансової кризи, порівняно з іншими галузями. На території України є унікальні якісні ґрунти (лише 3% площі Землі належать до цієї категорії). І хоча й фактично відсутня державна підтримка, фактично відсутні і податки… Таких противаг позитивних і негативних боків можна наводити безліч, але варто зазначити, що для людей, котрі хочуть інвестувати у сільське господарство і мають сильну мотивацію, завжди переважатимуть позитивні аспекти.
 
Україна як нова країна в галузі ринкової економіки стикається із досить специфічними проблемами. Якщо спробувати порівняти загальний розвиток і тенденції аграрного сектора України та країн із вже сформованою ринковою економікою, то помітний ряд відмінностей (див. табл.).

alt
 
Якщо детальніше зупинитися на останньому пункті, то слід зазначити, що не йдеться абсолютно про всі випадки, звичайно, діючі виробники теж вкладають кошти в агросектор, забезпечуючи таким чином органічне зростання галузі. Однак, коли йдеться про лідерів, про найбільші та найуспішніші підприємства, то найчастіше у них залучені інвестиції з високодохідних галузей. Часто – це банки та фінансові установи: значна частина інвестицій з цього сегмента надійшла у сільське господарство тоді, коли держава частково повертала відсотки за кредитами у сільське господарство. Рідше у вітчизняний агросектор вкладають гроші міжнародні фонди чи іноземні фермери, проте такі випадки не поодинокі – нині в Україні працює трохи більш ніж 200 іноземних фермерів. У них теж цікава точка зору на агросектор України. До прикладу, засновник ПрАТ «Фрутіка» Мартін Халлер каже, що недостатньо чудових українських земель і бачення великих глобальних перспектив у майбутньому, і тим паче не треба концентрувати увагу на цьому. Натомість потрібні практичні кроки для виправлення ситуації. «Українцям треба перестати малювати гарні картини про готовність інвесторів вкладати кошти в агросектор, – каже п. Халлер. – Значно вагоміший результат дасть реальна оцінка ситуації. Потрібно вирішувати комплексні проблеми села і галузі, для того щоб потенційні інвестори із зони «перспектив» перейшли до реальних капіталовкладень. Особисто я бачу суттєву проблему у тому, що в Україні дедалі більше людей виселяються із сіл у міста, тому важко знайти робочих, не кажучи вже про кваліфікованих фахівців. Негативом є і погана інфраструктура у селах – це і дороги, і водо- та газопостачання. Ось ці питання треба вирішувати. Потрібно створювати сприятливі умови для роботи фермерів, підтримувати роботу інтенсивних ферм, тих, які вже працюють, а не говорити про те, що ми будемо підтримувати нових інвесторів. Нагальним питанням є і земельна реформа – вже треба припинити розмови й спекуляції навколо цього питання і прийняти якесь рішення! Для успішної роботи фермери повинні мати визначеність і зрозумілі правила, але не ті, які їм дали без альтернативи, а ті, які вони спільно встановили».

Фермери готові у себе інвестувати. Кредити
За даними керівника сектора малого і середнього бізнесу ПАТ «Кредобанк» Соломії Говорухи, у 2011 році приріст іноземного капіталу у сільське господарство України становив $219,19 млн, і очікується подальше нарощення інвестицій в АПК на 25-30%. Вона ж зазначає, що торік українські банки видали близько 12,5 млрд грн кредитних коштів в АПК, а це тільки 1,5% серед усіх виданих altкредитів підприємствам в Україні. Самі ж фермери кажуть, що готові брати на себе кредитні зобов’язання та інвестувати додаткові кошти у свій бізнес, але нині банки фактично не пропонують спеціалізованих кредитних продуктів для аграріїв, та й відсоткові ставки занадто високі. «Щоб вкладати кошти у розвиток господарства, – каже один з учасників форуму, фермер, – їх, звичайно, треба мати. Найчастіше фермерам вистачає коштів тільки, щоб покрити усі обов’язкові витрати… Можливо, кредит – це і вихід, але поки що не у нас. Аграріям не хочуть видавати довготермінові кредити – 70% усіх кредитів у галузі – короткотермінові, а інші 30% – це кредити видані на довгий термін для великих підприємств, із великим оборотом та цінним заставним майном. У малого та середнього фермера немає особливо дорогої застави, а ризикувати будинком, де проживає сім’я, ніхто не хоче»… До речі, цього року за 9 місяців українські банки видали в агросектор 5,8 млрд грн, кредити отримали 1747 підприємств, а це 3% зі всієї галузі.
 
Питань і проблем у галузі чимало, і зважаючи на них, наразі неможливо охарактеризувати ідеального інвестора для агросектора. Так, як і за один день Економічного форуму обговорити усі аспекти розвитку аграрного бізнес. Тим паче, неможливо знайти відповіді на численні питання галузі. Однак хтось отримав корисну інформацію, хтось – нові знайомства та знання, а для когось отримана інформація може стати поштовхом до нових справ. Найкраще було б, якби такі заходи давали практичний результат – через спілкування фермерів із владою, банками, колегами, в тому числі з-за кордону, та іншими структурами можна було б знаходити спільні компромісні рішення, запозичувати найкращий досвід і не зволікаючи втілювати все це у життя. Адже попри всі недоліки агробізнесу та важкість роботи, в агросекторі нині зайнято 9,2% населення України – це майже кожна десята людина!

svidome

 30 жовтня 2020
Станом на 29 жовтня українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 68,7 млн тонн з площі 21,5 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 51,9 млн тонн з площі 13,2 млн га (86% до прогнозу).
Станом на 29 жовтня українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 68,7 млн тонн з площі 21,5 млн га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 51,9 млн тонн з площі 13,2 млн га (86% до прогнозу).
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ, на відміну від попередніх криз, зокрема через збільшення частки продовольчих товарів у своїй структурі.
Український експорт у 2020 році продемонстрував достатню стійкість до кризових явищ, на відміну від попередніх криз, зокрема через збільшення частки продовольчих товарів у своїй структурі.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Підтримка невеликих фермерів та одноосібників буде основним запобіжником проти надмірного монополізму та кращого функціонування майбутнього ринку землі.
Підтримка невеликих фермерів та одноосібників буде основним запобіжником проти надмірного монополізму та кращого функціонування майбутнього ринку землі.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Державна продовольчо-зернова корпорація України з метою підтримки сільгосптоваровиробників впроваджує пільговий період на зберігання зерна пізніх зернових та олійних культур.
Державна продовольчо-зернова корпорація України з метою підтримки сільгосптоваровиробників впроваджує пільговий період на зберігання зерна пізніх зернових та олійних культур.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Мінекономіки завершило прийом заявок сільгоспвиробників на отримання держпідтримки у галузі бджільництва.
Мінекономіки завершило прийом заявок сільгоспвиробників на отримання держпідтримки у галузі бджільництва.
30 жовтня 2020
 30 жовтня 2020
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України запропонувало профільним асоціаціям українського зернового ринку компромісний варіант вирішення проблеми можливого зриву українськими аграріями форвардних контрактів на постачання сільгоспкультур.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України запропонувало профільним асоціаціям українського зернового ринку компромісний варіант вирішення проблеми можливого зриву українськими аграріями форвардних контрактів на постачання сільгоспкультур.
30 жовтня 2020

Please publish modules in offcanvas position.