Насінництво в Україні: добре насіння і на камені зійде

Насінництво в Україні: добре насіння і на камені зійде

/ Подія / Середа, 17 липня 2019 12:45

Отримати гарний урожай без якісного насіння неможливо — ця теза не потребує доведення. Саме тому насінництво стає в Україні дедалі більш популярним видом агробізнесу. У рамках виставки Агро-2019 Мінагрополітики України влаштувало семінар для виробників насіння, на якому хедлайнери цього сектору ринку розповіли про новації галузі та сфери регулювання.

Основу нормативної бази насінництва в Україні становлять такі документи:

— Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;

— Закон України «Про насіння і садивний матеріал»;

— Постанова КМУ №774 від 26.09.2018 р. «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні»

— Наказ Мінагрополітики України від 4.04.2019 р. № 172 («Зміни до форм для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств»).

 

Отримати компенсацію за придбане насіння просто

За словами Наталії Храпійчук, завідувачки відділу насінництва Мінагрополітики України, для допомоги аграріям запроваджено часткову компенсацію державою вартості насіння сільгоспкультур вітчизняного виробництва. Перелік уповноважених банків для виплати такої компенсації є на сайті профільного відомства.

13 404 18 1Фермер або СОК може купити вітчизняного насіння на суму до 80 тис. грн на рік, тоді він матиме право на компенсацію до 80% вартості. Суб’єкт насінництва та посередник продають фермерові насіння у посівних одиницях. Але банк не сприймає такого виміру, тому треба його переводити в кілограми та тонни.

Для отримання компенсації фермер або СОК має відкрити рахунок в уповноваженому банку, подати туди заявку за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики України від 4.04.2019 р. № 172, а також пакет необхідних документів на вимогу банку. Компенсацію можна отримати лише за висіяне насіння — до банку необхідно надати акт про його висів.

До 2018 року фермери могли купувати насіння лише в суб’єктів насінництва, а тепер ще й у дистриб’ютора. Хто кому та за що платить, визначає ліцензійна угода, за якою суб’єкт насінництва дозволяє дистриб’ютору продавати своє насіння. Під час придбання його фермер має отримати свідоцтво та атестат на нього.

Як повідомила пані Храпійчук, останнім часом до нормативно-правової бази насінництва внесено ряд змін. Зокрема, спрощено процедуру державної реєстрації прав на сорти рослин. Також дозволено передачу прав інтелектуальної власності на поширення сортів.

 

Нові сорти для нового клімату

Глобальні кліматичні зміни охопили вже цілу Україну. Чи не першими на них відреагували селекціонери — створенням нових сортів рослин.

Нову ситуацію коментує Євген Шпікуляк, менеджер компанії «Селена» (Одеса):

— За даними Одеської метеорологічної станції, протягом останніх 100 років середньорічний температурний фон підвищився на 0,4 градуса, а в літній період — на 0,7 град. Через це термін осінньо-зимової вегетації, наприклад, пшениці збільшився на 18 діб.

Глобальні зміни клімату приносять нам безсніжні зими з різкими коливаннями температур. Через теплі зими вегетація рослин взимку відновлюється. Отже, мусимо коригувати генофонд сортів заради їх екологічної адаптації.

Виступ також було присвячено новим ринковим викликам для селекціонерів.

Як зазначив Олександр Ушаков, генеральний директор компанії UA Distribution, за останні кілька років межа Степу «піднялася» на північ України на 200 км. Через аридизацію клімату нині доцільно сіяти ранні сорти — вони встигають визрівати до настання спеки. Їх краще висівати після збирання ячменю. І зараз чимало агропідприємств, у разі прогнозу на дощі, вже висівають сою після ячменю. Коли цією ідеєю пройметься основна маса аграріїв, попит на насіння ранніх сортів на ринку зросте.

В останні роки аграрії зменшили висів сої через зміни у виплаті ПДВ за її експорт, площі під неї скоротилися на 250 тис. га. А отже, й обсяг виробництва насіння сої впав на 40-50%. В результаті сою нерідко висівають несертифікованим насінням.

— Зараз аграрії багато сіють ГМ-сої, — провадив далі Олександр Ушаков. — Тому ми під замовлення вирощуємо насіння, вільне від ГМО. Проте можливе змішування насіння із ГМО з «чистим» матеріалом на складах, а також у комбайні під час збирання. Цього року в жнива запустимо в роботу мобільний насіннєвий завод, який забиратиме зерно сої просто з-під комбайна на обробку.

nasinnya 4

 

СЕРТИФІКАЦІЯ, РЕЄСТРАЦІЯ, ПАТЕНТУВАННЯ…

Юлія ПРОХОДА, голова ради Асоціації «Українське насіннєве товариство»

— Інколи питають, чи реально зараз створити новий сорт сільгоспкультури? Адже, наприклад, у пшениці ми вже досягли біологічної межі врожайності — 120 ц/га. Проте для тієї ж пшениці потрібні нові сорти — більш сильні, посухо-, зимо-, стійкі проти хвороб і шкідників тощо. Тому селекційна робота триває.

Новий сорт слід внести до Державного реєстру сортів рослин. Реєстрація необхідна для його комерційного використання.

Експертиза сортів є запорукою формування національного сортового потенціалу.

Люди часто не розуміють, навіщо патентувати новий сорт? А між тим, у країнах Євросоюзу патент на сорт вважає­ться найголовнішим документом для аграрія. У європейській базі даних ваші сорти побачить цілий світ!

Ми створили реєстр патентів на сорти. 1621 сорт мають право на поширення. 195 сортів мають лише патент. Завбачливі аграрії патентують навіть непридатні для поширення сорти.

Протягом 10 днів ми видаємо заявникові свідоцтво про прийняття заявки на реєстрацію. Зараз кількість поданих заявок на реєстрацію сортів зменшується — в Україні йде експансія іноземних сортів.

 

ЯК СЕРТИФІКУВАТИ НАСІННЯ ТА ІНШИЙ САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ?

Олександр СЄДОВкерівник ДП «Центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції»

— Маємо в Україні 9 лабораторій, які можуть проводити сертифікацію насіння. Процедура проведення її триває від подання заявки до видачі або відмови сертифікату.

Крім державних інспекторів, є незалежні експерти, які також можуть проводити сертифікацію. Слід залучати до цієї процедури більше експертів, щоб не затримувати чергу заявників.

Аудитор виїжджає на поле замовника за його заявкою. Визначення сортових якостей насіння та садивного матеріалу проводиться шляхом польового оцінювання, грунтового та лабораторного контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його реєстрації.

Для проведення польового оцінювання посіву або насадження суб’єкт насінництва та розсадництва (заявник) подає до органу сертифікації заявку на визначення сортових якостей насіння або садивного матеріалу за встановленою формою — не пізніше 20 робочих днів до закінчення граничного терміну завершення польового оцінювання посіву.

Орган сертифікації розглядає подані заявником документи та приймає рішення про початок процедури сортової сертифікації.

Агроном-інспектор відбирає проби насіння та передає до сертифікаційної лабораторії. Там за підсумками аналізу видають сертифікат або відмовляють у його видачі.

 

ЯК УТРИМАТИ УКРАЇНСЬКІ СОРТИ НА РИНКУ

Лариса БУРДЕНЮК-ТАРАСЕВИЧголовний науковий співробітник лабораторії селекції зернових культур Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

— На нашій станції ми маємо 10 га площ для проведення селекційних робіт. До Державного реєстру сортів рослин включено 20 сортів нашої селекції.

Мушу констатувати, що нині ми в Україні здаємо свою культуру за культурою, заміщуючи їх іноземними. Це при тому, що наші сорти кращі за іноземні. Наприклад, за нинішніх зим почастішали випадки утворення на полі крижаної кірки, яка губить рослини іноземних сортів. Тоді як вітчизняні стійкі до неї, до вимокання та випрівання, зимо— та посухостійкі. Зараз, коли внаслідок глобальних змін клімату почастішали посухи, білоцерківські сорти сіють по всій Україні.

Як утримати на ринку наші сорти? Вони мають бути сильними, екологічно пластичними, здатними адаптуватися до зміни кліматичних умов. Способом утримання на ринку є розширення його генетичної основи. Тому ми в своїх дослідах комбінуємо степові сорти пшениці з лісостеповими.

З метою розширення генетичної основи сортів ми свого часу зібрали м’які сорти пшениці з 10-кілометрової чорнобильської зони — до речі, їх там було чимало — та працюємо з ними вже 30 років. В результаті цих дослідів нам вдалося створити кілька сильних карликових сортів. Проте зміни в сортах, викликані дією радіації, ми перемогти не змогли. Адже мутагенез діє у прихованому вигляді та проявляється в рослині часом навіть через 25 років. В результаті подеколи отримуємо рослини з покрученим або вкороченим колосом, з колосом, зав’язаним вузлом або зі стерильним верхом.

Разом із тим, підсумком нашої тривалої роботи з чорнобильськими мутантами стали нові, сильні та стійкі проти посухи, хвороб і шкідників сорти пшениці Либідь, Ясочка, Царівна, Романтика, Лісова пісня, Відрада, Зорепад і Рось, а також сорти спельти Вишиванка та Евріка.

 

Марко БУГАЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 21 жовтня 2019
В Україні на сьогоднішній день є близько 80 тисяч виробників меду, які проживають в сільській місцевості. Вони забезпечують робочі місця для переробників, трейдерів, а також дозволяють українцям і закордонним споживачам насолоджуватися якісним смачним та здоровим продуктом.
В Україні на сьогоднішній день є близько 80 тисяч виробників меду, які проживають в сільській місцевості. Вони забезпечують робочі місця для переробників, трейдерів, а також дозволяють українцям і закордонним споживачам насолоджуватися якісним смачним та здоровим продуктом.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
В Україні наприкінці минулого року кількість медової продукції, що містить у собі залишки антибіотиків зросла на 25%, порівняно з 2016 роком. Про це розповів директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-Пак» Віктор Іванченко під час медового форуму “Україна медова і світ” у Києві. «На сьогоднішній день український ринок намагається контролювати наявність хоча б 4 антибіотиків у медовій продукції, коли, в свою чергу, європейський ...
В Україні наприкінці минулого року кількість медової продукції, що містить у собі залишки антибіотиків зросла на 25%, порівняно з 2016 роком. Про це розповів директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-Пак» Віктор Іванченко під час медового форуму “Україна медова і світ” у Києві. «На сьогоднішній день український ринок намагається ...
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Державне агентство лісових ресурсів запускає пілотний проект графічного онлайн-відображення лісових рубок у країні.
Державне агентство лісових ресурсів запускає пілотний проект графічного онлайн-відображення лісових рубок у країні.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Згідно з оцінками експертів USDA, прогноз світового виробництва сої в 2019/20 МР скорочений до 338,97 млн тонн. Нагадаємо, вереснева оцінка відповідала 341,39 млн тонн.
Згідно з оцінками експертів USDA, прогноз світового виробництва сої в 2019/20 МР скорочений до 338,97 млн тонн. Нагадаємо, вереснева оцінка відповідала 341,39 млн тонн.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
Минулого тижня на ринку картоплі в Україні було зафіксовано зниження цін.
Минулого тижня на ринку картоплі в Україні було зафіксовано зниження цін.
21 жовтня 2019
 21 жовтня 2019
На Львівщині побудують кооперативний молокопереробний завод за фінансової підтримки уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Сума інвестицій – $1 млн.
На Львівщині побудують кооперативний молокопереробний завод за фінансової підтримки уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Сума інвестицій – $1 млн.
21 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.