Економічні та екологічні аспекти: як допомогти українським фермерам?

Економічні та екологічні аспекти: як допомогти українським фермерам?

/ Подія / Четвер, 18 липня 2019 12:44

Якщо фермер суттєво фінансово вкладається у покращення агроекологічного ландшафту, перевищує рівень «агроекономічних стандартів», прописаних у законі, в такому разі він має право отримати компенсацію від держави за ці інвестиції. Саме ця частина найбільш кошторисна в європейському бюджеті — 40% витрат спрямовано на компенсацію аграріям.

Під час Міжнародної аграрної виставки «Агро-2019» відбулася панельна дискусія АПК 4:0 «Сільське господарство під впливом економічних інтересів і екологічних вимог Мінагрополітики». В аграрному світі є тісний зв’язок економічної і соціальної складових. У Польщі, наприклад, один фермер створює 4 робочі місця навколо себе, в Німеччині — 6, Норвегії — 9 — це перукарні, шиномонтаж та інші. Ця не бюджетна, а соціальна сфера більш значима, і завдання уряду — оберігати цей взаємозв’язок економіки й соціальної складової, наголошували учасники дискусії.

У проекті Єврокомісії, зокрема, зазначається — в центрі державної політики має бути фермер. Якщо він працює на високому, професійному рівні, в його діяльності пересікаю­ться дуже багато сфер. «Крім того, свідомий фермер завжди ощадливо ставиться до навколишнього середовища», — зазначив Михайло Малков, координатор програми розвитку ФАО в Україні. В країнах ЄС якщо аграрій погано ставиться до природних ресурсів, незалежно від того, це його власність чи ні, він несе фінансову відповідальність.

13 404 89 1

2014 року вирішувалося питання, які пріоритети вибирає Україна у відношеннях із Європейським Союзом. Тоді наша країна, на відміну від Молдови й Грузії, єдина не обрала розвиток сільського господарства. «У той час перевагу було надано боротьбі з корупцією, розвитку транспортної сфери та енергетиці. Зараз в Україні розробляється документ про стратегічний розвиток, а отже, є шанс переглянути пріоритети і спробувати передомовитися із ЄС — таку пораду дав під час панельної дискусії координатор програми розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні Михайло Малков.

Піднімалося під час обговорення актуальне для нас питання захисту екології, де є величезні проблеми. «Чомусь у нашій країні звертається увага на економічні, соціальні питання, а екологічні залишаються поза увагою, це несправедливо і не відповідає основним європейським практикам, — зазначила Марія Ярошко, заступник керівника проекту «Німецько-Український агрополітичний діалог». Експерт наголосила, що говорячи про необхідність збереження природних ресурсів, не варто забувати, що існують інші певні процеси, з якими аграріям доведеться стикатися все частіше. Зокрема, це пов’язані зі зміною клімату.

Саме цим надзвичайно важливим для сільського господарства та рибної промисловості питанням вирішили присвятити спільний німецько-український проект. Він уже стартував і триватиме до кінця поточного року.

Основна його ідея полягає у тому, щоб надати найбільш ефективну підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України, яке є беніфенціаром проекту. Буде створено міжвідомчу групу, яка дозволить звести усіх зацікавлених осіб разом, покращити їх роботу і таким чином підготувати вітчизняний аграрний сектор до змін клімату.

13 404 89 2

У панельній дискусії фахівців Міністерства аграрної політики, ФАО, «Німецько-українського проекту агрополітичний діалог» брав участь сільгоспвиробник із Кіровоградщини Сергій Григір, який зупинився на типових проблемах фермерів невеликих господарств. У його сімейному бізнесі задіяна майже вся родина — батько, дружина, племінники. На допомогу від держави він не сподівається, «головне, аби не заважали». «Ми створили власну сироварню. Чудово розуміємо, що ринок уже сформований, є той, хто поставляє молоко, і ті, хто його переробляють. У нашому випадку ми зіткнулися з проблемою переробки, адже великий переробник не зацікавлений у такій малій кількості козиного молока, хоча і надзвичайно цінного для здоров’я людей. Їм не цікаво працювати в таких малих масштабах, навіть із логістичної точки зору. Тому довелося адаптуватися до ситуації і відкривати свою сироварню. З іншого боку, необхідно залучати однодумців і розширювати виробництво. Багато підприємств вже навчилися переробляти молоко, але без гарної сировини це неможливо», — вважає Сергій Григір.

До речі, у країнах Європи фермерським продуктом вважається той, який покупець придбав безпосередньо у фермера. Якщо є посередник між виробником і покупцем, такий продукт вже не фермерський. Індекс цін на фермерську продукцію вищий на 2–2, 5%.

За останні роки ринок традиційних чи локальних продуктів зріс із 11 до 27%. Україна, на жаль, виходить на європейські ринки з дешевою продукцією. У Європі вважається середнім фермерське господарство із 46 га. При цьому 2.700 євро — валове виробництво на один гектар. Майже 500 євро становить дохід самозайнятого фермера. В Україні ці суми значно менші: наприклад, неповні 1000 євро — валове виробництво на гектар. 300 євро — це прибуток, 5% — пряма оплата праці, і тільки 35 євро залишається у селі. Майже 300 євро вивозиться за межі сільської місцевості, країни в цілому. Отож, Україна має запровадити кращу податкову політику, зменшити адміністративні перепони і підтримати фермерів, надавши їм державну підтримку — на цьому наголошували учасники дискусії. Інакше наша країна знову програватиме.

У 1991 році Україна і сусідня Польща були на 32 і, відповідно, 33 місцях за розвитком економіки. За останні роки Польща вирвалася на 21 позицію серед інших країн, Україна скотилася на 48. Поляки експортують на декілька мільярдів більше, маючи 1,5 млн фермерських господарств.

До таких наслідків призвело те, що аграрії як бізнесмени думають передусім про прибутки, а мають турбуватися і про навколишнє середовище.

 

Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

svidome

 22 січня 2021
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
Українська сільськогосподарська продукція відповідає найвищим стандартам та вже представлена у понад 190 країнах світу.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
Нещодавні опади в основних країнах-виробниках зерна, знижують ціни на пшеницю, сою та кукурудзу, які сягнули багаторічних максимумів.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
Наприкінці січня Мінінфраструктури оприлюднить методику портових зборів для експертної оцінки учасниками ринку.
22 січня 2021
 22 січня 2021
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
Поставки м'яса свійської птиці з України до країн ЄС (без Британії) скоротилися в січні-листопаді 2020 року на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року – до 100,88 тис. тонн.
22 січня 2021
 22 січня 2021
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
В умовах пандемії Європейський банк реконструкції та розвитку підтримав Україну інвестиціями в обсязі 812 млн євро.
22 січня 2021
 22 січня 2021
У сезоні-2020 найбільш продуктивною культурою була соя. Продавали її за ціною 17 тис. грн за тонну.
У сезоні-2020 найбільш продуктивною культурою була соя. Продавали її за ціною 17 тис. грн за тонну.
22 січня 2021
До відкриття ринку землі лишилося 158 ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.